Робочих і допоміжних приміщень

Майже усі види виробництва внаслідок своєї діяльності виділяють

шкідливі, отруйні речовини, пил. Для уникнення негативної дії підпри- ємств на навколишнє середовище, життя і здоров я людей їх розміщення та будівництво, устаткування їх водопроводом, каналізацією, опаленням, вен- тиляцією, електротехнічними засобами проводиться згідно вимог діючих буді- вельних норм і правил, санітарних норм і норм технологічного проектування (ДНАОП 0.03-3.01-71, СНиП 2.10.02-84, СНиП 2.09.02.85).

 

При цьому враховують санітарну характеристику виробничих проце-

сів, метеорологічні умови, напрямок вітрів тощо.

При проектуванні систем водопостачання та каналізації необхідно впроваджувати такі технології, які б забезпечували належну підготовку та подачу води, відведення та очистку промислових стоків, найменшу за- брудненість стічних вод, можливість утилізації та використання відходів виробництва.

Норма витрат води для життя та побутових потреб для цехів зі зна- чним надлишком тепла на одну людину в одну зміну повинна складати 45 л, а в інших цехах – 25 л.

У гарячих цехах у відведених місцях монтують установки з охоло- дженою підсоленою водою(5 г солі на 1 л води), а між цехами, у вестибу- лях, приміщеннях для відпочинку встановлюють фонтанчики чи установ- ки з газованою водою. Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до пристроїв життєвого водопостачання не може перевищувати 75 м.

 

Не можна розміщувати підприємства поблизу джерел водопостачан- ня, у місцях можливих підтоплень. Як правило, виробничу зону розташо- вують з підвітряного боку щодо житлових кварталів та інших зон. При цьому звертають увагу на те, щоб у місцях організованого повітрозабору системами вентиляції вміст шкідливих речовин у зовнішньому повітрі не перевищував 30 ГДК для повітря робочої зони виробництва.

Не можна розташовувати нешкідливі виробництва, а також контор- ські приміщення над шкідливими виробництвами, оскільки при відкри- ванні вікон гази та пари можуть проникнути до цих приміщень.

Обсяг виробничого приміщення на одного працівника повинен скла-

дати не менше 15 м 3, а площа приміщення – 4,5 м2.

Висота виробничих приміщень згідно з санітарними нормами пови-

нна бути не менше 3,2 м, а складських та інших допоміжних приміщень –

3 м. Ширина основних проходів всередині цехів та дільниць має бути 1,5 м, а ширина проїздів – 2,5 м. Ширина виходів з приміщень повинна бути не меншою 1 м, висота – 2,2 м.

Двері та ворота, що ведуть безпосередньо на двір, необхідно облад- нати тамбурами або повітряними (тепловими) завісами. При русі транс- порту ширина воріт повинна бути на 1,6 м більше габариту транспорту.

Порядок розташування устаткування та відстань між ним визнача- ються відповідними санітарними нормами. Наприклад, до устаткування, що має електропривод, ширина вільного підходу зі сторони робочої зони має складати не менше 1 м і 0,6 м – зі сторони неробочої зони.

На підприємстві допоміжні приміщення різного призначення розта- шовують разом, в одній будівлі та в місцях з найменшим впливом шкід- ливих факторів (шуму, вібрації тощо).

Розрахунок планування санітарно-побутових приміщень проводиться

залежно від санітарної характеристики виробничих процесів згідно з

СниП 2.09.04-87.

 

 

Санітарно-захисні зони

 

Сучасне виробництво повинно орієнтуватись на безвідходні техноло- гії, які не забруднюють навколишнього середовища хімічними, фізични- ми, біологічними відходами. В іншому випадку, у разі неможливості впровадження безвідходних технологій, створюються санітарно-захисні зони (СЗЗ), які відокремлюють шкідливе виробництво від жилої забудо- ви. Для промислових підприємств, залежно від характеру та потужності виробництва, санітарні норми передбачають 5 класів СЗЗ

I клас - 1000 м (виробництва переважно хімічної промисловості)

II клас - 500 м (виробництва хімічної та металургійної промисловос-

ті)

III клас - 300 м (гірничо-збагачувальні комбінати, виробництва буді-

вельних матеріалів)

IV клас - 100 м (підприємства текстильної, легкої, харчової промисло-

вості тощо)

V клас - 50 м (великі друкарні, меблеві фабрики і ін.).

Використання СЗЗ регламентується санітарними нормами проекту-

вання промислових підприємств.

Санітарно-захисні зони повинні бути озеленені, що сприятиме кра- щому захисту навколишнього середовища від шуму, газів, виробничого пилу тощо.

Визначають величину СЗЗ залежно від концентрації шкідливих речо-

вин в атмосферному повітрі. СЗЗ мають дві межі. Внутрішня межа грани- чить з виробничим майданчиком. Зовнішня межа встановлюється на такій відстані від виробничого майданчика, яка забезпечує гранично допустиму концентрацію та гранично допустимий рівень шкідливих чинників в ат- мосферному повітрі.

Розміри СЗЗ для сільськогосподарських підприємств визначаються чинними санітарними нормами промислових підприємств. Так, для ферм великої рогатої худоби розмір СЗЗ становить 300 м, птахофабрик – 1000 м, свинокомплексів – 2000 м, для складів зберігання мінеральних добрив і пестицидів – 200 м, теплиць і парників з біологічним підігрівом – 100 м, сховищ фруктів й овочів – 50 м.

Питання до розділу 3

«Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії»

 

 

1. Загальне уявлення про діяльність людини. Праця як необхідна умова існування людського суспільства.

2. Фізична та розумова діяльність людини.

3. Монотонія і гіпокінезія та їх вплив на психофізіологічний стан людини.

4. Стомлення, його причини та психофізіологічні механізми.

5. Перевтома, її механізми, ступінь розвитку та засоби профілакти-

ки.

 

 

6. Поняття про гігієну праці та її основні завдання.

7. Зміст поняття «виробнича санітарія».

8. Закон України «Про забезпечення санітарного благополуччя на-

селення». Санітарний нагляд.

9. Фактори трудової діяльності та умови праці.

10. Робоче місце і робоча зона та санітарно-гігієнічні вимоги до них.

11. Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів і їх характеристика.

12. Хімічні фактори повітряного середовища і працездатність люди-

ни.

 

 

13. Шкідливі речовини та їх класифікація за характером впливу на

організм людини.

14. Вплив мікроклімату на організм людини. Параметри, якими ха-

рактеризується мікроклімат.

15. Принципи нормування мікроклімату. Оптимальні, допустимі і граничні норми показників температури і вологості повітря та швидкості його руху.

16. Заходи і засоби, за допомогою яких здійснюється нормалізація

параметрів мікроклімату.

17. Класифікація шкідливих речовин за ступенем небезпечності.

18. Вплив пилу на організм людини.

19. Теплообмін людини з навколишнім середовищем. Захист органі-

зму людини від перегрівання й охолодження.

20. Загальне уявлення про вентиляцію виробничих приміщень.

21. Природна вентиляція та її види.

22. Механічна вентиляція.

23. Основні вимоги до системи вентиляції.

24. Повітряні завіси.

25. Кондиціонування повітря.

26. Методи визначення повітрообігу в приміщенні.

27. Основні вимоги до виробничого освітлення.

28. Виробниче освітлення та його види.

29. Характеристика природного освітлення та вимоги до нього.

30. Штучне освітлення та його джерела.

31. Виробниче, чергове, зовнішнє, аварійне та охоронне освітлення.

32. Нормування штучного освітлення.

33. Електромагнітне випромінювання, його дія на людину і засоби захисту.

34. Інфрачервоне й ультрафіолетове випромінювання, їх дія на орга-

нізм людини і засоби захисту.

35. Лазерне випромінювання та його дія на організм людини і засоби захисту.

36. Іонізуюче випромінювання та його дія на організм людини.

37. Види, властивості та одиниці вимірювання іонізуючих випромі-

нювань.

38. Захист від дії іонізуючого випромінювання.

39. Методи і прилади для вимірювання іонізуючих випромінювань.

40. Шум та його вплив на організм людини, нормування шуму.

41. Заходи та засоби, які застосовуються для захисту від шуму.

42. Інфра- та ультразвук, їх вплив на організм людини, нормування та заходи і засоби захисту від їх шкідливої дії.

43. Вібрація та її вплив на організм людини. Види вібрації залежно від джерела виникнення та способу дії на організм людини.

44. Заходи та засоби, які застосовуються для захисту від вібрації.

45. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств,

а також до виробничих і допоміжних приміщень.

46. Санітарно-захисні зони.

Розділ 4.

ОСНОВИ ТЕХНІЧНОЇ БЕЗПЕКИ