Загальні положення по експлуатації озброєння і техніки

Вступ

На озброєнні танкових і механізованих частин знаходиться велика кількість різних зразків БТОТ, експлуатація яких в мирний час здійснюється для забезпечення підготовки особового складу і підтримання постійної бойової готовності машин. Вирішення цих питань неможливе без правильної організації їх експлуатації.

Організація експлуатації – це упорядкована структура взаємодії органів, засобів і методів експлуатації безлічі зразків БТОТ. Управління експлуатацією виражається в плануванні експлуатаційно-технічних міроприємств, їх проведенні, контролю і прийняттю нових рішень.

 

Загальні положення по експлуатації озброєння і техніки

На озброєнні танкових та механізованих частин знаходиться велика кількість різноманітних зразків БТОТ, експлуатація яких у мирний час здійснюється для забезпечення підготовки особового складу і підтримання бойової готовності машин. Вирішення цих питань неможливо без правильної організації їх експлуатації.

Організація експлуатації – це впорядкована структура взаємодії органів, засобів і методів експлуатації багатьох зразків БТОТ. Управління експлуатацією виражається в плануванні експлуатаційно-технічних заходів, їх проведенні, контролі і прийнятті нових рішень.

Під експлуатацією машини розуміється стадія її життєвого циклу, яка являє собою сукупність етапів введення в експлуатацію, приведення у встановлену ступінь бойової готовності до використання за призначенням, підтримання у встановленій ступені готовності до використання, використання за призначенням, зберігання і транспортування машини.

Закінчується експлуатація машини на підставі рішення комісії частини про неможливість або недоцільність подальшої її експлуатації по технічному стану, а також моральному і фізичному старінню. Знята з експлуатації машина, як правило, направляється на капітальний ремонт.

Введення в експлуатацію включає прийняття машин військовою частиною після виготовлення або капітального ремонту згідно з встановленими вимогами і закріплення машини за підрозділом, екіпажем або водієм.

Приведення машини у встановлену ступінь готовності до використання за призначенням полягає у перевірці її технічного стану, виконанні необхідних операцій технічного обслуговування, передбачених експлуатаційною документацією, які забезпечують використання машини за призначенням.

Підтримання машини у готовності до використання за призначенням полягає в виконанні встановленого обсягу робіт по технічному обслуговуванню і військовому ремонту, які забезпечують її справність і працездатність.

Використання машини – застосування її за прямим призначенням з дотриманням встановлених експлуатаційною документацією норм і правил, які забезпечують нормальну роботу всіх агрегатів, систем і механізмів, а також виконання вимог безпеки.

Зберігання – утримання машин, які пройшли спеціальну підготовку, у відведених для їх розміщення місцях у стані, який забезпечує їх збереженість, справність і приведення у готовність до використання у встановлений час.

Транспортування машини включає підготовку до перевезення, доставку різними видами транспорту до місця призначення у стані, який забезпечує збереженість, справність або працездатність, вивантаження і підготовку до подальшого використання за призначенням.

В залежності від призначення розрізняють наступні види експлуатації машин:

- штатна;

- дослідна;

- підконтрольна;

- лідерна;

- технічна

Штатна експлуатація - експлуатація машин відповідно до вимог діючої експлуатаційної документації. Вона здійснюється в лінійній і навчальній військовій частинах, вузах Міністерства оборони. Порядок штатної експлуатації встановлюється Положенням про порядок експлуатації БТОТ у мирний час.

До дослідної експлуатації залучається частина машин, для яких розробляється спеціальна програма. У період дослідної експлуатації перевіряється зміна технічних характеристик машин, виробляються рекомендації з удосконалювання експлуатації в різних умовах.

Підконтрольна експлуатація - це штатна експлуатація заданого числа машин з додатковим контролем і обліком їхнього технічного стану з метою одержання більше достовірної інформації про зміну стану машин у різних умовах експлуатації. Кількість з'єднань і місця підконтрольної експлуатації БТВТ установлюються начальником Центрального бронетанкового управління.

Лідерна експлуатація - штатна експлуатація заданого числа машин, виділених для більш інтенсивної витрати ресурсу в порівнянні з іншими машинами з метою одержання випереджальної інформації про вплив наробітку й строку експлуатації на їхній технічний стан і визначення можливості й умов установлення нових значень показників довговічності однотипних машин.

Під технічною експлуатацією розуміється частина експлуатації машин, що включає комплекс робіт, які виконуються на них на етапах використання по призначенню, зберігання, транспортування, приведення у встановлений ступінь готовності до використання по призначенню й підтримки в цьому ступені готовності.

Під системою експлуатації машин розуміється сукупність виробів військової техніки, засобів їхньої експлуатації, виконавців документації, взаємодія яких відбувається відповідно до завдань кожного етапу експлуатації на основі керівних і експлуатаційних документів.

 

Поняття про технічний стан і запас ресурсу.

Готовність машини до використання по прямому призначенню визначається її технічним станом. З часом в процесі експлуатації у результаті зносу деформації, корозії, старіння та шкідливих відкладень відбуваються зміни її технічного стану

Досягнення граничних значень предметів приводить до відмови вузлів, агрегатів і до повної втрати експлуатаційних властивостей машини. Тому встановлюються допустимі норми цих параметрів. Вони характеризують такий стан, при якому можливе використання машин

По технічному стану машини можуть бути справними і не справними, працездатними і непрацездатними

СПРАВНИМИ – вважаються машини повністю комплектні, які відповідають усім вимогам технічної документації і мають технічний ресурс. При цьому на машинах повинні бути виконані усі встановлені операції технічного обслуговування і усунені наслідки усіх відмов або пошкоджень

НЕСПРАВНІСТЬ – стан машини, при якому машина не відповідає хоча б одному із вимог нормативно-технічної або конструкторської документації.

ПрацездАТними – уважаються машини, придатні до використання по їх прямому призначенню. При працездатному стані машини відхилення її параметрів від вимог технічної документації, а також комплектність і повнота обслуговування не повинні відбитися на ефективності, надійності і безпеці її використання

НЕПРАЦЕЗДАТНІСТЬ – стан машини, при якому значення хоча б одного параметру, який характеризує здібність виконувати задані функції, не відповідає вимогам нормативно-технічної документації.

Коли зноси деталей досягають гранично допустимих по технічним умовам величин, подальше використання машин може призвести до серйозних її пошкоджень і порушити безпеку руху. Такі машини припиняють експлуатацію і вони підлягають ремонту.

Для відновлення працездатності пошкоджених машин і їх агрегатів в залежності від характеру пошкоджень, трудоємності робіт по їх відновленню установлені такі види ремонту:

а) для машин:

- поточний ремонт

- середній ремонт

- капітальний ремонт

б) для агрегатів:

- поточний ремонт

- капітальний ремонт

Поточний і середній ремонти машини виконуються військовими ремонтними засобами, а капітальний ремонт – бронетанковими ремонтними заводами.

Асортимент масел

Трансмісійні масла

Трансмісійні масла застосовують для змащування деталей, які труться. Задніх та передніх ведучих мостів, коробок передач, роздавальних коробок, агрегатів гідромеханічних передач, бортових та колісних редукторів, рульових механізмів та інших агрегатів трансмісії машин.

В залежності від напруженості роботи зубчастих передач, трансмісійні масла можна розподілити на такі групи:

- ТМ-1 - без присадок, працюючі при невеликих навантаженнях та невисоких температурах;

- ТМ-2 - з протизадирними присадками середньої активності для спірально-конічних та ін. зубчастих передач крім гепоїдних;

- ТМ-3 - з високоефективними протизадирними присадками;

- ТМ-4 - для гідромеханічних та гідро об’ємних передач;

- ТМ-5 - універсальні, які забезпечують роботу всіх типів передач.

У наш час випускаються трансмісійні масла восьми марок: ТСп-14,5; ТЭп-15; ТСп-10; ТСп-14; ТСп-15К; ТАп-15В; ТСп-14гип, ТАД-17и.

 

-БТР-70, БТР-80 – ТСп-10 (взимку), ТСп-15К (влітку), МТ-16п (всесезонно).

 

АСОРТИМЕНТ МАСТИЛ

Пластичні мастила діляться на антифрикційні загального призначення та спеціальні, захисні, ущільнюючі та канатні.

Солідоли отримують згущенням масел середньої в’язкості гідратованими милами синтетичних жирних кислот, отриманих окисленням парафіну. Солідоли водостійкі. Тому що кальцієве мило не розчиняється у воді.

Мастила загального призначення для підвищених температур – консталіни мастила на основі натрієвих та натрієво – кальцієвих мил). Застосовуються при підвищених температурах – вище 65-85^оС замість солідолів.

Консталіни розчинні у воді і легко змиваються з поверхні.

Багатоцільові мастила – універсальні мастила.

ЛІТОЛ-24 готують загущенням суміші нафтових масел літієвим милом 12-гідростеаринової кислоти. Мастило універсальне для більшості вузлів сучасних машин, водостійка навіть у киплячий воді, працездатна при температурах від –40 до +120^оС.

ЦІАТІМ–201 –низькотемпературне мастило. Застосовується в багатьох вузлах тертя, але не рекомендовано при багатьох удільних навантаженнях.

Мастило №158 - карданне.

Мастило графітне (УСсА)- протизадирне та протизносне. Застосовується в ресорах, ланцюгових передачах.

 

КОНСЕРВАЦІЙНІ МАСТИЛА

Консерваційні мастила призначені для захисту від корозії не пофарбованих металевих поверхонь машин, деталей техніки, артилерійської та стрілецької зброї від атмосферної корозії.

Консерваційне масло К-17 застосовується зовнішніх та внутрішніх поверхонь вузлів, агрегатів та деталей. Забезпечує захист від корозії до 10 років без переконсервації.

Для консервації артилерійського озброєння застосовується консерваційне мастило КАМ-25.

Для чищення, змащення та захисту від корозії стрілецького озброєння застосовується - консерваційне масло КРМ, яке разом з пакувальним папером УНИ забезпечує зберігання стрілецької зброї більш 10 років та введення його в експлуатацію без розконсервації.

Для поліпшення захисних властивостей моторних, трансмісійних та інших масел застосовуються присадки.

Мастило ГОИ-54п застосовується як робоче-консерваційне мастило в механізмах артилерійських систем.

Мастило гарматне – для консервації зовнішніх та внутрішніх поверхонь артилерійських систем.

Ущільнюючі мастила застосовуються для герметизації та ущільнення. Замазка ЗЗК-3У застосовується для ущільнення щілин у люків, кришок, дверей машин при довгочасному зберіганні та при подоланні водяних перешкод.

 

Гальмівні рідини

Для гідравлічних приводів гальма застосовуються рідини ГТЖ-22м, “Нева”, “Томь”, а також масло МГЄ-10Є, АМГ-10

Рідини для різних гідравлічних систем.

Для гідросистем БТОТ застосовують гідравлічні масла багатьох найменувань.

Гідравлічне масло МГЕ-10А ОСТ 38 01281-82 – основна марка гідравлічної рідини загального призначення. Працездатна при температурах від –55 до +90^оС. БТР-80 – гідроприводи зчеплення та гальмів.

Масло“Р”- для гідросистеми (підсилювач руля, приводи хвилевідбивного щитка, заслінки водомету та ін.) БТР-80.

Противідкатна рідина ПОЖ-70 –для відкатників артилерійських систем.

Стєол-М – для відкатника 2А-28(БМП-1).

 

Норми витрат всіх експлуатаційних матеріалів на використання, обслуговування, зберігання зразків БТОТ встановлені наказом Міністра оборони і враховуються в % від витраченого палива. Витрати охолоджуючих рідин встановлюються в % від місткості систем охолодження на 1 місяць зимової експлуатації і складають:

- для гусеничних машин 12%;

- для колісних - 8%.

Заходи по економії складаються з контролю за технічним станом машин та правильною організацією їх експлуатації.

 

Запобіжний клапан

Запобіжний клапан забезпечує автоматичне припинення циркуляції масла через масляний радіатор і масляний теплообмінник при зниженні тиску масла в головній масляній магістралі нижче 1 кгс/см²

Клапан встановлений на стінці верхньої половини картера двигуна під бензиновим насосом. При тиску масла в головній масляній магістралі двигуна вище 1 кгс/см² запобіжний клапан відкривається і частина масла почне циркуляцію через масляний радіатор і масляний теплообмінник.

Запірний кран

Запірний кран 9 (мал. 101) служить для ручного відключення і включення масляного радіатора і масляного теплообмінника.

Корпус запірного крана вкручений в різьбовий канал запобіжного клапана системи змащення. У різьбовий канал корпусу крана вкручується наконечник маслопроводу, що підводить масло до масляного радіатора.

Кран відкривається тягою 11. При установці рукоятки тяги уздовж осі двигуна — кран відкритий, при поперечному положенні рукоятки тяги — кран закритий.

Робота системи змащення

При роботі двигуна масло засмоктується верхньою секцією масляного насоса з картера двигуна через маслоприймач 21 (мал. 101) і нагнітається в головну масляну магістраль 4 двигуна для змазки поверхонь, що труться. Частина масла з головної масляної магістралі поступає у внутрішню порожнину запобіжного клапана 8, дерозділяється на два паралельні потоки: один по маслопроводу прямує для змазки деталей компресора, що труться, 10, інший, відкриваючи запобіжний клапан 8 (при тиску в головній масляній магістралі, що перевищує 1 кгс/см²), через відкритий запірний кран 9 прямуєдо масляного радіатора 7 і масляного теплообмінника 1 дляохолодження. З компресора і масляного теплообмінника масло зливається по трубопроводах в картер двигуна.

Для очищення масло засмоктується з картера нижньою секцією 19 масляного насоса і подається у відцентровий фільтр 13, де очищається і зливається назад в картер двигуна.

Вентиляція картерів двигунів

Вентиляція картера кожного з двигунів відкрита, витяжна. Гази і пари з двигуна відсасуються через витяжну трубу, а свіже повітря поступає через патрубок, який одночасно служить і маслозаливною горловиною. Щоб уникнути попадання пилу в двигун на патрубок встановлений фільтр нерозбірної конструкції з капронового волокна.

 

 

Водяний насос

На кожному двигуні машини встановлений водяний насос відцентрового типу.

Водяні насоси забезпечують примусову циркуляцію охолоджуючої рідини в системі охолодження під час роботи двигунів. Насос болтами кріпиться до кришки розподільних шестерень двигуна

Насос складається з:

- корпусу 4,

- валика 3, встановленого на двох шарикопідшипниках,

- крильчатки 6,

- сальника,

- ступиці 2.

У корпусі 4 насоса є два контрольні отвори А і Б. Отвір А служить для видалення старого мастила при змащенні підшипників насоса. Отвір Б запобігає попаданню охолоджуючої рідини в підшипники при виході з ладу сальникового ущільнення.

Підшипники водяного насоса необхідно змащувати через прес-масельничку 5 до тих пір, поки свіже мастило не покажеться з контрольного отвору А. Надлишокмастила слід видалити, оскільки воно руйнує ремені приводу.

Підтікання охолоджуючої рідини через отвір Б свідчить про несправність сальникового ущільнення. В цьому випадку насос необхідно відремонтувати. Контрольний отвір Б заглушати не можна, оскільки при цьому рідина стане потрапляти в підшипники насоса і вони будуть виведені з ладу.

Привід до водяного насоса кожного двигуна забезпечується ремінною передачею від шківа колінчастого валу. Шків приводу водяного насоса кріпиться до ступиці 2 чотирма болтами.

Термостат

Для прискорення прогрівання холодного двигуна і оберігання його від переохолодження в патрубку виходу охолоджуючої рідини з випускної труби кожного двигуна встановлений одноклапанний термостат з твердим наповнювачем, регулюючий циркуляцію рідини через радіатор.

Термостат складається з:

- клапана 3 з пружиною 4,

- термосилового елементу з балоном 5 і штоком 1

Наповнювач знаходиться в балоні термосилового елементу.

При підвищенні температури охолоджуючої рідини, що омиває термосиловой елемент, до температури 78—82°С наповнювач, збільшуючись в об'ємі, переміщує балон 5 вниз по

штоку 1, внаслідок чого пов'язаний з балоном клапан 3, долаючи опір пружини 4, починає відкриватися.

При температурі 91—95°С клапана відкривається повністю.

Радіатори

На машині встановлені два однакові трубчасто-пластинчасті радіатори.

Радіатори розміщені у відділенні силової установки за двигунами.

Радіатор складається з:

- серцевини 16,

- верхнього 6 і нижнього 15 бачків,

- двох бічних пластин 4,

- патрубків 5 і 14.

Водяні теплообмінники

При русі машини на воді водяні теплообмінники, охолоджуючись забортною водою, підтримують необхідний тепловий режим роботи двигунів.

Кожний з водяних теплообмінників конструктивно об'єднаний в одному блоці з масляним теплообмінником і по своїй будові аналогічний останньому.

Знизу до фланця водяного теплообмінника приєднаний кран 18 (мал. 112) для зливу охолоджуючої рідини з системи, керований тягою 13.

Заливні горловини

Для заправки охолоджуючої рідини в систему охолодження на машині встановлені дві заливні горловини 11.

Заливна горловина закривається пробками, що підтримують тиск в системі охолодження в оптимальних межах.

Пробка складається з:

- кришки 1,

- стійки 5,

- парового і повітряного клапанів.

Паровий клапан складається з чашки 8, пружини 4 і прокладки 9.

Повітряний клапан складається з корпусу 10, пружини 14, пальця 13 і прокладки 12.

Паровий (випускний) клапан оберігає радіатор і трубопроводи від руйнування при підвищенні тиску в системі із-за виділення пари і збільшення в об'ємі охолоджуючої рідини

при її нагріві. Пружина 4 парового клапана відрегульована на надмірний тиск відкриття 0,45—0,6 кгс/см². Якщо сила тиску пари перевищить силу опору пружини 4, то клапан відкриється, пара частково вийде через трубку 7 в розширювальний бачок і тиск в системі зменшиться до допустимої величини.

При охолодженні охолоджуючої рідини в системі створюється розрідження і виникає небезпека здавлення трубок радіатора. Для запобігання цьому явищу служить повітряний (впускний) клапан, який, відкриваючись при розрідженні в системі 0,01—0,1 кгс/см², сполучає порожнину радіатора з розширювальним бачком.

Розширювальні бачки

Розширювальні бачки служать компенсаторами зміни об'єму охолоджуючої рідини при її нагріві і охолодженні, а також парозбірниками, в яких при роботі двигунів збирається і конденсується пара.

На машині встановлені два однакові розширювальні бачки. Кріпляться розширювальні бачки болтами до знімної балки 1 даху корпусу машини за допомогою кронштейнів 2.

Корпус бачка зварений з двох штампованих латунних половин 3 і 6. До верхньої половини корпусу бачка припаяна заливна горловина 5, через яку наповнюється бачок охолоджуючою рідиною. Горловина закривається пробкою 4, в якій є отвір для сполучення з атмосферою.

До нижньої половини корпусу бачка припаяний фланець трубки 7, по якій пара з радіатора відводиться в бачок.

 

Вентилятори і їх приводи

В задній частині відділення силової установки, за радіаторами, встановлені два вентилятори 25 (мал. 112) лопастного типу, призначені для створення потоку охолоджуючого повітря через радіатори системи охолоджування. Обидва вентилятори відрізняються тільки кожухами 28 і 26 вентиляторів і кожухами 27 і 24 повітровідводів, які виконані правими і лівими.

Вентилятор 30 шестилопастевий, кріпиться болтами через хрестовину до ступиці 2, посадженої на шліцах на валик 1. Останній на двох шарикопідшипниках 9 і 28 встановлений в корпусі 27, який болтами кріпиться до кожуха 7 вентилятора. Установка підшипників в корпусі 27 проводиться за допомогою розпірної втулки, 4 і стопорного кільця 3.

Сальник 26 служить для утримання мастила в корпусі. Змащуються підшипники вентиляторів через прес-масельничку 5.

Привід до кожного вентилятора здійснюється від носка колінчастого валу двигуна за допомогою двох карданних передач і кутового редуктора 16.

В картері редуктора є отвори для заливки і зливу масла, що закриваються відповідно пробками 14 і 15.

Жалюзі

Жалюзі призначені для зміни інтенсивності потоку охолоджуючого повітря, що проходить через радіатори, тобто для регулювання теплового режиму роботи двигунів при русі машини на суші. При русі на плаву жалюзі повинні бути закриті, щоб не допустити попадання води у відділення силової установки.

Управління механізмом приводу здійснюється перемикачем 31 з нефіксованими крайніми положеннями. Перемикач встановлений на правій панелі щитка приладів. При переводі ручки перемикача вгору відбувається відкриття, а вниз — закривання повітропритоку і повітровідтоку.

 

Система пускового підігріву

Для надійного пуску двигунів при низьких температурах навколишнього повітря і підвищення довговічності двигунів на машині встановлений загальний для обох двигунів пусковий підігрівач марки ПЖБ-300В. При температурі навколишнього повітря нижче —15°С двигуни пускати із застосуванням пускового підігрівача.

За допомогою пускового підігрівача здійснюється підігрів охолоджуючої рідини, масла і впускних труб двигунів перед їх пуском.

Пусковий підігрівач рідинний, термосифонний, бензиновий, встановлений у відділенні силової установки між двигунами і представляє собою котел нерозбірної конструкції, в якому охолоджуюча рідина підігрівається за рахунок згорання бензину.

Схема установки і роботи пускового підігрівача двигунів приведена на мал. 125.

Водяна сорочка котла підігрівача сполучена трубами 7 і 12 з водяною сорочкою лівого двигуна постійно, а з сорочкою правого двигуна — через міжблочні крани 22. Міжблочні крани пробкового типу, встановлені на підвідній 21 і відвідній 23 трубах пускового підігрівача до правого двигуна і служать для відокремлення систем охолодження двигунів при їх роботі.

 

Циркуляція рідини в системі термосифонна. Рідина, нагріта в пусковому підігрівачі, піднімається і по відвідних трубах 7 і 23 поступає в сорочки блоків циліндрів через штуцера 10 і 24. Віддаючи двигунам тепло, рідина опускається і по підвідним трубам, 12 і 21 повертається в підігрівач.

Гарячі гази, що виходять з підігрівача через газовідвідні труби 13 і 16, поступають в кожуха піддонів 14 масляних картерів, підігрівають масло і виходять назовні через напрямні лійки 15 і отвори в днищі машини.

Паливний бачок 27 підігрівача встановлений у відділенні силової установки на правому борту машини.

Для наповнення бачка бензином необхідно відкрити краник 2 на фільтрі тонкого очищення правого двигуна і накачати бензин, користуючись тягою 3 важеля ручної підкачки бензинового насосу правого двигуна.

Після наповнення бачка краник обов’язково закрити. В випадку переповнення бачка надлишок бензину зливається через трубку 1 в правий паливний бак машини. Бачок можна заповнити також за допомогою насосу для переливання палива через горловину бачка. Бензин із бачка через трьохходовий краник 26 самопливом поступає в фільтр-відстійник 25, розміщений на ніші четвертого правого колеса.

Трьохходовий краник 26 займає положення: ручка вниз – ЗАКРИТО, ручка вліво – РОБОТА ПІДІГРІВАЧА, ручка вправо – ЗЛИВ (при цьому бензин із бачка зливається в правий паливний бак).

Із фільтра-відстійника 25 бензин поступає в електромагнітний клапан 6, який служить для управління подачею бензину в пусковий підігрівач.

Електромагнітний клапан встановлений на пусковому підігрівачі. Він складається із основи, котушки, сердечника з клапаном, пружини сердечника і регулювальної голки. Пружина піджимає клапан до сідла і перекриває подачу бензину. При включенні струму сердечник втягується в котушку і клапан відкривається. Регулювальна голка служить для дозування подачі палива.

З електромагнітного клапана бензин поступає в камеру згорання котла 5 (мал. 125) пускового підігрівача.

Для первинного займання бензину в кришці підігрівача встановлена свічка 20 розжарювання.

Свічка (мал. 127) складається з корпусу 2, центрального електроду 4, спіралі 6 розжарювання, екрану 1, ізолятора 5, накидної гайки 3 і ущільнюючої прокладки 7. До центрального електроду свічки приварений кінець спіралі розжарювання, інший її кінець приварений до корпусу 2. Спіраль оточена металевим екраном 1, який сприяє кращому займанню бензину.

Свічка кріпиться за допомогою накидної гайки 3 в штуцері камери згорання котла. Для ущільнення під виступ корпусу свічки встановлюється мідна прокладка.

Камера згорання 7 котла випарно-вихрового типу має завихрювач 8, дифузор 6 і штуцера для установки свічки розжарювання і підведення бензину. Бензин в камеру згорання поступає самопливом з паливного бачка підігрівача і, потрапляючи на гарячу футеровку камери і просочуючи її, інтенсивно випаровується з великої поверхні. Повітря в камеру згорання нагнітається відцентровим вентилятором через осьовий лопатковий завихрювач 8, який придає повітряному потоку обертальний рух, унаслідок чого забезпечується хороше перемішування парів бензину з повітрям. Окрім того, сумішоутворення повітря з бензином поліпшується дифузором 6, який, з одного боку, створює деякий підпір в камері згорання, а з іншого — розрідження в горловині дифузора, що полегшує процес випаровування крапель бензину. Горюча суміш бензину з повітрям після первинного займання від свічки розжарювання надалі продовжує горіти від раніше запаленого полум'я.

Гарячі гази з камери згорання проходять в жарову трубу котла, потім після повороту на 180° прямують по газоходу до випускного патрубка, нагріваючи рідину у водяних сорочках 4 котла.

 

Управління роботою пускового підігрівача проводиться з пульта (мал. 129), розташованого в десантному відділенні за нішею правого третього колеса. На пульті змонтовані: ручка 4 перемикача електромагнітного клапана і електродвигуна вентилятора, вмикач 2 свічки розжарювання, контрольна спіраль 3 і кнопковий запобіжник 5.

Ручка 4 перемикача має три положення:

— положення 0 — все вимкнене (ручка всунута вперед до упору);

— положення I — включений електродвигун вентилятора (ручка витягнута на половину ходу);

— положення II — включений електродвигун вентилятора і відкритий електромагнітний клапан (ручка витягнута до упору)

Вмикач 2 служить для включення і виключення свічки розжарювання. Спіраль 3 служить для контролю накалу свічки. Нагрів спіралі до світло-червоного накалу свідчить про готовність свічки до роботи.

Кнопковий запобіжник 5 на 20 А служить для захисту мережі від короткого замикання. У разі перевантаження ланцюга кнопка запобіжника різко висувається з корпусу, при цьому електричний ланцюг розривається. Після усунення несправності в ланцюзі кнопку слід натиснути до упору. Затримувати кнопку в натиснутому положенні до усунення несправності не можна щоб уникнути пошкодження інших приладів електроустаткування.

 

 

Робочий цикл двигуна - це сукупність послідовних процесів, які здійснюються під час перетворення теплової енергії в механічну і періодично повторюються в кожному циліндрі.

Частина робочого циклу, яка виконується за один хід поршня називається тактом. Робочий цикл карбюраторних двигунів складається з 4-х тактів, які здійснюються за два оберти колінчатого валу.

1. Впуск - при ході поршня від ВМТ до НМТ в надпоршневому просторі
створюється розрідження, впускний клапан відкрито і робоча суміш поступає в циліндр.

2. Стискування - суміші здійснюється при закритих клапанах під час руху поршня від НМТ до ВМТ. Збільшується тиск в циліндрі до кінця стискування, температура збільшується до 350°-400°С. В кінці такту стискування електрична іскра запалює робочу суміш, при згорянні
виділяється велика кількість тепла, температура газів у циліндрі досягає 2200-2500°С.

3. Робочий хід - (розширення) здійснюється при закритих клапанах, поршень рухається від ВМТ до НМТ. В процесі робочого ходу, гази, які розширюються, виконують корисну роботу, передаючи тиск на поршень, який під їх тиском здійснює поступальний рух, перетворюємий
кривошипно-шатунним механізмом у обертальний рух колінчатого вала.

4. Випуск здійснюєтся при відкритих випускних клапанах і рухом поршня від НМТ до ВМТ. Тиск в циліндрі постійно знижується, відпрацьовані гази через випускний колектор і вихлопну трубу виходять в атмосферу.

Хід поршня - відстань, яку проходить поршень від ВМТ до НМТ.

Робочий об'єм циліндра - це об'єм, звільняємий поршнем від час його руху від ВМТ до НМТ.

Об'єм камери згоряння - об'єм циліндру над поршнем, коли він знаходиться у ВМТ.

Повний об'єм циліндру - сума робочих об'ємів усіх циліндрів до об'єму камери згоряння.

Робочий об'єм двигуна - сума робочих об'ємів циліндра і об'єму камери згоряння.

Ступінь зтискування - відношення повного об'єму циліндра до об'єму камери згоряння, вона є найважливішим показником двигуна.

Разом із збільшенням ступеня стискування робоча суміш, в кінці такту стискування займає меньший об'єм, її тиск і температура збільшуються, внаслідок чого згоряння робочої суміші відбувається швидше, зменшується втрата тепла. В результаті потужність і паливна економічність двигуна збільшується.

Потужність - робота виконуєма за одиницю часу (1 к.с. = 736 Вт, ватт - одиниця потужності в міжнародній системі СІ)

Двигун БТР-70 складається з:

- кривошипно-шатунного механізму; - механізму газорозподілення.

Кривошипно-шатунний механізм, призначений для перетворення хімічної енергії згоряння робочої суміші в механічну енергію і зворотно-поступального руху поршнів у обертальний рух колінчатого валу.

Кривошипно-шатунний механізм складається з:

- блока циліндрів з гільзами;

- шатунно-поршневої групи;

- колінчатого валу і головок блоку циліндрів.

Газорозподільний механізм призначено для подання горючої суміші в циліндри двигуна і випуску відпрацьованих газів у відповідності з робочим процесом двигуна. Газорозподільний механізм складається з:

- розподільних шестерень;

- розподільного валу і деталей обмежуючих його поздовжнє переміщення;

- штовхачів;

- штанг;

- коромисел, їх осей та стійок;

- клапанів, їх направляючих втулок і сідел;

- пружин, і деталей їх кріплення.

ТТХ трансмісії.

1. Зчеплення (два) - постійно замкнуте, сухе, однодискове, демпферне з гідравлічним роздільним приводом на кожне зчеплення.

2. КПП (два) – механічна, чотирьохступенчаста, чотири передачі вперед і одна назад з синхронізаторами на 3 і 4 передачах.

3. Переключення передач - одним гойдаючим важелем через механічний привід.

4. Роздавальна коробка (дві) - механічна, має дві передачі: пряму і понижену з передаточним числом 1,89. Перемикання передач в обох коробках – одним важелем через механічний привід.

5. Карданна передача - вали трубчасті, шарніри жорсткі, на голчатих підшипниках.

6. Ведучі мости (чотири) – являють собою пустотілу балку, в середині якої розміщені головна передача, диференціал, полуосі. Мости розташовані всередині корпусу машини.

7. Головні передачі мостів - конічні зі спіральним зубом, передаточне число 1,846.

8. Диференціали мостів - кулачкові, підвищеного тертя, самоблокуючі.

9. Колісні редуктори (вісім) - одноступеневі з косозубими циліндричними шестернями. Передаточне число 4,33

Призначення, будова, принципи дії агрегатів трансмісії.

 

Зчеплення - постійно замкнуте, сухого тертя, однодискове, демпферне, встановлено на маховику двигуна і призначено:

- для тимчасового роз'єднання двигуна з трансмісією

- плавного їх з'єднання

Роз'єднання необхідне для зупинки і різкого гальмування машини, при перемиканні передач, при включенні і виключенні водометного рушія і лебідки. Плавне з’єднання необхідне при рушанні машини з місця і після перемикання передач під час руху.

Крім цього зчеплення повинно забезпечувати надійну передачу обертаючого моменту від двигуна до агрегатів трансмісії під час руху машини і оберігати деталі трансмісії від поломки під час раптової зміни швидкості руху та обертів двигуна.

Складається з:

- нажимного (ведучого) диска з кожухом в зборі

- ведомого диска в зборі з фрикційними накладками.

- механізму виключення

- гідравлічного приводу.

Коробки передач - призначені для зміни передаточних чисел в трансмісії з метою отримання тягових зусиль на ведучих колесах і швидкостей руху машини в більш широких межах, чим це може бути забезпечено за рахунок зміни режимів роботи двигунів. Вони забезпечують також рух заднім ходом і роботу двигунів на холостому ходу при запуску і на стоянці.

На машині встановлені дві трьохходові, чотирьохшвидкісні коробки передач. Права коробка відрізняється від лівої симетричним розміщенням блоку шестерень заднього ходу, розміщенням вікна в картері для відбору потужності на водомет, верхніми кришками коробок передач і задніми кришками вторинного і проміжного валів.

Складається з:

- картера (в якому встановлені)

- первинного валу

- вторинного валу

- проміжного валу

- синхронізаторів

- механізму переключення передач

- приводу переключення передач

Коробки відбору потужності (КВП) права і ліва закріплені на коробках передач і призначені для передачі обертаючого моменту через редуктор на водометний рушій і зміни його за напрямком.

На лівій коробці відбору потужності змонтований насос гідросистеми, який використовується для гідропідсилювача рульового приводу, заслінки водомета, щитка хвилевідбивача і клапанів водовідливної системи.

Складається з:

- картера

- ведучої шестерні

- блок-шестерня проміжного валу