Технічні характеристики автосамоскида БелАЗ-540

Колісна формула 4*2

Вантажопідйомність 27т

Маса (без вантажу) 21т

Об’єм кузова 15,8м³

Максимальна швидкість руху 55км/год

Ширина автосамоскиду 3,48м

Довжина автосамоскиду 7,3м

Мінімальний радіус повороту 8,5м

Потужність двигуна 265кВт

Витрати пального на 100 км шляху 125л

Розраховуємо для корисної копалини

Продуктивність автомашини: БелАЗ – 540:

де Г_а – вантажопідйомність машини, т;

К_га – коефіцієнт використання вантажопідйомності, 0,4-0,8;

К_в – коефіцієнт використання машини в часі, 0,7-0,8;

К_пз – коефіцієнт, що враховує затрати часу на підготовчо – заключні операції, 0,91;

t_об – час обороту автомобіля;

де t_п, t_р – час відповідно навантаження та розвантаження автомобіля, хв.;

V_гр, V_п – середня швидкість руху відповідно завантаженого і розвантаженого автомобіля;

t_т – час маневрів транспортного засобу, 3 хв.;

L_от – довжина транспортування = 0,5 – 2км

t_р – 2хв

Розраховуємо для розкривних порід

Продуктивність автомашини: КраЗ – 256Б:

де Г_а – вантажопідйомність машини, т;

К_га – коефіцієнт використання вантажопідйомності, 0,7-0,8;

К_в – коефіцієнт використання машини в часі, 0,7-0,8;

К_пз – коефіцієнт, що враховує затрати часу на підготовчо – заключні операції, 0,91;

t_об – час обороту автомобіля;

де t_п, t_р – час відповідно навантаження та розвантаження автомобіля, хв.;

V_гр, V_п – середня швидкість руху відповідно завантаженого і розвантаженого автомобіля;

t_т – час маневрів транспортного засобу, 3 хв.;

L_от – довжина транспортування = 2 – 3км;

t_р – 1хв

Кількість автосамоскидів, що необхідні для перевезення блоків та розкривних порід:

;

де V_б, V_о – відповідно об’єм блоків та розкривних порід, що перевозяться автотранспортом за рік, м³;

Q₁, Q₂ – продуктивність транспортних засобів при перевезенні блоків та розкривних порід, м³/зміна;

γ – щільність породи,

N_дн – число днів роботи автомобіля за рік, 240;

Відповідно, м³/зміну

м³/зміну

Інвентарний парк транспортних засобів n_i:

;

K_н – коефіцієнт добової нерівномірності перевезень, 1,1;

К_тг – коефіцієнт технічної готовності парку, 0,85;

Площа складу:

м²;

V_бх – об’єм блоків що одночасно зберігаються на складі (390 м³)

К₁ – коефіцієнт, який враховує проходи між штабелями, 1,2;

К₂ – коефіцієнт, який враховує проїзди, 1,3;

Ψ – питома місткість площини складу, 25 м²/м³;

К₃ – коефіцієнт використання площини складу, 0,8.

Кар’єрний Водовідлив

 

Орієнтовний річний приток води до кар’єру:

К_і – коефіцієнт інфільтрації, 0,2

h – кількість атмосферних опадів за рік, м, 600мм

S –площина кар’єру,м²

Розрахуємо необхідну подачу насосу:

де, Q_в – максимальний годинний притік води, м³/год.;

t – час роботи насосу за одне відкачування, год.;

n – кількість відкачок за добу.

За вихідними даними та розрахунковою подачею обираємо насос типу 3К – 86 з такими технічними характеристиками:

Продуктивність, м³/год 45

Напір, м 55

Висота всмоктування, м 6

Потужність двигуна, кВт 20

Місткість водозбірника:

де, Q_в - максимальний годинний притік води, м³/год.;

n - кількість відкачок за добу.

12. РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ПОШКОДЖЕНИХ ЗЕМЕЛЬ

За наближеними підрахунками загальна площа земель, порушених в країні при здобичі твердої мінеральної сировини, перевищує 2 млн га. Приблизно половину цієї площі складають землі, порушені при торфорозробках. При видобутку вугілля і сланців порушено близько 190 тис. га, руд чорних і кольорових металів - більше 350 тис. га, будівельних гірських порід і гірсько-хімічної сировини - більше 290 тис. га. При здобичі 1 млн т вугілля порушується від 3 до 43 га земель, залізняку - від 14 до 500 га, марганцевої руди - від 76 до 600 га, вапняку - від 60 до 120 га, фосфоритів - від 22 до 77 га. Основна частка порушуваних земель (до 90%) доводиться на гірські вироблення, зовнішні порідні відвали. Як правило, при розробці горизонтальних і пологих родовищ з внутрішнім відвалоутворенням основну частку порушуваної площі (55-70%) складають землі, займані гірськими виробленнями, а при розробці крутих і похилих родовищ - землі, зайняті зовнішніми відвалами. Порушувані землі, зайняті іншими об'єктами (транспортні і енергетичні комунікації, базисний склад ВВ і ін.), звичайно не перевищують 10-15% загальної площі порушуваних земель.

Основну частку порушуваних земель при відкритому видобутку корисних копалин складають землі, займані зовнішніми порідними відвалами, хвосто- і шламосховищами і гірськими виробленнями. В перспективі відбудеться подальша концентрація гірського виробництва, зросте глибина кар'єрів. Значно збільшиться об'єм зовнішніх відвалів, хвосто- і шламосховища. На вітчизняних кар'єрах в основному застосовується технологія розробки з вивезенням вскриші на зовнішні відвали, що пояснюється умовами залягання родовищ, що розробляються. В найближчій перспективі в розробку залучатимуться родовища із зменшеним змістом корисних компонентів. Коефіцієнт вскриші ростиме, збільшуватимуться і об'єми порожніх порід і площі під відвали, хвосто- і шламосховища. Відкриті гірські роботи в значній мірі робитимуть негативний вплив на природне середовище, зажадають значні земельні відведення. У зв'язку з цим виникає необхідність дослідження і упровадження технологічних і організаційних рішень, сприяючих зниженню негативного впливу відкритих розробок на використовування земельних ресурсів.

Відповідно до "Основ земельного законодавства" підприємства, які розробляють родовища корисних копалин відкритим способом, зобов'язані за свій рахунок приводити порушені землі в стан, придатний для використовування в сільському, лісовому або рибному господарстві. Приведення земельних ділянок в придатний стан повинне здійснюватися в ході гірських робіт, а при неможливості цього –не пізніше, ніж протягом року після завершення робіт. Чим швидше і якісно відновлені землі, вилучені з сільського або лісового господарства, тим менший збиток понесе держава від їх відчуження під гірські розробки.

До плану рекультиваційних робіт входить виймання і складування родючого шару ґрунту з розміщення його в тимчасовому відвалі з метою подальшого використання.

Для транспортування родючого шару обираємо скрепер Д-374.

Технічна характеристика

- Базова машина Т-100ГП

- Ємність ковша 6-8м³

- Потужність приводу 100к.с.

- Спосіб розвантаження примусовий

- Глибина різання 320мм

- Ширина захвату ковша 2672мм

- Максимальна швидкість руху 10,15км/ч

 

- Габарити:

довжина 8400 мм

висота 3090 мм

ширина 3025 мм

- Маса скреперу 6600 кг

Об’єм родючого шару ґрунту, що підлягає скреперуванню:

де - середня потужність родючого шару грунту.

Приймається скрепер та режим роботи скреперування.

Річний об’єм рекультиваційних робіт:

де - тривалість робіт по зняттю грунту.

Змінний об’єм рекультиваційних робіт:

Змінна експлуатаційна продуктивність колісного скрепера:

де місткість ковша скрепера,

коефіцієнт скреперування, 1.

коефіцієнт використання скрепера у часі.

- тривалість робочого циклу скрепера.

тривалість наповнення ковша.

відповідно тривалість руху скрепера з вантажем та без нього, хв.

тривалість розвантаження.

тривалість допоміжних операцій (поворот та перемикання передач), хв.

відстань транспортування скрепера з вантажем =максимальному лінійному параметру довжини кар’єра +500м.

швидкість руху скрепера з вантажем.

відстань руху скрепера без вантажу, м

швидкість руху скрепера.