Трипільська культура – культура мальованої кераміки 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Трипільська культура – культура мальованої кераміки



Походження. Територія Знаряддя праці. Житло Заняття населення. Релігія Спосіб життя. Організація суспільства
  Автохтонне населення     Наддніпрянщина, Покуття, Буковина   (від Дніпра до Дністра)   - Мотики, дерев’яне рало, дерев’яні серпи, кам’яні зернотерки; - гончарне коло, ручна дриль з кременя; - мідні шила, рибальські гачки, браслети, кинджали, сокири     Протоміста (10-25 тис. чоловік): житла розташовані концентричними колами навколо великого майдану     Наземні чотирикутні будинки: - 1-3 кімнати; - стіни з дерев’яного каркасу, обмазаного глиною; - двосхилий дах вкритий соломою або очеретом; - невеликі вікна округлої форми; -в кожній кімнаті піч, лежанка, жертовник; - зовні стіни розмальовані смугами червоного, білого, жовтого кольорів   - Землеробство, скотарство; Þ - садівництво, виноградарство; - ремесла (гончарство, металообробка, ткацтво, прядіння); - промисли (збиральництво, полювання, рибальство, бортництво)   Язичництво (політеїзм) ß - фетишизм; - анімізм; - магія; - культ предків; - тотемізм; - шаманізм   Осілий спосіб життя   Первісне суспільство: родова община – рід (40-120 чоловік) ¯ сусідська община, плем’я (кілька родів) ¯ союзи племен

 

 


БРОНЗОВИЙ ВІК НА ЗЕМЛЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

(ІІ – початок І тисячоліття до н.е.)

Назва археологічної культури Характерні риси культури Місця знахідок видатних пам’яток
  Ямна   поховання в ямах під курганами   Сторожова Могила (Дніпропетровськ), с. Ясски (Одеська обл.)
  Катакомбна   поховання в катакомбах   Сіверський Донець
  Зрубна   поховання в дерев’яних зрубах у прямокутних ямах   Сіверський Донець, Дніпропетровськ
  Білозерська   поховання в курганах та в ямах, обшитих дошками   Білозерський лиман на Запоріжжі, Лук’янівський курган (Каховка)
  Білогрудівська   зубчастий орнамент кераміки   Білогрудівський ліс (Умань)
  Шнурової кераміки або культура бойових сокир   орнамент у вигляді шнура, чоловіків ховали з бойовими сокирами   Середнє Подніпров’я

 

 

ЗАЛІЗНИЙ ВІК НА ЗЕМЛЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

(І тис. до н.е. – початок І тис.)

Назва археологічної культури Характерні риси культури Місця знахідок видатних пам’яток
  Зарубинецька   укріплені городища та відкриті поселення, прямокутні напівземлянки каркасно-стовпової конструкції з двосхилим дахом, кераміка ліпна (без використання гончарного кола)   с. Зарубінці (Черкаська обл.)
  Черняхівська   відкриті поселення, прямокутні наземні житла каркасно-стопової конструкції з кам’яним вогнищем, кераміка гончарна, різноманітна   с. Черняхів (Київська обл.)

 


КІММЕРІЙЦІ НА ЗЕМЛЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

(ІХ – VІІ ст. до н. е.)

Походження. Значення назви Територія. Клімат Заняття населення. Релігія Спосіб життя. Організація суспільства Характерні риси
  Прийшли з Північного Ірану ß асимілювали племена зрубної культури   Називали себе «гімір»   Степи Þ Північного Причорномор’я     Посухи Þ   - Кочове скотарство; Þ - ремесло (гончарство, ткацтво, прядіння, чинбарство, ковальство, ливарне, зброярство, деревообробне); - війни (із сусідами, Урарту, Ассирією, Фінікією)   Язичництво   Кочовий спосіб життя   Первісне суспільство: племена (кілька родів) ↓ союзи племен Þ ß Розклад первісного суспільства   - Орнамент із спіралей, ромбів, квадратів; - на поховання встановлювали стовпи заввишки 15 м;     - царі Лігдаміс, Теушпа, Сандакшатру

СКІФИ НА ЗЕМЛЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

(VІІІ до н.е. – ІV ст.)

Походження. Значення назви Територія. Клімат Заняття населення. Релігія Спосіб життя. Організація суспільства Характерні риси
Прийшли з Північного Ірану ß асимілювали кіммерійців     Назва від давньогр. «кожум’яки» Степи Þ Північного Причорномор’я до Дону     Посухи Þ - Кочове скотарство; Þ - ремесло (гончарство, ткацтво, прядіння, чинбарство, ковальство, ливарне, зброярство, деревообробне, ювелірне);   - війни (із сусідами, Персією, Македонією)   Язичництво Кочовий спосіб життя Þ   Первісне суспільство: племена (кілька родів) ↓ союзи племен: - царські скіфи; - скіфи-кочовики; - скіфи-землероби; - калліпіди (елліно-скіфи); - алазони; - скіфи-орачі   ß Зародження держави: - царська влада передавалася у спадщину; - народні збори («рада скіфів») могли призначати та скидати царя; - землі поділялися на номи (округи) - Кургани: Солоха (золотий гребінь), Чортомлик (срібна ваза), Гайманова Могила (срібна чаша), Передериєва Могила (золотий шолом), Товста Могила (золота пектораль); - у мистецтві звіриний стиль; - царів бальзамували; - жорстокі звичаї (знімали скальп з ворога, пили кров вбитого ворога); - обряд побратимства (пили кров один одного);   - цар Атей (ІV ст. до н. е.) карбував власну монету, був союзником Олександра Македонського;   - городища: Трахтемирівське, Мотронинське, Пастирське, Більське, Ходосівське, Хотівське, Каменське; - укріплене місто Неаполь (сучасний Сімферополь); - у І ст. асимілювали таврів, що жили в гірських районах Криму з VІ ст. до н. е.

САРМАТИ НА ЗЕМЛЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

(ІІІ ст. до н. е. – ІV ст.)

Походження. Значення назви Територія. Клімат Заняття населення. Релігія Спосіб життя. Організація суспільства Характерні риси
  Прийшли з поволзько- приуральських степів ß асимілювали скіфів     Назва від давньорим. «оперезаний мечем» Степи Þ Північного Причорномор’я     Посухи Þ - Кочове скотарство; Þ - ремесло (гончарство, ткацтво, прядіння, чинбарство, ковальство, ливарне, зброярство, ювелірне, склодувне, деревообробне); - торгівля (із сусідами, Китаєм, Індією, Іраном, Єгиптом); - війни (зі скіфами та з Римською імперією)   Язичництво Кочовий спосіб життя Þ     Первісне суспільство: племена (кілька родів) ↓ Союзи племен: Þ - роксолани; - алани; - язиги; - яси ß Розклад первісного суспільства - Кургани; - жінки займалися військовою справою, мали високе положення в суспільстві (за давньогрецькою легендою вони пішли від шлюбів скіфських воїнів та амазонок);   - цариця Амага розгромила скіфів; - були асимільовані гунами

 


АНТИЧНІ МІСТА-ДЕРЖАВИ НА ЗЕМЛЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ (VІІ ст. до н. е.– ІV ст.)



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 336; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.137.243 (0.006 с.)