Семінарське заняття № 6: «безпека журналіста під час виконання професійних обов’язків.

1.Які засоби нанесення майнової шкоди журналісту Ви знаєте?

1) незаконного використання чужого майна чи грошових коштів (самовільне всупереч укладеній угоді чи досягнутій домовленості безоплатне використання транспортних засобів чи інших предметів; нецільове використання коштів чи майна іншого власника, отриманих на законних підставах (як попередню оплату за товар чи фінансування певного проекту, орендування приміщень, у т.ч. і житла, або іншого майна, наданого винному його власником чи законним володільцем на зберігання чи залишеного під нагляд, тощо), в результаті чого потерпіла сторона, будучи позбавленою можливості використовувати майно чи кошти у власних інтересах, зазнає майнової шкоди у формі упущеної вигоди;

2) неправомірного неповернення чи несвоєчасного повернення власнику майна чи грошових коштів, що позбавляє власника можливості використовувати їх за власним розсудом і отримати певний дохід;

3) ухилення від сплати обов'язкових платежів (перекручування умов договору купівлі-продажу з метою зменшення розміру мита, Користування пільгами (на оплату житла, електричної енергії чи газу, на проїзд тощо)), в результаті чого держава не отримує належних грошових надходжень. Не утворює складу цього злочину ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що входять до системи оподаткування. Такі дії за наявності для того підстав слід розглядати як злочин у сфері господарської діяльності і кваліфікувати за ст. 212;

4) отримання майна чи грошових коштів (кредитів, позик, субсидій та інших соціальних виплат, придбання нерухомості або іншого майна тощо) з використанням при цьому пільг, на які винна особа не мала права (наприклад, отримання безвідсоткової позики, яка надається певним категоріям громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи; отримання позики для будівництва чи придбання дачних будинків, яка передбачена для ветеранів праці;безоплатне придбання медикаментів чи придбання з 50%-ю знижкою їх вартості, що передбачено для певних категорій громадян);

5) звернення особою, яка перебуває на службі, на свою користь або користь інших осіб грошових коштів, які є платою за отримані громадянами чи організаціями послуги. Правова оцінка дій винних осіб у таких випадках залежить від того, чи була та чи інша особа наділена повноваженнями на отримання та оприбуткування таких платежів. Наприклад, дії працівників транспорту, які не уповноважені відповідним суб'єктом на одержання коштів як плати за надані послуги, пов'язані з перевезенням транспортом пасажирів або вантажу, і які одержують від фізичних або юридичних осіб гроші за безквитковий проїзд чи за незаконне, без оформлення документів,перевезення вантажу, утворюють склад злочину, передбаченого ст, 192. Якщо працівник транспорту уповноважується на отримання коштів за надані послуги, то присвоєння отриманих ним грошових коштів є привласненням чужого майна, оскільки з моменту отримання їх уповноваженою особою вони стають власністю певного суб'єкта (юридичної чи фізичної особи). Незаконне одержання шляхом вимагання працівником державного транспорту, який не є службовою особою, майнової винагороди у значному розмірі за виконання чи невиконання дій з використанням становища, яке він посідає на такому транспорті, слід кваліфікувати за ст. 354.

 

2.Де за кордоном журналіст знаходиться у найбільшій небезпеці?

Самою небезпечною країною для журналістів цього року виявилися Філіппіни, де 31 людина загинула насильницькою смертю 23 листопада, у день виборів губернатора південної провінції Магіндано.

Міжнародна федерація журналістів поставила Росії незадовільну оцінку за підсумками року, помістивши її в п'ятірку найнебезпечних країн для журналістів. За цей короткий період у країні, за даними організації, загинули шість людей. Для порівняння: у Пакистані - 7, Сомалі - 9, Мексиці - 13.

За даними активістів з "Репортерів без границь", в 2009 році у світі загинули 76 журналістів. По даним МФЖ - більш 130.

3.Що таке психологічна культура ділового спілкування журналіста?

Психологічна культура ділового спілкування журналіста - це знання закономірностей психічної діяльності співрозмовників і вміння застосовувати ці знання в конкретних ділових ситуаціях. Це дозволить створити сприятливий психологічний клімат ділової розмови, скласти хороше враження про себе, розпізнати партнера і вміло його вислуховувати, ставити питання і відповідати на них, захищатись від некоректних партнерів, а також використовувати техніку безконфліктного спілкування зі співрозмовниками різних психологічних типів.

Щоб створити сприятливий клімат, насамперед необхідно ні за яких обставин не домагатись якоїсь вигоди для себе. Той, хто шукає для себе вигоду, ризикує потрапити до розряду малоцікавих партнерів у наступних переговорах. Передусім слід зацікавити партнера своєю пропозицією. Розмову потрібно повести так, щоб співрозмовник дав необхідну вам інформацію. Для цього слід зрозуміти точку зору партнера і спробувати подивитись на речі його очима.

 

4.Які ефективні прийоми приваблення співрозмовника Ви знаєте?

Психологічна культура ділового спілкування - це знання закономірностей психічної діяльності співрозмовників і вміння застосовувати ці знання в конкретних ділових ситуаціях. Це дозволить створити сприятливий психологічний клімат ділової розмови, скласти хороше враження про себе, розпізнати партнера і вміло його вислуховувати, ставити питання і відповідати на них, захищатись від некоректних партнерів, а також використовувати техніку безконфліктного спілкування зі співрозмовниками різних психологічних типів.

Щоб створити сприятливий клімат, насамперед необхідно ні за яких обставин не домагатись якоїсь вигоди для себе. Той, хто шукає для себе вигоду, ризикує потрапити до розряду малоцікавих партнерів у наступних переговорах. Передусім слід зацікавити партнера своєю пропозицією. Розмову потрібно повести так, щоб співрозмовник дав необхідну вам інформацію. Для цього слід зрозуміти точку зору партнера і спробувати подивитись на речі його очима.

 

5.Які методи захисту журналіста Ви знаєте?

Журналісти повинні підтримувати один одного

Журналісти мають об’єднуватися, єдиний захист – це єдність.. Тому, що ті, кому погрожують, можуть оприлюднити інформацію, що стосується переслідування якогось журналіста, в інших ЗМІ. І це теж справить свій вплив. Це – дієвий засіб захисту. Якщо буде запасний варіант у журналіста, якщо він напише розслідувальний матеріал, і принесе матеріал в одну газету, вона його не опублікує, але при цьому об’єкт розслідування буде знати про те, що він може опублікувати її на вибір ще в 3-ох газетах, тоді це буде справді дієвим варіантом і гарантією того, що ця інформація все-таки потрапить до читача.

Журналісту треба убезпечити себе від відмови джерел від попередніх свідчень; варто вести записи

Вихід з цієї ситуації – не розголошувати інформацію, яку збираєте для матеріалу. Та інформація, що виголошена публічно, може бути опублікована без попередження джерела. Ще існує варіант прихованого збору інформації, коли журналіст не представляється журналістом. Але це не завжди етично.

Коли розслідування закінчується, потрібно зберігати по ньому всі матеріали (аудіо, відеозаписи). Через певний час вони можуть знадобитись для захисту.

Журналістам слід залучати на свою підтримку громадські організації і юристів, які спеціалізуються на проблемах ЗМІ

Час відвертого бандитизму все-таки минув. І нині справді залишається небезпека юридичного переслідування з боку тих, проти кого будуть направлені журналістські розслідування. Треба активно залучати організації, юристів, які спеціалізуються на юридичному захисті журналістів.

Тестове завдання до семінару № 6: