Іі. Загальні вимоги до виконання курсової роботи

 

Основну увагу студент повинен приділити всебічному і глибокому теоретичному освітленню проблеми, що вивчається, як в цілому, так і окремих її частин. Важливо, щоб матеріал курсової роботи викладався логічно, послідовно і чітко.

Для повного і правильного розкриття змісту обраної теми курсової роботи студентові необхідно:

· вивчити наукові роботи з цієї проблеми (монографії, статті);

· спиратися на навчальну літературу з дисципліни.

Однією з найважливіших вимог, що пред'являються до студентів є самостійне і творче виконання курсової роботи.

Етапи підготовки курсової роботи оцінюються керівником. Відставання в термінах впливає на загальну оцінку.

Виконання курсової роботи доцільно організувати у 6 стадій:

1. Вибір теми;

2. Складання плану роботи;

3. Підбір і вивчення літератури;

4. Збір і обробка фактичного матеріалу;

5. Написання тексту курсової роботи;

6. Підготовка презентації;

7. Захист курсової роботи.

ІІІ. ПРОЦЕС ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1 Вибір теми курсової роботи та складання плану роботи

Теми курсових робіт пропонуються викладачем дисципліни і затверджуються на засіданні кафедри. Рекомендований перелік тем наведено в Додатку Б. Студент також може запропонувати власну тему, обгрунтувавши при цьому доцільність її розробки, або уточнити редакцію пропонованої керівником теми.

Після затвердження теми курсової роботи, студент разом з керівником складає і узгоджує графік виконання роботи. Етапи мають бути розплановані таким чином, щоб частина первинної теоретичної обробки інформації була виконана до першої атестації, а збір всього обсягу інформації закінчено до другої атестації.

Підбір і вивчення літератури

Студент за допомогою керівника складає первинний список літератури по темі роботи, потім веде самостійний пошук літератури в доступних джерелах. Всіляко заохочується використання ресурсів кафедри фізики металів та персональних баз даних керівника. Також можна використати літературу, що наведена в додатку В.

Починати опанування теми роботи краще всього з читання відповідних розділів базових підручників та опанування глоссарію за даною темою. Потім слід переходити до спеціальної літератури. Читаючи матеріал, потрібно прагнути виділити з нього тільки таку інформацію, яка потрібна для роботи та засистематизувати її.

Студент може використувати наступні інтернет-джерела:

http://www.krugosvet.ru/articles/ - властивості сплавів;

http://www.xumuk.ru/encyklopedia/- властивості металів;

http://www.splav.kharkov.com/ – марочник сталей та сплавів;

http://uk.wikipedia.org – загальна інформація про сплави;

http://www.ngpedia.ru/ - Большая энциклопедия нефти и газа.

Після проведення цієї попередньої найбільш кропіткої роботи, можна переходити до виконання окремих розділів курсової роботи.

 

Написання тексту курсової роботи

Текстове оформлення курсової роботи повинно відповідати певним вимогам (стандартам). Стандартом оформлення курсової роботи є ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення», текст якого є досяжний до використання та завантаження на інтернет-сайті кафедри фізики металів або безпосередньо з інтернету за посиланням: http://www.gerelo.dp.ua/index/info_dstu_3008-95.html.

Курсова робота має бути написана хорошою науковою мовою. Мова, стиль викладу, уміння будувати короткі пропозиції, висловлювати свою думку в зрозумілій формі, що не допускає різночитань, мають велике значення.

Слід дотримуватися одноманітності в застосуванні термінів, умовних позначень і скорочень слів. Щоб уникнути стилістичних помилок, рекомендується використовувати сучасні видання словників, довідників і енциклопедій.

Всіляко заохочується при оформленні курсової роботи застосування студентами інструментарію текстових редакторів, а саме макросів для оформлення рисунків, зносок (посилань), та кінцевих зносок. Друкувати текст слід на одній стороні листа формату A4 (210 x 297 мм) з полями 3,0 х 2,0 х 1,5 х 2,0. Текст друкується через 1,5 інтервала, червоний рядок – 1,25 см. Шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14 пт.

Сторінки роботи слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючи наскрізну нумерацію по усьому документу. Титульний аркуш включається в загальну нумерацію, але номер сторінки не проставляється. Ілюстрації, таблиці, графіки, розташовані на окремих листах, включаються в загальну нумерацію сторінок.

Ілюстрації (креслення, графіки, схеми, діаграми, фотознімки, малюнки) слід розташовувати в роботі безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці, якщо у вказаному місці вони не поміщаються. Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами з порядковою нумерацією в межах усієї роботи, або розділу. Номер слід розміщувати під ілюстрацією після слова "Рисунок" (наприклад, Рисунок 1.5 – Типи закріплення…). На усі ілюстрації мають бути дані посилання в роботі. Наприклад, ".. відповідно до рис. 2". Допустиме також посилання на ілюстрацію в дужках, наприклад (рис. 4).

Цифровий матеріал рекомендується поміщати в роботі у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати в роботі безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На усі таблиці мають бути посилання в тексті, наприклад «…наведено в табл. 3.».

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах усієї роботи, або розділу. Номер слід розміщувати після слова "Таблиця" над таблицею посередині строки (наприклад, Таблиця 1.1 – Характеристики…). Якщо в роботі одна таблиця, її не нумерують. Кожна таблиця повинна мати заголовок, який поміщається одразу після номеру таблиці, крапка у кінці заголовка не ставиться.

Таблицю слід розміщувати так, щоб читати її без повороту роботи, якщо таке розміщення неможливе, таблицю розташовують так, щоб її можна було читати, повертаючи роботу за годинниковою стрілкою.

При продовженні таблиці на наступній сторінці, над нею розміщують слова "Продовження табл.", з вказівкою її номера. При цьому слід пронумерувати графи і повторити їх нумерацію на наступній сторінці. Заголовок таблиці не повторюють.

Пояснення значень, символів і числових коефіцієнтів слід приводити безпосередньо під формулою в тій же послідовності, як і у формулі, починаючи зі слова "де" без двокрапки.

Якщо рівняння не уміщається в один рядок, воно має бути перенесене після знаку рівності (=), або після будь-яких математичних знаків з їх обов'язковим повторенням в новому рядку.

Формули і рівняння в роботі слід нумерувати порядковою нумерацією в межах усієї роботи арабськими цифрами в круглих дужках в крайньому правому положенні навпроти формули. Допускається нумерація формул в межах розділу.

Загальноприйнята наступна структура курсової роботи:

1. Титульний аркуш;

2. Зміст;

3. Вступ;

4. Основна частина;

5. Висновки;

6. Список літератури;

7. Додатки.

Розглянемо детальніше кожну складову.

Титульний аркуш

На титульному аркуші вказуються повна назва міністерства, університету, факультету, кафедри, зазначається тип роботи, назва дисципліни, тема роботи, прізвища автора і керівника, місце і рік написання. Приклад оформлення титульного аркуша наведено у додатку Г.

Зміст

Зміст включає номери і найменування розділів і підрозділів (глав, параграфів) з вказівкою початкових номерів листів (сторінок). Слово "Зміст" записують у вигляді заголовка. Найменування, включені в зміст, записують рядковими буквами, починаючи з прописної букви.

Вступ

Вступ містить короткий огляд роботи, що дозволяє скласти загальне уявлення про досліджувану проблему і отримані результати.

У вступі автор повинен підкреслити актуальність обраної теми. Актуальність теми – це міра її важливості в даний момент і в цій ситуації для вирішення проблеми, питання або завдання (проблема відповідає сучасним практичним завданням, привертає увагу багатьох дослідників, вимагає прояснення і доповнення, потребує нових методичних інструментів тощо). Висвітлення актуальності не має бути багатослівним.

Після актуальності дається визначення обраного типу кольорових сплавів, коротка характеристика металу-основи.

Основна частина

Основна частина має бути структурована у відповідності до наступного приблизного плану:

- класифікація, хімічний склад та маркування сплавів,

- діаграми стану металу-основи з основними легуючими елементами,

- методика отримання та термічної обробки сплавів,

- структура та фазовий склад,

- фізичні та механічні властивості,

- області застосування,

- методи утилізації виробів зі сплавів та відходів з них.

Обов'язково надавати в тексті роботи посилання на використану літературу.

Назви розділів і підрозділів не повинні дублювати назви теми курсової роботи, мають бути лаконічними і відповідати їх змісту. Збільшувати число питань не слід, оскільки це приведе до поверхневої розробки або значного перевищення об'єму курсової роботи. Виклад кожного питання потрібно чітко обмежувати, щоб можна було ясно бачити, де починається і де закінчується їх висвітлення.

При використанні фактичного матеріалу необхідно дотримуватися відомих правил:

1. Дані слід наводити у абсолютних або відносних значеннях і при їх порівнянні обов'язково в однакових одиницях виміру;

2. Одиниці виміру величин мають відповідати системі СІ;

3. Для наочності цифрові дані можуть бути зведені в таблиці, діаграми і графіки, тобто піддані іншій обробці.

Фазові діаграми сплавів студенти можуть взяти з мережі Internet, або з довідника "Лякишев Н.П. Диаграммы состояния двойных металлических систем" улокальній мережі кафедри фізики металів PhythMetNetза адресою

stud_data на Boss\\Boss\stud_data\Балахонова\Фізичне матеріалознавство-1.Кольорові метали\Довідники\ diagr-metallov.djvu, diagr-metallov2.djvu, diagr-metallov3-2.djvu).

Висновки

У висновках зазначаються недоліки та переваги даного типу сплавів порівняно з іншими, що мають аналогічне застосування, шляхи їх подальшого вдосконалення та пошуків нових областей застосування. При цьому заохочується самостійність суджень і оцінок.

Висновки не повинні носити характер стислого переказу усієї роботи, в них мають бути викладені тільки підсумкові результати в їх співвідношенні з метою і завданнями роботи, сформульованими у вступі.

Висновки не мають бути констатаційного характеру (наприклад, «…виміряли величину…», «…сплави широко використовуються в промисловості…»). Кожен висновок має не лише наводити якійсь факт, а й пояснювати чи достатня величина для забезпечення певних властивостей, або дозволяє це використовувати сплав в певній області чи ні, або вказувати що потрібно зробити для знаходження остаточної відповіді на питання тощо.

Висновки краще розділити на окремі пункти. Кожен пункт висновків має спиратися на відповідний фрагмент в основній частині роботи.

До висновків можуть включатися рекомендації відносно перспектив продовження цієї роботи. Тут не повинно бути результатів, що не були викладені в основній частині.

Список літератури

Після висновків наводиться список літератури. Список літератури є обов'язковою складовою частиною курсової роботи і показує уміння застосовувати на практиці знання, отримані при вивченні відповідних учбових дисциплін. До нього включаються бібліографічні відомості про використані при підготовці роботи джерела.

У списку вказуються використані автором наукові публікації, а також інші джерела, у тому числі електронні. При використанні інтернет-джерела необхідно вказувати не лише його адресу, а й назву статті. На усі перераховані в списку джерела у відповідних місцях роботи мають бути зроблені посилання (номер джерела треба ставити в квадратні дужки). Порядок розташування джерел – по мірі того, як джерело використовується в тексті роботи. Оформлення літературних джерел здійснюється у відповідності до ДСТУ 7.1-2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання: чинний з 2007-07-01. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – 47 с. (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи) (Національний стандарт України).

Приклади оформлення літературних джерел наведено в додатку В. Рекомендується обов’язкове використання літератури, виданої в останні 3 - 4 роки. При читанні літератури необхідно спочатку орієнтуватися на фундаментальні роботи (монографії і наукові праці), потім доповнювати свої знання за рахунок періодичних видань.

Додатки

Матеріали, що не увійшли до основного тексту, наводяться у кінці роботи у вигляді додатків. Це можуть бути розрахунки, ілюстрації, таблиці, графіки, тощо. Додатки нумеруються буквами українського алфавіту. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки, в правому верхньому кутку мати напис "Додаток" з вказівкою порядкового номера, потім в центрі пишеться заголовок. У тексті обов'язково має бути присутнім посилання на відповідний додаток.

 

Загальний обсяг курсової роботи – не менше 15-20 сторінок, кількість посилань – не менше 10. Мова – українська.

 

IV. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Текст курсової роботи повинен представлятися керівнику перед кожною атестацією для можливості виставлення відповідної атестаційної оцінки. Готовий текст роботи повинен бути представлений не менш ніж за два тижні до захисту. Після цього студент виправляє зауваження, що надав керівник роботи та починає готувати презентацію.

Повністю готова курсова робота має бути представлена в остаточному варіанті керівникові не пізніше, ніж за 5 днів до призначеної дати захисту. На титульному аркуші фіксується термін представлення. Студенти, що не представили в строк курсові роботи, не допускаються до публічного захисту. В цьому випадку термін захисту переноситься. Оцінка курсової роботи, представленої пізніше встановленого терміну, знижується, як мінімум, на один бал.

Робота не допускається до захисту, якщо вона не носить ознак самостійного характеру, фрагментарно та недбало зкопійована з літературних джерел або у інших авторів, якщо основні питання не розкриті, безтямно викладені, в тексті знаходяться помилки, що свідчать про некомпетентність студента у визначеній області.

Умовою отримання оцінки по курсовій роботі є не лише підготовка тексту, але і усний захист. За презентацію доповіді студенту також нараховують бали.

Захист проводиться як на лекційних заняттях, так і в позаурочний час. Автор роботи виступає з доповіддю, в якій викладає основні підсумки роботи над проблемою, виводи і рекомендації. Тривалість виступу 5-7 хвилин. В цілях підвищення ефективності і міри засвоєння можливе використання наочного матеріалу. На захисті мають бути присутні студенти з групи і керівник роботи. Після доповіді студенту необхідно відповісти на поставлені присутніми питання.

Доповідь студента починається з представлення доповідача, назви курсової роботи. Доповідь включає виклад мети проведення досліджень, обгрунтування актуальності виконання цієї роботи, короткий виклад отриманих результатів і висновків. Закінчується доповідь фразою "дякую за увагу", або будь-якою іншою, що означає закінчення виступу.

Підсумкова оцінка за курсову роботу залежить від наступних оцінок:

- оцінки публічного захисту;

- оцінки оформлення роботи;

- оцінки виконання презентації;

- якості відповідей на запитання.

Рейтинговий критерій оцінювання курсової роботи наведено в додатку Д. Виступ з доповіддю за підсумками курсової роботи на студентській науковій конференції може бути зарахований як публічний захист.

 

Для зарахування матеріал курсової роботи має бути поданий як у паперовому, так і у електронному вигляді.

Повне копіювання тексту з публікацій без посилання на джерело не дозволяється. Кожна курсова робота буде перевірятися програмою Advego Plagiatus на плагіат. В разі виявлення факту плагіату студенту виставляється оцінка F.

Додаток А