Перевірка геометричної точності токарно-револьверного автомата

6.1 Вимірювання радіального биття передньої поверхні шпин­деля під натискну втулку для затискної цанги (рис.4.1).

При вимірюванні радіального биття шпинделя, установленого на підшипниках кочення, його необхідно повертати не менше ніж на два послідовних оберти. Вимірювання радіального биття шпинделя повинно виконуватись при його обертанні в напрямку робочого ру­ху. Вимірювання виконуються в двох взаємно перпендикулярних площинах.

Вимірювальний прилад 1 встановлюється на нерухомій частині верстата так, щоб його вимірювальний наконечник дотикався поверх­ні шпинделя 2, що перевіряється, і був перпендикулярний осі в площині вимірюванням. Шпиндель обертається з швидкістю, яка доз­воляє реєструвати показання вимірювального приладу.

Радіальне биття поверхні шпинделя дорівнює найбільшій ал­гебраїчній різниці показань вимірювального приладу 1 за один оберт. Допустиме відхилення 5 мкм.

6.2 Радіальне биття поверхні конічного отвору натискної втулки для затискної цанги (рис. 4.2).

Метод вимірювання аналогічний описаному в п. 6.1. Перемі­щення вимірювального наконечника вимірювального приладу повинно здійснюватись перпендикулярно до дотичної площини, що проведена до поверхні, яка перевіряється, і проходить через вісьобертання.

Допустиме відхилення 6 мкм.

6.3 Радіальне биття переднього отвору затискної цанги (рис. 4.3).

В отвір затискної цанги встановлюють контрольну оправку. Вимірювальний прилад встановлюють на нерухомій частині верс­тата так, щоб його вимірювальний наконечник дотикався твірної контрольної оправки на відстані l = 50 мм від торця шпинделя і був перпендикулярний до осі. Шпиндель обертають. Вимірювання виконують якзазначено в п. 6.1. Вимірюються всі цанги, що постачаються з автоматом.

Допустиме відхилення 25 мкм.

 

 

Рисунок 4.3 - Радіальне биття переднього отвору затискної цанги

6.4 Паралельність траєкторії переміщення револьверного су­порта до осі шпинделя в вертикальній та горизонтальних площинах (рис. 4.4).

Контрольну оправку встановлюють в отвір шпинделя. Вимірю­вальний прилад 1 встановлюють на револьверному супорті так, щоб його вимірювальний наконечник дотикався твірної оправки 3 і був перпендикулярним їй в площині вимірювання.

Супорт переміщують на задану довжину.

Для усунення з результатів вимірів неточності встановлення контрольної оправки допускається виконувати виміри двічі, з поворотом шпинделя разом з оправкою на 180°.

Відхилення від паралельності дорівнює середньому арифметич­ному двох значень алгебраїчної різниці показань вимірювального приладу, що одержані при вимірюваннях до та після повороту оп­равки. Для кожного положення оправки визначається алгебраїчна різниця показань вимірювального приладу на початку (переріз І) та в кінці (переріз II) переміщень супорта. Допустиме відхи­лення 5 мкм на довжині l = 50 мм.

6.5 Осьове биття шпинделя (рис.4.5).

В отвір шпинделя 1 встановлюють оправку 2 з кулькою 3. Вимірювальний прилад 4 встановлюють на нерухомій частині верстата так, щоб його плоский вимірювальний наконечник дотикався кульки оправки. Шпиндель верстата обертається не менше чим на два обер­ти в напрямку основного обертання.

Осьове биття дорівнює найбільшій алгебраїчній різниці пока­зань вимірювального приладу.

Допустиме биття шпинделя - 5 мкм.

Рисунок 4. 5 - Осьове биття шпинделя

6.6 Перпендикулярність напрямку переміщення поперечного супорта до осі шпинделя (рис. 4.6).

Регульовану лінійку 2 встановлюють на шпинделі 1, а вимі­рювальний прилад 3 на поперечному супорті 4 так, щоб його вимірю­вальний наконечник дотикався робочої поверхні лінійки. Лінійку повертають навколо осі на 180° і її положення регулюють таким чином, щоб показання вимірювального приладу під час чергового підводу його наконечника до кінців лінійки були однаковими. Су­порт переміщують на всю довжину ходу в напрямку до осі шпинделя. Відхилення від перпендикулярності напрямку переміщення до­рівнює середньому арифметичному двох значень алгебраїчної різ­ниці показань приладу, одержаних при вимірюванні до та після повороту лінійки. Алгебраїчну різницю показань вимірювального приладу для кожного положення визначають початковими і кінцеви­ми показаннями. Допустиме відхилення 4 мкм. Відхилення допус­кається тільки в бік шпиндельної бабки.

6.7 Постійність положення револьверної головки в під­шипнику та фіксуючому пристрої (рис. 4.7).

В отворі револьверної головки 3 закріплюють контрольну оп­равку 2.

На корпусі револьверного супорта встановлюють вимірювальний прилад так, щоб його вимірювальний наконечник дотикався твір­ної контрольної оправки та був до неї перпендикулярним. Вимі­рювальний наконечник повинен бути розташований на відстані L =100 мм від осі револьверної головки.

Рисунок 4.7 - Постійність положень револьверної головки в підшипникові і фіксуючому пристрої

На револьверну головку діють силою Р=50 Н, що прикладена на відстані 500 мм від осі револьверної головки, послідовно в напрямку повороту головки та в протилежний бік.

Зміщення при кожному положенні револьверної головки визна­чається алгебраїчною різницею показань вимірювального приладу при прикладенні сили +Р та -Р.

Вимірювання проводяться в усіх позиціях револьверної го­ловки.

Допустиме відхилення 8 мкм.

6.8 Паралельність осей отворів для інструментів в револь­верній головці до траєкторії переміщення револьверного супорта в вертикальній та горизонтальних площинах (рис. 4.8).

Контрольну оправку встановлюють в отвір револьверної го­ловки 1. Вимірювальний прилад 3 встановлюють на нерухомій частині верстата так, щоб його вимірювальний наконечник дотикався твірної оправки 2 і був перпендикулярним їй в площині виміру. В по­дальшому виміри аналогічні перевірці 6.4. Вимірюються всі от­вори
револьверної головки. Допустиме відхилення 4 мкм, довжи­на l =50 мм.

Рисунок 4.8- Паралельність осей отворів для інструментів в револьверній головці до траєкторії переміщення револьверного супорта

6.9 Співвісність отворів для інструментів в револьвер­ній головці з віссю обертання шпинделя (рис.4.9).

Колінчасту оправку з приладом 1 встановлюють в шпинде­лі. Контрольна оправка встановлюється в отвір револьверної головки 2.

Прилад встановлюють так, щоб його вимірювальний наконечник дотикався твірної контрольної оправки і був перпендикулярний їй. Обертаючи колінчасту оправку, обводять поперечний перетин конт­рольної оправки, який знаходиться від кола револьверної головки на відстані 20 мм. В перетині визначають найбільшу алгебраїчну різницю показань вимірювального приладу. Відхилення від співвісності визначають половиною найбільшого результату вимірів. Для запобігання впливу на результати вимірів відхилення від співвісності осі контрольної оправки та осі шпинделя вимірювання виконуються двічі. Перед повторним виміром контрольну оправку виймають з вузла і обертають навколо на 180°. Відхилення від співвісності дорівнює півсумі результатів двох вимірів. Вимірюють всі отвори револьверної головки. До­пустиме відхилення 10 мкм.

6.10 Постійність положення інструменту револьверної головки при повторних поворотах (рис. 4.10).

В отвір револьверної головки 1 закріплюють контрольну оправку 2.

В шпинделі автомата встановлюють вимірювальний прилад 3 так, щоб його вимірювальний наконечник дотикався твірної контрольної оправки і був перпендикулярним їй. Вимірювальний нако­нечник повинен розміщуватись на відстані 80 мм від кола (пе­риферії) револьверної головки.

Револьверну головку повертають на 360° (попередньо від­водять вимірювальний прилад поворотом шпинделя на 90 ° і після повороту револьверної головки повертають прилад в початкове положення). Визначають алгебраїчну різницю показань вимірюваль­ного приладу в початковому положенні револьверної головки та після повороту її на 360°.

Відхилення визначають як найбільшу алгебраїчну різницю ре­зультатів п'яти вимірів. Вимірюють в усіх позиціях револьверної головки. Допустиме відхилення 4 мкм.

 

Зміст звіту

Звіт за лабораторною роботою повинен включати:

1. Таблицю з зазначенням фактичного та допустимого відхи­лень контрольованого параметру.

№ перевірки	Контрольований параметр	Допустиме відхилення, мкм	Фактичне відхилення, мкм

2. Висновки за результатами випробувань.

8 Контрольні питання

1. Які основні фактори впливають на точність обробки на верстатах?

2. Як впливає геометрична похибка верстата на точність обробки деталей?

3. Якими показниками характеризується геометрична точність верстата?

4. Як класифікуються верстати за ступенем точності?

Рекомендована література

1. Детали и механизмы металлорежущих станков/ Д.Н.Решетов, В.В.Каминская, А.С. Лапидус и др.; Под ред. Д.Н. Решетова.-М.: Машиностроение, 1972, т.1 - 664 с.

2. ГОСТ 8-82. Станки металлорежущие. Общие требования к испытаниям на точность.

3. ГОСТ 18100-80. Автоматы токарно-револьверные одношпиндельные прутковые. Нормы точности и жесткости. - М.: Изд-во стандартов, 1981. - 15 с.

4. ГОСТ 22267-76. Станки металлорежущие. Схемы и способы измерений геометрических параметров. - М.: Изд-во стандартов, 1977.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5