Сюртук, ка сюртуковий, ва, ве сюртучний, на, не сюртучок, чка 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Сюртук, ка сюртуковий, ва, ве сюртучний, на, не сюртучок, чка



сюрчати, чу, чйш, чйть, чимб чите, чать '

сюрчок, чка сюсюкання \ан':а\ сюсюкати, каю, каєш сягати, гаю, гаєш сягнути, ну, неш, не, немб, нете,

Нуть сяйво, ва

сякати, каю, к£єш сякйй-такйй, сяка-такб, сяке- таке

сякнути, ну, н^ш, нб, немб, не­те, нуть сйк-так, присл. сяючий, ча, че сяяння [ с'айан*:а) сяяти, сйю, сйеш сьогоденний [ен:\, на, не сьогодні [д'к'], присл. сьогоднішній [д'н' ], ня, нє сьогорічний, на, не сьогочасний, на, не сьомга, ги

сьомий, сьома, сьбме сьорбати, баю, баєш і сьорбати,

ббю, баєш сьорбнути, ну, н^ш, нб, немб, нете, нуть

Т

таборитися [ ти* ], рйться [рй- ц':а]9 римбся, ритеся, рйться ІР'йЦ':*] таборище, ща таборйнин [/ше], на табу, невідм. табун, на

табунець, нцй [н'ц'а] /

табунитися [та'1,нйться [ нйц:а\,

 
табунський

нйться [н'ац'іа] табунний [У«:], на, не табунник [уя:ие], ка табуновий, ва, ве табунський [я'с'/с], ка, ке

Табурет, га

табуретка, тки, тці [(f'ti] таверна, ни

таволга, лги, лзі [л'вЧ] таволжник [ни*], ка тавот, ту

тавотник [ни* J, ка тавотниця [ ни*], ці тавричанин [а$риеі ни*], на тавричанка [а$ри*], нки, ни!

[н'ц'і], р. мн. нок таврійський [й%], ка, ке Таврія [djf], рії

тавро [ay], pa, мн. тёвра, тавр

А два тавра таврбваний JaJ], на, не тавровий [ay], ва, ве тавтограма [ау], ми тавтологічний [ay], на, не тавтологія [ар], гії таган, на

таганёць, нця ]н'ц'й] Таганрог, га таганрозький, ка, ке Тадёй, дёя таджйк [адкй], ка Таджикистан [адки*ки*], ну таджйцький [адкй], ка, ке таджйчка [адкй], чки, чці [ц':і] таёмний, на, не таємниця [ айеі], ці таємнйчий [айеі], ча, че таємнйчість [айеЧ с'т'] таємничо [айеі], приел. таємність [c'm'J, ності, ністю таємно, присл.

таз, за, мн* зй, зів [в'іу] А два

тазн; у тазі і в тазу тазовий, ва, ве тазок, зкё Таїланд, ду таїна, нй таїнство, ва Таїсія, сії

Таїти, таю, таїш, таїть, таїмб,

таїте, таять таїтися [ти*], таюся, таїшся [тайіс'.а ], таїться [ тайщ'іа1, таїмося, таїтеся, таяться [таййи':а] тайга, ги тайговий, ва, ве

габурёт

Чі 21 U166 тайговйк, ка

тайжанин [ние], на, р. мн. жён

Тайм, му

Таймёнь, ня

Таймйр, ру

Тайнйк, ка

тайиикбвий [ни*], ва, ве тайничбк [ни*], чкб тайнопис [ пие су тайнопйсний, на, не тайфун, ну

так А тёк сймо; сёк соб); тёк- %

сяк; тёк-тёк; тёк-таки; тёк-то; тёк шб тйкання [ан'іа] такати, каю, каєш такелаж [кеи], жу такелажний [кеи], на, не такй,, частка А усб-такя» так-таки, тём-таки, таки-так такий, кё, кб

Такйй-сякйй, такё-сякё, та кё-сякё

також і також, присл.

Такса, си

Таксатор, ра

Таксаційний, на, не

Таксація, ції

таксиметр [меи], ра

таксимбтрія [си*], рії

таксі, невідм.

такебметр [меи], ра

Тйксомотбр, ра

Таксомотбрний, на, не

Таксофон, на

таксувёння [йн':а]

таксувати, сую, суєш; нак. сп

Суй такт, ту

тактик [ тие ], ка тёктика [тие], ки тактйчний, на, не тёктовий, ва, ве тактбвний [бу], на, не тактовність [65/ с'т'], ності,

ністю талён, ну таланйти, нйть талановитий, та, те талановйтість [с'т'], тості.

 
талёнт

тістю талант1, ту (хист) талёнт2, та (людина з хистом;

міра ваги, грошова одиниця в стародавній Греції) Талдй-Курган, на тблер [леи], ра талий, ла, ле талі, лів [л'іу] талієвий [ійе[1]], ва, ве талій, лію талісман, на талія, лії Таллін [йл'і], на талмуд, да талмудйзм, му талмудйст, та

талмудистський [йс'к\, ка, ке талмудичний, на, не таловина, ни і таловині [вие\% ви таловинка, нки, нці [н'ц'і] талон, на

талонний [6ні], на, не

Таляр, ра

Тальк, ку

Тальковий, ва, ве

там А дб тамі чогб тамі; тім*

таки тамада, ди Тамара, ри тамарйкс, су тамариксовий, ва, ве Тамбов [6у], ва тамбовський [6р], ка, ке тамбур, ра (прибудова у вагоні;

спосіб вишивання) тамбур, ра (музичний інстру­мент) тамбурйн, на тамбурмажбр, ра тбмбурний, на, Не тамбваний, на, не таможня, ні, р. мн. жень тбмошній, ня, нє тамплібр, ра тампон, на тампонбж, жу тампонація, ції тампонований, на, не тампонування [йн':&\ тампонувати, ную, нуєш; нак.

сп. нуй тамтбшній, ня, нє тамувати, мую, муєш; нак. сп. муй

 
Галдй-Кургін

тбнгеис [геи], се тангенсоїда [ееи\9 ди тангбнтний, на, не тангенціальний \геин'ц'\, на, не танго, невідм. танення [неин':а\ танець [ке"], нцю і ганець нцю

[н'ц'у] танід, ду таніи, ну танк, ка

танкер [кеи], ра танкерний [/се"], на, не танкбтка, тки, тці [/{':/] танкіст, та

танкістський ['іс'к\, ка, ке тінкобудівнйк [іу], ка тінкобудування [йн';а] танковий, ва, ве (поп'язаний

з танком) ґанковий, ва, ве t ґанковий, б,

Вб (пов'язаний з танком) танкодром, му ґанок, нка тантал, лу

танталів Щ\: гантблові муки танталовий, ва, ве тантьбма [я'm'], ми тантьбмний [н'т'\, на, не танути, ну, неш; нак. сп. гаїь танцівник [н'ц'і}\, ка танцівнйця [н'ц'іу], ці танцмейстер [теи]у тера танцювальний [н'ц' |, на, не танцювати [н'ц'], июю, июєш:

нак. сп. цюй танцюрист [н'ц' ], та танцюристка [н'ц'\> стки, сші,

'і] гапбр, ра тапбрша, ші тапір, ра тапчан, нб râpa, ри

тарабанити [ние], ню, ниш тарабарщина [ршние] ни таран, на

тарантул

таранити [ние\% ню, ниш таранний [йн:], на, не тарантас, са тарантела, ли тарантул, ла

Тараия, ні таранячий, ча, че тарарам, му Тарас, са

таратайка, йки, р. мн. йок тарахкати, каю, каєш тарахкотати, кочу, кбчеш, кбче,

кбчемо; нак. сп. кочи тарахкотіти, кочу, котиш, ко­тить, котимо, котите, котять; нак. сп. коти тарахнути, ну, неш тарбаган, на тарган, на тарганячий, ча, че тариф, фу

тарифікація [ри% ції тарифікований [рие], на, не тарифікувати [рие], кую, куєш;

нак. сп. куй гарйфний, на, не тарілка, лки, лці [л'ц'і1, мн. лкй лбк, якам А дві та­рілки тарілковий, ва, ве тарілочка, чки, чці [ц':і], мн.

Чкй, чбк А дві тарілочки тарілчастий, та, те тарбваний, на, не тарпан, на тартак, кб тартар, ру

тартинка, нки, нці [н'ц'І], р. мн. нок

тарувати, рую, руєш; нак. сп.

Руй тархан, на

тарханний [йн:\% на, не

Тасманія, ні і

Тасований, на, не

тасування [ан'*а]

тасувйти, сую, суєш; нак. сп. суй

Тасьма, ми і тасьма ми

Тасьмистий, та, те

Тасьмовий, ва, ве

татйрин \рие\, на. мн. татари,

Татар Татарія, ріі

 
тараня

татарка, рки, р. мн рок татарський, ка ке татарча, чати татів [*£] това, тове татків [іц], кова кове гатко, ка

тато, та, мн. тбта, тат татуйбваний, на, не татусь, татусй і татуся татуювання [ак':а) татуювати, гуюю, туюеш; нак.

сп. туюй тафта, ти тафтяний, на, не тахеометр [хеи6меи], ра тахеометричний [хеиомеи], на, не тахеометрія [хеи\, рії тахіметр [меи), ра тахіна, ни тахіновий, ва, ве тахометр \меи 1, ра тахта, ти, мн. тйхти, тахт

А дві тахтй таця, ці

тачанка, нки, нці [н'ц'і] тачечник [чеиі ние]% ка тачка, чки, чці [ц':1\, мн. чкй, чбк, чкам А дві тачки, п'ять тачок тачковий, ва, ве Ташауз, за Ташкент, та Тбілісі [дб*], невідм. тванйстий, та, те твань, твані, тванню [йн':у] тварина, ни

тварйнка, нки, нці \н'ц'і] тварйнний [йн:\, на, не тваринник [йн:ие], ка тваринництво [йн:ие\% ва тваринницький \йн:ие], ка, ке тварйноподібний, на. не тверденький [веи], ка, ке твердження [рдкеин':а\ твердйй \веи\> да, де твердйня [веи\у ні твердити [дие], джу [дку]9 диш (висловлювати думку, запев- иювати)

твердіти

твердити івеи], джу [дку], дйш, дйть, димб, дите, дять (по* вторювати настирливо якусь думку) твердіння \веи\ ін':а\ твердінь [веи]9 ні, нню твердість [с'т']% дості, дістю твердіти [веР\9 діє
твердішати
[веи\9 шає твердіший [веи], ша, ше тверднення [неин':а] тверднути, не твердо, присл. твердокамінний [/я:], на, не твердокам'яний, на, не твердолобий, ба, бе твердошкірий, ра, ре твердуватий [ веи\, та, те твердячи, дієприсл. (від твер­дити)

твердячи [веи], дієприсл. (від

твердити) твербзий [веи]у за зе тверезість [ веи; с'т']> зості, зістю

тверезіти [ве"ре"), зію, зієш тверезішати [веиреи\% шаю, шаєш тверезіший [ веиреи ], ша, ше твій, твоя, твоє, твогб, твоєї, твоєму, твоїй, твоїм, твоєю, на твоєму (на твоїм), на твоїй, лея. твої, твоїх, твоїм, твоїми, на твоїх твір, твбру твірна, ної, ім. твірний, н£, не твіст, ту

творення [реин':а]

Творець, рця

Творити, творю, твориш

творіння \ін':а\

Творчий, ча, че

творчість [с'т'], чості, чістю

творячи, дієприсл.

театр [теи\, ру

театрал [те"], ла

театралізація [те"], ції

театралізований [те"], на, не

театралізувати [теи\, зую, зуєш;

нак. сп. зуй театралка \теи 1, лки, лці [л'ц'і] театральний [теи], на, не театрознавець [те"; веи ], вця ІУЧ'а]

театрознавство [теи; ау ], ва театрознавчий [теи; ау\, ча, че тевтон [теиу], на тевтонський [теиу; я'с'/с], ка, ке

твердішати
 

Тегеран [теигеи ], на теза, зи, р. мн. тез тезаврований [ теизау ], на, не тезаврувати [теизау\9 рую, руєш;

нак. сп. руй тезисний [зи*], на, не тезко [те"], ка, мн. тезки, тезок тезований [те"], на, не тезувати [те"], зую, зуєш; нак.

сп. зуй теїзм [те"], му теїн [те"], ну теїст [те"], та теїстйчний [те"], на, не тека, ки

текінець \теи; яе"], нця [н'ц'а] текінка [те"], нки, нці [н'ц'Ц текінський [ теи; н'с'к ], ка, ке текст, ту

текстйль [те"], лю текстйльний [те"], на, не текстильник [те"; ние], ка текстйльниця [те"; ние\, ці текстовий [те"], вб, ве текстолог [те"], га текстологічний, на, не текстологія, гії текстуальний [те"], на, не текстура [те"], рн текти [те"], тече, течуть; мин. # ч. тік, текла, текло, текли; нак. сп. течи тектоніка [те"], ки тектонічний [те"], на, не тектор, ра

текучий [те"], ча, че текучість [те"; с'т'], чості,

чістю телебачення [че"я':а] телевізійний [те"ле"], на, не телевізор [те"ле"], ра телевізорний [те"ле"], на, не телеглядач [ле"], ча телеграма [те"ле"], ми телеграф [те"ле"], фу телеграфіст [те"ле"І, та телеграфістка [те"ле"], стки,

стці [с'ц'і], р. мн. сток телеграфія [те"ле"], фії телеграфний [те"ле"], на, не телеграфований [те"ле"], на, не телеграфувати [те"ле"] фУю>

тележурнал

фуєш; нак. сп. фуй тележурнал, лу

телекіно, невідм. телемеханіка [ме"), ки телемеханічний [меи], на, не телень І те "], ваг. теленькання [ теи; ан':а\ теленькати \теи ], каю, каєш телеоб'єктйв [обйеі; йу), ва телеозавр [те"ле"; ау], ра телеологічний [теилеи], на, не телеологія | теилеи ], гії телепатія [ те"ле" ], тії телепень [ леипеи], пня телепередавач [ пеиреи ], ча телепередача [пе"ре"), чі телескоп [те"ле"), па телескопічний [те"леи], на, не телескопія [теилеи\, пії телескопний \те"ле"), на, не телестудія, дії телетайп [теилеи), па телефон [ теилеи ), ну телефонізація [тЛі*11], ції телефонізований [теилеи 1, на, не телефонізування [ теилеи; йн':а] телефонізувати [ теилеи\, зую,

зуєш; нш с. сп. зуй телефоніст [теилеи], та телефоністка [те"леи], стки»

стці [с'ц'і] телефонія [теилеиі» нії телефонний [теилеи<£оя:], на, не телефонограма [теиле"), ми телефонування [теилеи; йн':а\ телефонувати [те"ле"), ную,

нуєш; нак. сп. нуй телецентр, ру

Телець [теи), льцй (сузір'я) телйтися [тси; та*), тблиться

|ла*ц':а), теляться [л'ац'іа) телйця [ те" ], ці телйчка [те"), чки, чці [ц':і], мн. чкй,чбк, чкам Д дві телй- чкн

теліпати [теи], пЗю, паєш теліпатися [теи; та*], паюся, паешся [ пайеіс'іа ], паеться [пдйеіц'іа], паються [пайуц'іа] теля [те «], лйти телятина [те"; тие ], ни телятко [ те" }, іка, р. мн. ток Телятник [те"; ние ], ка телятниця [те"; ние ], ці Телячий [те"), ча, че

Оі

тілекінб

1-166

Тель-Авів [('£], ва тема, ми

тематика [те"; тие], ки тематйчний [те"], на, не тембр, ру тембровий, ва, ве Темза, зи

темнесенький [те"; се"), ка, ке темний, на, не темнити [те"], ню, нйш темнйця [теи], ці темнісінький [те"], ка, ке темність [ с'т'), ності, ністю темніти [те"], нію, нієш темнішати [те"], шаю, шаеш темніший [теи], ша, ше темно, присл. темноколірний, на, не темнота [те"), ти і темнотй, тй темношкірий, ра, ре темнуватий [те"], та, те темп, пу

темпера [пе"], ри темперамент [те"мпеи; ме"), ту темпераментний [те"мпеи; меи], на, не

темпераментність [теимпеи; мЄи-

нт'н'іс'т'], ності, ністю температура [те"мпеи], ри температурити [теимпеи; рие]

рю, риш температурний [ те"мпе" ], на, не темперація [теимпе"\, ції темперований [ те"мпе"], на, не темперувати [те"мпе"), рую,

руєш; нак. сп. руй темповий, ва, ве темрява, ви

тенденційний [те"ндеин'ц'], на, не

тенденційність [те"ндеин' ц';

с'т '1, ності, ністю тенденція [те"; н'ц'], ції тендер [деи], ра тендерний [де"), на, не тендітний \те"н'д'), на, не тенерйф [те"неи], фу Тенеріф ( те"не"), фу тенета [те"), нет тенетний [те"), на, не тенетник [те"; ние], ка тбніс, су

тенІсАст
 

тенісйст [те"\, та
тенісйстка
[теи 1, стки, стці

ІС'Ч'Ц теніска, ски, сці [с'ц'і\ тенісний, на, не,

тенор, ра, мн. рй, рів І р'іу]

А Два тенори тенорбвий [те*4], ва, ве тенорок [теи\9 рк$ тент, ту тентовий, ва, ве теодоліт [ теи ], та Теодбр [ теи], ра теократичний |теи\9 на, не теократія [теи], тії теблог [теи]9 га теологічний [тем1, на, не теологія [теи]9 гії теорема [теи\9 ми теоретизування [теРореитие; йн':а\

теоретизувати [ теиореитие],

зую, зуеш; нак. сп. зуй теоретик [ теи; тие], ка теоретичний [т^ореи]9 на, не теоретйчність [ т^ореи; с'т']9

ності, ністю теорійка [теи], рійки, р. мн.

рійок теорія \теи\9 рії теософ [теи 1, фа теософічний [ теи ), на, не теосбфія [те"], фії тепер [ теи], присл. теперішній [теи\9 ня, не теплбнький \теи\9 ка, ке теплбсенький [ теи; сеи ], ка, ке теплий, ла, ле теплйця [теи\9 ці теплйчний [теи\9 на, не теплінь \теи 1, ні, нню [н':у] теплість \с'т' |, лості, лістю тепліти [теи 1, ліе теплішати \теи\, шае тепліший [теи], ша, ше тепло, присл. тепло [теи\9 ла тепловйй [теи]9 ва, вб тепловипромінювання [вие; ан':а\ тепловоз [теи\9 за теплоелектроцентраль \оеРл;

тенісйстка

цеи]9 лі, ллю [л':у] теплоємність [теи; с'т'\9 ності, ністю іеплоізоляційний, на, не теплокровний [теи; 65], на, не тепломір [теи\9 ра теплообмін, ну

теплопровідний, на, не і тепло­провідний, на, не теплопровідність [д'н'іс'т'),

ності, ністю теплопроникнйй \ние\9 на, не і

теплопроникний, на, не теплосиловйй Ісие\9 ва, ве теплостійкий [с'т'\9 ка, ке теплостійкість [с'т'\, кості,

кістю теплота [теи |, ти теплотворення Іреин':а] теплотворний, на, не теплотехнік, ка теплотехніка, ки теплотехнічний [теи], на, не теплотривкий [риеу]9 ка, ке т&плотрйвкість \йу; с'т']9

косгі, кістю теплофікаційний [те"], на, не теплофікація [теи\9 ції теплофікований [теи\9 на, не теплофікувати [теи]9 кую, куєш;

нак. сп. куй теплохід [теи]9 хбда теплоцентраль [цеи ), лі, ллю Іл':у]

теплуватий [теи]9 та, те теплушка [теи\9 шки, шці [с'ц'і] теракота [теи\9 ти теракотовий [теи]9 ва, ве терапевт [теи; еу], та терапевтйчний [ теи; пеиу], на, не терапія [теи]9 пії терарій [теи]> рія тераса [теи]9 си тератолог [теи |, га тератологічний [теи\, на, не тератологія [теи ], гії

теревенити [ теиреи; ние ], ню, ниш

теревені \те?реи\9 нів [н'іу] Тереза [те"|, зи терези [теиреи]9 зів [з'їу] терезки [теиреи]9 ків [к'іу\ Терек \ре" 1, ку

 

терем І [реи і, ма, мн. мй, мів \м'іу] Д два тереми

теремок Ітеиреи\, мка

терен \реи 1, рну, мн. рнй, рнів

і'іу 1 (рослина) терен [те" ], рену (територія) Тсрентіїв І те",1 н'т' ), єва, еве Терентіївна [теи; н'т'ійіу], ни Терентій [теи; н'т']9 тія Терентійович [теи; н'т9; еие], ча тер'бр [те" ], ра терзання [теи; &н':а) терзати [теи\% заю, заєш терикби [ теирие], на територіальний [теирие], на, не територія [ теирие], рії терка, ки

терковий [теи], ва, ве терлиця [ла*], ці Термез [теи], за терми, терм термідор [те"], ра термін 1, на (про слово) термін2, ну (про час) термінований [те"], на, не терміновий [те"], ва, ве термінологічний [те"], на, не термінологія [те"], гії термінувати [те"], ную, нуєш;

нак. сп. нуй терміт1 [те"], та (комаха) терміт2 [те"], ту (речовина) термітний [те"], на, не термічний [те"], на, не термія [те"], мії термогідродинаміка [да*], ки термограф [те"], фа термодинаміка [ дие\, ки термодинамічний [дие ], на, не термоізоляційний, на, не термоізоляція, ції Термометр [те"; же"], ра термос, са

термосити [те"; сие\% мбшу, ^ мбсиш

теремок

Термосифон [га*], на термоскоп, па термостат, та термоядерний [де"], на, не терник [те"], ку тернйна [те"], ни тернйстий [те"], та, те терниця [яа*], ці тернівка [те"; ки 2і* терновий [те"], ва, ве терибпілець [те"; ле"], льця Тернопіль [те"], поля тернопільський [те"], ка, ке тернбпілька [те"], ки тернопільчанин [те"; ми*], на тернопільчанка [те"], нки, нці [н'ц'і]

Тернопільщина [те"; л'иічи*), ни

тернослив [те"; лай], ва тернути [те"], ну, неш, нб,

немо, нете, нуть терор [те"], ру

тероризований [те"; рие ], на, не

тероризувати [те"; ра*], зую

зуєш; яа/е. сп. зуй терорист [те"], та терористйчний [те"; ра*], на, не терорйстка [те"], стки, стці

терорйстський [те"; ас'/е], ка, ке

терпентйн [те"рпе"], ну терпець [те"|, пцю терпймий [те"], ма, ме терпймість [те"; с'т'], мості,

містю терпіння [те"; ія':а| терпіти [те"], терплю, тбрпиш і терпйш, терпить, терпимб, терпите, терплйть терпкйй [те"], ка, ке терпкість [ с'т'\, кості, кістю терплйче [те"], присл. терплячий [те"], ча, че терпнути, не, нуть терпуг [те"], га терпуговий [те"], ва, ве терпужок [те"], жка терський, ка, ке терти, тру, треш, тре, тремб,

трете, труть; нак. сп. три тертий, та, те

 
тбртка

тертися [та*], труся, трешся [трес':а], треться [ трец'іа], трембся, третеся, труться [тр$ц':а]; нак. сп. трися, тріться [тр'і{':а\ тертка, тки, тці Іц'іі), мн. ткй.

тбк, ікбм * тки, ток, ткам Д дві тертки терткбвий [те"], ва, ве тертя [те"]

терцеті [те"], та (віршова стро­фа)

терцет2 [теи], ту (музична п'єса) терцйна І те"], ни терція» ції тес, су

тесак [те"], ка

тесальник [те"; ние ], ка

Тесаний, на, не

тесання [теисан':а\

тесати [те"], тешу, тбшеш; нак.

сп. теши теситура [ теисие ), ри тесло [те"], ла, мн. тесла, тесел Д два тесла, п'ять тесел теслювати [те"с'л'], люю, люєш тесля [с'л' ], лі

тесляр [те"с'л'], ра, мн. рі,

рів [р'і$] теслярство [те"с'л'], ва теслярський [те"с'л'], ка, ке теслярування [те"с'л'; <ік':а] теслярувати [те"с'л'], рую,

руеш; «а /с. сп. руй тесовий [те"], ва, ве тест, ту

тестовий, ва, ве тесть [с'т'], тя Тетерів [теир'іу], рева тетерка [те"], ки тетерук [те"те"], ка тетеря [те"], рі тетерй [те"те"], рйти тетерячий [те"], ча, че тетраедр [те"; рйеи\, ра тетралогічний [те"], на, не тетралогія [те"], гії тетраметр [те"; же"], ра тетраметрйчний [те"; же"], на, не

терткбвий

гетрбд [те"], да Тетяна [те"], ни техмінімум, му технік, ка технікум, му техніцйзм [/ге"], му технічний [те"], на, не технблог [те"|, га технологічний [те"], на, не

технолбгія [те"], гії техперсонал [ле"], лу техпрацівник [/£], ка теча, чі

течій [те"], чіі, мн. тбч!ї#

Течій Д дві течії тбща, щі, р. мн. тещ ти, тебЄ, тобі, тоббю д від

тббе, до тебе, за тббе тигель [ге"], гля тйгельний [ге"], на, не тигр, ра

тигренй [ тиегреи\, нйти

тигрйця [та*], ці

Тйгровий, ва, ве

Тйгрячий, ча, че

тйждень Ідеи\,^ тйжня мн.

тижні, нів \н'іу\ тижневий [та*], ва, ве тижневик [та*; еа*], ка тик1, ка (дерево) тикг, ку (тканина; деревний;

хвороба) тйкання [ан':а]

тйкати1, каю, каєш (звертатися на «ти»)

тйкати2, тйчу, тйчеш (давати;

показувати) тйковий, ва, ве тикозний [та*], на, не, тил, лу, мн. лй, лів [л'іу]

Д У тилу тиловйй [та*], ва, вб тиловйк [та*], к£ тйльда, ди тйльний, на, не Тиміш [тае], мбша тимол [та*], лу тимофіївка [та*; ійіу], ки Тимофіївна [тие;ійіу], ни Тимофій [та*], фія Тимофійович [та*; вие], ча тимпан [тае], на тйм-то, спол. тимчасовий [та*], ва, ве тимчасбвість [та*; с'т'], вості, вістю

тимчасбво [та*], присл. тймчасом: тймчасом як г тин, ну, мн. нй, нів \н'іу] Д на

 
тинктура

тину; два тини тинктура [та*], ри

тинок [та*], нка тинбль [та* ], лю тиночок [та*], чка тинйння [тиен'&н':а\ тинятися [та* 1, нйюся, няєшся \н'айеіс':а], нйється [н'ййеі- ц':а], нйються [н'ййуц'іа] тиньк, ку тинькар [та*], рй тинькований [ти*], на, не тинькувати [ тие ], кую, куєш;

нак. сп. куй типпа (людина з певними рисами)

тип2, пу (форма, зразок, образ;

підрозділ у систематиці) типаж [та*], жу типізація [ тие |, ції типізований [ тие ], на, не типізувати [та*], зую, зуеш;

«а/с. сп. зуй 9

типізуватися [та*], зується [зу-

йе'ц'^І» зуються типовий [/па*], ва, ве (характер­ний)

типовйй [та*], ва, вб (зразко

вий, стандартний) типовість [та*; с'т'], вості,

вістю тйполітографія, фії типологічний [та*], на, не типологія [тав], гії типчак [та*], ка

Т"Р, ру, мн. ри, рів [р''іу]

Д два тйри, у тиру тирада [та*], ди тираж [та*], жу тиражний [та*], на, не тиран [та*], на тиранити [та*; «а*], ню, ниш тиранічний [та*], на, не тиранія [та*], нії тиранство [та*], ва тиранський [та*; «'с'/с], ка, ке Тирасполь [та*], ля гире [та*], невідм. тирлйч [та*], чу тирличеві [та*рла*], вих, ім. тйрло, ла

 
тинбк

тиролька [та*|, ки тйрса, си тйрсовий, ва, ве

Тиса, си тиск, ку

тйснений [«£"], на, не

тйснення [неин':а\

тйснути, сну, снеш; нак. сп. сни,

сніть [с'«'] тйснутий, та, те тйснява [с/«/], ви тисовий [тае], ва, ве тйсяча, чі, мн. тисячі і тгісячі, тйсяч, тисячам і тйсячам д дві тйсячі тйсячний, на, не тйсячник [«а*], ка тйсячниця [«а*], ці тйсячоголбсий, са, се тйсячолітній £т'«'], ня, не тйсячоліття [іт':а], р. мн. літь тйсячорічний |та*], на, не тйсячоріччя [ іч'іа], р. мн. річ Тит, та

титан1 [та*], на (гігант, веле­тень; кип'ятильник) титан2 [тае], ну (хімічний еле мент)

титанистий [та*; «а*], та, те титаніт [та*], ту титанічний [та*], на, не титановий [та*], ва, ве титар, ря тйтівка [іу)у ки титло, ла тйтул, лу

титулований [та*], на, не титулувати [та*], лую, луєш;

нак. сп. луй тйтульний, на, не тиф, фу

тифозний [та*], на, не тифоїд [та*], ду тихенький [та*], ка, ке тихесенький [та*; сеи ], ка, ке тйхий, ха, хе Тйхін, хона

тйхомйрний

тихісінький [та*], ка, ке тихість [с'т'\, хості, хістю тихішати [та*], шаю, шаєш тихіше [та*], присл. тихіший [та*], ша, ше тйхнути, ну, неш тиховодий, да, де тйхомйрний, на, не

Тйхон, на

тйхоокебнський [кеиан'с'\> ка, ке

тихоплинний [йн:], на, не

Тихохід, хбда

Тихохідний, на, не

Тйхшати, шаю, шаєш

тйхше, присл.

Тихший, ша, ше

тичйиа [ тие ], ни

тичинка [тие], нки, нці [н'ц'і]

тичйнковий [тие], ва, ве

тичка, чки, чці [ і |': і |, мн. чкй,

чбк, чкам Д дві тички тичковйй [тие], ва, ве тичкування [тие; йн':а] тиша, ші тйшком, присл. тишком-нишком, присл. тібра, ри Тібет, ту

тібетський [іц'к], ка, ке тік, тбку, мн. кй, ків [к'іу] д

два тбки; на току тікбння [йн'-.а] тікати, кбю, каєш Тіксі, невідм. тілесний, на, не тіло, ла, мн. тілб, тіл, тілбм

Д два тіла тілогрійка, кн Тільзіт, та тільки, присл., спол. тільна, ної тільнйк, кй

тільність [с'т'], ності, ністю тільце, ця і тільце, цй, мн.

тільця, лець і тільцй, лець Тімбр, ру

тім'я, р. тім'я і тімені тім'янйй, нб, нб тінйстий, та, те тінявий, ва, ве тінь, тіні, тінню [т'ін'ід] тіньовйй, ва, вб



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; просмотров: 161; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.217.228.35 (0.185 с.)