Поняття про щільність і ступінь готовності ІЗ і їх ефективності.

Щільністю загородження називається ступінь прикриття ІЗ позицій, рубежів, напрямків і смуг дії військ.

Вона визначається, як відношення загальної протяжності встановлених загороджень до ширини фронту напрямку, що прикриваються (позиції, смуги, рубежі).

Щільність ПТ і ПП МВЗ визначається окремо.

Ступені готовності ІЗ:

Перша ступінь готовності – загородження приведені в повну бойову готовність.

- в мінних полях міни встановлені остаточно споряджені, керовані міни переведені в бойове положення;

- огородження МП зняті;

- на намічених до руйнування об’єктах підривні заряди встановлені, в них встановлені детонатори, вибухові мережі підготовлені;

- об’єктні і проти транспортні міни встановлені, замасковані і їх підривники переведені в бойове положення;

- в комбінованих загородженнях встановлені МВЗ остаточно оснащені, а переходи через них заміновані.

Друга ступінь готовності – загородження підготовлені до швидкого переводу їх в першу ступінь:

- міни встановлені і остаточно спорядженні, але самі МП огороджені і охороняються, керовані міни знаходяться в безпечному стані;

- на об’єктах підготовлених до руйнування, підривні заряди встановлені, капсулі-детонатори з’єднані з вибуховими мережами, але заряди не встановлені, підривні станції обладнані;

- об’єктні і протитранспортні міни встановлені і замасковані, але їх підривники не переведені в бойове положення;

- невибухові загородження підготовлені, але проходи і переходи через них не зруйновані і не заміновані або заміновані об’єктами, проти транспортними мінами і фугасами, що знаходяться в другій ступені готовності.

Ступінь готовності загороджень, а також порядок їх переходу з однієї ступені в другу і приведення в дію вказується командиром бригади (батальйону), на ділянці (в районі) якого створюються загородження.

Для встановлення загороджень залучаються роди військ, інженерні частини і підрозділи, а для дистанційного мінування авіація і артилерія.

Улаштування загороджень ведеться одночасно з організацією системи вогню.

Для створення загороджень у ході ведення бойових дій на загрозливих напрямках залучається рухомий загін загороджень (РЗЗ).

РЗЗ діють, як правило, спільно з протитанковими резервами(ПтРез). РЗЗ назначається, як правило, 1 – 2 напрямки (смуга) дій, та основний і запасний рубіж мінування на кожному напрямку, смузі.

Склад РЗЗ: - в мбр – іср гіз,

До початку бою проводиться рекогносцировка, на якій визначається у відповідності з задумом бою конкретний об’єм робіт, по створенню системи загороджень з визначенням рубежів, часу, сил і засобів.

Загородження з мін, встановлених, дистанційними системами мінування, плануються, як правило, по їх видам, типам і кількості мін, місця встановлення, строках самоліквідації і включається в план загороджень.

При улаштуванні загороджень організовується взаємодія частин(підрозділів), що встановлюють загородження, з загальновійськовим резервом, а також між інженерними і артилерійськими підрозділами, що оснащені дистанційними системами мінування.

Взаємодія організовується і здійснюється загальновійськовим командиром по задачах, напрямках, рубежах і часу дії військ.

Бойова ефективність МП характеризується імовірністю ураження техніки і живої сили противника і часу їх подолання.

Бойова ефективністьІЗ досягається швидким і масовим застосуванням глибоким ешелонуванням їх на напрямках дії військ ворога, щільністю загороджень і оцінюється кількістю ураження техніки і живої сили противника на них, а також зниження темпу пересування противника. Вона залежить від можливостей противника по розвідці МП і пророблення в них проходів.

Імовірність ураження визначається:

-витратою мін, що приходяться на один кілометр МП;

- типом встановлених мін, кількістю їх рядів і розміром об’єкту, який уражується;

підвищення бойової ефективності мінно-вибухових загороджень, скорочення витрат сил, засобів і часу на їх встановлення, досягається застосуванням мін з неконтактними вибуховими пристроями.

Тема №2: Інженерні міни армії України

Навчальні питання.

1. Класифікація мін армії України

2. Протипіхотні міни ПМН, ПМН-2, ОЗМ-72, МОН-50

3. Протитанкові міни типу ТМ-62

. 1. Класифікація мін України.

Засоби інженерного озброєння (ЗІО), що вміщують у себе ВР і піротехнічні суміші називаються інженерними боєприпасами, що поділяються на:

- засоби підривання (ЗП);

- підривні заряди;

- заряди розмінування;

- інженерні міни.

Засоби підривання призначені для збудження вибуху зарядів ВР і інженерних мін. До них належать:

§ капсулі-спалахувачі;

§ капсулі-детонатори;

§ електроспалахувачі;

§ детонуючи та вогнепровідні шнури;

§ запалювальні трубки;

§ підривники.

Заряди розмінування призначені для влаштування проходів у мінних полях.

Інженерна міна – це боєприпас, призначений для ураження особового складу, техніки і інших об’єктів противника.

Інженерні міни – це заряди ВР, конструктивно об’єднані із засобами для їх підривання.

Основними елементами являються:

- заряди ВР;

- мінний підривник;

- корпус;

Заряд ВР міни призначений для ураження або зруйнування об’єкту.

Мінний підривник – спеціальний пристрій для збудження (ініціювання) вибуху заряду ВР міни.

Пристрій, який має всі елементи підривника, окрім капсуля-детонатора (запала), називається вибуховим пристроєм.

Міни підривники можуть бути: механічні, електричні, електромеханічні.

Класифікація інженерних мін.

1. За призначенням:

-протитанкові, що поділяють на: проти гусеничні, протиднищеві, проти бортові, протидахові.

-протипіхотні, що поділяються на: фугасні, осколкові кругового ураження і спрямованої дії, кулеві.

-протидесантні, що поділяються на: донні, якірні, сплавні.

-річкові.

-протитранспортні.

-спеціальні.

-об’єктні міни, що вибухають після закінчення заданого терміну сповільнення.

-міни-пастки, для утворення різноманітних пасток(сюрпризів).

-сигнальні.

-підводні.

2. За характером дії:

- контактні, до яких належать: натискної, натяжної, обривної, розвантажувальної дії;

- не контактні, до яких належать: магнітні, сейсмічні, акустичні і інші.

3. За способами керування

- керовані;

- некеровані;

4. За способами встановлення:

- вручну;

- засобами механізації;

- системами дистанційного мінування.(СДМ)

Протипіхотні міни ПМН, ПМН-2,ОЗМ-72, МОН-50.

Міна ПМН.

Основні тактико-технічні характеристики

 

Найменування	ПМН	ПМН-2
Маса Маса заряду ВР Діаметр, висота Зусилля спрацювання Час сповільнення	550г (тротил) 200г 110мм, 53мм 8-25 кгс. Менше 2,5 хв.	400г (ТГ-40) 100г 112мм, 54мм 5-25 кгс 30-300 сек.

 

 

Мал.1. Протипіхотна міна ПМН:

а - загальний вигляд; б - розріз; 1 - корпус; 2 - заряд ВР;3 - гумовий ковпачок;

4 - щиток; 5 - розрізне кільце; 6 - шток; 7 - металева смужка; 8 - гумова прокладка; 9 - ковпачок; 10 - різак; 11 - металоелемент № 2; 12 - кільце;13 - запобіжна чека; 14 - втулка; 15 - бойова пружина; 16 - ударник; 17 - пружина штока; 18 - бойовий виступ;19 - капсуль-детонатор М-1; 20 - тетрилова шашка; 21 - пластмасова гільза; 22 - пробка; 23 - гумова прокладка

Будова міни ПМН:

Міна ПМН складається з:

- корпуса;

- заряду ВР;

- натискного пристрою;

- спускового механізму;

- ударного механізму;

- запалу МД-9.

Корпус – пластмасовий, має два канали: вертикальний і горизонтальний;

Заряд ВР – тротилова шашка.

Натискний пристрій призначений для передачі зусилля на спускний механізм. Складається з:

- гумового штоку;

- пластмасового щитка.

Натискний пристрій металічною стрічкою кріпиться до корпусу.

Спусковий механізм, призначений для утримання ударного механізму в бойовому положенні, змонтований у вертикальному каналі корпусу.

Складається з:

- пластмасового штоку;

- пружини;

- розрізного кільця.

Шток має вікно з бойовим виступом. Бойовий виступ утримує ударник на бойовому взводі після пере різання метало елементу. Пружина притискає шток до розрізного кільця.

Ударний механізм, призначений для наколювання КД запалу, змонтований в горизонтальному каналі корпуса і складається з:

- ударника з різаком;

- бойової пружини;

- металоелементу №2;

- втулки;

- ковпачка з резиновою прокладкою;

- запобіжної чеки з кільцем.

В ударному механізмі бойова пружина стиснута, ударник проходить через втулку і утримується в ній запобіжною чекою. Метало елемент знаходиться в пазу втулки в петлі різака.

Запал МД-9 розміщений в горизонтальному каналі корпусу напроти ударного механізму і складається з:

- пластмасової гільзи;

- тетрилової шашки масою 6,5 г.;

- капсуля-детонатора М-1.

Принцип дії

Після висмикування запобіжної чеки під дією бойової пружини перерізує метало елемент №2 (час пере різання не менше 2,5хв.) і ударник впирається в бойовий виступ штоку. Міна переходить в бойове положення.

При натисканні на міну зусилля передається на шток, він опускається, звільняючи ударник. Останній, під дією бойової пружини проходить через вікно у штоці і наколює капсуль-детонатор, який вибухає, вибух викликається тетриловою шашкою і зарядом міни.

Мал.2.Встановлення міни ПМН:

а - у ґрунт; б - у рихлий сніг; 1 - міна; 2 - маскування травою, листям;

5 - маскування лунки рихлим снігом.

 

Підготовка і встановлення міни

Для підготовки міни і встановлення необхідно:

- перевірити справність різаку і наявність метало елементів;

- установити запал МД-9.

Для встановлення міни необхідно:

- відрити лунку по розмірах міни, глибиною 4 см;

- встановити міну в лунку;

- висмикнути запобіжну чеку;

- замаскувати міну

Знешкодження: Міни ПМН знешкоджувати забороняється. Вони знищуються на місці встановлення підриванням зарядів ВР або багатократним проїздом по мінному полю танком з тралами або дорожніх катків.

Протипіхотна міна ПМН-2.

Основні тактико-технічні характеристики

Тип................. Фугасна, натискної дії, остаточно

споряджена

Маса........................ 0,4 кг

Маса ВР (ТГ-40)................... 0,1 кг

Діаметр....................... 120 мм

Висота....................... 54 мм

Тип підривника......... Механічний вбудований з механізмом

дальнього зведення

Тип механізму дальнього зведення.......... Пневматичний

Час зведення................... 30 - 300 с

Зусилля спрацювання................ 5 - 25 кгс

Температурний діапазон застосування........ Від 40 до +50° С

Спосіб установлення............ Мінним загороджувачем

ПМЗ-4 і вручну

Устрій і принцип дії

Міна ПМН-2 складається з корпусу, заряду, натискної датчика й вбудованого підривника з пневматичним механізмом дальнього зведення.

 

Корпус 1 (мал.1) пластмасовий, має порожнини для розміщення заряду й механізму дальнього зведення, один вертикальний і два горизонтальних канали для розміщення механізмів підривника. Зверху корпус закрито кришкою 2.

Заряд 13 (ТГ-40) має додатковий детонатор 15 (тетрил) масою 4,5 м.

 

Натискний датчик складається з підпружиненого штока 12, розміщеного у вертикальному каналі корпусу, і хрестовини, що спирається на нього 3, закритої гумовим ковпаком 4, закріпленим на корпусі накидною гайкою 5.

 

Вбудований підривник запобіжного типу забезпечує розрив вогневого ланцюга міни в транспортному положенні, зведення в бойове положення з уповільненням 30 - 300 с і вибух заряду міни при натисненні на неї в бойовому положенні. Підривник складається з пневматичного механізму дальнього зведення, підпружиненого движка 17 з капсулем-детонатором, ударника 14 з бойовою пружиною.

 

Механізм дальнього зведення складається з сильфона 6, підпружиненої втулки 7 з діафрагмою. Втулка своїм зубом 16 утримує движок 17 у транспортному положенні. У транспортному положенні капсуль-детонатор відведено від ударника й додаткового детонатора, сильфон 6 заповнено повітрям. Втулка 7 перебуває в нижньому положенні, стискає пружину 8 і втримується в цьому положенні штоком 11, сполученим замком із запобіжною чекою 9, яка зафіксована зрізною чекою 10.

 

Ударник стискає бойову пружину й утримується на бойовому взводі штоком 12 нажимного датчика.

 

При повороті запобіжної чеки 9 зрізається зрізна чека 10, а при висмикуванні запобіжної чекі переміщається шток 11, звільняючи втулку 7. При цьому втулка під дією пружини 8 підіймається вгору. Сильфон 6 стискається й повітря з нього видавлюється через отвір у діафрагмі. Через 30 - 300 с зуб 16 втулки звільняє движок 17, який під дією пружини переходить у бойове положення - капсуль-детонатор стає навпроти ударника й додаткового детонатора.

Мал.3.Протипіхотна міна ПМН-2:.

а - загальний вигляд; б - розріз; в - вигляд зверху; 1 - корпус; 2 - кришка; 3 -хрестовина; 4 - ковпак;

5 - накидна гайка; 6 - сильфон; 7 - втулка з діафрагмою; 8 - пружина; 9 - запобіжна чека; 10 - зрізна чека;

11 - шток; 12 -шток нажимного датчика; 13 - заряд; 14 - ударник; 15 - додатковий детонатор; 16 - зуб втулки; 17 - движок з капсулем-детонатором

При натисненні на міну хрестовина натискає на шток 12. Шток опускається й звільняє ударник 14. Ударник під дією бойової пружини наколює капсуль-детонатор, який вибухає й викликає вибух додаткового детонатора та заряду міни.

Встановлення

Міни ПМН-2 встановлюють:

- улітку в ґрунт або на ґрунт з маскуванням грунтом або рослинністю;

- узимку на поверхню ґрунту або в сніг з маскуванням снігом.

У твердий утрамбований сніг міни встановлюють так само, як у ґрунт.

Установлення мін ПМН-2 провадиться:

- розкладаючи міни за допомогою мінного загороджувача ПМЗ-4П, що має додаткове обладнання для встановлення протипіхотних мін, з подальшим переведенням їх у бойове положення вручну на місці встановлення;

- викладаючи міни з автомобіля на поверхню ґрунту;

- уручну.

Встановлення мін за допомогою мінного загороджувача ПМЗ-4 з додатковим обладнанням для розкладання протипіхотних мін відбувається в наступному порядку:

- міни вилучають із упаковок і подають у накопичувач;

- з накопичувача міни подаються у видаючий лоток;

- сапери (дві особи), рухаючись за загороджувачем, викопують лунку й установлюють у них розкладені міни;

- один сапер, рухаючись останнім, переводить міни в бойове положення й маскує їх.

Мал.4.Встановлення міни ПМН-2.

а - у грунт; б - на поверхню ґрунту; в - в сніг на поверхні грунту при сніговому покриві до 10 см; г - у сніг при сніговому покриві понад 10 см; 1- міна; 2 - маскування рихлим ґрунтом; 3 - маскування травою (листям); 4 - сніг; 5 - маскування лунки снігом.

 

Установлення мін викладенням із автомобіля провадиться під час прискореного встановлення мінних полів улітку при наявності рослинного покриву, що забезпечує маскування мін.

На автомобіль призначають три-чотири людини, які вилучають міни з упаковок, повертають і вилучають запобіжні чеки й опускають міни через борти автомобіля з необхідною щільністю. Для отримання трирядного мінного поля міни скидають ліворуч, праворуч і позаду за ходом автомобіля. Міни, установленні кришкою донизу, зберігають працездатність.

Для встановлення міни в ґрунт у ручну необхідно:

- відкопати лунку за діаметром міни глибиною 3- 4 см;

- установити міну в лунку;

- повернути запобіжну чеку й висмикнути її з міни;

- замаскувати міну.

Узимку при сніговому покриві до 10 см міну ставлять на поверхню ґрунту. При сніговому покриві понад 10 см міну ставлять у сніг. Через лунку, видавлену в снігу ногою, міну після витягання запобіжної чеки, підсовують під сніг так, щоби маскувальний шар снігу над міною був не більше 5 см. Лунку маскують рихлим снігом. Запобіжні чеки після встановлення мін здають командиру.

Міни ПМН-2 знешкоджувати забороняється.

Установлені міни знищуються підривом зарядів ВР масою 0,2 кг, встановлених поряд з міною, або багаторазовим проїздом по мінному полю танків із тралами та катками, що буксируються, або танків без тралів (гусеницями). Надійне спрацювання мін при проїзді танків забезпечується тільки на рівній місцевості.

 

Міна ОЗМ-72.

Основні тактико технічні характеристики ОЗМ-72

Маса міни - 5кг

Маса ВР - 660г(тротил)

Діаметр - 108мм

Висота - 172мм

Кількість готових осколків - 2400шт

Радіус суцільного ураження - 25м

Висота розриву над поверхнею грунту - 0,6 – 0,9м

Підривник (рекомендований) МУВ-3, МВЕ-72, МУВ-4

Зусилля спрацювання МУВ-3 - 2 – 6 кгс

Довжина розтяжки по фронту - 30м

 

Мал.5 Протипіхотна міна ОЗМ-72:

а - загальний вигляд комплекту; б - розріз не остаточно спорядженої міни; 1-міна; 2- кілочки дерев'яні; 3- кілочки металеві; 4-котушки з дротяними розтяжками; 5 - трос з карабінами; 6 - капсуль-детонатор № 8-А; 7 - підривник МУВ-3; 8 - направляючий стакан; 9 - втулка з капсулем-спалахувачем і кулькою; 10 - ковпачок; 11 - пробка; 12 і 21 - кришки; 13 - заряд; 14 - корпус з осколками; 15 - додатковий детонатор; 16 - нейтральна втулка; 17-втулка з капсулем-спалахувачем; 18-ударник; 19-бойова пружина; 20 - втулка; 22 - натяжний трос; 23- п'ята ударника; 24 - запобіжний ковпачок; 25 - камера; 26 - вишибний заряд; 27-трубка; 28 - капронова стрічка.

 

Склад комплекту мін

1. Міни не остаточно спорядження 1шт

2. МУВ-3 або МУВ-4 1шт

3. КД №8-А 1шт

4. Трос з трьома карабінами 1шт

5. Дротяна розтяжка (по 15 м) 2 котушки

6. Кілок металевий 2шт

7. Кілок дерев’яний 4шт

8. Накольний механізм 1 на 4 міни

9. Капронова стрічка 0,8м

 

Будова міни

Міна ОЗМ-72 складається з:

- направляючого стакану;

- корпусу з втулкою з капсулем - спалахувачем КВ-11;

- осколків;

- додаткового детонатора;

- заряду ВР;

- вишибного заряду;

- ударного механізму.

Направляючий стакан має на дні камери, в якій закріплений одним кінцем і вкладений натяжний трос.

Корпус представляє собою циліндричну обойму з готових осколків. Обойма зверху і знизу закрита кришками. На верхній кришці є втулка з капсулем-спалахувачем, закритим ковпачком. В нижній частині втулки знаходиться кулька. В центрі є отвір, закритий пробкою, куди встановлюється КД №8-А.

Заряд ВР – литий тротил.

Вибивний заряд – димний порох, поміщений в трубу.

Ударний механізм складається з:

- втулки;

- ударника з бойовою пружиною;

- п’ятки ударника;

- втулки з капсулем-спалахувачем.

Ударник і п’ятка ударника з’єднані роз’ємним замком. До п’ятки ударника прикріплений другий кінець тросу.

Підривник МУВ-3 по будові і принципу дії аналогічний підривнику МУВ-2. відрізняється наявністю скоби, яка збільшує зусилля висмикування бойової чеки.

Накольний механізм застосовується при встановленні мін в керованому варіанті і по будові і принципу дії аналогічний накольному механізму підривника МВЕ-72

Принцип дії міни

При встановленні міни з МУВ-3 після висмикування запобіжної чеки різак під дією пружини перерізує металоелемент №2 і ударник втримується в бойовому Р-подібному чеку підривника. Міна переходить в бойове положення.

При натяганні дротяної розтяжки висмикується бойова чека і ударник під дією бойової пружини наколює капсуль-спалахувач КВ-11. промінь вогню якого запалює вишибний заряд. Під дією порохових газів кулька закриває отвір у втулці.

Порохові гази з трубки прориваються в камеру і їх тиском корпус викидається з направляючого стакану. При цьому розмотується трос.

При вилітанні міни на висоту, рівну довжині натяжного тросу, з втулки зривається запобіжний ковпачок і п’ятка ударника висмикується з втулки. При виході замка із втулки ударник звільнюється і під дією бойової пружини наколює КВ, від якого вибухає КД №8-А, додатковий детонатор і основний заряд міни, осколки розлітаються, вражаючи противника.

 

Встановлення міни

При встановленні міни з МУВ-3 необхідно:

- відрити лунку по діаметру міни, глибиною 18-20см;

- встановити міну в лунку;

- встановити КД №8-А в міну;

- засипати вільне місце біля міни і утрамбувати;

- забити на відстані 0,5 м від міни в сторону супротивника металевий кілочок. Висота кілочка над поверхнею гранта повинна бути 15-18 см;

- встановити трос з карабінами, зачепивши його карабіном за скобу пробки;

- зачепивши за карабін троса дротяну розтяжку, розмотати її на 7,5 м, забити дерев’яний кілочок і, пропустивши розтяжку через проріз, розмотати її. В кінці забити другий кілочок і закріпити за нього дротяну розтяжку;

- перевірити наявність метало елементу і справність різака підривника

МУВ-3 і накрутити на втулку з КВ;

- закріпити карабіном трос за бойову чеку;

- замаскувати міну;

- впевнившись у надійному утриманні бойової чеки, висмикнути запобіжну чеку з підривника. Запобіжні чеки здаються командиру.

- Мал.6 Встановлення протипіхотної міни ОЗМ-72 у ґрунт

При встановленні в м’якому (болотистому) грунті, для забезпечення надійного вильоту міни, під неї встановлюються дошки, товщиною не менше 2,5 см і розміром не менше 15 х 15 см. Мал.7 При встановленні зимою на грунт.

міни прив’язуються капроновою стрічкою до металевого кілочку.

Мал.8Встановлення міни ОЗМ-72 з підривником МВЭ-72:

1 - кілочки; 2 - обривний датчик; 3 - підривник МВЭ - 72; 4 - міна ОЗМ - 72; 5 - розбивочні прапорці.

Знешкодження

Знешкодження дозволяється тільки для мін, встановлених в керованому варіанті.

 

Міна МОН-50.

Основні тактико-технічні характеристики

Найменування	МОН-50
1. Маса міни, кг
2. Тип ВР	ПВВ-5А
3. Маса ВР, кг	0,7
4. Кут розлітання осколків	54^о
5. Дальність суцільного ураження, м	50/58
6. Ширина зони суцільного ураження, м	4,5/5,4
7. Дальність розлітання в тильному і боковому напрямках, м	До 40

Склад комплекту

Міна МОН-50 незакінченого спорядження 1 шт

Електродетонатор (комплектується в військах) 2 шт

Струбцина 1 на 2 міни

Втулка для кріплення ЕДП в запальному гнізді 2 шт

Сумка для переноски 1 на 2 міни

Коробка (футляр) засобів вибухання 1 шт

Мал.9 Протипіхотна міна МОН-50 не остаточно споряджена:

а - загальний вигляд з розкритими ніжками; б - вигляд спереду з розрізом по запальному гнізду; в - вигляд збоку з розрізом передньої частини міни;г - вигляд зверху; 1- корпус; 2 - пробки; 3 - прицільна щілина; 4 - осколки; 5 - заряд; 6 - додатковий детонатор; 7 - шарніри; 8 - фланець; 9 – ніжки.

Будова і принцип дії міни:

Міна МОН-50 не остаточного спорядження складається з корпусу, спорядженого готовими осколками і заряду.

Корпус пластмасовий, має зверху два різьбових запальних гнізда під ЕДП-р запал МД-М, закритий пробками. В корпусі зверху знаходиться прицільна щілина і стрілка. Знизу до корпуса шарнірно прикріплені чотири ніжки, фланець з різьбою для кріплення міни на місцевих предметах за допомогою струбцини.

Осколки – сталеві циліндрики, діаметром 6 мм, висотою 7 мм, мають масу 1,5 г (або кульки діаметром 6,35 мм).

Заряд (ПВВ-5А) заповнює порожнину в корпусі позаду осколків. Для забезпечення надійної детонації є два додаткових детонатори.

Струбцина служить для закріплення міни на місцевих предметах.

Коробка для засобів вибухання пластмасова, для одного МД-5М або ЕДП-р.

Втулка металічна з зовнішньою різьбою застосовується для кріплення в запальному гнізді ЕДП.

Сумка брезентова служить для переноски двох комплектів мін.

Міна вибухає від ЕДП-р (ЕДП) при встановлені її в керованому варіанті або запала МД-5М при встановлені з підривником МВЕ-72. вибухом заряду осколки спрямовуються в сторону опуклої частини міни. Переважна кількість осколків розлітаються в зоні з горизонтальним кутом 54⁰.

Встановлення міни

Міна МОН-50 може встановлюватися в керованому варіанті з ЕДП-р (ЕДП) з підривником МВЕ-72 з запалом МД-5М, на грунт на ніжках або місцевих предметах за допомогою струбцини. Для встановлення на грунт необхідно:

- ослабити пробку одного запального гнізда;

- повернути міну опуклою стороною (стрілкою на приціл) в сторону цілі;

- відкрити ніжки і втиснути їх в грунт до стійкого положення міни;

- користуючись прицільною щілиною, навести міну на ціль;

- вигвинтити електродетонатор, з’єднаний до провідної мережі або МД-5М з накольним механізмом;

- перевірити правильність прицілювання;

- замаскувати міну.

Мал.10. Зона ураження міни МОН-50, спорядженої циліндричними осколками:

1- рівні ймовірності враження; 2 - приведена площа враження.

 

Для прицілювання міни, якщо дозволяє обстановка використовується віха, виготовлена в військах. На плакаті зимою при сніговому настилі до 20 см міна встановлюється на грунт, а при сніговому настилі більше 20 см – на сумку, набиту снігом, покладену на втрамбований сніг. Ніжки міни обсипаються ущільненим до рівня низу корпуса

мал. 6. Установлення й прицілювання міни МОН-50:

а - установлення міни з електродетонатором ЕДП-р на ґрунт; б - вигляд на позначку через прицільну щілину; в - прицілювання міни; г - позначка; 1- міна; 2 - електродетонатор ЕДП-р; 3 - позначка

 

Мал.11Встановлення міни МОН-50:

а - у сніг, при сніговому покриві понад 20 см; б - на дереві; в - на металевому стрижні; 1- електродетонатор ЕДП-р; 2 - міна; 3 - маскування рихлим снігом; 4 - утрамбований сніг; 5 - сумка, набита снігом; 6 - струбцина; 7 - дерево; 8 - підривник ВЗД-6ч; 9 - металевий стрижень

 

Мал..12 Струбцина для закріплення міни МОН-50:

1 - шуруп; 2 - скоба; 3 - гвинт; 4 - гайка; 5 - втулка; 6 - гвинт для нагвинчування міни; 7 - диск; 8 - кульовий шарнір;

9 - затискний гвинт; 10 – трубка

 

Мал.13 Встановлення міни:а- у сніг. б-на дереві. в.- на різних об’єктах

 

Знешкодження

Знешкоджувати дозволяється міни, встановлені в керованому варіанті. Для цього необхідно:

- вимкнути проводи на пункті управління;

- вимкнути електродетонатор від провідної мережі;

- зняти з міни маскування і відкрутити ЕДП-р;

- зняти міну з місця встановлення.