Варіанти розрахунково-графічної роботи

Варіанти розрахунково-графічної роботи

Перша буква прізвища студента	Остання цифра номера залікової книжки
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я

 

Таблиця 1.2

Номер теоретичного питання і розрахункового завдання

Відповідно до варіанту розрахунково-графічної роботи

Варіант контрольної роботи	Номера питань і завдань
Теоретичне питання	Розрахункове завдання
		Розрахунок індивідуальних біоритмів студента

2. Теоретичні питання

1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності.

2. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою.

3. Небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання.

4. Негативні чинники у побуті.

5. Хімічні та біологічні чинники небезпеки та їх вплив на організм людини.

6. Основні показники рівнів небезпеки регіону, де знаходиться ВНЗ.

7. Радіаційна небезпека, джерела небезпек в Україні.

8. Соціальні небезпеки (СНІД, наркотики та наркоманія).

9. Визначення потенційнонебезпечних об’єктів і територій.

10. Психофізіологічні чинники небезпеки.

11. Загальні засади моніторингу НС та порядок його здійснення.

12. Небезпечні геологічні процесі і явища в Україні та їх вражаючі чинники.

13. Небезпечні гідрологічні процеси і явища та вражаючі чинники, які ними формуються.

14. Регіональний комплекс природних загроз.

15. Надзвичайні ситуації кримінального характеру та захист від них.

16. Надання першої медичної допомоги при переохолодженні, обмороженні, тепловому та сонячному ударах, термічних та хімічних опіках.

17. Чинники техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища.

18. Ризик. Управління ризиком. Концепція індивідуального, групового (соціального), прийнятного (допустимого) ризику.

19. Фази радіаційних аварій за характером дії і масштабами.

20. Основні шкідливі та небезпечні чинники при роботі з персональними комп'ютерами.

21. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини.

22. Іонізуючі випромінювання, їх джерела (природні, штучні). Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини.

23. Засоби психологічного опору паніці. Виживання у вуличному натовпі. Основні правила поведінки при виявленні вибухового пристрою та при захопленні заручників.

24. Основні психологічні особливості людини з точки зору безпеки життєдіяльності (увага, види уваги та їхня характеристика, пам'ять, види пам'яті та їхня характеристика, емоції, мислення, воля).

25. Методи кількісного аналізу та оцінки ризику.

26. Організація та побутова система управління безпекою та захистом у НС на підприємстві.

27. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах.

28. Організація життєзабезпечення населення у НС та надання гуманітарної допомоги потерпілим.

29. Етапи розвитку пожежі.

30. Перша допомога при радіаційних ураженнях. Симптоми радіаційного ураження. Профілактика гострої променевої хвороби. Радіопротектори.

31. Взаємодія людини з природним середовищем.

32. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємства.

33. Дії населення при небезпечних явищах (снігових заносах, бурях, ураганах, смерчах і пожежах).

34. Дії населення при небезпечних явищах (при землетрусі та пошведінка у натовпі).

35. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я. Вплив негативних чинники на здоров'я людини.

Розрахункове завдання

1 Виконати розрахунок амплітуди фізичного, емоційного, інтелектуального циклів і скласти місячний графік біоритмів згідно з датою народження на жовтень місяць цього року, починаючи з 1 жовтня.

2 Визначити найбільш несприятливі (критичні) дні для студента з точки зору безпеки життєдіяльності.

3 Сформувати висновки.

3.1. Теоретичнi вiдомостi до розрахунку та складання індивідуальніх біоритмів людини

Відома тривалість фізичного, емоціонального, інтелектуального циклів дозволяють визначати будь-які показники, пов’язані з циклічністю фізичного, емоціонального, інтелектуального станів людського організму. Достатньо знати лише дату народження.

Визначення амплітуди фізичного, емоціонального,
інтелектуального циклів

Під амплітудою (біоритмічною активністю) відповідних циклів розуміють ординати їх синусоїдальних функцій на певну дату життя людини. Амплітуди біоритмів показують яку частку складає біоритмічна активність людини, відповідно для кожного із циклів, по відношенню до максимального значення. За величиною амплітуди досить легко оцінити можливості людини на конкретну дату. Амплітуда біоритмічної активності змінюється за синусоїдальною залежністю:

 

А=sin(x), (3.1)

 

де х – аргумент, який вказує на частку поточного дня у відповідному циклі. Тоді амплітуда складе в % [3]:

 

A=sin(2p·Т_оц /Ц)·100, (3.2)

 

де Т_оц – тривалість останнього циклу (день циклу біоритму станом на задану дату);

Ц – цикл.

Якщо значення функції sin(x) обчислюють в градусній мірі, то у формулі (3.2) необхідно замість 2p підставити число 360°.

Дослідження біоритмів – фізичного (з періодом Ц_ф=23 дні), емоційного (з періодом Ц_е=28 днів) та інтелектуального (з періодом Ц_і=33 дні) містить:

- визначення дати критичних днів для кожного з них;

- розрахунок фази біоритму, яка припадає на вибраний день.

Розрахунок біоритмічної активності розглянемо на наступному прикладі.

Приклад виконання розрахункового завдання

Визначити біоритмічний стан особи, що народилася 6 березня 1991 року станом на 1 жовтня 2011 року.

Розв’язок

1. Визначаємо кількість повністю прожитих особою років за формулою [7]:

 

N_п.р. =(Р_д - Р_н)-1=(2011-1991)-1=19 (років), (3.3)

 

де N_п.р. – кількість повністю прожитих років;

Р_д – рік на час дослідження біоритмів, у нашому прикладі Р_д =2011;

Р_н – рік народження, у нашому прикладі Р_н =1991.

2. Визначаємо кількість високосних років серед повністю прожитих років (табл. 3.1). Високосними вважають ті роки, які діляться без залишку на чотири, крім років, які закінчуються двома нулями і не діляться на 400 [4].

Таблиця 3.1

Високосні роки з 1956 по 2012 і кількість днів у місяцях року [7]

Високосні роки	Місяць	Кількість днів	Місяць	Кількість днів
			Січень		Липень
			Лютий	28 (29)	Серпень
			Березень		Вересень
			Квітень		Жовтень
			Травень		Листопад
			Червень		Грудень

Отже, за повні 19 років життя, з 1991 р. по 2011 р., особа прожила N_в.р.=5 високосних років, а саме: 1992 р., 1996 р., 2000 р., 2004 р., 2008 р.

3. Визначаємо кількість днів, що прожиті особою в рік народження (1991 р.). Дата народження за вихідними даними 6 березня, тобто в рік народження вона прожила:

У березні (в місяці народження)

D_м.н.=D_бер =(К_д.м.н.-Д_н)+1=(31-6)+1=26 (днів) (3.4)

де К_д.м.н. – кількість днів у місяці народження (див. табл. 3.1), у нашому прикладі для місяця народження – березень, К_д.м.н.=31;

Д_н – дата (день) народження студента, у нашому прикладі Д_н=6.

у квітні – D_кв =30 днів;

у травні – D_тр =31 день;

у червні – D_чер =30 днів;

у липні – D_лип =31 день;

у серпні – D_серп =31 день;

у вересні – D_вер =30 днів;

у жовтні – D_жов =31 день;

у листопаді – D_лист =30 днів;

у грудні – D_гр =31 день.

Отже, в рік народження (1991 р.) особа прожила:

D_р.н.=D_бер+D_кв+D_тр+D_чер+D_лип+D_серп+D_вер+D_жов+D_лист+D_гр=

= 26+30+31+30+31+31+30+31+30+31=301 (день).

4. Визначаємо кількість днів, що прожиті особою в поточному році (2011 р.) до заданої дати (1 жовтня):

у січні – D_січ =31 день;

у лютому – D_лют =28 днів;

у березні – D_бер =31 6;

у квітні – D_кв =30 днів;

у травні – D_тр =31 день;

у червні – D_чер =30 днів;

у липні – D_лип =31 день;

у серпні – D_серп =31 день;

у вересні – D_вер =30 днів;

у жовтні – D_жов =1 день.

Отже, в поточному році (2011 р.) особа прожила:

D_п.р.=D_січ+D_лют+D_бер+D_кв+D_тр+D_чер+D_лип+D_серп+D_вер+D_жов=

=31+28+31+30+31+30+31+31+30+1=274 (дні).

5. Визначаємо загальну кількість прожитих днів за формулою [7]:

D_заг =[365·(N_п.р.-N_в.р.)]+(366 N_в.р.)+ D_р.н. + D_п.р. =

[365·(19-5)]+(366·5)+301+274=7515 (днів), (3.5)

де D_заг – загальна кількість прожитих днів;

N_п.р. – кількість повністю прожитих років (див. пункт 1, формула (3.3));

N_в.р. – кількість високосних років (див. пункт 2);

D_р.н. – кількість прожитих днів у рік народження (див. пункт 3);

D_п.р. – кількість прожитих днів у поточному році до заданої дати (див. пункт 4).

6. Визначаємо частку (S_ф, S_е, S_і) від ділення загальної кількості прожитих днів(D_заг) на період досліджуваного біоритму (Ц_ф, Ц_е, Ц_і) [7].

Для фізичного біоритму:

S_ф= D_заг/ Ц_ф=7515/23»326,74. (3.6)

Для емоційного біоритму:

S_е= D_заг/ Ц_е=7515/28»268,39. (3.7)

Для інтелектуального біоритму:

S_і= D_заг/ Ц_і=7515/33»227,73. (3.8)

Ціле число отриманої частки відповідає кількості повних періодів досліджуваного біоритму, залишок – кількості днів від початку останнього періоду до заданої дати. Тому перший критичний день від заданої дати може бути знайдений у результаті додавання до цієї дати різниці днів між періодом біоритму і залишком. Наступні критичні дні можна розрахувати шляхом додавання до знайденої дати періоду біоритму, що вивчається.

Таким чином, із формул (3.6, 3.7, 3.8) видно, що на задану дату (1 жовтня 2011 р.) пройшло повних періодів:

фізичного біоритму S_ф.п=326;

емоційного біоритму S_е.п=268;

інтелектуального біоритму S_і.п=227.

7. Визначаємо залишки часток біоритмів:

Фізичного біоритму

S_{ф.залиш}=S_ф-S_ф.п=326,74-326=0,74; (3.9)

Емоційного біоритму

S_{е. залиш}=S_е-S_е.п=268,39-268=0,39; (3.10)

Інтелектуального біоритму

S_{і. залиш}=S_і-S_і.п =227,73-227=0,73. (3.11)

8. Визначаємо день відповідного циклу біоритму станом на задану дату (1 жовтня 2011 р.):

Фізичного біоритму

D_ф.дата=Ц_ф·S_{ф.залиш}=23·0,74=17,02»17-й день; (3.12)

Емоційного біоритму

D_{е. дата}=Ц_е·S_{е. залиш}=28·0,39=10,92»11-й день; (3.13)

Інтелектуального біоритму

D_{і. дата}=Ц_і·S_{і. залиш}=33·0,73=24,09»24-й день. (3.14)

9. Визначаємо через яку кількість днів настануть критичні моменти відповідних біоритмів:

Фізичного біоритму

А_ф=sin(360°×D_ф.дата/Ц_ф)×100=sin(360°×17/23)×100»

»sin266,0870°×100»-0,9977×100»-99,8 %;

Емоційного біоритму

А_е=sin(360°×D_е.дата/Ц_е)×100=sin(360°×11/28)×100»

»sin141,4290°×100»0,6235×100»62,4 %;

Інтелектуального біоритму

А_і=sin(360°×D_і.дата/Ц_і)×100=sin(360°×24/33)×100»

»sin261,8182°×100»-0,9898×100»-99 %.

Рис. 3.1. Календарний графік жовтня місяця

12.2. Креслимо графіки періодів біоритмів (окремо синусоїди фізичного, емоційного, інтелектуального), на цих графіках відмічаємо день відповідного циклу біоритму станом на задану дату (1 жовтня 2011 р.), тобто D_ф.дата, D_е.дата, D_і.дата (див. рис. 3.2) [5, 6].

12.3 Графіки періодів біоритмів наносимо на календарний графік жовтня місяця, наносимо розрахункові точки (ПКД_ф, ПКД_е, ПКД_і), від них наносимо точки перетину циклами осі х, через які викреслюємо синусоїди. Місячний графік для індивідуума, який народився 6 березня 1991 року на жовтень місяць 2011 року наведено на рис 3.3.

Рис. 3.2. Графіки періодів біоритмів

Рис. 3.3. Графіки біоритмів на жовтень місяць 2011 року для особи, що народилась 6 березня 1991 р.

За отриманим графіком (Рис. 3.3) знаходимо позитивні та негативні напівперіоди циклів та критичні точки (коли цикл змінює знак).

Під критичними точками розуміють дні життєвого циклу, коли амплітуда двох або трьох циклів одночасно(або майже одночасно, з різницею в 1-2 доби) дорівнює нулю.

У зв’язку з округленнями при розрахунках, дата критичних днів не може бути визначена абсолютно точно. Розбіжності можуть складати кілька діб. У зв’язку з цим небезпечними для життєдіяльності можуть бути також і найближчі до критичних дні. Тому доцільно встановлювати не окрему критичну дату, а зону підвищеного ризику життєдіяльності, яка охоплює як попередній критичному день, так і наступний.

13. Висновки: 1. Отримані розрахункові результати показують, що станом на 1 жовтня 2011 р. фізичні та інтелектуальні здібності розглянутої особи слабкі, а емоціональні – на достатньо високому рівні.

2. Із графіку біоритмів на жовтень місяць (Рис. 3.3) видно, що критичними датами для біоритмів є:

для фізичного біоритму – 7, 18-19, 30 жовтня;

для емоційного біоритму – 4, 18 жовтня;

Критичною точкою в цьому місяці для даної особи є 18-19 жовтня, тому що майже одночасно змінюють знак емоційний та фізичний цикл. На цей період даній особі рекомендується займатися тільки безпечними справами та проявити максимальну обережність.

Додаток А

Луганськ 2011

ЛІТЕРАТУРА

1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти України І-ІV рівнів акредитації. – Київ: "Каравела", 2001. – 320с.

Зміст

	Стор.
Вступ………………………………………………………………………
1. Основні положення…………………………………………………….
2. Теоретичні питання…………………………………………………….
3. Розрахункове завдання……………………………….………………..
3.1. Теоретичні відомості до розрахунку та складання індивідуальних біоритмів людини…………………………………..
3.2. Приклад виконання розрахункового завдання…………………
Додаток А………………………………………………………………....
Література…………………………………………………………………

Навчальне видання

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

З дисципліни

«БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»

(для студентів всіх напрямів підготовки
денної форми навчання)

Укладачі:

Олег Миколайович ДРУЗЬ

Ілля Миколайович АРНАУТ

Віктор Павлович ГУЛЯЄВ

Ігор Євгенійович ГОЛЯЄВ

Редактор З.І. Андронова

Оригінал макет О.М. Друзь

Підписано до друку ______

Формат 60×841/16 Папір типограф. Гарнітура Times.

Друк офсетний. Умов. друк. арк.______. Умов.-друк. арк. ______.

Тираж ____ екз. Вид-во. № ____. Замовлення № _______. Ціна договірна.

Видавництво Східноукраїнського національного
університету імені Володимира Даля

Адреса видавництва: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а

Телефон: [phone], факс. [phone]

E-mail: [e-mail] http: www.snu.edu.ua

 

Варіанти розрахунково-графічної роботи

Перша буква прізвища студента	Остання цифра номера залікової книжки
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я

 

Таблиця 1.2

Номер теоретичного питання і розрахункового завдання