Методика санітарного обстеження джерел водопостачання та відбору проб води для бактеріологічного і санітарно-хімічного дослідження

Тема № 16

МЕТОДИКА САНІТАРНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВІДБОРУ ПРОБ ВОДИ ДЛЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО І САНІТАРНО-ХІМІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Навчальна мета

1.1. Оволодіти методикою санітарного обстеження джерел водопостачання та відбору проб води для бактеріологічного і санітарно-хімічного аналізу.

 

Вихідні знання та вміння

2.1. Знати:

2.1.1. Гігієнічне значення води (фізіологічне, ендемічне, епідеміологічне, токсикологічне, бальнеологічне, клімато-погодоутворююче, господарсько-побутове, народно-господарське).

2.1.2. Класифікацію джерел водопостачання та їх гігієнічну характеристику.

2.1.3. Програму санітарного обстеження джерел водопостачання: санітарно-топографічного, санітарно-технічного, санітарно-епідеміологічного.

 

2.2. Вміти:

2.2.1. Проводити санітарне обстеження джерел водопостачання.

2.2.2. Визначати місця відбору та виконати відбір проб води для дослідження, вміти заповнити супровідний бланк.

2.2.3. Визначати дебіт (продуктивність) джерел водопостачання.

 

Питання для самопідготовки

3.1. Класифікація природних джерел водопостачання, умови формування води в них та їх порівняльна характеристика.

3.2. Штучні відкриті та закриті водосховища, гігієнічні умови накопичення і зберігання води в них.

3.3. Основні гігієнічні вимоги до якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання.

3.4. Галузь розповсюдження і основні положення ГОСТ 2761-84 „Источники централизованного хозяйственного-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора”.

3.5. Класифікація методів поліпшення якості води при централізованій системі водопостачання.

3.6. Гігієнічна оцінка просвітлення та знебарвлення води. Сутність процесів коагуляції, відстоювання і фільтрації. Споруди, що з цією метою використовуються.

3.7. Методи знезараження води, їх класифікація та гігієнічна характеристика.

3.8. Порівняльна характеристика методів хлорування води. Хлорвмісні реагенти. Що використовуються для знезараження води, механізм їх бактерицидної дії. Недоліки хлорування.

3.9. Знезараження води озонуванням та ультрафіолетовим опроміненням, їх гігієнічна характеристика.

3.10. Показники ефективності знезараження води на водопровідних станціях при централізованому господарсько-питному водопостачанні.

3.11. Спеціальні методи поліпшення якості води, їх сутність та гігієнічна характеристика (опріснення, пом’якшення, знезалізнення, фторування, дефторування, дегазація, дезактивація).

3.12. Принципові схеми водопроводів при заборі води з підземних та поверхневих водойм.

3.13. Зони санітарної охорони джерел водопостачання, мета їх організацій, особливості режиму.

3.14. Методика вибору джерел централізованого господарсько-питного водопостачання.

3.15. Джерела, причини та механізми забруднення поверхневих і підземних водойм. Гігієнічна характеристика господарсько-побутових стічних вод як основного джерела забруднення поверхневих водойм.

3.16. Самоочищення води відкритих водойм, його сутність та гігієнічне значення, показники самоочищення.

3.17. Очищення стічних вод як захід з санітарної охорони водойм від забруднення.

3.18. Методика санітарного обстеження водних об’єктів. Гігієнічне значення окремих елементів санітарного обстеження (санітарно-топографічного, санітарно-епідеміологічного, санітарно-технічного).

3.19. Методика визначення об’єму води і продуктивності (дебіту) джерел водопостачання.

3.20. Правила, прилади та посуд, що використовуються для відбору проб води з відкритих водойм, шахтних колодязів, каптажів та при централізованих системах водопостачання для бактеріологічного і санітарно-хімічного аналізу.

 

Завдання (задачі) для самопідготовки

4.1. Колодязь, що побудований з цементних кілець, має діаметр 1,2 м. Глибина колодязя до поверхні води становить 20 м, до дна – 25 м. При контрольному викачуванні на протязі 15 хвилин рівень води в колодязі знизився на 0,5 м від початкового рівня, відновився протягом 20 хвилин після припинення викачування. Визначити: а) об’єм води в колодязі; б) дебіт колодязя.

4.2. Визначити дебіт води в річці шириною 8 м, найбільшою глибиною 1,5 м і швидкістю течії (за допомогою поплавка) 1 м за 20 сек.

 

Структура заняття

Заняття лабораторне. Якщо є можливість, заняття проводиться безпосередньо біля джерела води (річки, озера) або шахтного колодязя чи каптажу При проведенні заняття в учбовій лабораторії студенти розв’язують ситуаційну задачу. Після перевірки вихідного рівня знань студентів і обговорення теоретичних питань теми (додаток 1) кожен студент (чи пара студентів) отримують підготовлену кафедрою ситуаційну задачу, топографічну карту або ситуаційний план до неї та імітовану пробу води, виконують санітарне обстеження джерела водопостачання (додаток 2) та відбирають проби води з крана водопроводу (додаток 3). При цьому визначають і оцінюють (див. додаток 4) ряд показників якості води, які можна виконати безпосередньо біля джерела води, заповнюють супровідний бланк. Роботу оформлюють протоколом.

 

Література

6.1. Основна:

6.1.1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є.Г. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін.. / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 127-129.

6.1.2. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.Г. Гончарук,, Ю.І. Кундиев, В.Г. Бардов и др. – К.: Вища школа, 2000 – С. 345-364, 418-423.

6.1.3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров¢я, 1999. – С. 150-190.

6.1.4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної та тропічної гігієни. – К.: Здоров¢я, 1995 – С. 176-207.

6.1.5. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Р.Х. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983 – С. 57-73.

6.1.6. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять. / І.І.Даценко, О.Б. Денисюк, С.Л.Долошицький та ін. / За ред. І.І. Даценко. – Львів, 1992 – С. 248-252.

 

6.2. Додаткова:

6.2.1. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971 – С. 109-164.

Додаток 1

Гігієнічне значення води

 

Фізіологічні функції води:

- пластична – вода складає в середньому 65 % маси тіла дорослої людини. 70 % води зосереджено внутрішньоклітинно, 30 % позаклітинно у складі крові, лімфи (7%) та міжклітинної рідини (23 %). Вміст води у кістковій тканині становить 20 % від її маси, у м’язовій – 75 %, у сполучній – 80 %, плазмі крові – 92 %, склоподібному тілі ока – 99 % води. Більша частина води є компонентом макромолекулярних комплексів білків, вуглеводів та жирів і утворює з ними желеподібні колоїдні клітинні та позаклітинні структури. Менша знаходиться у вільному стані;

- участь у обміні речовин і енергії – усі процеси асиміляції і дисиміляції в організмі перебігають у водних розчинах;

- роль у підтриманні осмотичного тиску і кислотно-лужної рівноваги;

- участь у теплообміні і терморегуляції – при випаровуванні 1 г вологи з поверхні легень, слизових оболонок та шкіри (схована теплота паротворення) організм втрачає 2,43 кДж (біля 0,6 ккал) тепла;

- транспортна функція – доставка до клітин поживних речовин кров’ю, лімфою, видалення з організму шлаків, обміну сечею, потом;

- як складова частина харчового раціону та джерело надходження в організм макро- і мікроелементів;

- існують нервово-психічні розлади, зумовлені неможливістю задовольнити спрагу при відсутності води або її поганих органолептичних якостей. Згідно з вченням І.П.Павлова про вищу нервову діяльність запах, смак, присмак, зовнішній вигляд, прозорість, забарвлення води є подразниками, що діють через центральну нервову систему на весь організм. Погіршення органолептичних якостей чинить рефлекторну дію на водно-питний режим і деякі фізіологічні функції, зокрема пригнічує секреторну діяльність шлунку. До води з поганими органолептичними властивостями у людини формується захисна реакція – відчуття відрази, яке примушує відмовлятися від вживання такої води, навіть незважаючи на спрагу.

 

Бальнеологічна роль води

 

Вода використовується з лікувальною метою, реабілітацією реконвалесцентів (споживання мінеральних вод, лікувальні ванни), а також як фактор загартування (купання, плавання, обтирання).

 

Витяг з ГОСТу 2761-84

“Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання.

Гігієнічні, технічні вимоги і правила вибору”

Склад води прісноводних підземних і поверхневих джерел повинен відповідати таким вимогам:

- сухий залишок – не більше 1000 мг/л (за погодженням з СЕС не більше 1500 мг/л);

- хлоридів – не більше 350 мг/л;

- сульфатів – не більше 500 мг/л;

- загальна жорсткість – не більше 7 мг/екв/л (за погодженням із СЕС не більше 10 мг-екв/л);

- хімічні речовини – не більше ГДК для води водойм господарсько-питного та культурно-побутового водокористування а також норм радіаційної безпечності, що затверджені Міністерством охорони здоров’я України;

- за умов одночасної присутності у воді токсичних хімічних речовин, здатних при комбінованій дії до сумації негативних ефектів, необхідно дотримуватись правила сумаційної токсичності;

де: С₁, С₂, С_n – фактичні концентрації хімічних речовин у води, мг/л.

Залежно від якості води і методів водопідготовки, необхідних для отримання доброякісної питної води, підземні та поверхневі джерела поділені на три класи.

 

Показники якості води	Вид джерела води
підземні води	поверхневі води
клас
Ι	ΙΙ	ΙΙΙ	Ι	ΙΙ	ΙΙΙ
Органолептичні:
Запах при 20^0С і 60^0С, бали
Присмаки, бали
Мутність, мг/дм^3	1.5	1,5
Колірність, градуси
Температура,°С	8-12	8-12	8-12	8-25	8-25	8-25
Сірководень, мг/дм^3	-			-	-	-
Зовнішній вигляд	Без видимих неозброєним оком домішок
Показники природного хімічного складу (вибірково):
Сухий залишок, мг/дм^3	1000-1500			1000-1500
рН	6-9			6,5-8,5
Твердість, мг-екв/дм^3	7-10			7-10
Хлориди, мг/дм^3
Сульфати, мг/дм^3
Залізо, мг/дм^3	0,3
Марган, мг/дм^3	0,1	1,0	2,0	0,1	1,0	2,0
Фтор, мг/дм^3	1.5	1.5	5,0		0,1-0,5
Нітрати, мг/дм^3
Показники, що характеризують епідемічну безпеку та самоочищення води водойм
а) санітарно-мікробіологічні:
Число сапрофітних мікроорганізмів в 1 см^3 води		1000-2000
Число бактерій групи кишкової палички (БГКП) в 1 дм^3 води
Число лактозопозитивних кишкових паличок (ЛПК) в 1дм^3 води	-	-	-
Число ентерококів, в 1 дм^3 води
Збудники кишкових інфекцій (сальмонели, шигели, ентеровіруси)	Не повинно бути	Можуть бути сальмонели, ентеровіруси в 10% проб
б) санітарно-хімічні:
Перманганатна окиснюваність, мг/дм^3
Амонійні солі, мг/дм^3		0,01-0,1			0,01-0,1
Азот нітритів, мг/дм^3		0,005			0,005
Азот нітратів, мг/дм^3		0,1			0,1
Розчинений кисень, мг/дм^3		-			4,0
БПК20, мгО2/дм^3		-

Тема № 16

МЕТОДИКА САНІТАРНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВІДБОРУ ПРОБ ВОДИ ДЛЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО І САНІТАРНО-ХІМІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Навчальна мета

1.1. Оволодіти методикою санітарного обстеження джерел водопостачання та відбору проб води для бактеріологічного і санітарно-хімічного аналізу.

 

Вихідні знання та вміння

2.1. Знати:

2.1.1. Гігієнічне значення води (фізіологічне, ендемічне, епідеміологічне, токсикологічне, бальнеологічне, клімато-погодоутворююче, господарсько-побутове, народно-господарське).

2.1.2. Класифікацію джерел водопостачання та їх гігієнічну характеристику.

2.1.3. Програму санітарного обстеження джерел водопостачання: санітарно-топографічного, санітарно-технічного, санітарно-епідеміологічного.

 

2.2. Вміти:

2.2.1. Проводити санітарне обстеження джерел водопостачання.

2.2.2. Визначати місця відбору та виконати відбір проб води для дослідження, вміти заповнити супровідний бланк.

2.2.3. Визначати дебіт (продуктивність) джерел водопостачання.

 

Питання для самопідготовки

3.1. Класифікація природних джерел водопостачання, умови формування води в них та їх порівняльна характеристика.

3.2. Штучні відкриті та закриті водосховища, гігієнічні умови накопичення і зберігання води в них.

3.3. Основні гігієнічні вимоги до якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання.

3.4. Галузь розповсюдження і основні положення ГОСТ 2761-84 „Источники централизованного хозяйственного-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора”.

3.5. Класифікація методів поліпшення якості води при централізованій системі водопостачання.

3.6. Гігієнічна оцінка просвітлення та знебарвлення води. Сутність процесів коагуляції, відстоювання і фільтрації. Споруди, що з цією метою використовуються.

3.7. Методи знезараження води, їх класифікація та гігієнічна характеристика.

3.8. Порівняльна характеристика методів хлорування води. Хлорвмісні реагенти. Що використовуються для знезараження води, механізм їх бактерицидної дії. Недоліки хлорування.

3.9. Знезараження води озонуванням та ультрафіолетовим опроміненням, їх гігієнічна характеристика.

3.10. Показники ефективності знезараження води на водопровідних станціях при централізованому господарсько-питному водопостачанні.

3.11. Спеціальні методи поліпшення якості води, їх сутність та гігієнічна характеристика (опріснення, пом’якшення, знезалізнення, фторування, дефторування, дегазація, дезактивація).

3.12. Принципові схеми водопроводів при заборі води з підземних та поверхневих водойм.

3.13. Зони санітарної охорони джерел водопостачання, мета їх організацій, особливості режиму.

3.14. Методика вибору джерел централізованого господарсько-питного водопостачання.

3.15. Джерела, причини та механізми забруднення поверхневих і підземних водойм. Гігієнічна характеристика господарсько-побутових стічних вод як основного джерела забруднення поверхневих водойм.

3.16. Самоочищення води відкритих водойм, його сутність та гігієнічне значення, показники самоочищення.

3.17. Очищення стічних вод як захід з санітарної охорони водойм від забруднення.

3.18. Методика санітарного обстеження водних об’єктів. Гігієнічне значення окремих елементів санітарного обстеження (санітарно-топографічного, санітарно-епідеміологічного, санітарно-технічного).

3.19. Методика визначення об’єму води і продуктивності (дебіту) джерел водопостачання.

3.20. Правила, прилади та посуд, що використовуються для відбору проб води з відкритих водойм, шахтних колодязів, каптажів та при централізованих системах водопостачання для бактеріологічного і санітарно-хімічного аналізу.