Зарівна Христина Мирославівна 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Зарівна Христина Мирославівна



Керівник доц., к.т.н. Хамула Орест Григорович

 

Рецензент___________

 

 

Львів – 2016 року

 

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень.........................................................4

ВСТУП...............................................................................................................5

Розділ 1. Мультимедійне видання – новизна XXI століття...........................................................................................................11

1.1. Роль мультимедіа в сучасних інформаційних технологіях................. 11

1.2. Електронні видання: властивості, особливості класифікації...............13

1.3. Проектування та розробка електронних видань....................................20

Розділ 2. Різновиди електронних видань............................... 22

2.1. Електронний підручник: технологія створення....................................22

2.2. Електронний журнал.............................................................................. 32

2.3. Бази даних як специфічний вид електронних документів...................36

Розділ 3. Особливості створення мультимедійних видань та їх використання в бібліотеках...................................39

3.1. Створення мультимедійних видань за допомогою HTML-5

технологій..................................................................................................................39

3.2. Створення мультимедійних видань за допомогою Flash

технологій..................................................................................................................44

3.3. Створення мультимедійних видань за допомогою PDF

технологій..................................................................................................................48

3.4. Мультимедійні видання та бази данихНБУВ......................................51

ВИСНОВКИ...................................................................................................61

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...........................................65

 

Перелік умовних скорочень

ІВА – Ініціатива відкритих архівів

НБУВ – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

CSS – Cascading Style Sheets

HTML – HyperText Markup Language

PDF – Portable Document Format

XHTML – Extensible Нyper Text Markup Language

ВСТУП

Із розвитком сучасних інформаційні технологій постають нові вимоги перед бібліотеками щодо своєчасного та оперативного забезпечення інформаційного суспільства достовірною інформацією. Оскільки, світова спільнота широко використовує мережу Інтернет, застосовує на практиці усі можливості новітніх комп’ютерних технологій, бібліотека надає користувачам доступ до бібліотечних фондів та світових інформаційних ресурсів через мережу Інтернет, надає можливість здійснити пошук необхідної літератури у електронному каталозі.

В інформаційному суспільстві часто виникають суперечності між обсягами знань, які потрібно акумулювати, зберігати та поширювати та обмеженими можливостями традиційної системи розповсюдження документів на паперових носіях. Для вирішення цієї проблеми створена система мережних інформаційних комунікацій. Завдяки широкому спектру можливостей мережі Інтернет вдається заощадити на виготовленні й поширенні друкованих видань завдяки їх електронним аналогам або випуску мультимедійних видань. Фонди бібліотек України постійно поповнюються не лише паперовими виданнями, але й електронними документами, зокрема електронними підручниками, монографіями, електронними журналами.

Завдяки електронним виданням академічна спільнота має можливість своєчасно та оперативно ознайомитися із результатами наукових досліджень. Згідно чинного стандарту „ Електронне видання – документ з інформацією, представленою у формі електронних даних, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, призначений для поширення в незмінному вигляді та має вихідні відомості”[16].

Електронні наукові видання мають низку переваг над їх друкованими аналогами, а саме,оперативність підготовки і поширення публікацій, інтеграція до глобальних баз знань, інтеграція у світову наукову спільноту, простота пошуку наукової інформації, нові можливості співпраці над науковими проектами, зменшення витрат на видавничу діяльність.

Збільшення кількості мультимедійних видань зумовлено обмеженими фінансовими можливостями видавців та вимогами інформаційного суспільства, щодо оперативного надання інформації шляхом застосування новітніх інтерактивних технологій.

Саме тому, вагомого значення набуває дослідження особливостей створення та використання мультимедійних видань. Провідні науковці присвятили низку публікацій про можливості створення мультимедійних видань за допомогою flash, html та pdf-технологій. Результати цих досліджень опубліковані у низці статей О. Хамули [85-88], І. Миклушки [61], Н. Кунанець [50], Н. Задорожної [37], Б. Лоусона [56], та інших. Кожний із дослідників робив спробу вивчити певний аспект проблеми. Відсутність у наукових виданнях та спеціалізованій літературі теоретико-методолічної бази проектування, впровадження та застосування сучасних засобів мультимедіа, обумовлює проведення наукових досліджень цих аспектів, що зумовлює актуальність дослідження.

Стан розробленості теми. Існує низка фрагментарних окремих публікацій розміщених в мережі Інтернет або в періодичних виданнях про технологічні особливості застосування мультимедійних видань. Лише у навчальному посібнику О. Пушкара, В. Климнюка „Мультимедійні видання” розкривається суть процесу проектування та виготовлення мультимедійних видань. Також є незначна частина публікацій, яка торкається процесу формування бібліотечного фонду електронними документами, особливостей їх відбору та використання в бібліотеці НБУВ.

Історіографія.

Мультимедіа та мультимедійні технології є надзвичайно актуальними в XXI столітті. Тому, проблеми функціонування електронних видань вивчають як вітчизняні, так і іноземні науковці. Дослідженням проблем формування мультимедійних підфондів бібліотек, особливостей їх використання читачами займалися Р. С. Гуревич, О. В. Шестопалюк, Л. С. Шевченко, Т. В. Майстрович, А. А. Фоміна та О. В. Шликова. Також науковці розглядають та аналізують мультимедіа як культурний феномен, комунікаційний засіб, об’єкт бібліотечної справи, здійснюючи огляд різновидів мультимедійних видань. Проте як стверджує, Н. Кунанець [50], комплексне дослідження особливостей створення інформаційних мультимедійних продуктів і досі залишається поза увагою українських науковців. Є також низка публікацій про електронні журнали C. Горова [31-322], А. Бессараб, І. Антоненко [20], О. Антопольський, О. Баркова [23-24], О. Лопата [52-55], Т. Ярошенко [90-92] та ін.

Низка захищених кандидатських дисертацій засвідчує зацікавлення науковців щодо дослідження „мультимедіа” з різноманітних аспектів. Кандидатські дисертації В. Анзіна „Забезпечення якості послуг передачі мультимедіа мережами” [18], О. Веренича „Методи та засоби створення мульимедіальних дистанційних курсів”[27], С. Горової „Періодичні електронні видання в системі бібліотечних інформаційних ресурсів (на базі аналізу інтернет-видань кінця XX - початку XXI ст.)”[31], В. Каїді „Електронні видання як об'єкт комплектування фондів бібліотек України[42], О. Литвиненко „Дитяча книга в мультимедійному середовищі: сучасний стан та перспективи розвитку”[51], М. Петрової „Управління формуванням електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів (кінець XX ст. – початок XXI ст.)”[65], М. Чабаненка „Інтернет-видання України: становлення та особливості розвитку”[81], М. Яціва „Інформаційна технологія мультимедійних видань для потреб інклюзивної освіти ” [93] опосередковано стосуються теми дипломного дослідження.

Відтак, здійснений аналіз свідчить, що історія створення та використання електронного мультимедійного видання в бібліотекознавчому контексті вивчалася лише фрагментарно. Тема не була предметом спеціального окремого дослідження і тому потребує системного наукового вивчення.

Мета дослідження полягає у вивченні особливостей створення мультимедійних видань (електронних підручників, електронних журналів) за допомогою flash, html та pdf-технологій.

Поставлена мета передбачає реалізацію таких завдань:

– з’ясувати ступінь дослідження теми;

– дати визначенняпоняттям „мультимедійне видання”, „електронний журнал”, „бази даних”;

– класифікувати електронні видання за різними критеріями;

– з’ясувати основні етапи створення електронного підручника;

– визначити вимоги, яких необхідно дотримуватись при створенні електронного підручника;

– висвітлити еволюцію створення електронного журналу та з’ясувати низку відмінностей від друкованого періодичного видання;

– вивчити особливості створення мультимедійних видань за допомогою flash, html та pdf-технологій,виокремитиїх основні переваги та відмінності;

– з’ясувати основні вимоги щодо комплектування мультимедійних видань НБУВ;

– проаналізувати кілька інформаційних ресурсів в яких представлена мультимедійна продукція;

– проаналізувати бази даних НБУВ, котрі надають доступ до мультимедійних видань;

– вивчення надійності і безпеки використання мультимедійних видань.

Об’єктом дослідження дипломної роботи є створення та використання електронних видань на основі мультимедійних технологій.

Предметом дослідження обрані теоретичні та практичні аспекти проектування електронних мультимедійних видань, оцінки їх якості та забезпечення надійності та безпеки використання таких видань.

Методи дослідження. Для досягнення мети й вирішення завдань дипломної роботи використано такі загальнонаукові методи: виявлення, вивчення, пояснення, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, дослідницькі методи: термінологічний, класифікаційний. Використання цих методів у дипломній роботі дозволило науково осмислити й обґрунтувати сутність мультимедійних видань створених за допомогою різноманітних технологій, здійснити наукове вивчення стану теми та проаналізувати джерельну базу дослідження.

Джерельну базу становлять наукові розвідки у вітчизняних та зарубіжних фахових виданнях, монографії, навчальні посібники та інтернет-ресурси. Проаналізовано також веб-сайт Наукової бібліотеки України імені В. І. Вернадського, електронні архіви та бази даних бібліотеки.

Створення та використання мультимедійних презентацій електронних мультимедійних видань широко використовують у навчальному процесі. Безумовно, принципи використання мультимедіа, їх класифікації стають все частіше об’єктом зацікавлення багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідників. Існує багато суперечностей між дослідниками в тлумаченні поняття „електронного видання”. Відповідно до ГОСТУ 7.83–2001 „Електронне видання визначається як електронний документ, що пройшов редакційно-видавниче опрацювання, призначений для поширення в незмінному вигляді, має вихідні відомості” [16]. Ю. Петяк, вважає, що електронним документом є лише самостійне видання, спеціально підготовлене для існування в електронній формі, виконане з урахуванням використання комп’ютерних технологій. А от електронні аналоги друкованих видань не є електронними виданнями. Як стверджує, Ю. Петяк їх називають електронними книгами. Ці електронні книги створюються або перетворені у цифровий формат (pdf) для відображення на комп’ютері або портативному пристрої [66; 185]. А от згідно ДСТУ 7157-2010 „Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості” електронний аналог друкованого документа вважають електронним виданням, що здебільшого відтворює відповідне друковане видання, зберігаючи на сторінці розташування тексту, ілюстрацій, посилань [14]. Тому і досі серед науковців існують розбіжності в тлумаченні поняття „електронне видання”. Усі ці наведені факти є свідченням того, що відбувається стрімкий процес інформатизації та комп’ютеризації суспільства. Відсутність єдиної термінологічної системи, апробація різноманітних форматів електронних видань, здійснення їх порівняльного аналізу засвідчує необхідність дослідження створення та використання мультимедійних видань та зумовлює новизну дослідження.

Практичне значення дипломної роботи полягає у тому, що виявлені матеріали можуть бути використані при написанні узагальнюючих аналітичних розвідок, доповідей на конференції, підручників і навчальних посібників з даної тематики.

Структура дипломної роботи відповідно до поставленої мети та завдань складається зі вступу, трьохрозділів, висновків та списку використаної літератури. Обсяг дипломного дослідження – 65 сторінок, список використаної літератури – 98 позицій.

Розділ 1



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 166; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.63.87 (0.016 с.)