Розділ І. Головні лексичні та жанрово-стилістичні проблеми науково-технічного перекладу

КУРСОВА РОБОТА

з теорії перекладу

на тему:

«Переклад загальнонародних слів»

 

Студенту V курсу групи ЛА-з81

напряму підготовки 7.02030304

спеціальності «Переклад»

Гончаренко Володимира Сергійовича

Керівник старший викладач

Волощук Ірина Петрівна

 

Національна оцінка ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

 

Члени комісії ________________ _________________________________________________

(підпис) (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

________________ __________________________________________________

(підпис) (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

________________ __________________________________________________

(підпис) (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали

 

Київ - 2013рік

Зміст

Вступ.............................................................................................................................3Розділ І. Головні лексичні та жанрово-стилістичні проблеми науково-технічного перекладу..................................................................................................5

1.1. Лексичні труднощі перекладу.............................................................................5

1.2. Жанрово-стилістичні труднощі перекладу........................................................7

Розділ ІІ. Лексико-семантичні та лексико-граматичні прийоми перекладу..........9

2.1. Лексико-семантичні прийоми перекладу...........................................................9

2.2.Лексико-граматичні прийоми перекладу.........................................................11

2.3Конкретизація та генералізація..........................................................................12

Розділ ІІІ. Явище омонімії........................................................................................14

3.1. Погляди вчених на омонімію як абсолютну універсалію...............................15

3.2. Причини виникнення омонімів.........................................................................16

3.3. Міжгалузева омонімія термінів.........................................................................17

Висновок.....................................................................................................................20

Список використаної літератури..............................................................................23

 

 

Вступ

Сучасна епоха - епоха науково-технічного прогресу - це невпинний потік наукових досягнень і відкриттів, а отже, такий обсяг науково-технічної інформації, що вимагає посиленої уваги до розвитку гуманітарних наук. Мова в цьому процесі пов'язана з наукою передусім своїм термінологічним лексичним пластом, у якому відображається соціально організована дійсність. Поява сучасних технологій, інформатизація і комп'ютеризація переважної більшості суспільних сфер життя ведуть до утворення нових співвідношень між термінологічними системами різних наук. Потреби сучасного науково-технічного спілкування сприяють розвитку і подальшому вдосконаленню мовних засобів передачі інформації, серед яких основну роль відіграють слова та словосполучення, що називають і позначають поняття науки і техніки. Тема дослідження – труднощі перекладу загальнонародних слів, з'ясування особливостей перекладу омонімічних термінів в міжгалузевій омонімії в англійській мові. Актуальність теми пов'язана з сучасним використанням міжгалузевої омонімії та поліпшення розуміння науково - технічного тексту при перекладі з англійської на українську мову. Предмет дослідження – загальнонародні слова, омонімія та лексико-граматичні та лексико-семантичні прийоми перекладу.

Об'єкт дослідження - омонімічна термінологія, що використовується при написанні науково-технічної літератури.

Мета дослідження - дослідити особливості передачі англійських омонімічних термінів українською мовою.

 

 

Для вирішення поставленої мети необхідне вирішення наступних завдань: * визначити поняття термінологічної лексики; * з`ясувати явище омонімії та появу омонімічних термінів; * навести приклади омонімії у контексті науково-технічних статей та текстів; * з'ясувати труднощі перекладу англійських омонімічних термінів науково-технічних текстів. Теоретичне значення даної курсової роботи полягає у повному аналізі омонімічних англійських термінів на українську мову. А також у визначенні загального поняття «термін» та його ролі в науковому тексті. Практичне значення роботи полягає у тому, що одержані результати можуть виявитися корисними в процесі перекладу спеціальних текстів, при укладанні термінологічних словників, а також написанні навчальних посібників та спецкурсів з проблем загального мовознавства та термінознавства.

 

Розділ І. Головні лексичні та жанрово-стилістичні проблеми науково-технічного перекладу

Лексичні труднощі перекладу

Лексичною ознакою наукової літератури є насиченість текстів кліше - стереотипних слів і фраз, які включають ідіоми, стійкі вислови, стереотипи мови, набір готових фраз. Звичайно виокремлюють такі лексичні труднощі науково-технічного перекладу: багатозначність слів (термінів) та вибір адекватного словникового відповідника або варіанту перекладу слова (терміна), особливості вживання загальнонародних слів в науково-технічних текстах, правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики, визначення межі припустимості перекладацьких лексичних трансформацій, переклад термінів-неологізмів, абревіатур, такі "фальшиві друзі" перекладача, як псевдоінтернаціоналізми. лексикалізовані форми множини іменників та терміни-омоніми, етноспецифічна лексика і етнонаціональна варіантність термінів, іншомовні слова і терміни в англійських науково-технічних текстах, різного роду власні імена і назви (фірм, установ і організацій) тощо. Крім того наукові тексти характеризуються тим, що знання предмету перекладу у таких текстах більш важливе, ніж знання мови і це, перш за все, стосується спеціальної термінології. Як терміни можуть використовуваться і ті слова, які вживаються виключно в рамках даного стилю, так і спеціальні значення загальнонародних слів. Карабан В.І. вважає, що багато слів поряд із загальнонародними, повсякденними значеннями мають більш спеціалізовані загальнонаукові, загальнотехнічні та термінологічні значення у терміносистемах різних галузей науки та техніки. Такі загальнонаукові та загальнотехнічні слова становлять безпосереднє оточення спеціальних термінів. Крім того, однією з основних стилістичних рис наукового тексту є те, що матеріал у ньому подається чітко та точно, при майже повній відсутності тих виразних елементів, які надають мові емоційної насиченості, а головний акцент робиться на логічній подачі матеріалу. Також треба пам'ятати, що переклад виникає не в окремій, самостійній галузі, а на стику ряду галузей. У ньому порівнюються не тільки різні мови, а й відповідні культури з світоглядними, соціальними і поведінковими особливостями [5, с.4]. Тому при перекладі треба мати на увазі, що те, що досить зрозуміло носієві мови, може викликати нерозуміння у одержувача тексту перекладу. А це значною мірою ускладнює завдання перекладача і полягає не тільки в пошуку еквівалентних відповідностей для передачі комунікативної установки відправника, а й в наданні одержувачу необхідних пояснень, коли на шляху правильного сприйняття мети спілкування стоять міжкультурні відмінності. Для досягнення адекватного комунікативного ефекту перекладач має враховувати, поряд із передачею мовних функцій, що одержувачі текстів на вихідній і перекладаючій мовах є носіями різних культур. Через розбіжності у світогляді, початкових знаннях, уявленнях і поведінкових нормах їх сприйняття одного й того самого тексту може бути не однаковим. А якщо зміст вихідного і кінцевого текстів сприймається по-різному, то переклад, як двомовний комунікативний акт не досяг своєї мети. Для досягнення адекватності нерідко буває необхідно адаптувати як змістовну частину тексту, так і її форму, що часто має компромісний характер. Багато особливостей перекладу пов'язані зі специфікою мов (англійської або української), тобто мови на якій (або з якої) здійснюється переклад. Наприклад, у процесі перекладу може відбуватися заміна заперечення на затвердження, яка в свою чергу також має зворотну функцію, можуть використовуватися такі суто технічні прийоми як калькування, компенсація лексичних втрат, заміна стану з активного на пасивний і навпаки, а також передача фразеологізмів їх семантичним еквівалентами тощою. Досить важливо й те, що англійська та українська мови належать до різних структурних типів мов (українська до флективної, а англійська до аналітичної), і тому мають багато розбіжностей у будові мов, та у наборі їхніх граматичних форм та конструкцій. Наприклад такі граматичні явища як артиклі, модальні глаголи, герундій, групи Continuous та Perfect, формальний додаток “it” не притаманні українській мові, а в англійській мові відсутні категорії роду і відмінку іменників і прикметників, тощо. Існують відмінності і у побудові речення, тому що на відміну від української мови, в англійській мові порядок слів фіксований. Завдання перекладача - використовувати знання теоретичних основ перекладу для передачі комунікативної функції оригіналу, оскільки знання теоретичних основ перекладу і екстралінгвістичних реалій необхідна умова адекватності перекладу.Одже, виходячи з усього вищепереліченого можна зробити висновок, що для того, щоб виконати повноцінний адекватний переклад перекладач повинен володіти наступними навичками:

· Добре знати предмет перекладу.

· Досконало володіти мовою оригіналу та його лексико-граматичними особливостями у співвідношенні з рідною мовою.

· Використовувати знання з теорії перекладу та прийоми техніки перекладу.

· Залучувати фонові знання під час перекладу.

Розділ ІІІ. Явище омонімії

Омонімія - одне з явищ, які притаманні всім мовам та характеризують лексико-семантичну систему кожної з них. Омонімія є другий тип неоднозначності, тобто такого співвідношення форми і значення, при якому однакові форми мають різні значення. На відміну від полісемії (багатозначності), омонімія являє собою таку неоднозначність, за якої ми маємо справу не з одним словом і його безліччю значень, а з двома різними словами, які лише зовні випадково співпали за формою. Ця випадковість формальної подібності двох омонімічних значень виявляється в тому, що їх значення ніяк не пов'язані між собою, тобто не містять ніякої загальної семантичної ознаки, яка служила б підставою перенесення від одного значення до іншого. Відповідно не одне з омонімічних значень не може вважатися вихідним або похідним. Оскільки встановлення наявності або відсутності семантичного зв'язку є більшою мірою суб'єктивним процесом (особливо стосовно до метафори), то найбільш надійним критерієм для розмежування полісемічних і омонімічних значень є етимологічний критерій (слова з точки зору їх походження).

Омонімічні слова будуть характеризуватися різної історією виникнення, тобто будуть відноситись до різних семантичним джерел, полісемічні слова до одного й того ж джерела, яке буде початковим.

Терміни, на відміну від слів “широкого вжитку” всередині свого термінологічного поля зазвичай однозначні; одне і те ж слово може бути терміном різних сфер знання, але слід зауважити, що це не полісемія, а омонімія.

 

 

Вперше Арістотель визначив, що омоніми як “предмети, у яких лише ім'я спільне, а мова про сутність, яка відповідає цьому імені - різна”. Зацікавленість омонімією з'явидася в англійських дослідників дуже давно. Згадку про омоніми можна знайти ще в працях Купера в “Граматиці (1685 року)”, Мердока в “Словнику розрізнень”, який вийшов в Лондоні ще в 1811 році. Ці і багато інших авторів наводили довгі списки омонімів, щоб продемонструвати правильну вимову слів. Зацікавленність у вивченні омонімів, їх походженні та розвитку в окремих мовах, в сім'ях і групах споріднених мов, то розгорталася, то затухала, але ніколи не зникала повністю. Це пояснюється тим, що поява омонімії багатоаспектна і потребує всестороннього мовного аналізу

Причини виникнення омонімів

Лінгвісти виділяють наступні причини появи омонімів. А.А.Реформатський стверджує, що в нашій мові найбільше всього омонімів, які виникли завдяки запозиченням. Фонетична структура запозичуваного слова зазвичай зазнає змін відповідно до вимовних норм мови що запозичують і існуючими в цій мові правилами поєднання звуків. Асимільовані форма може і не бути тотожною ні однієї з вже наявних форм, але може випадково співпасти за звучанням з будь-яким словом мови-реципієнта. У результаті запозичень в англійській мові з'явилися 30.7% омонімів. З цим, ймовірно, пов'язаний різнорідний за етимологічною ознакою склад англійської омонімікі, який представлений словами німецького походження (45.3%), латино-романського (38.2%), грецького (6%), кельтського (1.84%) походження та інших.

О.С. Ахманова, визначаючи достатню активність омонімів, що з'явилися в результаті полісемії, вказує в той же час і на великі труднощі, сумніви, з якими пов'язані пошуки об'єктивних критерій оцінки завершення процесу омонімізації. В.І. Абаєв висказав думку про те, що “поява нових омонімів, їх “розмноження” йде в основному за рахунок полісемії”. В основі виникнення 2.8% омонімів лежать зміни семантичного характеру, оскільки ця група омонімів виникла внаслідок розпаду полісемії в різні періоди розвитку мови. У ряді випадків омоніми, що виникли зазначеним шляхом, диференціювалися графічно, що свідчило про остаточний розщеплення багатозначного слова на омоніми. А.І. Смірницький основним джерелом поповнення мови омонімами вважає випадкові звукові співпадіння. Перераховані вище причини омонімії реєструються в ході всієї історії англійської мови та сприяють появі омонімів як окремо, так і в комбінаториці.

Висновок

В процесі дослідження даної курсової роботи ми розглянули головні лексичні та жанрово-стилістичні проблеми науково-технічного перекладу та загальнонародний слів. Де з'ясували що причинами існування лексичних труднощів перш за все є розбіжності в картині світу англійської і української мов, особливості багатозначності англійських і українських слів, відсутність у мові відповідників нових термінів, особливості словотвору і термінотворення в англійській та українській мовах та ін. Серед причин, що зумовлюють існування жанрово-стилістичних проблем науково-технічного перекладу - це певні розбіжності у стилістичних і жанрових нормах подання інформації в науково-технічних текстах англійською і українською мовами, особливості вживання слів і сталих образних і необразних словосполучень та ін. Головними шляхами вирішення зазначених проблем перекладу є, по перше, належна ідентифікація таких проблем, по-друге, знання і вміння застосовувати адекватних способів і прийомів перекладу лексичних елементів, загальнонародних слів, словосполучень і фразеологічних одиниць, по-третє, прагматична адаптація тексту оригіналу під час перекладу і, по-четверте. Формування сталих навичок подолання різного роду лексичних, термінологічних і стилістичних труднощів перекладу із урахуванням норм української мови та жанрових норм культури мови оригіналу.

Розглянули явище омонімії, причини виникнення омонімів, навели приклади міжгалузевої, внутрішньогалузевої омонімії термінів та омонімії термінів-абревіатур. І найголовніше, з'ясували труднощі перекладу англійських омонімічних термінів науково-технічних текстів.

Тож ми винайшли, що термін - це слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значення, що відбиває дане поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва. Сукупність термінів як лексичних засобів найменування, складає термінологію, що поділяється на номенклатуру і професіоналізми. Отже, було з'ясовано, що омонімія - одне з явищ, які притаманні всім мовам та характеризують лексико-семантичну систему кожної з них. Омонімічні терміни - це терміни, які збігаються за звуковою формою, але різняться за значенням (і ці значення не пов'язані один з одним). На відміну від полісемії омонімія виникає на основі спільності звукової форми, причому значення слів-омонімів не мають загального семантичного стрижня. Передача англійських омонімічних термінів українською мовою вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною мовою. При передачі науково-технічної літератури з англійської мови на українську важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова. Не рахуючи випадків навмисної або випадкової (ненавмисною) двозначності, контекст служить тим засобом, який ніби «знімає» у тій чи іншій багатозначної одиниці всі її значення, крім одного. Тим самим контекст надає тієї чи іншої одиниці мови однозначність і робить можливим вибір одного з декількох потенційно існуючих еквівалентів даної одиниці в ПМ. Звичайно, роль контексту далеко не обмежується вирішенням багатозначності слів та інших лінгвістичних одиниць, а проте найважливіша його функція полягає саме в цьому. Значну роль в розумінні терміну грає також й фонові знання перекладача, та також його вміння шукати нові поняття, які відсутні в словниках.

Для вирішення поставленої мети необхідно було визначити поняття термінологічної лексики; з`ясувати явище омонімії та появу омонімічних термінів; навести приклади омонімії у контексті науково-технічних статей та текстів; з'ясувати труднощі перекладу англійських омонімічних термінів науково-технічних текстів.

Отже, переклад омонімічних термінів - дуже відповідальна задача для перекладача. Не дивлячись на розширення зв'язків між народами на планеті, використання все більш ефективних засобів комунікації і пов'язане з цим взаєморозуміння культур, перекладач повинен рахуватися з тим, що кожна мова розвивається самостійно: в ній діють власні мовні реалії, закріплені культурно-історичні реалії, з'являються нові реалії, які ще не мають еквівалентів на момент перекладу на інші мови. Але і попри цього перекладачеві доводиться перекладати матеріали, що містять і такі термінологічні особливості, з якими він не знайомий. Це означає, що незалежно від ступеня володіння перекладачем обома мовами, об'єму його фонових знань, він так чи інакше зустрінеться з неочікуваним в тексті оригіналу, що може бути лінгвістичними чи екстралінгвістичними реаліями. Враховуючи це, перекладачеві потрібно знати і вміти користуватися, окрім словників, й різними енциклопедичними довідниками, постійно рухатися вперед у своєму професійному розвитку.

 

 

Список використаних джерел

1. Абаев В. С. Общегуманитарные аспекты теоретического языкознания- М., 1992. -289 с.

2. Арнольд И. В.: Основы научных исследований в лингвистике: Учебное пособие. - М. Высш. школа, 1991.-140 с.

3. Аракін В.Д. Порівняльна типологія англійської та російської мов, - Ленінград: Просвітництво, 1979, - 259с.

4. Ахманова О. С. Очерки по общей и русской лексикологи. - М., 1957. - 157с.

5. Бархударов Л.С. Мова і переклад. (Питання загальної і приватної теорії перекладу) - М.: Міжнародні відносини, 1975, - 324с.

6. Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский: Учебное пособие. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: УРАО, 2000. - 208 с.

7. Бреус Е.В. Основи теорії і практики перекладу з російської мови на англійську. - М.: УРАО, 2000. - 207с.

8. Булаховский Л. А. “Введение в языкознание” - М., 1954, 263 с.

9. Винокур: Г. О. «Говорящий и слушающий». Вариант речевого поведения. - М., 2005. -172 с.

10. Вихристюк Л.С. Вступ до перекладознавства: Навчальний посібник - Алчевськ: ДГМІ, 2001. - 175 с.

11. Гринев С. В.: Практическая стилистика английского языка. - Л., 1987. -

12. 184 с.

13. Даніленко В. П.: Семантическая структура специального слова и ее лексикографическое описание. - Свердловск, 1991. - 155 с.

14. Іванова И.П., Чахоян Л.П. История английского языка, - М.,1998 - 308 с.

15. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Частина ІІ. Лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні труднощі. - Вінниця: Нова книга, 2001. - 54 с., 274 с., 303 с.

16. Коваленко А. Я.: Загальний курс науково-технічного перекладу: Учбовий посібник. 2001. - 290 с.

17. Комісарів В.Н. Теорія перекладу. - М.: Вища школа, 1990, - 80с.

18. Комісарів В.Н. Лінгвістика перекладу.- М., 1980, - 207с.

19. Котелова И. З.: Значение слова и его сочетаемость. - Л, 1975. - 164 с.

20. Латишев Л. К. Курс перекладу. Еквівалентність перекладу та способи її досягнення. - М.: Межд. отн., 1981, - 198c.

21. Латишев Л.К. Міжмовні трансформації як засіб досягнення перекладацької еквівалентності. / / Семантико-синтаксичні проблеми теорії мови і перекладу. - М., 1986. - 107с.

22.. Левицька Т. Р. Проблеми перекладу: на матеріалі сучасної англійської мови. - М.: Межд. отн., 1976, - 262с.

23. Левицька Т., Фитерман А. Чому потрібні граматичні трансформації при перекладі? / / Зошити перекладача. - М., 1971. - Вип. 8.

24. Лещенко М.І. Віртуальний і актуальний аспекти пропозиції. - Мінськ, 1988, - 189с.

25. Лінн віссон. Синхронний переклад з російської на англійську. - М.: Р. Валент, 1999. - 335 с.

26. Львівська З.Д. Теоретичні проблеми перекладу. - М., 1985, - 214с.

27. Міньяр-Белоручев Р.К. Як стати перекладачем? - М.: Стелла, 1994. -144с.

28. Міньяр-Белоручев Р.К. Теорія і методи перекладу. - М.: Московський ліцей, 1996. -190 С.

29. Міньяр-Белоручев Р.К. Загальна теорія перекладу і усний переклад. - М.: Воениздат, 1980. - 237 с.

30. Нешумаев І.В. Синтаксичні трансформації при перекладі англійського тексту на російську мову. / / Лінгвістичні та методичні проблеми російської мови як нерідної: Текст: структура та аналіз. - М., 1991. - 126 с.

КУРСОВА РОБОТА

з теорії перекладу

на тему:

«Переклад загальнонародних слів»

 

Студенту V курсу групи ЛА-з81

напряму підготовки 7.02030304

спеціальності «Переклад»

Гончаренко Володимира Сергійовича

Керівник старший викладач

Волощук Ірина Петрівна

 

Національна оцінка ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

 

Члени комісії ________________ _________________________________________________

(підпис) (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

________________ __________________________________________________

(підпис) (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

________________ __________________________________________________

(підпис) (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали

 

Київ - 2013рік

Зміст

Вступ.............................................................................................................................3Розділ І. Головні лексичні та жанрово-стилістичні проблеми науково-технічного перекладу..................................................................................................5

1.1. Лексичні труднощі перекладу.............................................................................5

1.2. Жанрово-стилістичні труднощі перекладу........................................................7

Розділ ІІ. Лексико-семантичні та лексико-граматичні прийоми перекладу..........9

2.1. Лексико-семантичні прийоми перекладу...........................................................9

2.2.Лексико-граматичні прийоми перекладу.........................................................11

2.3Конкретизація та генералізація..........................................................................12

Розділ ІІІ. Явище омонімії........................................................................................14

3.1. Погляди вчених на омонімію як абсолютну універсалію...............................15

3.2. Причини виникнення омонімів.........................................................................16

3.3. Міжгалузева омонімія термінів.........................................................................17

Висновок.....................................................................................................................20

Список використаної літератури..............................................................................23

 

 

Вступ

Сучасна епоха - епоха науково-технічного прогресу - це невпинний потік наукових досягнень і відкриттів, а отже, такий обсяг науково-технічної інформації, що вимагає посиленої уваги до розвитку гуманітарних наук. Мова в цьому процесі пов'язана з наукою передусім своїм термінологічним лексичним пластом, у якому відображається соціально організована дійсність. Поява сучасних технологій, інформатизація і комп'ютеризація переважної більшості суспільних сфер життя ведуть до утворення нових співвідношень між термінологічними системами різних наук. Потреби сучасного науково-технічного спілкування сприяють розвитку і подальшому вдосконаленню мовних засобів передачі інформації, серед яких основну роль відіграють слова та словосполучення, що називають і позначають поняття науки і техніки. Тема дослідження – труднощі перекладу загальнонародних слів, з'ясування особливостей перекладу омонімічних термінів в міжгалузевій омонімії в англійській мові. Актуальність теми пов'язана з сучасним використанням міжгалузевої омонімії та поліпшення розуміння науково - технічного тексту при перекладі з англійської на українську мову. Предмет дослідження – загальнонародні слова, омонімія та лексико-граматичні та лексико-семантичні прийоми перекладу.

Об'єкт дослідження - омонімічна термінологія, що використовується при написанні науково-технічної літератури.

Мета дослідження - дослідити особливості передачі англійських омонімічних термінів українською мовою.

 

 

Для вирішення поставленої мети необхідне вирішення наступних завдань: * визначити поняття термінологічної лексики; * з`ясувати явище омонімії та появу омонімічних термінів; * навести приклади омонімії у контексті науково-технічних статей та текстів; * з'ясувати труднощі перекладу англійських омонімічних термінів науково-технічних текстів. Теоретичне значення даної курсової роботи полягає у повному аналізі омонімічних англійських термінів на українську мову. А також у визначенні загального поняття «термін» та його ролі в науковому тексті. Практичне значення роботи полягає у тому, що одержані результати можуть виявитися корисними в процесі перекладу спеціальних текстів, при укладанні термінологічних словників, а також написанні навчальних посібників та спецкурсів з проблем загального мовознавства та термінознавства.

 

Розділ І. Головні лексичні та жанрово-стилістичні проблеми науково-технічного перекладу

Лексичні труднощі перекладу

Лексичною ознакою наукової літератури є насиченість текстів кліше - стереотипних слів і фраз, які включають ідіоми, стійкі вислови, стереотипи мови, набір готових фраз. Звичайно виокремлюють такі лексичні труднощі науково-технічного перекладу: багатозначність слів (термінів) та вибір адекватного словникового відповідника або варіанту перекладу слова (терміна), особливості вживання загальнонародних слів в науково-технічних текстах, правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики, визначення межі припустимості перекладацьких лексичних трансформацій, переклад термінів-неологізмів, абревіатур, такі "фальшиві друзі" перекладача, як псевдоінтернаціоналізми. лексикалізовані форми множини іменників та терміни-омоніми, етноспецифічна лексика і етнонаціональна варіантність термінів, іншомовні слова і терміни в англійських науково-технічних текстах, різного роду власні імена і назви (фірм, установ і організацій) тощо. Крім того наукові тексти характеризуються тим, що знання предмету перекладу у таких текстах більш важливе, ніж знання мови і це, перш за все, стосується спеціальної термінології. Як терміни можуть використовуваться і ті слова, які вживаються виключно в рамках даного стилю, так і спеціальні значення загальнонародних слів. Карабан В.І. вважає, що багато слів поряд із загальнонародними, повсякденними значеннями мають більш спеціалізовані загальнонаукові, загальнотехнічні та термінологічні значення у терміносистемах різних галузей науки та техніки. Такі загальнонаукові та загальнотехнічні слова становлять безпосереднє оточення спеціальних термінів. Крім того, однією з основних стилістичних рис наукового тексту є те, що матеріал у ньому подається чітко та точно, при майже повній відсутності тих виразних елементів, які надають мові емоційної насиченості, а головний акцент робиться на логічній подачі матеріалу. Також треба пам'ятати, що переклад виникає не в окремій, самостійній галузі, а на стику ряду галузей. У ньому порівнюються не тільки різні мови, а й відповідні культури з світоглядними, соціальними і поведінковими особливостями [5, с.4]. Тому при перекладі треба мати на увазі, що те, що досить зрозуміло носієві мови, може викликати нерозуміння у одержувача тексту перекладу. А це значною мірою ускладнює завдання перекладача і полягає не тільки в пошуку еквівалентних відповідностей для передачі комунікативної установки відправника, а й в наданні одержувачу необхідних пояснень, коли на шляху правильного сприйняття мети спілкування стоять міжкультурні відмінності. Для досягнення адекватного комунікативного ефекту перекладач має враховувати, поряд із передачею мовних функцій, що одержувачі текстів на вихідній і перекладаючій мовах є носіями різних культур. Через розбіжності у світогляді, початкових знаннях, уявленнях і поведінкових нормах їх сприйняття одного й того самого тексту може бути не однаковим. А якщо зміст вихідного і кінцевого текстів сприймається по-різному, то переклад, як двомовний комунікативний акт не досяг своєї мети. Для досягнення адекватності нерідко буває необхідно адаптувати як змістовну частину тексту, так і її форму, що часто має компромісний характер. Багато особливостей перекладу пов'язані зі специфікою мов (англійської або української), тобто мови на якій (або з якої) здійснюється переклад. Наприклад, у процесі перекладу може відбуватися заміна заперечення на затвердження, яка в свою чергу також має зворотну функцію, можуть використовуватися такі суто технічні прийоми як калькування, компенсація лексичних втрат, заміна стану з активного на пасивний і навпаки, а також передача фразеологізмів їх семантичним еквівалентами тощою. Досить важливо й те, що англійська та українська мови належать до різних структурних типів мов (українська до флективної, а англійська до аналітичної), і тому мають багато розбіжностей у будові мов, та у наборі їхніх граматичних форм та конструкцій. Наприклад такі граматичні явища як артиклі, модальні глаголи, герундій, групи Continuous та Perfect, формальний додаток “it” не притаманні українській мові, а в англійській мові відсутні категорії роду і відмінку іменників і прикметників, тощо. Існують відмінності і у побудові речення, тому що на відміну від української мови, в англійській мові порядок слів фіксований. Завдання перекладача - використовувати знання теоретичних основ перекладу для передачі комунікативної функції оригіналу, оскільки знання теоретичних основ перекладу і екстралінгвістичних реалій необхідна умова адекватності перекладу.Одже, виходячи з усього вищепереліченого можна зробити висновок, що для того, щоб виконати повноцінний адекватний переклад перекладач повинен володіти наступними навичками:

· Добре знати предмет перекладу.

· Досконало володіти мовою оригіналу та його лексико-граматичними особливостями у співвідношенні з рідною мовою.

· Використовувати знання з теорії перекладу та прийоми техніки перекладу.

· Залучувати фонові знання під час перекладу.