Тема 10 Підприємство і підприємництво. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 10 Підприємство і підприємництво.



Тема 10 Підприємство і підприємництво.

Підприємство: суть, форми і види.

Капітал підприємства. Кругообіг та обіг капіталу.

Основний та оборотний капітал; Амортизація.

Підприємництво: суть, види та функції.

Суть акціонерного капіталу. Акціонерне товариство.

Акції: суть, функції та види. Контрольний пакет акцій.

Банкрутство підприємств.

Фіктивний капітал. Акціонерне товариство в Україні.

Підприємство суть форми види

За формою організації підприємств розрізняють: індивідуальне (одноосібне володіння); товариство (партнерство); корпорація;

Індивідуальні підприємства є власністю однієї особи, котра покладає на себе не тільки фінансовий ризик, а й відповідальність за управління.

Переваги індивідуальних підприємств:

- економічна свобода вибору сфери діяльності, обсягів виробництва, напрямів використання доходу;

- оперативність;

- зацікавленість у продуктивній праці, ефективному розподілі та використанні доходу;

- низькі організаційні витрати.

Недоліки індивідуальних підприємств: обмежені фінансові можливості застосування досягнень НТП, новітніх форм організації праці; обмежена можливість організації відпочинку тощо;

Товариства (партнерства) - ґрунтується на спільному (пайовому) формуванні громадянами чи юридичними особами статутного капіталу, на розподілі прав та відповідальності залежно від частки у статутному фонді та місцях у структурі управління товариством.

Види господарських товариств: повні; товариства з обмеженою відповідальністю; змішані (командитні);

Юридична особа - це ділове підприємство, що має власний статус, рахунок у банку і занесене у державний реєстр.

Повне товариство – об’єднання громадян та юридичних осіб з метою здійснення спільної господарської діяльності на основі угоди між ними - не є юридичною особою, члени зберігають самостійність, але несуть повну солідарну відповідальність за зобов’язаннями не тільки майном підприємства, а й своїм власним майном.

Товариство з обмеженою відповідальністю ґрунтується на відповідальності, яка обмежується тільки капіталом підприємства, і підприємець не відповідає своїм майном.

Змішане товариство (командитне) – об’єднання кількох фізичних і юридичних осіб для спільної діяльності на основі договору. Несуть повну відповідальність за зобов’язаннями товариства, та членів – вкладників (командитистів), які відповідають своїми внесками.

Переваги товариств над одноосібними підприємствами: зростання фінансових можливостей; зниження ризику банкрутства Недоліки товариств: суперечності між інтересами учасників товариства;

Корпорація (акціонерне товариство) – товариство, яке об’єднує різні галузі (виробничі, наукові та комерційні) промислового виробництва за єдиного фінансового контролю. Поширена в країнах з розвиненою ринковою економікою Діяльність корпорації базується на використанні акціонерного капіталу, за який во­ни придбали ЦП — акції цього підприємства. Корпо­рації, сфера діяльності яких — весь світовий ринок, називають транснаціональними.

Переваги акціонерних товариств

- значно кращі умови залучення фінансових ресурсів;

- менший ризик банкрутства;

- ефективний менеджмент та маркетингове обслуговування;

Недоліки акціонерних товариств

- організація та ліквідація вимагає значних витрат;

- розбіжності в інтересах утруднюють досягнення ефективного управління;

Типи об’єднань підприємств:

  • Картель – угода між незалежними підприємствами щодо проведення єдиної цінової політики, розподілу ринків збуту, узгодження умов обміну патентами, ліцензіями.
  • Синдикат - форма об’єднання підприємств, які виробляють однорідні продукцію, що передбачає збереження виробничої, доходи розподіляються за часткою кожного підприємства.
  • Трест – форма об’єднання, яка передбачає втрату юридичної та економічної самостійності як у виробництві, так і в реалізації. Трест несе повну відповідальність усім своїм майном..
  • Концерн – об’єднання багатьох промислових, фінансових, торговельних підприємств, які формально зберігають свою самостійність, але фактично підпорядковані керівництву головної фірми, котра несе відповідальність за господарську діяльність.
  • Конгломерат – багатогалузеве об’єднання.
  • Диверсифікати – багатогалузеві корпорації, об’єднані системою участі, виробничою кооперацією, патентно – ліцензійними угодами, спільними виробничими та науково – дослідними програмами, єдиною системою фінансування.
  • Фінансово – промислові групи – організаційна форма об’єднання великих промислових фірм із банківськими структурами, в якій кожний член – учасник самостійно вирішує власні завдання.

З а формою власності підприємства поділяються на:

  • приватні (засновані на власності окремого громадянина з правом використання найманої праці);
  • колективні (засновані на власності трудового колективу, кооперативу, громадської чи релігійної організації). Найпоширений - кооператив;
  • державні (засновані на загальнодержавній та комунальній власності).

Кооператив – об’єднання громадян з метою спільного виробництва та збуту продукції, закупівлі та споживання товарів і послуг, будівництва, споживання житла тощо.

Риси кооперативу: юридична особа; членство на засадах пайових внесків; характеризується необмеженою відповідальністю; зберігається індивідуалізм у розподілі, пропорційно до паю.

Переваги кооперативу:

= проста процедура вступу та виходу з кооперативу;

= об’єднання зусиль для вирішення спільних завдань;

Недолік: - обмеженість економічної свободи через узгодження інтересів членів кооперативу.

Державне підприємство – підприємство, основні засоби якого є державною власністю, а керівники призначаються державними органами. Поширені в галузях: що забезпечують національну безпеку; природних монополіях (з метою запобігання виникненню приватної монополії);

Комунальні підприємства є власністю влади адміністративно – територіальних утворень.

Форми державних підприємств:

= із неподільним майном і повною приналежністю його до державної власності (унітарні підприємства);

= контрольовані державою через контрольний пакет акцій;

= з часткою державної власності у статутному капіталі, меншою ніж 50%, де представники державних органів представляють інтереси держави.

За рівнем концентрації та централізації виробництва і капіталу підприємства поділяються на малі (дрібні), середні та великі(крупні). Концентрація виробництва – процес зосередження виробництва на великих підприємствах.

Принципи підприємницької діяльності:

  • орієнтація на запити, смаки та уподобання споживачів;
  • прагнення бути на вістрі подій, що відбуваються в інноваційній сфері економіки, застосовувати найновіше першим;
  • максимальне використання конкурентних переваг;
  • дотримання принципів ділової етики;
  • постійний творчий пошук, прагматизм, наслідування демократичних традицій.

Ознаки підприємництва як економічної діяльності:

  • самостійність;
  • новаторство;
  • ініціатива;
  • творчість;
  • ризик
  • совість;
  • економічна та соціальна відповідальність;
  • масштабність мислення;
  • діловитість;

Сутність акціонерного капіталу

Акціонерний капіталекономічна форма реалізації акціонерної влас­ності, тобто сукупність виробничих, економічних відносин між AT, його акціо­нерами і найманими працівниками щодо володіння, розпоряджання і ви­користання грошей, засобів виробництва та іншого майна AT з метою одержання додаткової вартості у формі прибутку AT, дивідендів та інших до­ходів акціонерів. Він є особливою формою ор­ганізації капіталу, що функціонує у будь-якій сфері економіки. У цьому і полягає його основна особливість

Акції та їх види.

В AT централізація коштів здійснюється шляхом випуску акцій.

Акція (лат. act/o — розпорядження, дозвіл) — цінний папір без установле­ного строку обігу, що свідчить про дольову участь акціонера в капіталі AT. Розрізняють два основних види акцій: прості (звичайні) і при­вілейовані.

Прості (звичайні) акції. Це найрозповсюдженіший вид акцій. Він дає акціонеру право голосу на зборах акціонерів, а також пра­во на одержання частини прибутку AT у формі дивіденду. На від­міну від привілейованої акції дохід (дивіденд), що приносить проста акція, не є гарантованим. Він коливається залежно від ве­личини прибутку AT. Розподіл прибутку між власниками прос­тих акцій здійснюється відповідно до частки, вкладеної ними в акціонерний капітал. Вона визначається як відношення кількості акцій у власника до загальної кількості випущених акцій товариства. Виплата дивідендів власникам простої акції здійсню­ється після всіх виплат компанії, у тому числі й після виплати ди­відендів власникам привілейованих акцій.

Привілейовані акції. Вони дають їх власникам право на одер­жання фіксованого дивіденду незалежно від величини прибутку AT. На відміну від простих акцій привілейовані не дають акціонеру права голосу на загаль­них зборах акціонерів. Крім того, існують акції іменні і на пред'явника.

Іменні акції. їхній власник повинен входити до реєстру AT. Продати іменну акцію можна лише за допомогою внесення змін до реєстру акціонерів.

Акції на пред'явника. На відміну від іменних акцій їхні влас­ники, як правило, не відомі AT. Акції на пред'явника можуть бу­ти продані шляхом прямого передавання від пред'явника (її влас­ника) покупцю.

Історично акції на пред'явника виникли значно пізніше іменних акцій, їхня поява була пов'язана з розвитком ринку цінних паперів.

Облігації та їх різновиди.

Крім акцій, AT випускають облігації.

Облігація (лат. obligatio — зобов 'язання)цінний папір на пред'явника у ви­гляді боргового зобов'язання позичальника, що дає право його власнику на одержання доходу у вигляді фіксованого відсотка від номінальної вартості.

Різновиди

Конвертовані облігації. Вони можуть обмінюватися на інші цінні папери компанії, що їх випустила, насамперед на її акції.

Безвідсоткові (цільові) облігації. їх випускають як позику під товари і послуги. Власник безвідсоткових облігацій має право на одержання товарів і послуг замість грошового доходу.

Облігації з правом дострокового викупу. Вони можуть бути ви­куплені емітентом до настання строку погашення за заздалегідь обговореною ціною.

Дохідні облігації. За цими облігаціями відсоток виплачується тільки у випадку одержання компанією доходу.

Емітентами облігацій є уряди країн, місцеві органи влади, а також акціонерні компанії, представлені великими банками, про­мисловими і торговими корпораціями.

Тема 10 Підприємство і підприємництво.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; просмотров: 189; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.129.247.196 (0.014 с.)