Примусове стягнення податкового боргу в Україні.

Примусове стягнення податкового боргу – це ряд заходів, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків (надалі – платника) без отримання його згоди на їх застосування та без попереднього узгодження суми боргу, шляхом звернення стягнення на всі активи такого платника. Примусове стягнення податкового боргу здійснюють органи державної податкової служби, на підставі законодавчих актів та розроблених для їх запровадження нормативних актів, у чітко визначені законодавством строки.

Основними повноваженнями органів державної податкової служби у сфері стягнення податкового боргу є:

- застосування податкової застави на майно, майнові права, а також грошові кошти усіх без винятку підприємств, включаючи державні та казенні;

- стягнення коштів з рахунків боржника за платіжними вимогами податкового органу;

- адміністративний арешт активів платника з тимчасовою забороною відчуження його активів та зупиненням активних операцій на його рахунках;

- реалізація всіх активів боржника, що перебувають у податковій заставі, в тому числі цілісних майнових комплексів;

- звернення стягнення на рухоме і нерухоме майно за рішенням суду (господарського суду);

- подання позовів до господарського суду про визнання боржника банкрутом;

- надання відстрочок і розстрочок, в т.ч. на термін, що перевищує один рік;

- списання безнадійного податкового боргу;

- застосування штрафних санкцій за відчуження активів, які перебувають в податковій заставі, без попередньої згоди податкових органів та за несплату узгодженої суми податкового зобов’язання;

- підготовка і направлення подання на розторгнення трудового договору (контракту) з керівником державного підприємства, що має податковий борг;

- звернення стягнення на активи філій, відділень платника, інших відокремлених підрозділів;

- звернення стягнення на суму заборгованості інших осіб перед платниками податків право на вимогу якої переводиться на орган стягнення, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, а також доходу за ними; вилучення грошових коштів платника податків за його згодою з подальшим направленням на погашення податкового боргу; видання приписів щодо заборони окремих господарських операцій платника податків; здійснення контролю за станом активів, що перебувають в податковій заставі, проведення інвентаризацій та ін..

 

Податкова застава: поняття, випадки виникнення права податкової застави. Доцільність застосування.

Податкова застава - це будь-які активи платника, які знаходяться в його власності на момент виникнення права податкової застави, з урахуванням суми податкового боргу. Співвідношення між сумою податкового боргу і вартістю активів, що перебувають у заставі законодавством чітко не визначено, і це питання вирішується індивідуально

Право податкової застави наступає у випадку:

- несплати податків у сумі самостійно визначеній платником - з дня наступного за останнім днем встановленим для сплати.

- несплата податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом - з дня наступного за граничним терміном, указаним у податковому повідомленні.

Доцільність застосування податкової застави: полягає в тому, що операції з активами, які знаходяться у податковій заставі, підлягають узгодженню:

- продаж, інші види відчуження, оренда рухомого і нерухомого майна, крім продажу готової продукції, робіт, послуг за звичайними цінами;

- використання майна, майнових прав та коштів для здійснення прямих або портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу;

- надання гарантій, поручительств, виплату дивідендів, розміщення депозитів та надання кредитів;

- ліквідацію майна за винятком форс-мажору.

Тобто, у податкових органів є своєрідна гарантія повернення податкового боргу, адже у разі його непогашення, застава може бути реалізована.

 

 

Види операцій з активами, що потребують письмового узгодження з податковим органом, у разі виникнення права податкової застави. Порядок узгодження.

Обов’язкового узгодження потребують такі види операцій:

1)продаж/оренда рухомого і нерухомого майна за винятком продажу продукції за звичайними цінами;

2)використання коштів або майна для здійснення прямих або портфельних інвестицій і використання цінних паперів, які засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступку вимог, виплата дивідендів;

3)ліквідація майна за винятком форс-мажорних обставин.

Узгодження операцій з цінними паперами здійснюється в порядку:

1)призначається податковий керуючий (з числа працівників податкових органів);

2)подається запит податковому керуючому з боку платника. В ньому роз’яснюється зміст операцій і фінансово-економічні наслідки проведення;

3)розгляд запиту і прийняття рішення щодо операцій з активами. Податковий керуючий має право заборонити проведення операції, якщо за його висновками цінові умови або форми розрахунку не приведуть до погашення податкового боргу. Розпорядження податкового керуючого про заборону має бути затверджене керівником податкового органу. Якщо на протязі 10 днів розпорядження про заборону не видається, то операція вважається узгодженою.

Активи платника звільняються від податкової застави за наявності наступних підстав:

1)платник погасив податковий борг у повному обсязі, про що свідчить відповідний документ;

2)платник подав декларацію;

3)податковий борг визнано безнадійним;

4)закінчився термін позовної давності по даному податковому боргу;

5)податковий орган отримав договір-поручительство на всю суму податкового боргу;

6)прийнято рішення про арешт активів (припинення податкової застави здійснюється на термін дії арешту);

7)платник отримав рішення про відміну раніше нарахованого податкового зобов’язання;

8)податковий орган прийняв рішення розстрочки або відстрочки.

В окремих випадках податковий орган може прийняти рішення про звільнення частини активів від податкової застави за умови, якщо вартість активів в двічі і більше разів перевищує суму.

 

Припинення права податкової застави

Податкова застава – майно платника, яке перебуває у його власності і балансова вартість якого дорівнює сумі податкового боргу, а також майно, яке він придбає в майбутньому до погашення боргу.

Підстави виникнення права податкової застави

-Платник не сплатив самостійно визначену суму податку

-Несплата зобов’язання визначеного контролюючим органом

Податкова застава виникає з дня, наступного за граничним терміном встановленим для сплати податкового зобов’язання. (= день коли починає нарах пеня = день виникнення боргу з зобов’язання)

Не можуть бути віднесені:

- Культурні цінності, що є об’єктами держ. та комун. власності

-Об’єкти, що заборонені для приватизації

Операції з майном, що перебуває в податковій заставі у разі його відчуження мають узгоджуватися із податковим органом. Виняток – операції з продажу готової продукції, сировини, матеріалів, товарів за цінами? звичайних та за умови направлення виручених коштів на виплату з/п, ЄСВ, погашення зобов’язань перед б-том.

Порядок узгодження операцій: платник подає запит, в якому роз’яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Якщо протягом 10 календарних днів з моменту отримання запиту рішення не приймається => операція вважається узгодженою на користь платника.

Право податкової застави припиняється:

-Податковий орган отримав підтверджуючі документи про повне погашення суми боргу

-Податковий борг визнано безнадійним.

- Податковий орган отримав договір поручительства на всю суму боргу

-Платник отримав рішення про скасування раніше нарахованих податкових зобов’язань

Податковий керуючий, його повноваження

Податковий керуючий –це керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом. Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого визначає центральний орган державної податкової служби.

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.