CАМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА УЧНІВ ДО ЗНО З ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ
СХЕМИ. ТАБЛИЦІ
КЛАС
НОВИЙ ЧАС
(кінець ХV – початок ХХ ст.)
Період зародження та розвитку капіталістичного способу виробництва
РАННІЙ НОВИЙ ЧАС
Великі географічні відкриття – (кінець ХV – кінець ХVІІІ ст.) – Велика французька революція
Авторська розробка:
Вчитель історії
Вищої категорії,
Вчитель-методист
А.М.Кіркова
М. Ізмаїл – 2014
ІСТОРІЯ – це наука, що вивчає:
- як жили різні народи, які події відбувалися в їхньому житті, як і чому життя людей змінювалося;
- усі джерела про минуле для того, щоб встановити послідовність подій, процес розвитку людства та зробити висновки про причини подій.
ІСТОРИЧНІ ПЕРІОДИ –
культурно-історичні етапи в розвитку людства:
Стародавній світ Середні віки Нова історія Новітня історія
ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ –
період від появи первісної людини до появи перших державних об’єднань (2,5 млн. років тому – V ст.).
ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ СЕРЕДНІХ ВІКІВ –
період формування та поширення феодальних відносин у Європі (V – XV ст.).
ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ НОВОЇ ІСТОРІЇ –
періодзародження та розвитку капіталістичного (буржуазного) типу виробництва
(кінець ХV – початок ХХ ст.)
ДЖЕРЕЛА ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ:
- речові пам’ятки (залишки жител чи поховань, предмети побуту, знаряддя праці, зброя, прикраси);
- писемні пам’ятки (написи на стінах, камені, табличках, посуді, літописи, угоди, листи, чернетки);
- усні пам’ятки(народні казки, легенди, перекази, билини, пісні).
ДОПОМІЖНІ НАУКИ:
- археологія – наука, що вивчає життя людей за речовими джерелами;
- хронологія – наука, що встановлює точні дати всіх історичних подій та їх часову послідовність, вивчає системи літочислення та календарі різних народів;
- етнографія – наука, що вивчає життя різних народів та їхню культуру.
ЕРА – початковий момент літочислення.
ХРИСТИЯНСЬКА ЕРА (наша ера, нова ера) – період часу від народження Ісуса Христа
за Григоріанським календарем
(запроваджений папою римським Григорієм ХІІІ у 1582 р.)
роки до нашої ери 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 роки нашої ери
ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı
Наприклад: з 8 по 4 роки до н.е. Ісус Христос Наприклад: з 5 по 7 роки н.е.
ПЕРІОДИЗАЦІЯ НОВОЇ ІСТОРІЇ:
Ранній Новий час
Великі географічні відкриття – (кінець ХV – середина ХVІІ ст.) – Англійська буржуазна революція
Великі географічні відкриття – (кінець ХV – кінець ХVІІІ ст.) – Велика французька революція
Пізній Новий час
(кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.).
ОСОБЛИВОСТІ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ
(кінець ХV – кінець ХVІІІ ст.)
Новий суспільно-економічний лад:
феодалізм ® капіталізм
Нова організація виробництва:
ремісничі майстерні ® мануфактури
ß
Новий тип виробництва:
натуральне господарство ® товарне виробництво
ß
Нові суспільні верстви:
феодали ® нові дворяни, буржуа;
купці ® банкіри;
залежні селяни, ремісники ® наймані робітники
ß
Нова форма правління:
станова монархія ® абсолютна монархія
ОСОБЛИВОСТІ ПІЗНЬОГО НОВОГО ЧАСУ
(кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)
Вдосконалення організації виробництва:
мануфактури ® фабрики, заводи
Вдосконалення суспільно-економічних відносин:
аграрне суспільство ® індустріальне суспільство
ß
Вдосконалення форми правління:
абсолютна монархія ® обмежена монархія, республіка
Передумови Þ
| Причини
|
- В Європі сформувалися великі централізовані держави;
- вдосконалення навігаційних приладів (морський компас, астролябія, портолан), каравели;
- вчені доводили, що Земля має форму кулі;
- Османська імперія збирала великі мита за товари з Індії та Китаю;
- обезземелення феодалів;
- посилення влади католицької церкви
|
- Іспанія, Португалія, Англія, могли фінансувати далекі морські експедиції;
- мореплавці могли вирушати в далекі морські експедиції;
- мореплавці прагнули «досягти Сходу, рухаючись на Захід»;
- європейські купці прагнули знайти морський шлях до Індії та Китаю;
- рицарі прагнули завойовницьких походів;
- церква прагнула хрестового походу на язичників
|
ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ
Відкриття
| Організатор
| Мандрівник
| Дата
|
мис Доброї Надії
|
Португалія
|
Бартоломеу Діаш
|
1487 – 1488 рр.
|
Америка
|
Іспанія
|
Христофор Колумб
|
1492 – 1493 рр.
|
Канада
|
Англія
|
Джон Кабот
|
1497 р.
|
морський шлях до Індії
|
Португалія
|
Васко да Гама
|
1497 – 1499 рр.
|
вперше навколо світу
|
Іспанія
|
Фернандо Магеллан
|
1519 – 1522 рр.
|
вдруге навколо світу
|
Англія
|
Френсіс Дрейк
|
1577 – 1580 рр.
|
НАСЛІДКИ ВЕЛИКИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ВІДКРИТТІВ
| Позитивні
| Негативні
|
Для нових земель
|
- Колумбовий обмін: верблюд, коза, корова, кінь, вівця, свиня, курка, бджоли,бавовна, горох, лук, морква, яблуко, груша, цитрусові, кава, жито, рис, кавун;
- розвиток усіх видів господарства
|
- Колумбовий обмін: віспа, грип, малярія, холера, скарлатина, туберкульоз, тиф;
- почалася конкіста («завоювання») Нового Світу;
- конкістадори Ернандо Кортес, Франсіско Пісарро;
- ХVІ – ХVІІ ст. кількість індійців скоротилася вдвічі;
- стали колоніями;
- стали джерелом сировини;
- стали ринком збуту товарів
|
Для Європи
|
- стали метрополіями;
- Колумбовий обмін: лама, індичка, ондатра, нутрія, тютюн, арахіс, ананас, какао, картопля, томати, гарбуз, квасоля, соняшник, кукурудза;
- ввозили багато золота та срібла; Þ
- виникли торгівельні кампанії: Ост-Індська, Вест-Індська, Московська, Африканська;
- зросло виробництво товарів (мануфактури);
- збагачення монархів, церкви, купців;
- ХVІ – ХVІІ ст. кількість населення зросла вдвічі;
- з’явилася річна мережа, штучні канали
|
- почалася боротьба за колонії Þ
- Перший поділ світу – Тордесільяський договір (1494 р.) +Сарагоський договір (1529 р.)
- інфляція Þ революція цін (високі ціни на товари);
- розорення ремісників та селян
|
Для людства
|
- встановлені зв’язки між материками;
- торгівельні шляхи поширилися по світовому океану;
- виникла світова торгівля;
- розвиток банківської справи;
- розвиток судноплавства, суднобудування;
- розвиток науки (географія, астрономія, природознавство);
- розвиток мистецтва;
- науково-технічний прогрес;
- зародилися капіталістичні (буржуазні) відносини
|
- індіанські цивілізації;
- виникла світова колоніальна система;
- виникла світова работоргівля;
- поширено тютюнопаління
|
ЗАРОДЖЕННЯ КАПІТАЛІЗМУ
Капіталізм
| Передумови Þ
| Причини
|
Товарний
тип виробництва
|
- вдосконалення техніки;
- вдосконалення навичок виробництва
|
з’явилася мануфактура – велике підприємство, в якому
застосовується ручна праця та поділ праці:
- розпорошені;
- централізовані
|
Буржуазні
суспільні відносини
|
з’явився вільний капітал Þ
(купці, банкіри, лихварі, цехова верхівка, «нові дворяни»)
|
ставали власниками мануфактур – буржуа («мешканець міста»)
|
з’явилися вільні робітники Þ
(розорені селяни, «вічні підмайстри», міська біднота)
|
ставали найманими робітниками – пролетарії (особисто вільні працівники, що отримували заробітну платню)
|
РОЗВИТОК КАПІТАЛІЗМУ
Хронологічні межі
| Стадії розвитку
| Характерні риси
|
кінець ХV – кінець ХVІІІ ст.
|
первинне накопичення капіталу
|
|
з’явилися капіталісти
|
кінець ХVІІІ – середина ХІХ ст.
|
вільна конкуренція
|
|
І фаза промислової революції (вдалі технічні винаходи):
ручна праця ®машинне виробництво (мануфактури ® фабрики, заводи) Þ індустріальне суспільство
|
друга половина ХІХ ст.
|
жорстка конкуренція
|
|
ІІ фаза промислової революції (наукові досягнення)Þ
індустріальне суспільство
|
кінець ХІХ – початок ХХ ст.
|
монополістичний капіталізм
|
|
з’явився імперіалізм:
- у зовнішній політиці – колонії;
- у внутрішній політиці – промислово-фінансові монополії
|
РЕФОРМАЦІЯ
(ХVІ – початок ХVІІ ст.)
Передумови Þ
| Причини
|
- папа римський та духовенство втручалися в державні справи, висували кандидатури королів;
- церква мала великі землеволодіння;
- церква збирала великі кошти за обряди, продавала індульгенції;
- церковна служба правилася латиною;
- моральна деградація духовенства
|
- німецькі князі прагнули підкорити церкву своїй владі;
- феодали прагнули забрати у церкви її землі;
- багаті городяни прагнули зробити церкву «дешевою»;
- освічені люди прагнули перекласти Біблію на національні мови;
- Мартін Лютер прагнув наблизити спосіб життя священників до звичайних віруючих
|
Р.
«95 тез» Мартіна Лютера:
«виключити з церкви все, що явно суперечить Біблії»
ß
Папа римський Лев Х відлучив його від церкви
але
Німецький князь Фрідріх Саксонський врятував Мартіна Лютера
Рр.
Проповіді Томаса Мюнцера:
- рівність всіх людей;
- суспільство без бідних;
- владу – трудящим
ß
КОНТРРЕФОРМАЦІЯ
(ХVІ – ХVІІ ст.)
ß
1546 – 1547 рр.
Князі-католики, Карл V Габсбург – Релігійна війна в Німеччині – Князі-протестанти
ß
Р.
Аугсбурзький релігійний мир:
«Чия влада, того й віра»
ß
1556 р. Карл V Габсбург зрікся престолу
ß
Поділ володінь Габсбургів
сину – Філіпу ІІ брату – Фердінанду І
(Іспанія, Фландрія, Італія) (Німеччина, Австрія, Чехія,
титул імператора)
Рр.
Тридентський собор
ß
Реформи в католицькій церкві:
- королі (Габсбурги) висувають
кандидатуру папи римського;
- індульгенції, симонія;
- посилено церковну дисципліну;
- утворено духовні семінарії
ß
Католицьке відродження
ß
Посилення контрреформації
Учасники
| Заходи
| Результати
|
- папа римський;
- князі Північної Німеччини;
- король Іспанії;
- король Польщі
|
- відновлено інквізицію;
- запроваджено цензуру – «Індекс заборонених книг»;
- нові чернечі ордени: театинців, капуцинів, варнавитів, єзуїтів (Ігнатій Лойола);
- єзуїти брали активну участь у Великих географічних відкриттях;
- масове винищення протестантів
(Варфоломіївська ніч 1572 р.)
|
- зупинено Реформацію в Італії, Північній Німеччині, Іспанії, Польщі Þ
- гальмується розвиток цих країн;
- оновлення католицизму;
- в католицтві зміцніла церковна ієрархія
|
ІСПАНІЯ У РАННІЙ НОВИЙ ЧАС
Хронологія подій
| Особливості розвитку подій
|
Династія Трастамара
«католицькі королі»
Ізабелла І + Фердінанд ІІ
Кастильська Арагонський
(1451 – 1504 рр.) (1452 – 1516 рр.)
ß
«Золотий вік»
(ХVІ – середина ХVІІ ст.)
|
- 1469 р. одружилися Þ об’єднали Іспанію;
- завоювали Гранадський емірат Þзавершили Реконкісту;
- насаджували католицтво Þ перехрещували іудеїв (морани) та мусульман (мориски);
- переслідували євреїв та маврів: великий інквізитор Томазо Торквемада;
- Великі географічні відкриття (Христофор Колумб, Фернандо Магеллан) Þ
- конкіста (Ернандо Кортес, Франсіско Пісарро)
ß
Колоніальна імперія (1492 – 1898 рр.)
|
Династія Габсбургів (1516 – 1700 рр.)
Карл І Габсбург
(1516 – 1556 рр.)
Філіпп ІІ Габсбург
(1556 – 1598 рр.)
Філіпп ІІІ Габсбург
(1598 – 1621 рр.)
Філіпп ІV Габсбург
(1621 – 1665 рр.)
Карл ІІ Габсбург
(1665 – 1700 рр.)
|
- Імператор Священної Римської імперії Карл V (з 1519 р.) Þ
«в його країні ніколи не заходить сонце»;
- прагнув створити «всесвітню християнську монархію» Þ
насаджував католицтво;
- великі податки Þ повстання комунерос (1520 – 1522 рр.);
- реформація Þ в Німеччині – селянська війна (1524 – 1525 рр.), релігійна війна (1546 – 1547 рр.);
- зрікся престолу: сину Філіппу ІІ – Іспанія, Фландрія, Італія; брату Фердінанду І – Німеччина, Австрія, Чехія, титул імператора
- Побудував палац-монастир Ескоріал;
- приєднав Португалію (1581 – 1640 рр.);
- воював з Туреччиною Þ перемога при Лепанто (1571 р.);
- втручався у громадянську війну у Франції (1562–1598 рр.);
- жорстоко переслідував протестантів у Нідерландах (герцог Альба) Þ Нідерландська революція (1568 – 1648 рр.);
- війна з Англією (1587 – 1604 рр.) Þ загибель «Непереможної армади» в протоці Ла-Манш (1588 р.)
Вигнав з країни циган
Втратив Нідерланди (1648 р.) та Португалію (1640 р.)
Політична та економічна криза в Іспанії
|
Мистецтво епохи Відродження
Сфера культури
| Митець
| Творчість
| Країна
|
Література
|
Франческо Петрарка (1304 – 1374 рр.)
|
«Канцоньєре», «Про зневагу до світу», «Листи без адреси»
|
Італія
|
Еразм Роттердамський (1469 – 1536 рр.)
| «Похвала дурості»
| Голландія
|
Томас Мор (1478 – 1535 рр.)
| «Утопія»
| Англія
|
Франсуа Рабле (1494 – 1553 рр.)
| «Гаргантюа та Пантагрюель»
| Франція
|
Мігель Сервантес (1547 – 1616 рр.)
| «Дон Кіхот»
| Іспанія
|
Уїльям Шекспір (1564 – 1616 рр.)
| «Гамлет», «Ромео та Джульєтта», «Отелло», «Король Лір»
| Англія
|
Образотворче
мистецтво
|
Ян ван Ейк (1390 – 1441 рр.)
|
«Родина Арнолфіні»
|
Нідерланди
|
Леонардо да Вінчі (1452 – 1519 рр.)
| «Мона Ліза» («Джоконда»), «Таємна вечеря», «Дама з горностаєм»
| Італія
|
Ієронім Босх (1460 – 1516 рр.)
| «Сад земних насолод»
| Нідерланди
|
Мікеланджело Буонаротті (1475 – 1564 рр.)
| «П’єта» («Оплакування Христа»), «Давид», фрески Сікстинської капели, купол собору Святого Петра в Римі
| Флоренція
|
Джорджоне (1477 – 1510 рр.)
| «Юдифь»
| Венеція
|
Тиціан Вечелліо (1488 – 1576 рр.)
| «Ассунта» («Вознесіння Марії»)
| Венеція
|
Альбрехт Дюрер (1471 – 1528 рр.)
| «Сліпі», «Рицар, смерть та диявол», «Чотири вершники»
| Німеччина
|
Рафаель Санті (1483 – 1520 рр.)
| «Сікстинська Мадонна», «Афінська школа», собор Св. Петра в Римі
| Флоренція
|
Ганс Гольбейн Молодший (1497 – 1543 рр.)
| Портрети Генріха VІІІ Тюдора, Еразма Роттердамського, Томаса Мора
| Німеччина
|
Пітер Брейгель Старший (1525 – 1569 рр.)
| «Нідерландські прислів’я»
| Нідерланди
|
Архітектура
|
Донато Браманте (1444 – 1514 рр.)
|
Церква Темп’єтто в Римі, собор Святого Петра в Римі
|
Італія
|
КЛАСИЦИЗМ (ХVІІ – ХІХ ст.)
Сфера культури
| Митець
| Творчість
| Країна
|
Література
|
|
|
|
Образотворче
Мистецтво
|
|
|
|
Архітектура
|
|
|
|
Погляди просвітителів
Вчений
| Творчий доробок
| Ідеї
| Країна
|
Джон Локк
(1632 – 1704 рр.)
|
«Два трактати про державне управління»
|
- основа державної влади – народний суверенітет;
- поділ влади (законодавча, виконавча, федеративна);
- за конституційну монархію та суспільний договір;
- лібералізм
|
Англія
|
Шарль Монтескє
(1689 – 1755 рр.)
| «Про дух законів»
| - верховенство права;
- поділ влади (законодавча, виконавча, судова);
- республіка та монархія – найбільш сприятливі форми правління;
- лібералізм
| Франція
|
Вольтер
(1694 – 1778 рр.)
| - «Філософські листи»;
- «Кишеньковий філософський словник»
| - за соціальну нерівність;
- «Якщо народ почне міркувати, все загинуло!»
- за освічений абсолютизм;
- лібералізм
| Франція
|
Жан-Жак Руссо
(1712 – 1778 рр.)
| - «Розміркування про мистецтва і науки»;
- «Міркування про походження та основи нерівності між людьми»;
- «Про суспільний договір, або Принципи політичного права»;
- «Еміль, або Про виховання»
| - проти соціальної нерівності та приватної власності;
- договірна теорія походження держави;
- влада належить лише народу;
- проти політичних партій;
- за федерацію невеликих республік
| Франція
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ПРУССІЯ У РАННІЙ НОВИЙ ЧАС
Хронологія подій
| Особливості розвитку
|
Держава Тевтонського ордену
(1224 – 1525 рр.)
Герцогство Пруссія
в складі Польського королівства
(1525 – 1618 рр.)
Династія Гогенцоллернів
(1525 – 1918 рр.)
Корфюрство Бранденбург-Пруссія
(1618 – 1688 рр.)
«Великий корфюрст»
Фрідріх Вільгельм І Бранденбурзький
(1640 – 1688 рр.)
Корфюрст Фрідріх ІІІ Бранденбурзький
(1688 – 1713 рр.)
ß
Утворено Прусське королівство
«Король-солдат»
Фрідріх Вільгельм І Гогенцоллерн
(1713 – 1740 рр.)
ß
Утворено абсолютну монархію
«Король-філософ»
Фрідріх ІІ Великий Гогенцоллерн
(1740 – 1786 рр.)
«Король-музикант»
«Король-фельдфебель»
ß
Розквіт королівства
ß
Кумир німецьких фашистів
|
- На землях балтомовних племен прусів («прусс» – кінь);
- в складі Священної Римської імперії (962 – 1806 рр.)
- 1525 р. проголосив великий магістр Тевтонського ордену Альбрехт Бранденбурзький (в ході Реформації) Þ
- поширено лютеранство
Маркграфство Бранденбург +Герцогство Пруссія
- Брав участь у 30-літній війні Þприєднав Західну Померанію, м. Магдебург;
- заохочував імміграцію Þ збільшив кількість населення;
- протекціонізм Þ бурхливий розвиток господарства;
- опікувався розвитком освіти й мистецтва;
- зміцнив армію Þ домігся незалежності Пруссії від Польщі
- Збільшив армію Þ воював з Людовиком ХІV, підтримував Вільгельма Оранського;
- заохочував імміграцію;
- 1701 р. прийняв титул короля Þ ім’я Фрідріх І
- Зміцнив армію Þ приєднав Іспанські Нідерланди;
- збільшив казну (жорстка економія, великі податки);
- дружив з Петром І
- Листувався з Вольтером Þ освічений монарх;
- свобода віросповідання;
- судова реформа, тортури;
- обмежив панщину;
- опікувався розвитком освіти й мистецтва, цензуру;
- збільшив армію Þ зміцнив юнкерство (дворянство);
- Війна за австрійську спадщину (1740 – 1748 рр.) воював з Австрією Þ приєднав Сілезію (1740 р.) Þ
- брав участь у 7-літній війні (1756 – 1763 рр.) проти Австрії, Франції, Росії, Іспанії, Швеції;
- брав участь у І поділі Речі Посполитої (1772 р.) Þ приєднав Західну Пруссію
|
АВСТРІЯ У РАННІЙ НОВИЙ ЧАС
Хронологія подій
| Особливості розвитку
|
Ерцгерцогство Австрія
(960 – 1918 рр.)
Династія Габсбургів
(1278 – 1918 рр.)
Ерцгерцог, імператор
Фердінанд І Габсбург
(1521 – 1564 рр.)
ß
Утворено Габсбурзьку монархію
(1526 – 1804 рр.).
Імператор
Фердінанд ІІ Габсбург
(1619 – 1637 рр.)
Ерцгерцогиня
Марія Терезія Габсбург
(1740 – 1780 рр.)
ß
Розквіт абсолютної монархії.
Ерцгерцог, імператор
Йосиф ІІ Габсбург
(1780 – 1790 рр.)
|
В складі Священної Римської імперії (962 – 1806 рр.).
- 1437 – 1806 рр. – імператори Священної Римської імперії;
- 1556 р. імператор Карл V поділив володіння Габсбургів на Іспанські (сину Філіппу ІІ) та Австрійські (брату Фердінанду І).
- Приєднав Чехію, Угорщину, Моравію, Сілезію;
- сприяв роботі Тридентського собору (1545 – 1563 рр.) Þ
- реформи в католицькій церкві;
- боровся з Османською імперією (Сулейманом І Пишним) Þ поразка під Мохачем (1526 р.).
- Очолював Габсбурзький блок у 30-літній війні (1618 – 1648 рр.);
- насаджував католицтво, поширив діяльність єзуїтів, але
- 1635 р. уклав з протестантськими князями Празький мир: повернення до Аугсбурзького миру (1555 р.) Þ
- Католицька ліга (1609 – 1635 р.).
- Освічений монарх Þ орден єзуїтів;
- судова реформа, тортури;
- обмежила панщину;
- опікувалася розвитком науки, освіти й мистецтва;
- упорядкувала законодавство;
- політика протекціонізму Þ бурхливий розвиток господарства;
- збільшила казну (податки з дворян);
- Війна за австрійську спадщину (1740 – 1748 рр.) воювала з Пруссією Þ втратила Сілезію (1740 р.);
- брала участь у 7-літній війні (1756 – 1763 рр.) з Францією, Росією, Іспанією, Швецією проти Пруссії;
- брала участь у І поділі Речі Посполитої (1772 р.) Þ приєднала Східну Галичину, частину Поділля, частину Волині;
- використала російсько-турецьку війну (1768 – 1774 рр.) Þприєднала Буковину (1775 р.).
- Освічений монарх Þнасаджував німецьку мову;
- свобода віросповідання;
- опікувався розвитком освіти й мистецтва, цензуру;
- кріпацтво в деяких провінціях;
- дружив з Катериною ІІ Þ
- брав участь у російсько-турецькій війні (1787 – 1791 рр.) Þ захворів та помер
|
ПОЛЬЩА У РАННІЙ НОВИЙ ЧАС
Хронологія подій
| Особливості розвитку
|
Династія Ягеллонів
(1385 – 1572 рр.)
ß
Королівство Ягеллонів
Сигізмунд І Старий
(1506 – 1548 рр.)
Сигізмунд ІІ Август
(1548 – 1572 рр.)
ß
Річ Посполита
|
Заснував Ягайло (Владислав ІІ)
- Коронував свого сина Сигізмунда ІІ Августа Þ
-виборна монархія ® спадкова монархія
- Не брав участі в контрреформації Þ поширювався протестантизм;
- уклав Люблінську унію (01.07.1569 р.) Þ
- федерація Польщі та Литви;
- брав участь у Лівонській війні (1558 – 1583 рр.) з Данією, Швецією, Лівонською конфедерацією проти Руського царства;
- підтримував мир з Османською імперією Þ
- утворив реєстрове козацтво (02.06.1572 р.)
|
Династія Валуа (1573 – 1574 рр.)
Генріх ІІІ Валуа
(1574 рр.)
|
Відновлено виборну монархію
- «Генріхові артикули» (1573 р.): зберіг привілеї шляхти (право вето), відновив вибори короля, затвердив кріпацтво;
- «Пакт» (1573 р.): зобов’язався сплатити борги Сигізмунда ІІ Августа, організувати навчання польської молоді у Парижі, побудувати польський флот, воювати проти Івана ІV Грозного;
- втік у Францію (не хотів одружуватися з Анною Ягеллонкою)
|
Анна + Стефан
Ягеллонка Баторій
(1575 – 1596 рр.)(1576 – 1586 рр.)
Сигізмунд ІІІ Ваза
(1587 – 1632 рр.)
Владислав ІV Ваза
(1632 – 1648 рр.)
Ян ІІ Казимир
(1648 – 1668 рр.)
|
- Брали участь у контрреформації Þєзуїтські колегіуми;
- Лівонська війна (1558 – 1583 рр.) Þ поділили Лівонію з Данією та Швецією;
- розширив права реєстрових козаків (готувався до війни з Османською імперією)
- Брав участь у контрреформації ÞБерестейська унія (1596 р.);
- придушив козацькі повстання Þ«роки золотого спокою» (1638 – 1648 рр.);
- воював за владу у Швеції Þ був королем Швеції (1592 – 1599 рр.);
- втручався у боротьбу за владу в Московській державі: допомагав Лжедмитрію І та Лжедмитрію ІІ (1605, 1607 – 1609 рр.) Þ
-русько-польська війна (1609 – 1618 рр.) Þ;
- війна з Османською імперією Þ Хотинська битва (1621 р.)
|
США У РАННІЙ НОВИЙ ЧАС
ПЕРСІЯ
Хронологія подій
| Особливості розвитку
|
|
|
ІНДІЯ У РАННІЙ НОВИЙ ЧАС
Хронологія подій
| Особливості розвитку
|
|
|
КИТАЙ У РАННІЙ НОВИЙ ЧАС
Хронологія подій
| Особливості розвитку
|
|
|
ЯПОНІЯ У РАННІЙ НОВИЙ ЧАС
Хронологія подій
| Особливості розвитку подій
|
Сьогунат
(1192 – 1867 рр.)
Камакурський сьогунат
(1192 – 1333 рр.)
Кіотський сьогунат
(1338 – 1573 рр.)
«Епоха воюючих провінцій»
(1573 – 1603 рр.)
ß
Едоський сьогунат
(1603 – 1867 рр.)
|
Імператор лише формально був головою держави
- Клан Мінамото (3 сьогуна);
- клан Фудзівара (2 сьогуна);
- імператорські принци (4 сьогуна)
Клан Асікага (16 сьогунів)
- Військові Ода Нобунага та Тойотомі Хідейосі придушили міжусобиці, об’єднали країну;
- Ода Нобунага співробітничав з португальськими торгівцями зброї та місіонерами;
- Іеясу Токугава захопив владу у малолітнього сина Тойотомі Хідейосі, завершив формування централізованої феодальної держави
Клан Токугава (15 сьогунів):
- столиця – м. Едо (Токіо);
- резиденція імператора – м. Кіото;
- країна поділялася на князівства;
- сьогун міг об’єднувати, ділити, ліквідовувати князівства;
- у столиці жили заручники від кожного князівства;
- 4 суспільні стани: самураї, селяни, ремісники, купці;
- ремісники об’єднувались у цехи;
- з’явилися мануфактури (ХVІІ ст.);
- міста належали сьогуну або князям;
- самостійні міста – Сакаї, Хакта, Нагасакі, Осака;
- повстання християн в Симбарі (1637 – 1638 рр.) Þ
- переслідування християн Þ
- сакоку (1641 – 1853 рр.);
- зовнішню торгівлю здійснював тільки сьогун;
- релігія – буддизм, синтоїзм;
- військова культура (ніндзя, бусідо);
- бойові мистецтва (кендо, кендзюцу, іайдо, нагіната – з холодною зброєю, джиу-джитсу, карате, сумо – без зброї;);
- внесок у світову культуру: нецке, ікебана, каліграфія, саке, кабукі, бунраку, японська чайна церемонія
|
CАМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА УЧНІВ ДО ЗНО З ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ
СХЕМИ. ТАБЛИЦІ
КЛАС
НОВИЙ ЧАС
(кінець ХV – початок ХХ ст.)
Період зародження та розвитку капіталістичного способу виробництва
РАННІЙ НОВИЙ ЧАС
Великі географічні відкриття – (кінець ХV – кінець ХVІІІ ст.) – Велика французька революція
Авторська розробка:
Вчитель історії
Вищої категорії,
Вчитель-методист
А.М.Кіркова
М. Ізмаїл – 2014
ІСТОРІЯ – це наука, що вивчає:
- як жили різні народи, які події відбувалися в їхньому житті, як і чому життя людей змінювалося;
- усі джерела про минуле для того, щоб встановити послідовність подій, процес розвитку людства та зробити висновки про причини подій.
ІСТОРИЧНІ ПЕРІОДИ –
культурно-історичні етапи в розвитку людства:
Стародавній світ Середні віки Нова історія Новітня історія
ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ –
період від появи первісної людини до появи перших державних об’єднань (2,5 млн. років тому – V ст.).
ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ СЕРЕДНІХ ВІКІВ –
період формування та поширення феодальних відносин у Європі (V – XV ст.).
ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ НОВОЇ ІСТОРІЇ –
періодзародження та розвитку капіталістичного (буржуазного) типу виробництва
(кінець ХV – початок ХХ ст.)
ДЖЕРЕЛА ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ:
- речові пам’ятки (залишки жител чи поховань, предмети побуту, знаряддя праці, зброя, прикраси);
- писемні пам’ятки (написи на стінах, камені, табличках, посуді, літописи, угоди, листи, чернетки);
- усні пам’ятки(народні казки, легенди, перекази, билини, пісні).
ДОПОМІЖНІ НАУКИ:
- археологія – наука, що вивчає життя людей за речовими джерелами;
- хронологія – наука, що встановлює точні дати всіх історичних подій та їх часову послідовність, вивчає системи літочислення та календарі різних народів;
- етнографія – наука, що вивчає життя різних народів та їхню культуру.
ЕРА – початковий момент літочислення.
ХРИСТИЯНСЬКА ЕРА (наша ера, нова ера) – період часу від народження Ісуса Христа
за Григоріанським календарем
(запроваджений папою римським Григорієм ХІІІ у 1582 р.)
роки до нашої ери 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 роки нашої ери
ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı
Наприклад: з 8 по 4 роки до н.е. Ісус Христос Наприклад: з 5 по 7 роки н.е.
ПЕРІОДИЗАЦІЯ НОВОЇ ІСТОРІЇ:
Ранній Новий час
Великі географічні відкриття – (кінець ХV – середина ХVІІ ст.) – Англійська буржуазна революція
Великі географічні відкриття – (кінець ХV – кінець ХVІІІ ст.) – Велика французька революція
Пізній Новий час
(кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.).