Графік складання модулів з курсу «Історія Стародавнього Сходу, Греції та Риму»

 

Семестр ІІ. Розділ «Історія Стародавньої Греції та Риму». Модулі 3-4.

 

Модуль	Дата складання / перескладання	Елементи контролю
Модуль 1 30 балів	4 тиждень	1. Поточна аттестація відповідно до планів семінарських занять (18 год. Найвища оцінка 2 бал. за семінар) (додаються) (18 бал.) 2. Самостійна робота з історичної географії Стародавньої Греції (завдання 1) (5 бал. – максимальна оцінка). 3. Контрольна робота 7 балів
1. Семінарські заняття на тему «Огляд історичної спадщини» (4 год)
3. Семінарські заняття на тему «Виникнення афінської демократії» (2 год)
4. Кінцевий термін картографічної роботи. Подати………..
5.Семінарське заняття на тему «Розквіт афінської демократії» (2). Тестова Контрольна робота з тем «Виникнення та розквіт Афінської демократії» (2 год)
6.Семінар на тему: «Греко-перські війни» (4 год)
7. Семінар «Східний похід О. Македонського» (4)
Модуль 2 30 балів	10 тиждень	1. Поточна атестація відповідно до планів семінарських занять (додаються) (21 бал., 14 год.). 2. Контрольна робота (варіанти додаються).(5 бал.). 3. Колоквіум. Термінологічна атестація (4 бал). «Словник античності».(5 бал.)
1. Самостійна робота «Словник античності»(колоквіум 2 год).
2. Семінар на тему «Боротьба Риму з Карфагеном» (4 год)
3. Семінар на тему «Другий тріумвірат та Гай Юлій Цезар» (2 год)
4. Контрольна робота (2 год).
5.Семінар на тему «Римська імперія у ІІ ст. н.е.» (4 год)

 

Семінарське заняття оцінюється: ІІІ модуль – 2 бали, 4 модуль – 3 бали

Перескладання відбувається у формі контрольної роботи.

Теми семінарських занять

Див. посібник: Венгер М. В. Методичні рекомендації з курсу «Історія Стародавньої Греції та Риму». – Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2006. – 48 с.

 

У чисельному відношенні загальна підсумкова рейтингова оцінка розподіляється таким чином:

а) підсумкова поточна модульна рейтингова оцінка – 60 балів;

б) екзаменаційна рейтингова оцінка – 40 балів.

Модуль вважається закритим, якщо він закритий на 50%. Допуск до екзамену визначається в сумі 30 балів.

В цілому поточний рейтинг буде становити 60 балів:

54 – 60 балів – відмінно, 45 – 53 балів - добре, 30 – 44 балів – задовільно, 0 – 29 балів – незадовільно.

Загальна підсумкова рейтингова оцінка:

90–100 балів — відмінно (А); 82 – 89 — добре (В);

75–81 балів — добре (С); 64–74 балів — задовільно (D); 60–63 балів — задовільно (Е); 1-59 балів — незадовільно (FX) (незараховано).

На екзамені студенти виконують 3 завдання. Третє питання білета пов’язане із термінологічною роботою студентів. Відповідь на 1 та 2 питання оцінюється від 0 до 15 балів, а на третє – від 0 до 10 балів.

Заочно-дистанційна система навчання

Історія Стародавнього Сходу (звітність - іспит)

Система оцінювання

1. Практичні заняття – 4 год. (по 20 балів). Разом 40 балів.

2. Реферат – 20 балів.

3. Екзамен – 40 балів.

Разом – 100 балів.

Умови допуску до іспиту – 30 балів (при наявності реферату).

В цілому поточний рейтинг буде становити 60 балів:

54 – 60 балів – відмінно, 45 – 53 балів - добре, 30 – 44 балів – задовільно, 0 – 29 балів – незадовільно.

Загальна підсумкова рейтингова оцінка:

90–100 балів — відмінно (А); 82 – 89 — добре (В);

75–81 балів — добре (С); 64–74 балів — задовільно (D); 60–63 балів — задовільно (Е); 1-59 балів — незадовільно (FX) (незараховано).

 

 

Теми рефератів з Історії Стародавнього Сходу.

Є гипет.

1. Хеопс.
2. Хатшепсут (цариця).
3. Нефертіті.
4. Рамсес II.
5. Сенусерт.
6. Тутанхомон.
7. Ехнатон.

Межмріччя.

1. Хаммурапі.
2. Гильгамеш.
3. Саргон Аккадський.
4. Навуходоносор II.
5. Салманасар III.
6. Ашшурбаніпал.
7. Тиглатпаласар ІІІ.

Хетти.

1. Хаттусілі III.

Палестина.

1. Давид.
2. Соломон.

Іран (Стародавня Персія).

1. Кир II.
2. Камбіз.
3. Дарій I.
4. Заратуштра.

Індія.

1. Чандрагупта Маурія.
2. Ашоки.

24.Сиддхартха Гаутама

 

 

Питання іспиту з Історії Стародавнього Сходу (заочне / дистанційне навчання)

1. Предмет історії Стародавнього Сходу, хронологічні рамки, особливості розвитку східних держав у давнину. Клімат та “вісьовий час”. “Рання” та “пізня” стародавність та її культурні надбання.

2. Періодизація історії Стародавньої Месопотамії. Природні умови та стародавнє населення

3. Джерела з історії Месопотамії.. Пам’ятники писемності стародавньої Месопотамії та її дешифрування.

4. Стародавні держави Шумеру та Аккаду: боротьба за гегемонію. Реформи Уруінімгини. Правління ІІІ династії м. Ур.

5. Давньовавилонське царство: умови виникнення, особливості розвитку, причини занепаду.

6. Кодекс законів Хаммурапі як джерело з історії стародавнього Вавилону: структура, історія дослідження. Держава, соціальна структура та господарська діяльність Стародавнього Вавилону за законами Хаммурапі.

7. Розквіт Нововавилонської держави.

8. Особливості економічного розвитку та соціальна структура Нововавилонського царства. Послаблення та падіння Нововавилонського царства.

9. Загальна характеристика джерел з історії Ассирії. Періодизація.

10. Середньоассирійське царство.

11. Новоассирійська імперія..

12. Античні джерела з історії Єгипту. Дешифрування єгипетської писемності.

13. Періодизація Стародавнього Єгипту за Манефоном – Лепсіусом. Природні умови Стародавнього Єгипту, населення та йог мова.

14. Єгипет у добу Раннього та Давнього царства.

15. Середнє царство як новий етап історії Єгипту.

16. Політичні події історії Єгипту періоду Середнього царства.

17. Вигнання гиксосів. Тенденції внутрішнього розвитку Єгипту Нового царства.

18. Єгипетська військова імперія доби Нового царства.

19. Релігійна реформа Ехнатона. (1372-1354рр. до н.е.).

20. Китай епохи Хань.

21. Джерела та дешифрування хетської писемності.

22. Утворення та особливості розвитку Хеттської держави. Дохеттський та Старохеттський період.

23. Новохеттське царство.

24. Протодержавність у мідян та персів. Утворення Ахеменідської держави.

25. Стародавня Палестина: природні умови та етнічні процеси.

26. Ізраїльсько-Іудейське царство. Його розквіт та подальша історія.

27. Буддизм.

28. Китай періоду Цинь.

29. Конфуціанство: причини виникнення та суть релігії.

30. Релігія Стародавнього Ірану. Зороастризм.

31. Періодизація та джерела з історії Стародавньої Індії.

32. Джерела з історії Стародавнього Ірану.

33. Реформи Дарія І. Особливості типології імперії Ахеменидів.

34..Природні умови Стародавнього Ірану та його населення.

35. Природні умови Стародавньої Індії, демографічні потоки, періодизація.

36. Держава Маур”я.

37. Цивілізації Хараппи та Мохенджо-Даро.

38. Ведійський період історії Індії.

39. Індія у І тис. до н.е.

40. Особливості соціальної стратифікації індійського суспільства., еволюція варново – кастової системи.

41. Сирія і Фінікія у І тис. до н.е.: особливості розвитку.

42. Хронологія та періодизація історії Стародавнього Китаю. Природні умови та населення.

43. Держава Давида і Соломона у Палестині та причини її розпаду.

44. Рух пророків у Стародавній Палестині.

45. Палестина під іноземним володарюванням.

46. Китай доби “трьох ранніх царств”.

47. Природні умови та населення Сирії та Фінікії.

48. Моїзм та даосизм в історії Стародавнього Китаю.

 

 

Заочно-дистанційне навчання

Історія СтародавньоЇ Греції та Риму (звітність - іспит)

Система оцінювання

1. Практичні заняття – 4 год. (по 15 балів). Разом 30 балів.

2. Термінологічний словник – 30 балів.

3. Екзамен – 40 балів.

Разом – 100 балі.

Умови допуску до іспиту – 30 балів (при наявності словника).

В цілому поточний рейтинг буде становити 60 балів:

54 – 60 балів – відмінно, 45 – 53 балів - добре, 30 – 44 балів – задовільно, 0 – 29 балів – незадовільно.

Загальна підсумкова рейтингова оцінка:

90–100 балів — відмінно (А); 82 – 89 — добре (В);

75–81 балів — добре (С); 64–74 балів — задовільно (D); 60–63 балів — задовільно (Е); 1-59 балів — незадовільно (FX) (незараховано).

 

Питання іспиту з Історії Стародавньої Греції та Риму

1.Особливості античної моделі развитку стародавніх суспільств. Періодизація історія Стародавньої Греції.

2. Географічне розташування та природні умови Стародавньої Греції. Найдавніше населення, джерела з історії Стародавньої Греції.

3. Проблеми вивчення крито – мікенської культури. Періодизація. Причини виникнення та особливості розвитку культури Криту та Мікен. Причини занепаду. Типологія.

4. Відображення подій Троянської війни в поемах Гомера. «Іліада» та «Одиссея» як історичне джерело. Гомерівське питання.

5. Соціально-економічний розвиток Греції в VШ-VI ст. до н.е. Ранній поліс та причини великої грецької колонізації.Головні напрями та характер великої грецької колонізації.

6. Реформи Перікла. Державний устрій Афін у середині V ст. до н.е.

7.Природні умови Аттики. Розпад родового строю в Аттиці та соціальна боротьба наприкінці VII – на початку VI ст. до н. е.

8. Реформи Солона та Клісфена. Їх історичне значення.

9. Сутність тиранії у грецькому полісі. Тиранія Пісістрата. Законодавство Клисфена

10. Джерела з історії Спарти. Спарта як тип полису.

11. Криза спартанського полису в IV – Ш ст. до н.е.

12. Джерела з історії греко-перських війн.

13. Греція та Персія напередодні війн. Причини та характер греко-перських війн. Періодизація.

14. Початковий період греко – перських війн. Марафонська битва. Боротьба партій в Афінах і утворення морського флоту. Саламінська битва.

15. Афінський морський союз: особливості виникнення, розвитку та причини розпаду.

16. Заключний етап греко – перських війн. Причины перемоги греків. Наслідки греко-перських війн.

17. Причини та привід Пелопонесських війн, періодизація. Перша («Мала») Пелопонесська війна.

18. Архідамова війна та Нікієв мир. Сицілійська експедиція та Декелейська війна.

19. Олігархічний переворот в Афінах та закінчення Пелопонесських війн. Результати та їх історичне значення.

20. Особливості рабовласницької економіки в Стародавній Греції в V - IV ст. до н. е. Криза полису в Стародавній Греції в IV ст. до н. е.

21. Природні умови, населення та соціально-економічний устрій Македонії в V – першій половині IV ст. до н.е. Македонія за часів Филиппа II, реформи.

22. Промакедонська та антимакедонська «партиії» в Афінах. Установлення македонської гегемонії. «Священна війна». Коринфський конгресс, його історикне значення та ідея панеллінізму.

23. Еллінізм як особливий етап історії Стародавньої Греції.

24. Джерела з історії похода Олександра Македонского. Причини та рушійні сили східного походу.

25. Головні етапи східного походу О.Македонського.

26. Періодизація історії Стародавнього Риму. Памятники матеріальної культури. 27. Стародавні письмові джерела раееього періода з історіх Стародавнього Риму. 28. Науковий та художній напрямки в Римській античній історіографії.

29. Географичне положення та населення Стародавньої Італії. Періодизація історії Стародавнього Риму. Етрусські міста – держави.

30. Возникновение города Рима: легенды и реальные исторические события.

Общественный строй и политическая система Рима в Царский период. Реформы Сервия Туллия.

31. Классовая и сословная борьба в Древнем Риме периода Ранней республики.

Политическая система Рима ранней республики.

32. Завоювання Італії Римом. Утворення Італійського союзу.

33. Рим і Карфаген напередодні Пунічних війн. Перша Пунічна війна.

34. Друга Пунічна війна. Поход Ганнібала в Італію та його наслідки.

35. ІІІ Пунічна війна. Загальні ітоги та наслідки історичного противостояння Риму та Карфагену.

36. Класичне рабство в Італії. Джерела рабства та становище рабів в Стародавньому Римі.

37. Боротьба Марія та Сулли. Діктатура Луція Корнелія Сулли.

38. Перший триумвірат: внутрішня та зовнішня політика.

39. Боротьба між Цезарем та Помпеєм. Диктатура Гая Юлія Цезаря.

40. Громадянські війни після смерті Цезаря. Другий триумвірат.

Боротьба Антонія та Октавіана за владу. Результати громадянських війн.

41. Соціально-політичні причини падіння республіканського устрою. Принципат. Особливості політичного сословного устрою в Римі за часів Октавіана Августа. Внутрішня та зовнішня політика за часів Августа.

42. Соціальна боротьба після смерті Сулли. Реставрація досулланської конституції. Рух в провінціях та Серторіанська війна.

43. Посилення системи принципату за часів династии Юліїв-Клавдіїв. Проблеми та особливості розвитку Римської імперії.

44. Економична та соціальна політика Флавіїв.

45. Римська імперія за часів правління Антонинів.

46. Династиі Северів (Септимій Север, Каракалла, Олександр Север). Посилення ролі армії.

46. Рим в епоху доминату: реформи Діоклетіана та Костянтина.

47. Причины виникнення христинства. Джерела з історії християнства.

48. Послаблення центральної влади в середині ІІІ ст. н.е. Поглиблення соціально-економічної кризи та початок занепаду. М. Вебер про причини падіння Західної Римської імперії. Етапи розпаду.

49. «Велике переселення народів» та Римська імперія у ІІ ст. н. е. Рим та варварський світ у III – V ст. н. е.

50. Геродот, Фукидид, Плутарх та їх історичні дослідження