Ця катруся ходить в школу, десь у клас десятий

Розпустили кучері дівчата

 

 

Розпустили кучері дівчата,

Ще й підвели брови для краси.

Тільки ти роби, як вчила мати, |

Не обрізуй русої коси. | 2

 

Хай вона росте густа та пишна

Чорнобровим хлопцям на біду.

Я ж тобі, моя чарівна вишне, |

Сам троянди в коси заплету. | (2)

 

Приспів:

Плач, кохана, плач, тебе я розлюбив, |

А може я тебе ніколи не любив. |2

 

Стану рано вранці до схід сонця,

Назбираю квітів запашних.

Що є краще за дівочі коси, |

Ще й троянди вплетені у них. | (2)

 

Кажуть, всі дівчата однакові,

Та одна у сни мої ввійшла,

Полонила серце юнакові, |

А ключі від свого не дала. | (2)

 

Приспів.

 

Як настане день твого весілля,

Ти розпустиш коси чарівні,

Ой яка ж ти гарна, моя мила, |

В косах ти сподобалась мені. | (2)

 

Приспів.

 

Ой чий то кінь стоїть

 

Ой, чий то кінь стоїть, що сива гривонька,
Сподобалась менi, сподобалась мені
Тая дівчинонька...

Не так дiвчинонька, як бiле личенько,
Подай же, дівчино, подай же, гаpная,
На коня pученьку...

Дівчина підійшла, рученьку подала,
Ой, кpаще б я була, ой, кpаще б я була
Кохання не знала...

Кохання, кохання з вечоpа до рання,
Як сонечко зiйде, як сонечко зiйде,
Кохання вiдійде...

 

Цвіте терен

Цвіте терен, цвіте терен,А цвіт опадає.Хто в любові не знається, |Той горя не знає. | (2) А я молода дівчина,Та й горя зазнала,Вечороньки не доїла, |Нічки не доспала. | (2) Вечероньки не доїлаНічки не доспалаЧерез тебе мій миленький |Красу змарнувала | (2) Через тебе мій миленькийЧерез твої очіНе тре було приходити |До мене щоночі | (2) Не тре було приходитиБрати за рученькуІ все говорить до мене | (2)"Ти ж моя миленька" | (2) Ой візьму я кріселечко,Сяду край віконця,Іще очі не дрімали, |А вже сходить сонце. | (2) Хоч дрімайте, не дрімайте –Не будете спати;Десь поїхав мій миленький |Другої шукати. | (2) Нехай їде, нехай їде,Нехай не вернеться,Не дасть йому |Господь щастя куди повернеться. | (2) Очі мої, очі мої,Що ви наробили?Кого люди обминали,Того полюбили.

Ніч яка місячна

Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Сядем укупочці тут під калиною –
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею
Стелиться полем туман.

Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Ген на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить.

Небо незміряне всипане зорями,
Що то за Божа краса!
Перлами ясними попід тополями
Грає краплиста роса.

Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло – ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.

Гей забава

Гей, забава! Забава аж до рання!Гей, забава, забава цілу ніч!Гей, гуляла! Гуляла аж до рання!Гей, гуляла, гуляла цілу ніч! Ти казала, ти казалаВ понеділок підем разом,Підем разом по барвінок.Я прийшов - тебе нема:Підманула, підвела!Підманула, підвела моя мила! Ти казала, ти казалаУ вівторок поцілуєш,Поцілуєш разів сорок.Я прийшов - тебе нема:Підманула, підвела!Підманула, підвела моя мила! Ага, моя мила,Моя мила до роботи не лінива,Як з роботи я прийду -Все за неї пороблю,Все за неї пороблю, моя мила! Гей, забава! Забава аж до рання!Гей, забава, забава цілу ніч!Гей, гуляла! Гуляла аж до рання!Гей, гуляла, гуляла цілу ніч! Ти казала, ти казалаУ середу підем разом,Підем разом по череду.Я прийшов - тебе нема:Підманула, підвела!Підманула, підвела моя мила! Ти казала, ти казалаУ четвер підем разом,Підем разом на спацер.Я прийшов - тебе нема:Підманула, підвела!Підманула, підвела моя мила!Ага, моя мила,Моя мила до роботи не лінива,Як з роботи я прийду -Все за неї пороблю,Все за неї пороблю, моя мила! Гей, забава! Забава аж до рання!Гей, забава, забава цілу ніч!Гей, гуляла! Гуляла аж до рання!Гей, гуляла, гуляла цілу ніч! Ти казала, ти сказалаУ п'ятницю підем разом,Підем разом на вулицю.Я прийшов - тебе нема:Підманула, підвела!Підманула, підвела моя мила! Ти казала, ти сказалаУ суботу підем разом,Підем разом на роботу.Я прийшов - тебе нема:Підманула, підвела!Підманула, підвела моя мила! Ага, моя мила,До роботи, до роботи не лінива,Як з роботи я прийду -Все за неї пороблю,Все за неї пороблю, моя мила! Гей, забава! Забава аж до рання!Гей, забава, забава цілу ніч!Гей, гуляла! Гуляла аж до рання!Гей, гуляла, гуляла цілу ніч! Ти сказала, ти казалаУ неділю підем разом,Підем разом на весілля.Я прийшов - тебе нема:Підманула, підвела!Підманула, підвела моя мила! Ага, моя мила,Моя мила до роботи не лінива,Як з роботи я прийду -Все за неї пороблю,Все за неї пороблю, моя мила! Гей, забава! Забава аж до рання!Гей, забава, забава цілу ніч!Гей, гуляла! Гуляла аж до рання!Гей, гуляла, гуляла цілу ніч!

 

Ой у вишневому саду

Ой у Вишневому Саду там Соловейко щебетавДодому я просилася а ти мене все не пускав |(2) Ой Милий Мій а я Твоя пусти мене зійшла Зоря Проснецця Матінка Моя буде питать де була я |(2) А Ти їй дай такий одвіт яка чудова Майська НічВесна іде Красу несе і тій Красі радіє все |(2) Ой Доню-доню в чому річ де Ти блукала цілу нічЧому розплетена коса а на очах бринить сльоза |(2) Коса розплетена моя її Подруга розплелаА на очах бринить сльоза бо з Милим у розлуці я |(2) Ой Мамо-Мамо й Ти була як я Дівчина-молодаЯ жити хочу я люблю Мамо не лай Доньку свою |(2)

 

В саду гуляла

В саду гуляла, квіти збирала,В саду гуляла, квіти збирала, |Кого любила, причарувала. | (2) Причарувала серце і душу,Причарувала серце і душу, |Тепер з тобою гуляти мушу. | (2) А я й учора не була дома,А я й учора не була дома, |Та й полюбила хлопця другого. | (2) Більше не вийду, з тобою не стану,Більше не вийду, з тобою не стану, |Вишлю я сестру такую саму. | (2) А я з сестрою всю ніч простою,А я з сестрою всю ніч простою, |Не та розмова, що із тобою. | (2) Не та розмова, не ті і слова,Не та розмова, не ті і слова, |Не білолиця, не чорноброва. | (2) В саду гуляла, квіти збирала,В саду гуляла, квіти збирала, |Кого любила, причарувала. | (2) Причарувала серце і душу,Причарувала серце і душу, |Тепер з тобою гуляти мушу. | (2)

 

Ой там у лузі

Ой там у лузі, там при дорозі Червоні маки розцвіли.Ой там три браття з Прикарпаття |Життя за волю віддали. | 2 Їх було троє, всього лиш троє,Були гранати, шмайсери.Вони не знали, що друг їх зрадив |Катам червоної Москви. | 2 Як їх боївку оточили,Кричать: "Бандєри, руки ввєрх!"Хтось крикнув: "Слава Україні! |Ми не здамося, краще смерть!" | (2) І тут три браття поцілувались,Ніхто пощади не просив.І більш не рвалися гранати, |І кулемет не стукотів. | 2 І ми боротися будемоПроти проклятих ворогівІ вічну славу пам'ятати |Про мужніх хлопців, трьох братів. | 2

Там під львівським замком

Там, під Львівським замком, старий дуб стоїть. Там, під Львівським замком, старий дуб стоїть. А під тим дубочком партизан лежить.Там, під Львівським замком, старий дуб стоїть. А під тим дубочком партизан лежить. Він лежить не дише, він неначе спить.Золоті кучері вітер шелестить. А над ним старенька матінка стоїть.І до нього стиха слова говорить: "Сину ж ти, мій сину, дитино моя.Були б тя не вбили, якби не війна. Було вас у батька п'ятеро синів.Ти був наймолодший, сину мій Андрій. Як ти був маленьким, батько воював.Він за Україну голову поклав". А позаду неньки отаман стоїть.І до неї стиха слова говорить: "Hе плач, стара мати – син героєм став,Він за Україну голову поклав". Висока могила, хрест березовий.А на тому хресті тризуб золотий.

 

Два дубки

Ой на Горі Два Дубки -2Ой на Горі Два Дубки Два ДубкиТай схилились до Купки

Два останні рядки у в'язці повторюються.

 

Вітер Дуба хитає -2

Вітер Дуба хитає-хитає

Козак Дівки питає

 

Ой Дівчино чия Ти -2

Ой Дівчино чия Ти чия Ти

Чи підеш Ти гуляти

 

Ой не питай чия я -2

Ой не питай чия я чия я

Вийдеш Ти то вийду я

 

А я в Батька Один Син -2

А я в Батька Один Син Один Син

Погуляти хоч би з ким

 

А я Донька Мамчина -2

А я Донька Мамчина Мамчина

Цілуватись навчена.

 

Гуцулка Ксеню

Темна нічка гори вкрилаПолонину всю залила,А в ній постать сніжно-білаГуцул Ксеню в ній впізнав. Він дивився в очі сині,Тихо спершись на соснині,І слова ніжні любовніВін до неї промовляв: Гуцулко Ксеню,Я тобі на трембітіЛиш одній в цілім світіРозкажу про любов. Вже пройшло гаряче літо,Гуцул іншу любить скрито,А гуцулку синьоокуВін в останню ніч прощав. Черемошу грали хвиліСумували очі синітільки вітер на сосниніСумно пісню вигравав. Душа страждає,Звук трембіти лунає,А що серце кохає,Бо гаряче, мов жар. Висить ябко, висить Висить ябко, виситьАле впасти мусить...Котра дівка файна, | (2)Вити заміж мусить. Висить ябко, висить,Висить паперівка...Як ся гонорує, - | (2)То є львівська дівка. Ти ми обіцяла, Що будеш чекала,Я пішов до війська, | (2)А ти ся віддала. Я пішов до війська На чотири роки, А ти ся віддала, - | (2)На всі штири боки. Я пішов до військаСлаву здобувати,А ти ся віддала, - | (2)Не хтіла чекати. Дівчино, горянко,Що несеш у збанку?Дай ми ся напити, - | (2)Буду тя любити.

 

Час рікою пливе

 

Час рікою пливе, як зустрів я тебе,

Як зустрів я тебе, моя пташко,

Довго, довго дививсь, марно очі трудив, |

А впізнати тебе було важко. | (2)

 

Ти висока струнка, в тебе руса коса,

В тебе очі сумні, не веселі,

І уста вже не ті, не солодкі такі, |

Скажи, хто цілував їх без мене. | (2)

 

Як зустрінеш колись, привітай усміхнись,

Усміхнись, як колись усміхалась,

Хоч пройшли вже роки і ми стали батьки, |

Але наша любов не зів'яла. | (2)

 

Як почуєш колись біля свого вікна,

Що хтось плаче і гірко зітхає,

Не вставай, не трудись, не тривож свого сна, |

Тільки знай, що тебе хтось кохає. | (2)

 

Я за своє життя море сліз пролила,

Море сліз від тяжкої розлуки,

Я тепер не дитя, як я була колись, |

Щоби горю іти прямо в руки. | (2)

 

А у тебе є син, а у мене дочка,

Ох як схожі вони між собою,

То давай же ми їх об'єднаєм навік, |

Коли нам не судилось з тобою. | (2)

 

На зелені луги впали білі сніги,

Де з тобою ми часто гуляли,

По дорогах зими йшли закохані ми, |

Ясні зорі над нами сіяли. | (2)

 

Несе Галя воду

Несе Галя воду,Коромисло гнеться,За нею Іванко, |Як барвінок, в'ється. | 2 - Галю ж моя Галю,Дай води напиться,Ти така хороша - |Дай хоч подивиться! | (2) - Вода у криниці,Піди тай напийся,Як буду в садочку - |Прийди подивися. | (2) - Прийшов у садочок,Зозуля кувала,А ти ж мене, Галю, |Та й не шанувала. | (2) - Стелися, барвінку,-Буду поливати,Вернися, Іванку,- |Буду шанувати. | (2) - Скільки не стелився,Ти не поливала,Скільки не вертався, |Ти не шанувала. | (2) Осінь наступає Осiнь наступає, листя опадає,Стелиться стежина в тихий гайМилий вiд'їжджає, мене залишає,I шепоче: Мила пiдожди, зачекай Сядемо з тобою разом пiд вербою,Я тобi розкажу як люблю,З ласкою своєю, з нiжнiстю своєюЯ тобi розкажу як люблю, Я тебе любила, я тебе кохала,Ти мене лишаєш восени,Птахи вiдлiтають, гнiзда покидають,Разом з ними вiдлiтаєш ти.

Чорнобривці

Чорнобривців насіяла матиУ моїм світанковім краю,Та й навчила веснянки співатиПро квітучу надію cвою. Приспів:Як на ті чорнобривці погляну,Бачу матір стареньку,Бачу руки твої моя мамо,Твою ласку я чую рідненька. Я розлуки і зустрічі знаю,Бачив я у чужій стороніЧорнобривці із рідного краю,Що насіяла ти навесні. Приспів. Прилітають до нашого поляІз далеких країв журавлі,Розцвітають і квіти, і доляНа моїй українській землі. Приспів.

 

 

Чужа наречена

 

Не твоя вина,

Що любов змішалась з біллю,

Не твоя вина,

Що я зайвий на весіллі.

 

Він бере твої руки,

Він бере мої крила і летить,

Тільки нам до розлуки,

Залишилась мить...

 

Приспів:

Ти - чужа наречена,

Ти забула кохання,

Ти - єдина й остання

Біль в моєму серці.

Ти - чужа наречена,

Ти для нього розквітла,

Ти вже бачиш, як влітку

Дощ із неба ллється.

 

Не твоя біда,

Що зустрінемось раптово,

Не твоя біда,

Що не схочеш більш нікого.

 

Він бере твої руки,

Він бере мою душу і летить,

Тільки нам до розлуки,

Залишилась мить...

 

Приспів. (2)

 

Без тебе

Скiльки дорiг е на свiтi, а мабуть судилось менi
Тiльки з тобою зустрiтись, доля звела нас в життi
Важко тепер уявити, якщо б не зустрiлися ми
Одна ти могла запалити, те полум`я серед зими

 

Приспiв:
Без тебе в`януть, в душi моi квiти
Без тебе серце, не може зiгрiтись
Вiд тебе ближче, не мае у свiтi
Для мене нiкого кохана моя

Погляд я твiй вiдчуваю, i серце тобою живе
Слово вiд тебе чекаю, ласкаве i нiжне твое
Зорi в ту нiч засяяли, немов дiамантовий той час
Стежку на небi вказали, де вiчна любов лиш для нас

 

Приспiв: - 2р.
Вставка
Приспiв: - 2р.

 

 

Коломийки

Породила мене мати на самого ПетраДала мені руки й ноги на півтори метра

 

ІШОВ ДРУЖБА З ВЕСІЛЛЯ ТА Й ВАВКАВ ЯЙЦЯМИ

А ДІВКИ СЯ ЗАДИВЛЯЛИ ТИКАЛИ ПАЛЬЦЯМИ

 

Акація

Червень поволі гойда, ранні акацій сни,

Там я признався тобі, що покохав назавжди.

Солодко медом цвіла пишна акація біла,

Тільки не знала вона, з іншим заручена мила.

 

Приспів (2):

Мов наречена розцвіла акація,

Медовим цвітом напоїла сни.

До неї я спішу як на побачення,

Щоб запитати, де тебе знайти.

 

Ти пам'ятаєш ті дні, може згадай, я чекаю,

Як признавався її в тому, що вірно кохаю.

Але вона, наче ти, пишно розмаяло літом,

Слова - колючі шипи, вкриті замріяним цвітом.

 

Приспів. (2)

 

Роки так скоро змело, тільки до себе здалека,

Кличе мене за село, акація – біла лелека.

Не забарюся, прийду і навіть трішечки скучу,

Легко її пригорну акацію ніжну, колючу.

 

Приспів. (2)

 

Розпустили кучері дівчата

 

 

Розпустили кучері дівчата,

Ще й підвели брови для краси.

Тільки ти роби, як вчила мати, |

Не обрізуй русої коси. | 2

 

Хай вона росте густа та пишна

Чорнобровим хлопцям на біду.

Я ж тобі, моя чарівна вишне, |

Сам троянди в коси заплету. | (2)

 

Приспів:

Плач, кохана, плач, тебе я розлюбив, |

А може я тебе ніколи не любив. |2

 

Стану рано вранці до схід сонця,

Назбираю квітів запашних.

Що є краще за дівочі коси, |

Ще й троянди вплетені у них. | (2)

 

Кажуть, всі дівчата однакові,

Та одна у сни мої ввійшла,

Полонила серце юнакові, |

А ключі від свого не дала. | (2)

 

Приспів.

 

Як настане день твого весілля,

Ти розпустиш коси чарівні,

Ой яка ж ти гарна, моя мила, |

В косах ти сподобалась мені. | (2)

 

Приспів.

 

Ой чий то кінь стоїть

 

Ой, чий то кінь стоїть, що сива гривонька,
Сподобалась менi, сподобалась мені
Тая дівчинонька...

Не так дiвчинонька, як бiле личенько,
Подай же, дівчино, подай же, гаpная,
На коня pученьку...

Дівчина підійшла, рученьку подала,
Ой, кpаще б я була, ой, кpаще б я була
Кохання не знала...

Кохання, кохання з вечоpа до рання,
Як сонечко зiйде, як сонечко зiйде,
Кохання вiдійде...

 

Цвіте терен

Цвіте терен, цвіте терен,А цвіт опадає.Хто в любові не знається, |Той горя не знає. | (2) А я молода дівчина,Та й горя зазнала,Вечороньки не доїла, |Нічки не доспала. | (2) Вечероньки не доїлаНічки не доспалаЧерез тебе мій миленький |Красу змарнувала | (2) Через тебе мій миленькийЧерез твої очіНе тре було приходити |До мене щоночі | (2) Не тре було приходитиБрати за рученькуІ все говорить до мене | (2)"Ти ж моя миленька" | (2) Ой візьму я кріселечко,Сяду край віконця,Іще очі не дрімали, |А вже сходить сонце. | (2) Хоч дрімайте, не дрімайте –Не будете спати;Десь поїхав мій миленький |Другої шукати. | (2) Нехай їде, нехай їде,Нехай не вернеться,Не дасть йому |Господь щастя куди повернеться. | (2) Очі мої, очі мої,Що ви наробили?Кого люди обминали,Того полюбили.

Ніч яка місячна

Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Сядем укупочці тут під калиною –
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею
Стелиться полем туман.

Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Ген на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить.

Небо незміряне всипане зорями,
Що то за Божа краса!
Перлами ясними попід тополями
Грає краплиста роса.

Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло – ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.

Гей забава

Гей, забава! Забава аж до рання!Гей, забава, забава цілу ніч!Гей, гуляла! Гуляла аж до рання!Гей, гуляла, гуляла цілу ніч! Ти казала, ти казалаВ понеділок підем разом,Підем разом по барвінок.Я прийшов - тебе нема:Підманула, підвела!Підманула, підвела моя мила! Ти казала, ти казалаУ вівторок поцілуєш,Поцілуєш разів сорок.Я прийшов - тебе нема:Підманула, підвела!Підманула, підвела моя мила! Ага, моя мила,Моя мила до роботи не лінива,Як з роботи я прийду -Все за неї пороблю,Все за неї пороблю, моя мила! Гей, забава! Забава аж до рання!Гей, забава, забава цілу ніч!Гей, гуляла! Гуляла аж до рання!Гей, гуляла, гуляла цілу ніч! Ти казала, ти казалаУ середу підем разом,Підем разом по череду.Я прийшов - тебе нема:Підманула, підвела!Підманула, підвела моя мила! Ти казала, ти казалаУ четвер підем разом,Підем разом на спацер.Я прийшов - тебе нема:Підманула, підвела!Підманула, підвела моя мила!Ага, моя мила,Моя мила до роботи не лінива,Як з роботи я прийду -Все за неї пороблю,Все за неї пороблю, моя мила! Гей, забава! Забава аж до рання!Гей, забава, забава цілу ніч!Гей, гуляла! Гуляла аж до рання!Гей, гуляла, гуляла цілу ніч! Ти казала, ти сказалаУ п'ятницю підем разом,Підем разом на вулицю.Я прийшов - тебе нема:Підманула, підвела!Підманула, підвела моя мила! Ти казала, ти сказалаУ суботу підем разом,Підем разом на роботу.Я прийшов - тебе нема:Підманула, підвела!Підманула, підвела моя мила! Ага, моя мила,До роботи, до роботи не лінива,Як з роботи я прийду -Все за неї пороблю,Все за неї пороблю, моя мила! Гей, забава! Забава аж до рання!Гей, забава, забава цілу ніч!Гей, гуляла! Гуляла аж до рання!Гей, гуляла, гуляла цілу ніч! Ти сказала, ти казалаУ неділю підем разом,Підем разом на весілля.Я прийшов - тебе нема:Підманула, підвела!Підманула, підвела моя мила! Ага, моя мила,Моя мила до роботи не лінива,Як з роботи я прийду -Все за неї пороблю,Все за неї пороблю, моя мила! Гей, забава! Забава аж до рання!Гей, забава, забава цілу ніч!Гей, гуляла! Гуляла аж до рання!Гей, гуляла, гуляла цілу ніч!

 

Ой у вишневому саду

Ой у Вишневому Саду там Соловейко щебетавДодому я просилася а ти мене все не пускав |(2) Ой Милий Мій а я Твоя пусти мене зійшла Зоря Проснецця Матінка Моя буде питать де була я |(2) А Ти їй дай такий одвіт яка чудова Майська НічВесна іде Красу несе і тій Красі радіє все |(2) Ой Доню-доню в чому річ де Ти блукала цілу нічЧому розплетена коса а на очах бринить сльоза |(2) Коса розплетена моя її Подруга розплелаА на очах бринить сльоза бо з Милим у розлуці я |(2) Ой Мамо-Мамо й Ти була як я Дівчина-молодаЯ жити хочу я люблю Мамо не лай Доньку свою |(2)

 

В саду гуляла

В саду гуляла, квіти збирала,В саду гуляла, квіти збирала, |Кого любила, причарувала. | (2) Причарувала серце і душу,Причарувала серце і душу, |Тепер з тобою гуляти мушу. | (2) А я й учора не була дома,А я й учора не була дома, |Та й полюбила хлопця другого. | (2) Більше не вийду, з тобою не стану,Більше не вийду, з тобою не стану, |Вишлю я сестру такую саму. | (2) А я з сестрою всю ніч простою,А я з сестрою всю ніч простою, |Не та розмова, що із тобою. | (2) Не та розмова, не ті і слова,Не та розмова, не ті і слова, |Не білолиця, не чорноброва. | (2) В саду гуляла, квіти збирала,В саду гуляла, квіти збирала, |Кого любила, причарувала. | (2) Причарувала серце і душу,Причарувала серце і душу, |Тепер з тобою гуляти мушу. | (2)

 

Ой там у лузі

Ой там у лузі, там при дорозі Червоні маки розцвіли.Ой там три браття з Прикарпаття |Життя за волю віддали. | 2 Їх було троє, всього лиш троє,Були гранати, шмайсери.Вони не знали, що друг їх зрадив |Катам червоної Москви. | 2 Як їх боївку оточили,Кричать: "Бандєри, руки ввєрх!"Хтось крикнув: "Слава Україні! |Ми не здамося, краще смерть!" | (2) І тут три браття поцілувались,Ніхто пощади не просив.І більш не рвалися гранати, |І кулемет не стукотів. | 2 І ми боротися будемоПроти проклятих ворогівІ вічну славу пам'ятати |Про мужніх хлопців, трьох братів. | 2

Там під львівським замком

Там, під Львівським замком, старий дуб стоїть. Там, під Львівським замком, старий дуб стоїть. А під тим дубочком партизан лежить.Там, під Львівським замком, старий дуб стоїть. А під тим дубочком партизан лежить. Він лежить не дише, він неначе спить.Золоті кучері вітер шелестить. А над ним старенька матінка стоїть.І до нього стиха слова говорить: "Сину ж ти, мій сину, дитино моя.Були б тя не вбили, якби не війна. Було вас у батька п'ятеро синів.Ти був наймолодший, сину мій Андрій. Як ти був маленьким, батько воював.Він за Україну голову поклав". А позаду неньки отаман стоїть.І до неї стиха слова говорить: "Hе плач, стара мати – син героєм став,Він за Україну голову поклав". Висока могила, хрест березовий.А на тому хресті тризуб золотий.

 

Два дубки

Ой на Горі Два Дубки -2Ой на Горі Два Дубки Два ДубкиТай схилились до Купки

Два останні рядки у в'язці повторюються.

 

Вітер Дуба хитає -2

Вітер Дуба хитає-хитає

Козак Дівки питає

 

Ой Дівчино чия Ти -2

Ой Дівчино чия Ти чия Ти

Чи підеш Ти гуляти

 

Ой не питай чия я -2

Ой не питай чия я чия я

Вийдеш Ти то вийду я

 

А я в Батька Один Син -2

А я в Батька Один Син Один Син

Погуляти хоч би з ким

 

А я Донька Мамчина -2

А я Донька Мамчина Мамчина

Цілуватись навчена.

 

Гуцулка Ксеню

Темна нічка гори вкрилаПолонину всю залила,А в ній постать сніжно-білаГуцул Ксеню в ній впізнав. Він дивився в очі сині,Тихо спершись на соснині,І слова ніжні любовніВін до неї промовляв: Гуцулко Ксеню,Я тобі на трембітіЛиш одній в цілім світіРозкажу про любов. Вже пройшло гаряче літо,Гуцул іншу любить скрито,А гуцулку синьоокуВін в останню ніч прощав. Черемошу грали хвиліСумували очі синітільки вітер на сосниніСумно пісню вигравав. Душа страждає,Звук трембіти лунає,А що серце кохає,Бо гаряче, мов жар. Висить ябко, висить Висить ябко, виситьАле впасти мусить...Котра дівка файна, | (2)Вити заміж мусить. Висить ябко, висить,Висить паперівка...Як ся гонорує, - | (2)То є львівська дівка. Ти ми обіцяла, Що будеш чекала,Я пішов до війська, | (2)А ти ся віддала. Я пішов до війська На чотири роки, А ти ся віддала, - | (2)На всі штири боки. Я пішов до військаСлаву здобувати,А ти ся віддала, - | (2)Не хтіла чекати. Дівчино, горянко,Що несеш у збанку?Дай ми ся напити, - | (2)Буду тя любити.

 

Час рікою пливе

 

Час рікою пливе, як зустрів я тебе,

Як зустрів я тебе, моя пташко,

Довго, довго дививсь, марно очі трудив, |

А впізнати тебе було важко. | (2)

 

Ти висока струнка, в тебе руса коса,

В тебе очі сумні, не веселі,

І уста вже не ті, не солодкі такі, |

Скажи, хто цілував їх без мене. | (2)

 

Як зустрінеш колись, привітай усміхнись,

Усміхнись, як колись усміхалась,

Хоч пройшли вже роки і ми стали батьки, |

Але наша любов не зів'яла. | (2)

 

Як почуєш колись біля свого вікна,

Що хтось плаче і гірко зітхає,

Не вставай, не трудись, не тривож свого сна, |

Тільки знай, що тебе хтось кохає. | (2)

 

Я за своє життя море сліз пролила,

Море сліз від тяжкої розлуки,

Я тепер не дитя, як я була колись, |

Щоби горю іти прямо в руки. | (2)

 

А у тебе є син, а у мене дочка,

Ох як схожі вони між собою,

То давай же ми їх об'єднаєм навік, |

Коли нам не судилось з тобою. | (2)

 

На зелені луги впали білі сніги,

Де з тобою ми часто гуляли,

По дорогах зими йшли закохані ми, |

Ясні зорі над нами сіяли. | (2)

 

Несе Галя воду

Несе Галя воду,Коромисло гнеться,За нею Іванко, |Як барвінок, в'ється. | 2 - Галю ж моя Галю,Дай води напиться,Ти така хороша - |Дай хоч подивиться! | (2) - Вода у криниці,Піди тай напийся,Як буду в садочку - |Прийди подивися. | (2) - Прийшов у садочок,Зозуля кувала,А ти ж мене, Галю, |Та й не шанувала. | (2) - Стелися, барвінку,-Буду поливати,Вернися, Іванку,- |Буду шанувати. | (2) - Скільки не стелився,Ти не поливала,Скільки не вертався, |Ти не шанувала. | (2) Осінь наступає Осiнь наступає, листя опадає,Стелиться стежина в тихий гайМилий вiд'їжджає, мене залишає,I шепоче: Мила пiдожди, зачекай Сядемо з тобою разом пiд вербою,Я тобi розкажу як люблю,З ласкою своєю, з нiжнiстю своєюЯ тобi розкажу як люблю, Я тебе любила, я тебе кохала,Ти мене лишаєш восени,Птахи вiдлiтають, гнiзда покидають,Разом з ними вiдлiтаєш ти.

Чорнобривці

Чорнобривців насіяла матиУ моїм світанковім краю,Та й навчила веснянки співатиПро квітучу надію cвою. Приспів:Як на ті чорнобривці погляну,Бачу матір стареньку,Бачу руки твої моя мамо,Твою ласку я чую рідненька. Я розлуки і зустрічі знаю,Бачив я у чужій стороніЧорнобривці із рідного краю,Що насіяла ти навесні. Приспів. Прилітають до нашого поляІз далеких країв журавлі,Розцвітають і квіти, і доляНа моїй українській землі. Приспів.

 

 

Чужа наречена

 

Не твоя вина,

Що любов змішалась з біллю,

Не твоя вина,

Що я зайвий на весіллі.

 

Він бере твої руки,

Він бере мої крила і летить,

Тільки нам до розлуки,

Залишилась мить...

 

Приспів:

Ти - чужа наречена,

Ти забула кохання,

Ти - єдина й остання

Біль в моєму серці.

Ти - чужа наречена,

Ти для нього розквітла,

Ти вже бачиш, як влітку

Дощ із неба ллється.

 

Не твоя біда,

Що зустрінемось раптово,

Не твоя біда,

Що не схочеш більш нікого.

 

Він бере твої руки,

Він бере мою душу і летить,

Тільки нам до розлуки,

Залишилась мить...

 

Приспів. (2)

 

Без тебе

Скiльки дорiг е на свiтi, а мабуть судилось менi
Тiльки з тобою зустрiтись, доля звела нас в життi
Важко тепер уявити, якщо б не зустрiлися ми
Одна ти могла запалити, те полум`я серед зими

 

Приспiв:
Без тебе в`януть, в душi моi квiти
Без тебе серце, не може зiгрiтись
Вiд тебе ближче, не мае у свiтi
Для мене нiкого кохана моя

Погляд я твiй вiдчуваю, i серце тобою живе
Слово вiд тебе чекаю, ласкаве i нiжне твое
Зорi в ту нiч засяяли, немов дiамантовий той час
Стежку на небi вказали, де вiчна любов лиш для нас

 

Приспiв: - 2р.
Вставка
Приспiв: - 2р.

 

 

Коломийки

Породила мене мати на самого ПетраДала мені руки й ноги на півтори метра

 

ІШОВ ДРУЖБА З ВЕСІЛЛЯ ТА Й ВАВКАВ ЯЙЦЯМИ

А ДІВКИ СЯ ЗАДИВЛЯЛИ ТИКАЛИ ПАЛЬЦЯМИ

 

ЦЯ КАТРУСЯ ХОДИТЬ В ШКОЛУ, ДЕСЬ У КЛАС ДЕСЯТИЙ

ЛІФЧИК НОСИТЬ НОМЕР ТРЕТІЙ, МЕШТІВ СОРОК П`ЯТИЙ

 

А ТІ ХЛОПЦІ СТАНІСЛАВСЬКІ СИЛЬНІ ЯК МЕДВЕДІ

ТА Й ЗРОБИЛИ ПЕРШІЙ ДРУЖЦІ ГОРБИК НА ПЕРЕДІ

 

ОЙ МАМУНЮ, МАМУНЮ, ВІН НА МЕНЕ ЛІЗЕ,

НЕ ДИВУЙСЯ ДУРНА ДОНЮ, ВИ*БЕ І ЗЛІЗЕ.

 

ІШЛА ДІВКА З ВЕСІЛЛЯ, ТАЙ СІ ОГЛЯДАЛА,

ЩОМ ТО БУЛО ЗА ВЕСІЛЛЯ, ЩОМ СІ НЕ ЄБАЛА

 

ОЙ НА ГОРІ НА ВИСОКІЙ, КАПЛИЧКА ДРУТОВА,

МОЛОДИЧКА НЕВЕЛИЧКА, КУРВА ДУБЕЛЬТОВА.

 

ОЙ НА ГОРІ, НА ГОРІ, ПАСЛА БАБА КАЧКУ,

НАЇЛАСІ ОГІРКІВ, ТАЙ ДІСТАЛА СРАЧКУ