Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Українська література і театр у другій половині хіх ст.
| Нова українська література
| Театр
| УНТ
| |
Наддніпрянська Україна
- Іван Нечуй-Левицький (1838 – 1918 рр.)
«Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Бурлачка», «Маруся Богуславка»;
- Панас Мирний (1849 – 1920 рр.)
«Лихі люди», «Повія», «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «За водою», «Голодна воля»;
- Павло Грабовський (1864 – 1902 рр.)
поезії, переклади;
- Михайло Коцюбинський (1864 – 1913 рр.)
«Дорогою ціною», «Лялечка», «Fata Morgana»;
- Михайло Старицький (1840 – 1904 рр.)
«Оборона Буші», «Молодість Мазепи», «Разбойник Кармелюк»;
- Марко Вовчок (1833 – 1907 рр.)
«Інститутка», «Кармелюк», «Народні оповідання»;
- Леся Українка (1871 – 1913 рр.)
«Давня казка», «Лісова пісня», «В катакомбах», «Кассандра», «На крилах пісень»
Західна Україна
- Ольга Кобилянська (1863 – 1942 рр.)
«Земля», «В неділю рано зілля копала…», «Вовчиха»;
- Іван Франко (1856 – 1916 рр.)
«Борислав сміється», «Захар Беркут», «Наймичка», «Марійка», «Смерть убивці», «Украдене щастя»,
«З вершин і низин», «Зів’яле листя»;
- Юрій Федькович (1834 – 1888 рр.)
«Хмельницький», «Довбуш», «Люба-Згуба»;
- Василь Стефаник (1871 – 1936 рр.)
«Камінний Хрест», «Новина», «Дурні баби»
|
Професійні театри:
- Єлисаветград – «Театр корифеїв» (1882 – 1885 рр.) – Марко Кропивницький, Михайло Старицький;
- Єлисаветград, Київ, Чернігів, Харків, Полтава –
Марко Кропивницький;
- Єлисаветград (1885 – 1895 рр.) – Михайло Старицький;
- Київ (1907 – 1919 рр.) – Микола Садовський;
Аматорські театри:
- Львів – театр «Руської Бесіди» (1864 – 1924 рр.) – Олександр Бачинський, Микола Садовський;
- Ужгород, Полтава, Чернігів, Немирів
Автори:
- Михайло Старицький (1840 – 1904 рр.)
«Тарас Бульба», «Маруся Богуславка», «За двома зайцями», «Не судилось», «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці»;
- Марко Кропивницький (1840 – 1910 рр.)
«Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю, заведе в неволю»;
- Іван Карпенко-Карий (1845 – 1907 рр.)
«Безталанна», «Наймичка», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Бурлака», «Чумаки»
Актори:
- брати Тобілевичі (Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський);
- Марія Садовська-Барілотті (Тобілевич);
- Марія Адасовська (Заньковецька);
- Марко Кропивницький
- Михайло Старицький
|
Народний епос:
загадки, прислів'я, приказки, історичні пісні, балади, думи, казки, легенди, перекази, байки, притчі
Лірика (пісні):
- трудові;
- календарно-обрядові (веснянки, русальські, купальські, жниварські пісні, колядки, щедрівки);
- родинно-побутові (колискові, весільні, танцювальні, жартівливі пісні, пісні-голосіння);
- соціально-побутові (наймитські, заробітчанські)
Народна драма:
- обряд весілля;
- пісні-ігри«Просо», «Мак», «Коза», «Меланка», «Дід», «Явтух», «Подоляночка»;
- вертеп
Народні танці:
козачок, гопак, дудочка
|
УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
| Архітектура
| Скульптура
| |
Еклектизм
Світська архітектура:
- будинок Київської думи (арх. О. Шіле);
- будинок Галицького Крайового сейму, Львів
(арх. Ю. Гохбергер);
- будинок пожежної станції, Львів (арх. Ю. Гохбергер);
- будинок Земельного банку, Харків (арх. О. Бекетов);
- оперний театр, Київ (арх. В. Шретер);
- оперний театр, Одеса (арх. Г. Гельмер, Ф, Фельнер);
- оперний театр, Львів (арх. З. Горголевський);
- готель «Континенталь», Київ (арх. О. Беретті);
- будинок з химерами, Київ (арх. В. Городецький);
- будинок Національного художнього музею, Київ (арх. В. Городецький)
Навчальні заклади:
- політехнічний інститут, Київ (арх. О. Кобелєв);
- політехнічний інститут, Львів (арх. Ю. Захарієвич);
- перша київська гімназія (арх. О. Беретті);
- комерційне училище, Харків (арх. О. Бекетов)
Палацово-паркова архітектура:
резиденція митрополита Буковини (арх. Й. Главка)
Храми:
- Володимирський собор, Київ (арх. Г. Штром, П. Спарро, О. Беретті);
- костьол святого Миколая, Київ (арх. В. Городецький);
- Караїмська кенаса, Київ (арх. В. Городецький)
|
Леонід Позен
(1849 – 1921 рр.)
- пам’ятник І. Котляревському (Полтава);
- пам’ятник М. Гоголю (Полтава)
Пармен Забіла
(1830 – 1917 рр.)
погруддя Т. Шевченка, О. Пушкіна, І. Тургенєва, М. Некрасова
Михайло Микешин
(1835 – 1896 рр.)
пам’ятник Богдану хмельницькому (Київ)
|
УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
| Образотворче мистецтво
| Музика
| |
Реалізм
Наддніпрянська Україна
- Костянтин Трутовський (1826 – 1893 рр.)
«Тарас Шевченко з кобзою над Дніпром», «Весільний викуп», «Сцена біля колодязя», «Базар в провінції», «Колядки в Україні», «Мироїд»;
- Микола Мурашко (1844 – 1909 рр.)
«Над Дніпром», «Крим», «Берег Алупки», «Мечеть», «Вид Боярки», «Млин», «У парку»;
- Микола Кузнецов (1850 – 1929 рр.)
«На заробітки», «Мировий суддя», «В отпуску», «Об’їзд володінь», «Портрет І. Терещенка», «Портрет П. Чайковського», «Портрет В. Васнецова»;
- Сергій Васильківський (1854 – 1917 рр.)
«Чумацький шлях», «Українська хата», «Козацький двір», «Весна в Україні», «Сільська вулиця», «Козача левада», «Тип запорожця», «Задунайський запорожець», «Околиця кам’яної балки»;
- Киріак Костанді (1852 – 1921 рр.)
«В люди», «У хворого товариша», «Старенькі», «Рання весна», «Сутінки», «Гуси», «На терасі»;
- Микола Пимоненко (1862 – 1912 рр.)
«Сінокіс», «Весілля в Київській губернії», «Свати», «Ворожіння», «Ярмарок», «У похід», «Жниця», «На річці»;
Західна Україна
- Корнило Устиянович (1839 – 1903 рр.)
«Бойківська пара», «Гуцулка біля джерела», «Тарас Шевченко на засланні», «Мойсей», «Христос перед Пілатом», «Літописець Нестор», «Свята Ольга»;
- Теофіл Копистинський (1844 – 1916 рр.)
«Гуцулка», «Гуцул з Липовець»;
- Тит Романчук (1865 – 1911 рр.)
карикатури, ілюстрації;
- Іван Труш (1865 – 1941 рр.)
«Гуцулка з дитиною», «Трембітарі», «Прачки», «Арабські жінки», «Захід сонця в лісі», «Самітна сосна»
|
Композитори
Наддніпрянської України:
- Семен Гулак-Артемовський (1813 – 1873 рр.)
«Запорожець за Дунаєм»;
- Петро Сокальський (1832 – 1887 рр.)
«Мазепа», «Майська ніч». «Облога Дубна», «Музичні картини для фортепіано»
- Петро Ніщинський (1832 – 1896 рр.)
«Вечорниці»
- Микола Лисенко (1842 – 1912 рр.)
«Чорноморці», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і весна»
- Микола Аркас (1853 – 1909 рр.)
«Катерина»
Композитори
Західної України:
- Іван Лаврівський (1823 – 1873 рр.)
«Ген, ген, далеко», «Руська річка», «Плач вдовиці», «Піснь прощальна», «Дух святий», «Козак до Торбана»;
- Анатоль Вахнянин (1841 – 1908 рр.)
«Купало», романси на твори Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича;
- Сидір Воробкевич (1836 – 1903 рр.)
«Над Прутом», «Сині очі», «Вечір», «Убога Марта»
Народні співці:
- Андрій Шут (1790 – 1873 рр.);
- Остап Вересай (1803 – 1890 рр.);
- Іван Крюковський (1815 – 1885 рр.);
- Павло Братиця (1825 – 1887 рр.);
- Михайло Кравченко (1858 – 1917 рр.)
Музичні школи:
при Російському музичному товаристві в Києві (1868 р.), Харкові (1883 р.), Одесі (1897 р.)
Хорові колективи:
- «Торбан» (1870 р.) у Львові;
- «Боян» (1891 р.) у Львові
|
НАШ КРАЙ У ХІХ ст. БЕССАРАБІЯ. БУДЖАК
| Хронологія подій
| Особливості розвитку подій
| |
Російсько-турецька війна
(1806 – 1812 рр.)
ß
Бухарестський мир (1812 р.)
Російсько-турецька війна
(1828 – 1829 рр.)
ß
Адріанопольський мир (1829 р.)
Бессарабська область
(1818 – 1873 рр.)
Новоросійсько-Бессарабське генерал-губернаторство (1822 – 1874 рр.)
Колонізація
ß
Бурхливий розвиток краю
Кримська війна (1853 – 1856 рр.)
ß
Паризький мир (1856 р.)
ß
Масове переселення мешканців
(1856 – 1877 рр.)
Російсько-турецька війна
(1877 – 1878 рр.)
ß
Берлінський трактат (1878 р.)
|
- Еммануїл де Рішельє спробував штурмувати Ізмаїл (1806 р.);
- І. І. Міхельсон спробував штурмувати Ізмаїл (1807 р.);
- А. П. Засс без бою зайняв Ізмаїл (1809 р.)
Бессарабія ® до складу Російської імперії
Дельта Дунаю ® до складу Російської імперії
Бессарабська губернія (1873 – 1917 рр.)
Еммануїл де Рішельє (1805 – 1814 рр.), Олександр Ланжерон (1815 – 1822 рр.), Іван Інзов (1822 – 1823 рр.), Михайло Воронцов (1823 – 1854 рр.)
Українці, росіяни, болгари, молдавани, греки, македонці, серби, гагаузи, німці, вірмени, євреї
- Зріст населення (за 50 років збільшилося у 20 разів);
- містобудування: Ізмаїл (1812 р.), Тарутино (1814 р.), Арциз (1816 р.), Болград (1821 р.), Сарата (1822 р.);
- зародження господарства (землеробство, городництво, садівництво, виноградарство, скотарство, ремесло, рибальство, бджільництво, торгівля, судноплавство, морська торгівля);
- взаємозбагачення національних культур, інтернаціоналізм
- Буджак ®до складу Молдавського князівства;
- дельта Дунаю ®до складу Османської імперії;
- фортецю Ізмаїл зруйновано (Паризький мир)
Болгари, гагаузи, албанці переселялися з Буджаку у Російську імперію (Запоріжжя, Приазов’я, Крим)
- Буджак ®до складу Російської імперії (Аккерманський, Ізмаїльський повіти);
- дельта Дунаю ®до складу Об’єднаного князівства Молдавії та Валахії
|
|
Археология
Биология
Генетика
География
Информатика
История
Логика
Маркетинг
Математика
Менеджмент
Механика
Педагогика
Религия
Социология
Технологии
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
