Поняття «нещасний випадок на виробництві»

Служба охорони праці

Відповідно до ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять", "нещасний випадок на виробництві - це раптове погіршання стану здоров'я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов'язків внаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника".

Згідно з резолюцією МОП "Про статистику виробничого травматизму", прийнятою 16-ю Міжнародною конференцією зі статистики праці у 1998 році, "нещасний випадок на виробництві - це несподівана та незапланована подія, включаючи дії умисного, насильницького характеру, яка виникає внаслідок трудової або пов'язаної з нею діяльності, що призводить до травмування, хвороби або смерті".

Як бачимо, термін МОП не обмежує поняття нещасного випадку впливом небезпечного або шкідливого фактора, а пов'язує його з процесом трудової діяльності, що більш повно розкриває картину виробничого травматизму.

 

Опрацювання, прийняття та скасування нормативно-правових актів з охорони праці

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно-правових актів з охорони праці провадяться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків та за погодженням з органами державного нагляду за охороною праці.

Санітарні правила та норми затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років.

Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.

 

 

Про затвердження Порядку видачі дозволів
на виконання робіт підвищеної небезпеки та на
експлуатацію (застосування) машин, механізмів,
устатковання підвищеної небезпеки

Відповідно до статті 21 Закону України "Про охорону праці"
(2694-12) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Порядок видачі дозволів на виконання робіт
підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин,
механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 р.
N 1631 (1631-2003-п) "Про затвердження Порядку видачі дозволів
Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його
територіальними органами" (Офіційний вісник України, 2003 р.,
N 42, ст. 2222);

пункт 11 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів
України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від
11 березня 2004 р. N 313 (313-2004-п) (Офіційний вісник України,
2004 р., N 10, ст. 617).

Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки.

Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.

2. Міністерству праці та соціальної політики разом з
Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерством
екології та природних ресурсів, Міністерством охорони здоров'я,
Міністерством внутрішніх справ та Державним комітетом з
будівництва та архітектури у тримісячний термін з дня прийняття
цієї постанови розробити і затвердити Методику визначення ризиків
та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів
підвищеної небезпеки.

3. Покласти на Державну службу гірничого нагляду та
промислової безпеки координацію роботи центральних органів
виконавчої влади, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки. { Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 990
(990-2011-п) від 21.09.2011 }

Звільнення від дії електричного струму.

При ураженні електричним струмом потрібно використати такі безпечні методи:

1. Вимикати напругу рубильником або вимикачем;

2. Забезпечити безпеку шляхом захисного вимикання аварійної ділянки або мережі в цілому.

3. Якщо вимикання не може бути виконано досить швидко треба терміново звільнити потерплого від дії струмоведучих частин, до яких він торкається. При цьому особа, яка надає допомогу, повинна пам'ятати що не можна доторкатися до потерпілого, бо це небезпечно для життя рятівника.

4. Для звільнення потерпілого від струмоведучих частин або проводу користуються сухою палицею, дошкою або іншим діелектричним матеріалом.

5. За необхідністю проводи перерізають пофазно інструментом з ізольованими рукоятками або перерубують сокирою з сухою дерев'яною ручкою.

6. Відтягувати потерпілого можна і за одяг, якщо він сухий, уникаючи при цьому доторкання до оточуючих металевих предметів та відкритих частин тіла потерпілого.

7. особа яка надає допомогу повинна ізолювати себе: надіти гумові рукавиці або обмотати руки шарфом.

8. Після звільнення потерпілого треба винести в безпечну зону і надати долікарську медичну допомогу і викликати швидку допомогу.

Якщо потерпілий почуває себе задовільно, то йому все одно не можна дозволяти підніматися. Коли людина знаходиться в стані непритомності, але в нього зберігається дихання і пульс, слід дати понюхати розчин аміаку або нашатирного спирту, облити обличчя водою і забезпечити спокій до приходу лікаря.
Якщо потерпілий не дихає, йому необхідно терміново зробити штучне дихання і непрямий масаж серця. Ніколи не можна відмовлятися від допомоги потерпілому і вважати його мертвим із-за відсутності дихання, серцебиття.

Захист від статичної напруги

Накоплення зарядів статичної електрики відбувається під час користуванням одягом із штучного волокна, вовни, шовку, іонізації повітря.
Заходи захисту від статичної напруги:

1. Заземлення або занулення технологічного устаткування, трубопроводів, апаратів;

2. Застосування загального і місцевого зволоження повітря робочої зони, якщо це допустимо за умовами виробництва;

3. Використання струмопровідної підлоги, взуття, рукавичок.

4. На виробництві всі будинки, споруди оснащенні пристроями блискавкозахисту.

5. В селищах і містах на всіх високих спорудах ставляться відводи тому під час грози слід вжити застережливих заходів: вимкнути освітлення і радіоприлади прикрити квартирки і двері.

Заземлення -навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою.
Занулення - це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих струмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою.

Занулення і заземлення виконуються з метою:

1. забезпечення нормальних режимів роботи устаткування

2. забезпечення безпеки праці людей при порушенні ізоляції

3. захист людей від статичної напруги.

ПРАВИЛА будови і безпечної експлуатації навантажувачів

I. Загальні положення

1.1. Правила будови і безпечної експлуатації навантажувачів
(далі - Правила) встановлюють вимоги до будови, виготовлення,
реконструкції, модернізації, ремонту та експлуатації
навантажувачів.