В складі австрійської імперії першої половини хіх ст.

 

АНТИКРІПОСНИЦЬКА БОРОТЬБА

 

Мирні форми: Збройні форми:

- скарги до урядових установ; - потрави посівів, підпали панських садиб;

- відмова відбувати панщину, сплачувати оброк; - захоплення та розподіл панського майна;

- непокора властям, урядовцям; - вбивства поміщиків та їх управителів;

- втечі, ухилення від рекрутчини - відкриті масові повстання

 

ВІДКРИТІ МАСОВІ ПОВСТАННЯ

 

Роки	Територія	Керівники	Учасники
1810 – 1815 рр.	Закарпаття «холерні бунти»		селяни
1810 – 1825 рр.	Галичина, Буковина, Закарпаття	Мирон Штолюк	опришки (50 загонів)
1817 – 1822 рр.	Східна Галичина		селяни
1824 – 1826 рр.	Східна Галичина		селяни
1831 р.	Закарпаття «холерні бунти»		селяни
1838 р.	Східна Галичина		селяни
1838 р.	Буковина		селяни
1843 – 1844 рр.	Буковина	Лук’ян Кобилиця	селяни (22 громади)
1846 – 1848 рр.	Східна та Західна Галичина		селяни

КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО

(січень 1846 – березень 1847 рр.)

 

Особливості
Форма	таємне товариство, політична антикріпосницька організація
Символи	перстень з написом: «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846 р.», іконка з їх зображенням
Склад	- 12 постійних членів: Микола Костомаров, Василь Білозерський, Микола Гулак, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко, Опанас Маркович, Іван Посяда, Георгій Андрузький, Микола Савич, Олександр Навроцький, Олександр Тулуб, Дмитро Пильчиков; - 100 непостійних членів (з Київського та Харківського університетів)
Ідеологія	християнська ідея +національна ідея + ідея слов’янської єдності
Програма	«Книга буття українського народу», або «Закон божий» (109 параграфів у формі біблійного оповідання): - соціальна нерівність не відповідає основним засадам християнства; - перебудова суспільства, створення християнського ладу, його поширення на весь світ; - кріпацтво, національну нерівність, соціальну нерівність; - об’єднання слов’янських народів в єдину федеративну республіку (столиця – м. Київ); - волелюбність українського народу – це його невід’ємна риса Þ; - українському народу належить відіграти головну роль в об’єднанні слов’ян
Статут	І частина – «Головні ідеї» (6): - духовне і політичне з’єднання слов’ян; - власна самостійність кожного слов’янського «племені»; - народне правління й рівність громадян; - спільні християнські основи правління, законодавства, права власності й освіти; - умова участі у владі – освіченість та чиста моральність; - загальний слов’янський собор з представників усіх «племен»;   ІІ частина – «Головні правила» (11): - мета – викорінення «будь-якої племінної та релігійної ворожості»; - мета – «викорінення рабства та будь-якого приниження нижчих класів»; - поширення своїх ідей «шляхом виховання юнацтва», пропаганди й залучення до своїх лав нових членів; - до братства приймаються «слов’яни всіх племен і усіх звань»; - умова вступу до братства – готовність віддати для його цілей духовні здібності та майно, під жодними тортурами «не видати нікого з членів, своїх братів»; - братство допомагає сім’ї свого переслідуваного члена; - у братстві запроваджується цілковита рівність; - окремі члени братства наділяються правом проводити власні зібрання й виробляти часткові правила для своїх дій, які б не суперечили головним ідеям товариства; - братство і кожний його член керуються євангельськими принципами, відкидаючи правило «ціль освячує засіб»
Течії	- помірковано-ліберальна – за просвітницьку діяльність та реформи (М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, О. Маркович, О. Тулуб, Д. Пильчиков); - радикальна – за революційний переворот, встановлення республіки, знищення царської сім’ї (М. Гулак, Т. Шевченко, І. Посяда, Г. Андрузький, М. Савич, О. Навроцький)
Діяльність	- пропаганда своїх ідей: прокламації, звернення до «братів-українців», до «братів великоросіян і поляків», твори Т. Шевченка; - видання книг та журналів; - розробка проекту створення мережі початкових навчальних закладів
Значення	- самостійна, самобутня політична організація української різночинної інтелігенції; - започаткували перехід від культурницького до політичного етапу боротьби

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 1848—1849 рр.

 

Хронологія подій

Особливості розвитку подій

«Весна народів» (1848 – 1849 рр.)   ß   Українсько-польське протистояння в Галичині   ß   Слов’янський конгрес у Празі (02-12.06.1848 р.)   Але   Празьке повстання Þ (12-17.06.1848 р.)     Австрійський рейхстаг (10.07.1848 – 07.03.1849 рр.)   Але   Повстання у Відні (Х.1848 р.) ß Збройне повстання у Львові (01-02.11.1848 р.)     Селянський рух у Галичині     Селянський рух у Буковині   Селянський рух у Закарпатті

Демократичні зміни в Австрійській імперії: - Конституція (25.04.1848 – 1851 рр.); - кріпацтво (за викуп)     - Центральна рада народова (13.04 – ХІ.1848 р.); - Головна руська рада (02.05.1848 – 1851 рр.) +Яків Головацький; - Руський собор (23.05 – ХІ.1848 р.) +Іван Вагилевич     - «Переговори русинів з поляками в Галичині»: польсько-українська угода про політичну, культурно-національну та мовну рівноправність русинів з поляками; - відкладено розгляд пропозиції Головної руської ради про поділ Галичини на Східну та Західну; - наради конгресу припинилися, рішення не ухвалено   - Українські депутати з Галичини (39), на чолі – Іван Капущак; - українські депутати з Буковини (5), на чолі – Лук’ян Кобилиця; - видали меморандум про поділ Галичини на 2 частини: Східна Галичина та Західна Галичина в складі Австрійської імперії (28.10.1848 р.), який підписали 200 тис. осіб   - Міські низи, загони польської національної гвардії, «Академічний легіон» (студенти); - пожежею знищено будинок університету, театр, політехнічну академію, ратушу     100 сіл (весна-літо 1849 р.)     - У Чернівцях створено національну гвардію; - збори представників сільських громад усієї Буковини, з ініціативи Лук’яна Кобилиці (01.11.1848 р.); - збори 2600 селян у м. Вижниці, з ініціативи Л. Кобилиці (16.11.1848 р.); - боротьба проти урядових військ: кінний загін під проводом Лук’яна Кобилиці (ХІ.1848 – V.1849 рр.) Þ«Карпатський король»     - В Ужгороді та Мукачеві створено національну гвардію; - повстання селян (літо-осінь 1848 р.); - опришки: загони Йосипа Кокоша та Івана Паляниці (1848 – 1849 рр.)

ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА

(02.05.1848 – 1851 р.)

 

Особливості
Форма	перша політична організація русинів у Галичині
Символи	- прапор – синьо-жовтий; - герб – золотий лев на синьому тлі; - гімн – «Мир вам, браття, всі приносим!» (сл. Іван Гушалевич, муз. Теодор Леонтович)
Склад	- 30 постійних членів, голова – Григорій Яхимович, заступник – Михайло Куземський; - 12 окружних рад, 50 місцевих (у містах Східної Галичини)
Друкований орган	«Зоря Галицька» (15.05.1848 – 1852 рр.) – перша українська газета
Програма	Маніфест «Будьмо народом» (15.05.1848 р.): - «заховати віру і поставити на рівні обрядок наш і права церкви і священиків наших з правами других обрядків»; - «розвивати і взносити народність нашу во всїх єї частях: видосконаленнєм язика нашого, запровадженнєм єго в школах низших і висших, розширеннєм добрих і ужиточних книжок в язиці руськім і усильним стараннем впровадити і на рівні поставити язик наш з иншими в урядах публічних»; - «будем чувати над нашими правами конституційними, розпізнавати потреби народу нашого, і поправлення биту нашого на дорозі конституційній шукати… під можним заступленнєм Австрії права наші і народність наша укріпити ся і сили свої розвинути могуть»; - «сам Бог і право людcкости наказує, абисьмо напротив тих, котрі попри нас также ся о своє добро і свою народність старають, жадної ненависти в сердцях наших не живили, но як щирі сусіди одної землі в згоді і єдности жили»
Течії	- за поділ Галичини на 2 частини: Східна Галичина (для русинів), Західна Галичина (для поляків) в складі Австрійської імперії; - за створення слов’янської федерації; - за незалежну українську державу з центром у Києві
Діяльність	- засновано культурно-освітнє товариство «Галицько-руська матиця» (1848 – 1939 рр.); - відкрито культурно-освітній заклад Руський народний дім, у Львові (1848 – 1939 рр.); - запроваджено навчання українською мовою в народних школах, вивчення української мови в гімназіях та Львівському університеті; - відкрито кафедру української мови та літератури у Львівському університеті (1848 р.), яку очолив перший професор «руської мови та словесності» Яків Головацький; - відкрито першу в Галичині українську читальню (Коломия, 1848 р.); - скликано Собор руських учених (07-14.10.1848 р.); - встановлено контакт з українцями Буковини та Закарпаття; - розпочато створення українських збройних формувань: національна гвардія в містах, загони самооборони на селі, батальйон руських гірських стрільців; - взято участь у Слов’янському конгресі у Празі (02-12.06.1848 р.)