Малі архітектурні форми утилітарного призначення

1. Трельяжі – садово-паркові опори, які виконують із дерева або металу у вигляді решітки по якій піднімаються виткі рослини. Решітка може бути вільно стоячою або пристінною, з простим рисунком, бо з ростом і розвитком витких рослин вона закривається повністю. Трельяж слугує для створення тихих куточків відпочинку, загородження господарських майданчиків і вузлів технічних служб, прикриття маловиразних паркових ділянок.

Трельяжні щити бувають різних форм – арочні, Г – подібні, прямокутні, віялоподібні і можуть успішно використовуватися не лише у садах і парках, але і на вулицях та майданах, у місцях відпочинку тощо.

2. Перголи – це спеціальні опори у вигляді легкого арочного, напіварочного, галерейного або навісного перекриття доріжок чи частини майданчиків під якими розміщуються місця відпочинку.

Перголи оформлюються виткими рослинами і вважаються об’ємно-просторовими спорудами, які самостійно приймають участь у організації ландшафту.

3. Альтанки – легкі паркові споруди для тихого відпочинку відвідувачів садово-паркового об’єкту. Зустрічаються різні форми альтанок, але найчастіше у вигляді кола з чотирма або шести колонами та куполоподібним завершенням.

4. Навіси – це споруди для короткострокового відпочинку відвідувачів садово-паркового об’єкту і укриття від сонця та дощу. Їх розміщують у місцях скупчення відвідувачів або біля прогулянкових доріжок, у місцях очікування громадського транспорту. До них відносяться легкі навіси: парасолі з використанням синтетичних кольорових плівок, пластику, скло шиферу та інших яскраво зафарбованих матеріалів; залізобетонні грибки з круглим, шестигранним і квадратним завершенням; павільйонні навіси різноманітної декоративної цінності. Всі вони повинні бути обладнані зручними лавами, урнами та щитами з візуальною інформацією.

5. Паркові малі павільйони – цілорічного чи літнього типу, призначені для обслуговування відвідувачів. До них відносять літні кафе та буфети, павільйони для настільних ігор, ігротеки з ігровими автоматами тощо. Їх будують у місцях тихого відпочинку та обладнують легкими переносними меблями.

6. Кіоски служать для надання відвідувачам торгових і побутових послуг. При оформленні кіосків слід приділяти більше уваги їх кольору, освітленню та рекламним написам.

7. Автомати – це споруди, які виконують функції самостійних торгових точок.

8. Квіткові модулі – це спеціальні пристосування, які призначені для висадження у них рясно квітучих та яскравим за забарвленням квітникових рослин.

Вони можуть бути різної форми: вузькі, довгі, низькі і високі, квадратні, круглі, шестигранні та інших геометричних форм. Матеріал для їх виготовлення – дерево, кераміка, білий бетон, камінні блоки, пластмаса тощо. Дуже часто модулі роблять переносними.

9. Зелені вази – це спеціальні садово-паркові пристрої із килимово-черенкових рослин. Вони є прикладом створення незвичайної зеленої споруди при регулярному плануванні партерів і застосовують при реставрації історичних садів і парків. Їх художня цінність залежить від якості попередньо приготовленого дерев’яного чи металічного каркасу, який утримує вологозберігаючий грунт і рослинну землю, яка захищається від розмиву водою дрібною металічною сіткою Рабіса. У кожний отвір сітки висаджують кущик килимової рослини „способом мозаїки”. На одну вазу інколи витрачають 1-1,5 тис. рослин, які підбирають за розміром, по кольору, виду – для створення задуманого рисунку.

Споруди монументального та декоративного призначення

У кожному великому садово-парковому об’єкті відводиться значне місце монументальній та декоративній скульптурі, малим архітектурним формам. Вони приймають участь у формуванні загального вигляду об’єкту, у формуванні і доповненні ландшафту, точок акценту, які мають прямий вплив на настрій відвідувачів.

1. Монументальна скульптура є особливим видом оформлення садів та парків і органічно приймають участь у ансамблі. Цим спорудам відводять парадне місце об’єкта. Вони повинні бути оформлені красивоквітуючими кущами та квітниками.

2. Декоративна паркова скульптура не є монументальною, вона не підпорядковує собі оточуюче середовище, а входить у нього як повноправний елемент, який доповнює окремі сторони його ландшафту.

Кращому сприйняттю паркової скульптури може слугувати фон зелених газонів, дерев і кущів, пишний килим квітуючих рослин. Влаштовують їх на газонах або підпірних стінках, у природних умовах.

3. Декоративні стінки слугують для організації різноманітних садово-паркових територій у якості огорож, елементів оформлення будівель, споруд та самостійних планувальних елементів. Декоративні стінки використовують і як фон для інших деталей благоустрою, квіткових ваз, декоративних водойм, виразних композицій із квітів та кущів.

4. Декоративна кераміка – спеціальний вид садово-паркового оформлення, який відрізняється своїми декоративними якостями і є самостійним елементом садово-паркового мистецтва. Кераміка повинна бути властива лише парковому середовищу і мати більш крупні та масивні форми, ніж для інтер’єру. Скульптурні керамічні композиції, вази, чаші, глечики, горщики із їх червоним забарвленням добре сприймаються на зеленому фоні рослинності, на невисоких кам’яних підпірних і декоративних стінках, біля квітників, на майданчиках із плит та біля невеликих басейнів.

5. Пристовбурні огорожі представляють собою металічну чи чугунну решітку, яка уберігає кореневу систему дерев, які зростають в умовах твердих верхніх покрить доріжок і майданчиків, вуличних магістралей і набережних водостоків, від ущільнення при інтенсивному русі пішоходів. По краю квадратної лунки встановлюють гранітний чи бетонний обмежувальний поребрик з висотою над дорожнім покриттям до 10 см, для того щоб не допустити заїзду машин і механізмів, які прибирають сміття і сніг. Решітки складаються з двох або чотирьох половинок, які укладаються на вирівняні основи всередині лунки так, щоб решітка лягла врівні з обмежувальним поребриком. Центральна її частина виконується у вигляді круглого широкого отвору з великим запасом для росту дерев і збільшення його стовбура біля кореневої шийки.

6. Декоративні камені. Це природні камені твердих порід, призначені для підсилення виразності ландшафту природним видом скельних оголень (виступів) і льодових відкладів. Їх розміщують групами і поодиноко на вигинах доріг, біля водойм, на відкритих газонних галявинах та відкосах; біля сходів і паркових мостиків тощо. Їм надають природний вигляд, злегка втоплюючи у грунт пишний ряд, даючи можливість зростати у проміжках між ними кущам і луговим квітниковим рослинам. Камені повинні бути крупними за висотою від 1 м і більше, мати красивий оскол і однієї і тієї ж породи. Круглі валуни можна використовувати як поодинокі вкраплення на фоні відкритого лужку або на поворотах невеликих по ширині доріжок.

 

Водні пристосування

Водні пристосування на садово-паркових об’єктах мають дуже важливе архітектурно-естетичне і лікарсько-оздоровче значення, бо разом із насадженнями вони очищують від пилу повітря, знижують його температуру у спекотний літній день на 3-5⁰С, підвищують відносну вологість на 20-30%, тобто створюють своєрідний мікроклімат, який підвищує життєвий тонус відвідувачів. Наявність водних об’єктів покращує стан самих декоративних насаджень. Глибина водойми у весняно-літній період повинна складати не менше 1,5 м. Водні об’єкти підрозділяються на природні і штучні.

До природних водойм садово-паркового об’єкту відносяться ріки, озера, ставки, протоки, основними видами благоустрою яких є кріплення відкосів та очистка дна.

Штучні водойми на гідроспоруди.

Кожен садово-парковий об’єкт крупного розміру повинен мати у своєму складі водойми, характер і кількість яких залежать від призначення об’єкту: парк культури і відпочинку, гідропарк, спортивний парк тощо. Англійський архітектор Рейтер, один із основоположників пейзажного стилю у садово-парковому мистецтві вважав, що вода – осі пейзажу. Тому при проектуванні садово-паркових об’єктів необхідно використовувати будь-які можливості благоустрою природних водойм і водостоків.

Озеро – це штучно створений глибоководний простір, який має постійний видимий притік (ріку, струмок, у рідких випадках водогін) і склад води через греблю або спускну трубу, які створюють течію у водній товщині, хоча і малопомітну. Дно водойми проектують із відповідним схилом.

Ставок – це штучно створена, глибока замкнена водна споруда, яка живиться збором поверхневих талих і дощових вод та підземних грунтових вод. Ставки влаштовують на складках рельєфу на яких збираються поверхневі води.

Басейни – це відкриті штучні водойми зі спеціально побудованою ванною для наповнення та зливу води. За призначенням вони бувають: плавальними, навчальними, спортивними, лікарсько-оздоровчими, плес кальними, декоративними тощо; за розмірами ванни бувають великими та малими. Крім цього басейни можуть бути відкритими та закритими.

Декоративні басейни – це садово-паркові елементи, які надають парковому пейзажу урочистість та нарядність, а також створюють ефект відображення споруд, пам’ятників, форм крон декоративних дерев і кущів.

Водоспад – спеціальна гідротехнічна споруда, яка представляє собою потік води, що падає з висоти у декілька метрів.

Пороги та каскади. Пороги це штучні хвилеломи русла рухливого потоку води. Влаштовують їх громадженням великого каміння у руслі водостоку.

Каскади – штучні водоспади малої висоти падіння води (0,5-0,8 м) зі ступеневим переливом самотічної маси води по виступах, які створені за принципом архітектурно-художньої композиції.

Канали – відкриті штучні водогони, які слугують певним спортивним цілям або є з’єднанням водойм по найкоротшим віддалям.

Струмки або протоки – це відкриті штучні водогони, які слугують з’єднувальною ланкою між водоймами і призначені для прогулянок на човнах та водних велосипедах.

Канали – це малі штучні відкриті водойми, які слугують для тимчасового чи постійного скиду води, або є декоративними елементами при відповідному оформленні стінок.

Виробничі та протипожежні водойми – технічні споруди, які застосовуються в умовах посушливого чи спекотного клімату, для зрошення рослин і створення комфортних умов для відпочинку відвідувачів садово-паркового об’єкту. До водойм цього типу відносять розпилювальні пристрої, водні завіси, які захищають місця відпочинку, декоративні водойми з численними фонтанними струйками і підсвіткою їх у вечірній час.

Фонтани – штучні пристрої для викиду води із спеціального отвору, які ллються та падають із різною висотою, нахилом, взаємо розташуванням і способом розбризкування.

Джерела – прості фонтанні пристрої, які влаштовують на місці природних джерел.

Питні фонтани широко використовують на садово-паркових об’єктах і слугують вони для втамування спраги відвідувачів.

 

Садово-паркове обладнання

Призначене для забезпечення найбільш комфортних умов перебування відвідувачів у будь-якій точці паркового об’єкту і підрозділяються вони на:

- обладнання загального користування – лави, урни, світильники;

- спеціалізоване обладнання місць відпочинку, дитячих майданчиків, спортивних споруд, водних об’єктів, пляжів тощо;

- господарське обладнання – побутові будки, сміттєві контейнери тощо.

Лави слугують для короткострокового (без спинки) або довгострокового (зі спинкою) відпочинку відвідувачів об’єкту. Вони представлені різноманітністю форм і виробляються із різних матеріалів у різному компонуванні. Найчастіше використовують: каміння, метал, бетон, пластик, дерево.

Світильники – споруди, які призначені для освітлення паркового об’єкту і складають цілу систему із декількох видів джерел світла.

Урни – спеціальні ємності, які призначені для збору і короткотривалого зберігання сміття для забезпечення чистоти території і дотримання санітарно-гігієнічних умов.

Засоби масової наглядної агітації (стенди) слугують для орієнтації відвідувачів у складній парковій ситуації (території).

Спеціалізоване обладнання слугує для тривалого відпочинку і спеціальних занять на повітрі.

Дитяче обладнання встановлюють на спеціально відведеному для дітей майданчику.

Обладнання місць відпочинку

Обладнання спортивних споруд

Обладнання водних об’єктів

Господарське обладнання