(1125 – 1132 рр.)
| Політика Þ
| Наслідки
|
Внутрішня
|
- 1076 р. народився від англійської принцеси Гіти;
- 1125 р. став великим князем;
- жорстко придушував непокірних князів (відбирав уділи)
|
- княжив у Новгороді (з 1088 р.);
- зберіг централізацію держави;
- був останнім одноосібним правителем Давньоруської держави
|
Зовнішня
|
Військові походи:
- 1127, 1129 рр. – вдалі походи на половців;
- 1130 р. – вдалий похід на чудь;
- 1132 р. – вдалий похід на литовців;
Шлюбна дипломатія:
- одружився зі шведською принцесою Христиною;
- доньку Інгеборгу – за датського короля Кнуда;
- доньку Євпраксію – за візантійського цесаревича Олексія Комніна;
- доньку Мальмфріду – за норвезького короля Сигурда І
|
- переміг на р. Сулі, відтіснив половців за р. Дон;
- обклав даниною, але 1131 р. зазнав поразки;
- захистив свої кордони;
- зберіг міжнародний авторитет Русі
|
ІV ПЕРІОД – ПОЛІТИЧНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ – УДІЛЬНА РУСЬ (1132 – 1380 рр.)
Причини
Політичні: Економічні:
- безлад у системі престолонаслідування; - феодальна власність на землю;
- міжусобиці князів; - занепад «шляху з варягів у греки»;
ß ß
- не об’єдналися в боротьбі із зовнішніми - занепад Києва як економічного
ворогами (Тевтонський орден, Литва, Польща, центру
Угорщина, Волзька Булгарія, половці)
Колективний сюзеренітет (правління спільних сюзеренів)
15 земель-княжінь
2 9 4
- Полоцьке - Волинське; - Київське; Північно-Східна Русь:
- Турово-Пінське; - Галицьке; - Чернігівське; - Смоленське;
ß - Теребовлянське; - Переяславське; - Муромо-Рязанське;
Білорусь - Звенигородське; - Новгород-Сіверське - Володимиро-Суздальське;
- Перемишльське - Новгородська земля
ß ß
Україна Московська держава
ІV ПЕРІОД – ПОЛІТИЧНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ – УДІЛЬНА РУСЬ (1132 – 1380 рр.)
| Київське
| Переяславське
| Чернігівське
| Новгород-Сіверське
|
Час
|
1132 – 1471 рр.
|
1054 – 1321 рр.
|
1024 – 1401 рр.
|
1097 – 1523 рр.
|
Міста
| 80 міст: Київ, Вишгород, Білгород, Василів, Овруч, Юр’їв (Біла Церква), Канів, Корсунь, Болохів
| Переяслав, Остер, Пирятин, Прилуки, Лубни, Жовнин, Баруч
| Чернігів, Гомель, Любеч, Єлець, Козельськ, Кроми, Тмутаракань, Стародуб
| Новгород-Сіверський, Рильськ, Курськ, Брянськ, Трубчевськ, Путивль, Глухів
|
Князі
|
1132 – 1240 рр.
змінювалися 48 разів
Ярополк ІІ Володимирович (1132 – 1139 рр.) – син Володимира Мономаха – останній великий князь: втратив Полоцьк, Новгород, Чернігів
1181 – 1194 рр. – дуумвірат Святослава Всеволодовича та Рюрика Ростиславича:
- воювали проти половців;
- Рюрик видав доньку Предславу за волинського князя Романа Мстиславича
|
1132 – 1240 рр.
змінювалися 16 разів
Володимир Глібович (1169 – 1187 рр.) – учасник міжусобиць (на боці Андрія Боголюбського)
|
1132 – 1239 рр.
змінювалися 20 разів
династія Ольговичів (від Олега Святославича (1078, 1094 – 1097 рр.) – онука Ярослава Мудрого
|
1132 – 1245 рр.
змінювалися 14 разів
Ігор Святославич (1180 – 1198 рр.):
- мати та бабка – половецькі княгині;
- одружився з донькою Ярослава Осмомисла - Єфросінією Þ народилися Володимир, Роман, Святослав;
- 1169 р. брав участь у поході Андрія Боголюбського на Київ;
- 1171 р. – вдалий похід на половців;
- 1180 р. – разом з половцями завдав поразки смоленським князям;
- 1185 р. – невдалий похід на половців – разом із сином Володимиром потрапив у половецький полон Þ Володимир одружився з донькою хана Кончака, Свободою
|
Особливості
|
1169 р. володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський пограбував Київ (очолив похід 11 князів проти Мстислава Ізяславича)
|
Володимир Глібович – учасник походу Ігоря Святославича (1185 р.)
|
від Чернігівського князівства відокремилися Новгород-Сіверське та Муромо-Рязанське
|
Ігор Святославич – головний герой «Слова о полку Ігоревім» (похід 1185 р.)
|
Господарство
|
- зернове господарство;
- скотарство;
- ювелірне ремесло;
- торгівля
|
- зернове господарство;
- скотарство;
- ремесла, промисли;
- торгівля занепадає
|
- зернове господарство;
- скотарство;
- ремесла, промисли;
- торгівля
|
- зернове господарство;
- скотарство;
- ремесла, промисли;
- торгівля
|
ІV ПЕРІОД – ПОЛІТИЧНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ – УДІЛЬНА РУСЬ (1132 – 1380 рр.)
| Волинське (1154 – 1199 рр.)
| Галицьке (1140 – 1199 рр.)
|
Міста
|
Володимир-Волинський, Кременець, Луцьк, Бузьк, Дорогобуж, Берестя, Белз, Червен, Шумськ, Пересопниця, Вигошів, Плісненськ
|
Галич, Перемишль, Звенигород, Теребовля, Коломия, Ярослав, Берладь, Білгород
|
Князі
|
Змінювалися 5 разів
Ігор Ярославич (1054 – 1057 рр.) – за заповітом Ярослава Мудрого;
Ростислав Володимирович Тмутараканський (1057 – 1064 рр.) – ізгой Þ
Ізяслав Мстиславич (1135 – 1142 рр., 1146 – 1151 рр.) – онук Володимира Мономаха;
Володимир Мстиславич (1154 – 1157 рр.) – онук Володимира Мономаха – відокремив Волинське князівство від Києва;
Мстислав Ізяславич(1157 – 1170 рр.) – правнук Володимира Мономаха:
- за допомогою Ярослава Осмомисла завдав поразки великому князю Ізяславу Давидовичу;
- став великим князем (1159, 1167 – 1169 рр., 1170 рр.);
- зазнав поразки від Андрія Боголюбського (1169 р.);
Роман Мстиславич (1170 – 1188, 1188 – 1205 рр.) – син Мстислава Ізяславича – утворив Галицько-Волинське князівство (1199 р.)
|
Змінювалися 8 разів
Династія Ростиславичів:
- Рюрик Ростиславич (1085 – 1092 рр.) – Перемишль;
- Василько Ростиславич(1085 – 1124 рр.) – Теребовля;
- Володар Ростиславич(1086 – 1092 рр.) – Звенигород, Перемишль;
Володимирко Володаревич(1141 – 1153 рр.) заснував князівство – переїхав зі Звенигорода в Галич;
Іван Ростиславич Берладник(1144 р.) – звенигородський князь (1128 – 1144 рр.), онук Володаря Ростиславича – на галицький престол запросили місцеві бояри;
Ярослав Володимиркович Осмомисл(1153 – 1187 рр.) – син Володимирка Володаревича Þ розквіт Галичини:
- одружився з донькою Юрія Довгорукого – Ольгою;
- воював з Іваном Берладником;
- воював з Ізяславом Мстиславичем;
- воював з великим князем Ізяславом Давидовичем;
- дружні стосунки з Мстиславом Ізяславичем;
- дружні стосунки з Візантією Þзаснував Галицьке єпископство;
- воював з місцевими боярами: планував передати владу позашлюбному сину Олегу «Настасійовичу» (від коханки Анастасї);
- позашлюбному сину (Олегу) заповів Галич, а законному сину (Володимиру) – Перемишль;
Олег Ярославич(1187 – 1188 рр.), але бояри отруїли його;
Роман Мстиславич(1188 р.) – запросили бояри;
Володимир Ярославич(1190 – 1198 рр.) прийшов до влади за допомогою імператора Священної Римської імперії Фрідріха І Барбаросси
|
УТВОРЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Роман ІІ Мстиславич
| Політика Þ
| Наслідки
|
Внутрішня
|
- син великого князя Мстислава Ізяславича;
- 1199 р. об’єднав Волинь та Галичину;
- проголосив себе Великим князем Галицьким;
- боровся з боярським родом Кормильчичів;
- став Великим князем київським (1204 р.)
|
- княжив у Новгороді (з 1168 р.), на Волині (з 1170 р.);
- сприятливі умови для розвитку князівства;
- суперничав з Всеволодом Велике Гніздо;
- посилив централізацію влади Þ
- перший «самодержавець всієї Русі»
|
Зовнішня
|
- одружився з донькою великого князя Рюрика Ростиславича – Предславою;
- розірвав шлюб з Предславою;
- 1202 р. посадив на київський престол свого небожа, луцького князя Інгвара Ярославича;
- дружні стосунки з Візантією: одружився з візантійською царівною Анною;
- уклав союз з Польщею та Угорщиною, але втрутився в міжусобну боротьбу польських князів (1205 р.)
|
- користувався підтримкою Рюрика у боротьбі за владу на Волині;
- 1201 р. – похід на Київ – вигнав Рюрика;
- запропонував обирати Великого князя Київського шістьом найвпливовішим князям (щоб припинити міжусобиці);
- народилися сини Данило та Василько;
- загинув у Польщі
|
Рр. – «велика смута»
(громадянська війна + втручання іноземних держав)