Зарубіжний досвід державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аграрній сфері

На сьогоднішній день найбільш розвинуті країни займаються розвитком інноваційних процесів та наданням послуг в яких задіяні до 65 % населення, це дає змогу державі виокремлювати додаткові кошти на сільськогосподарську галузь, так як малі та середні підприємства потерпають збитків із за постійного здорожчання цін та непередбачуваних витрат. Транс національні компанії або агрохолдинги мають стабільний прибуток, так як збувають сільськогосподарську продукцію в різні регіони світу, що дає можливість уникнути значних збитків при коливаннях цін. На сьогодні в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) види підтрим­ки сільського господарства оцінюються сумою при­близно у 300 млрд. дол. США на рік. Високим за­лишається рівень тарифного захисту національних ринків. Так, середньоарифметична ставка тарифу на сільськогосподарські товари (по режиму найбіль­шого сприяння) складає 13,9% у ЄС, 18,0 – Канаді, 5,0 – США, 23,3 – Японії, 31,4 – Індії, 15,6 – Китаї, 48,6% – у Республіці Корея [11]. Ці показники де­монструють не цілковите відкриття власних ринків розвинутих країн, які перебувають у СОТ, в рамках якої тарифні заходи захисту національних товаро­виробників є обмеженими. Використовуючи мож­ливі способи, у тому числі власні високі рейтинги у світовій спільноті, ці країни не завжди грають за правилами на міжнародному ринку, особливо по від­ношенню до менш розвинених країн, які не мають аналогічного впливу на глобалізаційні процеси.

Отже, зарубіжні країни демонструють як завдяки державному регулюванні і надінні фінансової допомоги та спрощеннях для діяльності сільськогосподарської галузі можливо підтримувати дану галюзь в беззбитковому стані, та розвивати її задопомогою виходу на світовий ринок в умовах глобалізації.

5.5 Проблеми та перспективи співпраці України з СОТ Загалом, переваг від членства в СОТ для України досить багато, вони стосуються різних сфер економічного життя. Але поряд з перевагами крокують і недоліки членства України в СОТ, це зумовлене тим що рівень розвитку національної економіки порівняно відсталий від рівня провідних країн-учасниць СОТ. Можна розглянути основні моменти що стосуються як переваг так і недоліків, розділивши їх на такі основні групи як загальні та специфічні. Загальні переваги і недоліки відкритої економіки - традиційні переваги пов'язані з відкриттям економіки і збільшенням обсягів міжнародної торгівлі переважно випливають з раціональними розміщеннями ресурсів. Товари будуть поступово відображати світові ціни і будуть розміщені у "найпродуктивніших" секторах. Але водночас недоліком є те що економіка країни ще не готова до впровадження світових цін, оскільки купівельна спроможність не відповідає світовим вимогам. Одночасно, держава відчуваючи переваги буде розміщувати свої ресурси у секторах які є конкурентноздатними на міжнародних ринках. Економічна активність зростатиме під впливом нових торгівельних можливостей та конкуренції з-за кордону. Виробництво буде мати доступ до ресурсів з імпорту і кінцевий продукт, навіть якщо лише частково, буде краще відображати світові ціни і буде кращої якості. Ці переваги часто відображаються коштами перехідного періоду, що включають безробіття, перекваліфікацію, підтримку підприємств, загальну реструктуризацію і т.д. Однак, недоліки короткострокового періоду оправдуються довгостроковими виграшами. На сьогоднішній день Україна здійснюе експорт товарів до ЄС на умовах асоціації, підписаного договору про вступ до Європейського союзу в найближчі роки, але ми експортуємо переважно сільськогосподарську продукціюу вигляді сировини - 83%, залізну руду та вироби із неї - 12 %, хімічна промисловість 3, 5 %, легка текстильна промисловість - 1,5%.

 

 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

Додоток А

 

 

Додаток Б

Основні риси ПАТ

Критерій відмінностей	ПАТ
Кількість учасників	не обмежена
Процедура лістингу	обов'язкова
Розміщення акцій	публічне та приватне
Порядок руху учасників	вільний
Види акцій, що випускаються цими товариствами	іменні акції та акції на пред'явника
Річна фінансова звітність	обов'язкова перевірка незалежним аудитором
Повідомлення про виплату дивідендів	фондову біржу, де перебуває в біржовому реєстрі
Повідомлення про загальні збори акціонерів	акціонерів та фондову біржу, де пройдено лістинг
Порядок голосування на загальних зборах	тільки з використанням бюлетенів
Власна веб-сторінка в мережі Інтернет	обов'язкова
Обрання членів наглядової ради	кумулятивно
Розкриття інформації про діяльність	на основі міжнародних стандартів бухобліку

 

 

Додаток

таблиця 1.1 Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та їх компетенція

Органи регулювання	Межі компетенції
Верховна Рада України	- створення та зміна законодавчої бази, що стосується зовнішньоекономічної діяльності; - затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України; - розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; - ратифікація міжнародних договорів України та приведення законодавства України у відповідність до правил, установлених цими договорами; - затвердження ставок та умов оподаткування, митного тарифу, митних зборів та митних процедур при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; - установлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України; - затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких підлягають ліцензуванню чи заборонені для експорту/імпорту
Кабінет Міністрів України	- втілення заходів до реалізації зовнішньоекономічної політики України; - здійснення координації діяльності міністерств та відомств України по регулюванню зовнішньоекономічної діяльності; - затвердження нормативних актів з питань зовнішньоекономічної діяльності; - проведення переговорів і укладення міжурядових договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення виконання таких договорів всіма державними органами, підпорядкованими Уряду, та залучення до їх виконання інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; - складання платіжного балансу та зведеного валютного плану України; - здійснення заходів щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України; - забезпечення виконання рішень Ради безпеки ООН з питань зовнішньоекономічної діяльності

 

Додаток

Рис. Складові вдосконалення механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК.