Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Румунія в роки світової економічної кризи
1. Економічна криза 1929—1934 pp. тривала значно довше, ніж в інших країнах. Вона спричинила: • кризу в усіх галузях виробництва, крім нафтодобувної; • банкрутство середніх і дрібних підприємств; •падіння цін на сільськогосподарську продукцію, що призв'ело до руйнування дрібних і середніх селянських господарств; • до розпродажу десятків тисяч селянських господарств •до масового зубожіння населення; •до масового безробіття (понад 600 тис. безробітних); • загострення соціально-економічної ситуації. 2. За період кризи змінилося 10 урядів, у країні нестабільність. 3. У роки кризи зросла популярність правоекстремістських організацій (особливо "Залізної гвардії", що виникла у 1931 p.), які використовували націон&іістичні гасла, поєднані з соціальною демагогією. Взірцем для своєї діяльності вони вважали італійських фашистів. 4. Активізувала свою діяльність і Комуністична партія Румунії, яка стала організатором низки страйків. 5. У 1934 р. Румунія почала поступово виходити з кризи, але 31 травня 1936 р. У столиці Румунії зібралося близько 120 тис. селян з багатьох повітів країни. До них приєдналися робітники і разом вийшли на демонстрацію. 6. 19 лютого 1938 р. Король Кароль II здійснив державний Він прийняв нову конституцію. Органи державної влади за Конституцією 1938 р.
Король (Кароль II) У його руках - вся повнота влади. Не несе ніякої відповідальності за свою діяльність. Спирався на військових. Заборонив політичні партії і профспілки. Ліквідував опозицію (як ліву, так і праву). Ліквідував політичні свободи Парламент Тепер дорадчий орган при Карелі II, який з годом б ув р озпущ ений
Сенат
Висновки 1. Кароль II встановив диктатуру, одержавши підтримку фінансового капіталу. Цей режим одержав назву "монархо-фашистський". 2. Він не мав масової соціальної бази. 3. Не зумів воєдино згуртувати/всі фашистські угруповання, які боролися за владу. 4. Режим Кароля II був слабким. Зовнішня політика 1. На початку 30-х років Румунія орієнтувалася на країни Антанти, в першу чергу на Францію, 2. У 1934 р. в Афінах був створений союз Румунії, Греції, Туреччини і Югославії — Балканська Антанта під егідою Франції. І 3. Наприкінці 30-х років Румунія пішла на зближення з Німеччиною, щоб мати її підтримку у протидії Угорщині, яка зазіхала на Трансільванію. Але Німеччина в цьому питанні підтримала Угорщину. За рішенням „віденського арбітражу" Румунія повинна була передати Північну Трансільванію Угорщині. 4. 1939 р. Румунія і Німеччина підписали договір про зміцнення економічних відносин. 5. Серпень 1939 р. За радянсько-німецьким договором Німеччина визнала права СРСР на Бессарабію. 6. Червень 1940 р. СРСР вимагав від Румунії виведення військ із Бессарабії, а також із тієї частини Північної Буковини, де проживало українське населення. Не маючи підтримки Німеччини, уряд Румунії віддав наказ своїм військам залишити вказані в ультиматумі території. 7. 6 вересня 1940 р. Кароль І! підписав акт зречення з престолу і передав управління державою Й. Антонеску. Була встановлена профашистська військова диктатура. Він надав представникам "Залізної гвардії" важливі посади в уряді. Скасував конституцію, всі громадянські права і свободи, розпочав терор протії опозиції. Причини встановлення диктатури Й. Антонеску * Незадоволення різних верств населення територіальни • Прагнення "сильної влади", яка була б здатна навести Й. Антонеску встановив тісні зв'язки з Німеччиною. Жовтень 1940р. Німецькі війська були введені в Румунію. Німеччина встановила контроль над румунською промисловістю. Значні військові сили Німеччина зосередила в районі нафтових промислів. 24 листопада 1940р. Румунія приєдналася до Троїстого пакту (Німеччина, Італія, Японія). Економіка Румунії була підпорядкована стратегічним інтересам Німеччини. Румунія постачала Німеччині продовольство, нафту, сировину. Почалася мілітаризація економіки. 6 квітнл 1941 р. Румунія вступила в Другу світову війну на
боці Німеччини. 22 червня 1941р. Напад Німеччини на СРСР. Румунія захопила Бессарабію й Одесу. Серпень 1844р. Повалено уряд Й. Антонеску антифашистськими силами країни. У 1946 р. Й. Антонеску був страчений за вироком народного трибуналу. Висновки 1. За правління Й. Антонеску в країні проводився масовий терор. Румунію було перетворено на величезну в'язницю. У вересні 1940 р. в Румунії налічувалося 35 концтаборів. 2. Країна перетворилася на плацдарм гітлерівської агресії на Балканах і проти СРСР. 3. Економіку Румунії було повністю підпорядковано стратегічним інтересам Німеччини. Румунія постачала Німеччині продукти харчування, сировину і нафту.
Болгарія Становище країни після Першої світової війни З 1915 р. Болгарія воювала на боці Центральнихдержав (Німеччини й Австро-Угорщини), під контролем яких була економіка країни і використовувалася ними як сировинна база. 29 вересня 19ї8р. У Салоніках Болгарія підписала перемир'я з Антантою, територія країни була окупована військами країн-переможниць. 1. Болгарія за Нейїським мирним договором 1919 р. втратила значну кількість територій на користь Румунії, Югославії, Греції (всього 11 тис. кв. км). 2. Перша світова війна завдала великих втрат економіці Болгарії, 3. Військові втрати Болгарії становили 87 тис. 500 осіб. Загалом^ роки війни загинуло майже 150 тис. болгар. 4. Великі руйнування в країні. 5. Скоротилися посівні площі на 25—30%, значно знизило- падіння життєвого рівня людей. 6. Зростали податки, бо росли затрати на ведення війни. 7. Зросли ціни на товари першої необхідності та спекуляція товарами. 8. У країні почалася економічна криза. 9. Болгарія — відстала аграрна країна:
• вона відстала в індустріальному розвитку; • сільське господарство традиційно залишалося важливою галуззю економіки Болгарії; • воно характеризувалося низьким рівнем технічного оснащення, використанням примітивних знарядь праці, низькими врожаями; • більшість селян Болгарії були малоземельними.
10.Занепали такі галузі промисловості, як видобуток вугілля, руд, залізничний і морський транспорт, засоби зв'язку. 11.Посилилася економічна залежність Болгарії від високо-розвинених держав Європи.
12. Великий вплив у країні мав іноземний капітал. 13. Великі економічні труднощі спричинили соціальну напруженість у Болгарії. Особливості соціально-економічного розвитку Болгарії у 20-х роках 1. У листопаді 1918 р. був створений коаліційний уряд То-дорова, до складу якого ввійшли представники Народної партії, соціал-демократів і БХНС. 2. На виборах до Народних зборів у серпні 1919 р. переміг Болгарський хліборобський народний союз (БХНС) і його керівник Олександр Стамболійський очолив новий уряд Болгарії, який перебував при владі до 1923 р. Були здійснені спроби провести соціально-економічні реформи:
• прийнято Закон про загальну трудову повинність для всіх громадян з метою ліквідації господарської розрухи в країні;
• запроваджено монополію держави на торгівлю зерном; • зменшено поземельний податок; • заохочувався розвиток кооперації; • розпочалася аграрна реформа, що мала на меті обмежити максимум землеволодіння 30 га, а решту земель віддати в державну власність і розподілити між малоземельними і безземельними селянами, плату за яку можна було вносити протягом 20 років;
• було зменшено податки на зерно і худобу; •планувалося ввести прогресивно-прибуткове оподаткування; • обмежити спекуляцію; •ввести податки на прибутки товариств (торговельні і промислові підприємства, банки тощо). Висновки ■/Не всі реформи О. Стамболійського було втілено в життя. ^До 1923 р. землю отримало 75 тис. селянських господарств. 3. У 1924—1925 pp. в Болгарії відбулася стабілізація еконо • збільшилися посівні площі; • зросло технічне оснащення сільського господарства; • уряд О. Цанкова проводив політику протекшоналізму. що стимулювало промислове виробництво.
4. Розвивалися лише легка і харчова промисловості (тютюнова, текстильна, шкіряно-взуттєва). 5. Франція, США, Велика Британія надавали значні позики, що посилювало залежність болгарської економіки віл іноземного капіталу. 6. Ремісники одержали значні податкові пільги, що сприяло пожвавленню розвитку дрібного підприємництва. Протекціонізм (з лат. — захист) — система економічних заходів держави, спрямованих на захист національної промисловості й сільського господарства від іноземної конкуренції. - Особливості політичного розвитку Болгарії у 20-х роках Під час Першої світової війни Болгарія входила до Четверного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина) і воювала на боці Німеччини (з 1915 p.). 29 вересня 1918 р. Болгарія підписала в Салоніках перемир'я з країнами Антанти і була окупована військами держав- переможниць. Післявоєнні кордони Болгарії, що склалися за Нейїським мирним договором від 27 листопада 1919 p.: • Болгарія втратила Західну Фракію, яку передала Греції; • позбавлялася виходу до Егейського моря; • Південна Добруджа залишалася у складі Румунії; • частину Македонії було передано Королівству сербів, хорватів і словенців. Згідно з цим договором Болгарії заборонялося мати армію більшу за чисельністю як 20 тис. чол.; протягом 37 років Болгарія повинна була сплачувати країнам-переможцям репарації на суму 2,25 млрд золотих франків.
Болгарія — конституційна монархія, в якій у 20—30-х років склався монархо-фашистський режим. Царем Болгарії з 1918 р. по 1943 р. був Борис III (1894— 1943). Провідними партіями в Болгарії були: Соціал-демократична партія, Болгарський землеробський народний союз (БХНС), Прогресивно-ліберальна партія, Болгарська комуністична партія (БКП), Народна партія та ін. Серпень 1919 р. Перші післявоєнні парламентські вибори в Болгарії. Був створений коаліційний уряд, очолений О. Стамболійським (лідером БХНС). Внаслідок важкого соціально-економічного становища, яке склалося після Першої світової війни, в країні спостерігалася політична нестабільність, розгорнулися страйки, демонстрації протесту. Щоб стабілізувати ситуацію в країні, уряд О. Стамболійського: • запровадив надзвичайний стан; • здійснив низку соціально-економічних реформ; •у березні 1920 р. було проведено дострокові вибори до Народних зборів. Було сформовано однопартійний уряд з хліборобського народного союзу, який отримав велику підтримку селян.
|
|||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 718; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.134.77.195 (0.038 с.) |