Вміст і якість олії в насінні олійних культур

Культура	Вміст олії, % сухої речовини	Йодне число	Число омилення	Кислотне число
Соняшник	40-57	119-144	183-196	0,1-2,4
Сафлор	25-37	115-135	184-203	0,8-5,8
Рицина	47-59	81-86	182-187	1,0-6,8
Кунжут	48-63	103-112	186-195	0,2-2,3
Мак	46-56	131-143	192-198	2,2-11,0
Лялеманція	23-37	161-203	181-185	0,8-4,4
Перила	40-50	181-206	189-197	0,6-3,9
Арахіс	41-56	81-103	182-207	0,03-2,4
Ріпак	45-50	94-112	165-185	0,1-11,0
Рижій	40-46	132-153	181-188	0,2-13,2
Гірчиця біла	44-48	91-100		0,4-2,6
Гірчиця сиза	35-47	92-119	182-183	0,0-3,0
Льон олійний	30-48	165-192	186-195	0,5-3,5

Йодне число

Кислотне число

Число омилення

А Б В Г	А. – Б. – В. – Г. –
Д Е Є Ж	Д. – Е. – Є. – Ж. –
З И І Ї	З. – И. – І. – Ї. –

Рис. 1 Плоди олійних культур

А Б В Г Д	А. – Б. – В. – Г. – Д. – Е. – Є. – Ж. – З. –
Е Є Ж З

Рис. 2 Насіння олійних культур

Таблиця 3

Характерні ознаки плодів і насіння олійних культур

Культура	Тип і форма плода	Поверхня і колір плодової оболонки	Форма і поверхня насіння	Колір насіння	Маса 1000 насінин, г.
Соняшник
Сафлор
Рицина
Кунжут
Мак
Лялеманція
Перила
Арахіс
Ріпак
Рижій
Гірчиця біла
Гірчиця сиза
Льон олійний

Таблиця 4

Ознаки сходів олійних культур

Культура	Форма сім’ядольних листків	Форма перших справжніх листків	Опушення
Соняшник
Сафлор
Рицина
Кунжут
Мак
Лялеманція
Перила
Арахіс
Ріпак
Рижій
Гірчиця біла
Гірчиця сиза
Льон олійний

 

БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Користуючись посібником, натуральними зразками насіння, кошиків, рослин соняшника, а також набутими знаннями з попередніх тем, зробити опис ботанічної характеристики і зазначити рис. 4-6.

Рис. 3 Соняшник

 

А Б В	Рис. 4 Форми кошиків соняшника А. –   Б. –   В. –
	Рис. 5 Будова кошика соняшника 1. – 2. – 3. – 4. –

 

а б в г д

Рис. 6 Будова квітки соняшника а. – б. – в. – г. – д. –

Таблиця 5

Відмінні ознаки листя олійних культур

Культура	Розмір листка, см	Розташування листя на стеблі	Тип листя. Форма листкової пластинки	Краї пластинки
Соняшник
Сафлор
Рицина
Кунжут
Мак
Лялеманція
Перила
Арахіс
Ріпак
Рижій
Гірчиця біла
Гірчиця сиза
Льон олійний

Таблиця 6

Відмінні ознаки стебел олійних культур

Культура	Висота, см	Гіллястість	Форма поперечного перерізу	Опушення
Соняшник
Сафлор
Рицина
Кунжут
Мак
Лялеманція
Перила
Арахіс
Ріпак
Рижій
Гірчиця біла
Гірчиця сиза

Таблиця 7

Відмінні ознаки суцвіть і квіток олійних культур

Культура	Суцвіття	Квітки
тип	розмір	забарвлення
Соняшник
Сафлор
Рицина
Кунжут
Мак
Лялеманція
Перила
Арахіс
Ріпак
Рижій
Гірчиця біла
Гірчиця сиза
Льон олійний

Види, підвиди і різновидності соняшника

Користуючись посібником, натуральними зразками насіння, зробити опис видів, підвидів і різновидностей соняшника, зазначити рис. 7.

	А     Б   В     Г
Рис. 7 Сім’янки соняшника А. – Б. – В. – Г. –

 

Таблиця

Відмінні ознаки груп польового соняшника за будовою сім’янок

Ознака	Олійний	Лузальний	Межиумок
Висота рослин, см
Галуження
Облистненість
Діаметр кошика, см
Довжина сім’янки, мм
Ширина сім’янки, мм
Процент лузги,%
Панцирність
Тривалість вегетаційного періоду, днів

Фази росту і розвитку соняшнику (середньостиглі сорти)

Фаза	Морфологічні ознаки	Тривалість фази, днів
Проростання насіння та поява сходів	Від сівби до появи сходів (поява на поверхні грунту роз'єднаних сім'ядолей)	12 при сівбі в середні строки
Утворення листя	Від сходів до появи 4—5 пар справжніх листків	20-24
Диференціація (диференціація конуса наростання)	Від 4—5 пар справжніх листків до 9-10 пар листків	12—14
Бутонізація (активний ріст)	Від 9-10 пар листків до початку цвітіння	24—26
Цвітіння	Зацвітання крайніх язичкових квіток
Формування насіння	Від початку цвітіння до жовто-зеленого кольору кошика
Наливання насіння та дозрівання	Від жовто зеленого кольору кошика до бурого Пожовтіння тильного боку кошика, засихання язичкових квіток

Районовані сорти: __________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РОЗРАХУНОК НОРМИ ВИСІВУ

Розрахувати норму висіву соняшника в кг/га і кількість схожих насінин на 1 м.п., і 1 м², якщо рекомендована норма висіву тис. схожих насінин/га, схожість %, сортова чистота %, М₁₀₀₀ г, спосіб сівби −.

Згідно індивідуального завдання розробити технологічний проект вирощування соняшника.

Індивідуальне завдання:

Природна зона −, (сорт −, ґрунт −),площа − га, попередник −, норма висіву кількісна − …. млн. схожих насінин/га, спосіб сівби −, лабораторна схожість %, сортова чистота %, М₁₀₀₀ г, норма внесення добрив: органічних − т/га, мінеральних кг д. р./га − N Р К, спосіб збирання −, урожайність − ц/га, коефіцієнт переводу основної продукції у побічну −.

Ефіроолійні культури

ТЕМА 16

Прядивні культури. льон.

МЕТА: ознайомитися з представниками прядивних культур; на прикладі льону відмітити морфологічні, біологічні і господарські особливості прядивних. Вивчити фенологічні фази і особливості технології вирощування льону

ЗАВДАННЯ: 1. Зробити опис ботанічної характеристики льону.

2. Ознайомитися з фенологічними фазами льону.

3. Відмітити особливості технології вирощування льону.

5. Розрахувати норму висіву згідно індивідуального завдання

6. Скласти агрокомплекс вирощування пшениці озимої за індивідуальним завданням

 

МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ: натуральні або гербарні зразки рослин, заготовлених по основних фазах росту; насіння в коробочках, сходи в ростильні; розбірні дошки, пінцети, лупи; довідники, практикум, плакати, таблиці.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Прядивні культури належать до групи рослин технічного використання. Вони забезпечують текстильну промисловість незамінною сировиною – волокном. Міцне, еластичне, стійке проти гниття рослинне волокно широко використовують для виробництва різних тканин побутового й технічного призначення. З нього виготовляють також шпагати, вірьовки, морські канати, рибальські та спортивні сітки, кінську збрую, штучну шкіру, нитки, целулоїд тощо. Прядивні культури ціняться також своїм насінням, яке містить багато олії, що використовується для харчування, виготовлення оліфи, фарб, лаків, клейонок, водонепроникних тканин та ін.

У світовому землеробстві вирощують такі прядивні культури, як бавовник, льон-довгунець, коноплі, кенаф, канатник, джут, рамі, новозеландський льон та ін. Найважливіші з них – бавовник, льон, джут та коноплі. Більшість прядивних культур, у тому числі льон, коноплі, кенаф, канатник, джут і рамі, утворюють волокно в стеблах. У бавовнику волокно утворюється на насінні, а в новозеландського льону – в листках, які бувають завдовжки понад 2 м і завширшки близько 10 м.

У СНД, і в Україні, серед прядивних культур найбільше господарське значення мають бавовник, льон-довгунець і коноплі.

У льону-довгунця в стеблах утворюється 25-31% волокна з найціннішими технологічними властивостями – гнучкістю, тониною і високою міцністю, за якою він перевершує бавовникове волокно удвічі, а шерстяне – утричі. Із довгого льонового волокна виробляють різні тканини – побутові, полотняні, брезентові, технічні (пожежні рукави) та ін.; із короткого – мішковину, пакувальні тканини, риболовні сітки, вірьовки, шпагат, нитки тощо.

Льонові тканини міцні і гігроскопічні в умовах підвищеної вологості, високогігієнічні і найбільш придатні для пошиття білизни тощо. Відхід текстильного виробництва – кострицю використовують для виготовлення тепло- і звукоізоляційних матеріалів, картону, ацетону. Попіл з костриці, в складі якого є 4,8% фосфору, 6,3% калію, корисний як фосфорно-калійне добриво. Велике значення для господарства має насіння льону-довгунця, яке містить 35-39% висихаючої олії (з йодним числом понад 165), з якої виготовляють оліфу, фарби, лаки, рідке мило, замазки та інші матеріали. Льонова олія і насіння – цінні також у харчуванні та медицині.

Як концентрований корм для худоби використовують макуху, яка містить 7-12% олії, 32-36% легкоперетравних білків. За поживністю 1 кг макухи прирівнюється до 1,15 корм. од. У льонарських господарствах, у яких застосовують прогресивні технології вирощування льону-довгунця, вихід волокна становить 8-10 ц/га, а насіння 5 8 ц/га.

БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Користуючись посібником, натуральними зразками насіння, кошиків, рослин соняшника, а також набутими знаннями з попередніх тем, ознайомитися з ботанічною характеристикою льону.

Льон належить до родини льонових (Linaceae O.), яка об'єднує 22 роди. Рід Linum L. (2n = 30) об’єднує понад 200 видів, серед яких є одно-, багаторічні трав’янисті рослини і напівчагарники.

 

А. – квітка льону: а. – загальний вигляд; б. – поздовжній розріз; в. – тичинки з пиляками; г. – зав’язь із стовпчиками. Б. – коробочка льону: а. – загальний вигляд; б. – поздовжній розріз; в. – поперечний розріз коробочки.

Рис. 1. Квітка і плід льону

Рис. 2 Різновидності культурного льону а. – довгунець; б і в. – межеумок; г. – кучерявець; д. – сланкий.

В СНД зустрічається близько 45 видів, але най більш поширений з них – льон культурний, або звичайний (L. usitatissimum L.), який вирощують на волокно і насіння. Коренева система льону стрижнева. Від головного кореня, що проникає в грунт на глибину 1 м і більше, відходять бічні корені першого по рядку 30 см завдовжки, від яких у свою чергу відростають корені другого і третього порядків. Основна маса коренів зосереджена на глибині до 30 см. Льон характеризується слабким розвитком кореневої системи, маса якої становить приблизно 9-15% надземної маси рослини. Стебло залежно від групи різновидностей льону має висоту від 15-20 до 100-120 см. Воно тонке, гладеньке, циліндричне, розгалужується у верхній частині (довгунець) або по всій довжині (кучерявець, межеумок), світло-зелене. Листки сидячі, розміщені на стеблі почергово, лінійно-ланцетної форми, 36-40 мм завдовжки, 2-4 мм завширшки, гладенькі, із слабким восковим нальотом. Квітки розміщені на верхівці стебла і його бічних пагонах, утворюють суцвіття в вигляді зонтикоподібної китиці.

Залежно від групи і густоти посіву кількість квіток буває від 2-3 до 50. Квітка льону (рис. 1) симетрична, п’ятірного типу, складається з таких частин: чашечка, що має п'ять загострених зелених чашолистків з війками по краях; віночок, який утворюється з п’яти пелюсток голубого кольору; п’ять тичинок, що закінчуються продовгуватими пиляками синього, рідше жовтого кольору; зав’язь поділяється на п’ять гнізд, зверху має п’ять потовщених стовпчиків. Зустрічається льон з білими, рожевими або фіолетовими квітками. Льон належить до самозапильних рослин.

Плід – округла коробочка, дещо загострена зверху. Повними перегородками-вона поділяється на п’ять гнізд, а неповними кожне гніздо ділиться на дві частини, в яких міститься по одній насінині. Отже, нормально розвинена коробочка має 10 насінин.

Насіння сплюснуте, яйцеподібне, з вузьким, трохи загнутим носиком. Гладеньке, блискуче, коричневе або буре, 3,2-4,8 мм завдовжки і 1,5-2,2 мм завширшки, ослизає у воді. Маса 1000 насінин 4-8 г. Насінина складається із оболонки і зародка, між якими міститься шар клітин ендосперму. Зародок має корінець, дві сім'ядолі і брунечку між ними.