Стаття 1. Звернення громадян

Про звернення громадян

Оглавление документа

Про звернення громадян. 1

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 2

Стаття 1. Звернення громадян. 2

Стаття 2. Законодавство про звернення громадян. 2

Стаття 3. Основні терміни, що вживаються в цьому Законі 2

Стаття 4. Рішення, дії (бездіяльність), які можуть бути оскаржені 3

Стаття 5. Вимоги до звернення. 3

Стаття 6. Мова звернень і рішень та відповідей на них. 3

Стаття 7. Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення. 3

Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню.. 4

Стаття 9. Заборона переслідування громадян за подання звернення і неприпустимість примушування їх до його подання. 4

Стаття 10. Заборона розголошення відомостей, що містяться у зверненнях. 4

Стаття 11. Звернення до об’єднань громадян. 4

Стаття 12. Сфера застосування цього Закону. 4

Стаття 13. Діловодство щодо звернень громадян. 5

Розділ II ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН.. 5

Стаття 14. Розгляд пропозицій (зауважень) громадян. 5

Стаття 15. Розгляд заяв (клопотань) 5

Стаття 16. Розгляд скарг громадян. 5

Стаття 17. Термін подання скарги. 6

Стаття 18. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги. 6

Стаття 19. Обов’язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг. 6

Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян. 7

Стаття 21. Безоплатність розгляду звернення. 7

Стаття 22. Особистий прийом громадян. 8

Стаття 23. Організація прийому громадян вищими посадовими особами. 8

Розділ III ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН 8

Стаття 24. Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про звернення громадян 8

Стаття 25. Відшкодування збитків громадянину у зв’язку з порушенням вимог цього Закону при розгляді його скарги. 8

Стаття 26. Відповідальність громадян за подання звернень протиправного характеру. 8

Стаття 27. Відшкодування витрат по перевірці звернень, які містять завідомо неправдиві відомості 8

Стаття 28. Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян. 9

Стаття 29. Прокурорський нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян. 9

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про звернення громадян

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 47, ст.256)

(Вводиться в дію Постановою ВР

N 394/96-ВР від 02.10.96, ВВР, 1996, N 47, ст.257)

 

 

(Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 653-XIV (653-14) від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст.219

N 1294-IV (1294-15) від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.181

N 2384-IV (2384-15) від 20.01.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.200)

 

 

Цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Звернення громадян

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Стаття 2. Законодавство про звернення громадян

Законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Стаття 3. Основні терміни, що вживаються в цьому Законі

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) — звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) — звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання — письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.

Стаття 4. Рішення, дії (бездіяльність), які можуть бути оскаржені

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

незаконно покладено на громадянина які-небудь обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Стаття 5. Вимоги до звернення

Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).

Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Стаття 6. Мова звернень і рішень та відповідей на них

Громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.

Рішення щодо звернень громадян та відповіді на них оформляються відповідно до вимог законодавства про мови. Такі рішення та відповіді можуть бути викладені в перекладі мовою спілкування заявника.

Розділ II ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН

Стаття 19. Обов’язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані:

об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; (Частину першу статті 19 доповнено абзацом згідно із Законом N 2384-IV від 20.01.2005)

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об’єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз’яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев’ятого частини першої цієї статті.

Про звернення громадян

Оглавление документа

Про звернення громадян. 1

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 2

Стаття 1. Звернення громадян. 2

Стаття 2. Законодавство про звернення громадян. 2

Стаття 3. Основні терміни, що вживаються в цьому Законі 2

Стаття 4. Рішення, дії (бездіяльність), які можуть бути оскаржені 3

Стаття 5. Вимоги до звернення. 3

Стаття 6. Мова звернень і рішень та відповідей на них. 3

Стаття 7. Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення. 3

Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню.. 4

Стаття 9. Заборона переслідування громадян за подання звернення і неприпустимість примушування їх до його подання. 4

Стаття 10. Заборона розголошення відомостей, що містяться у зверненнях. 4

Стаття 11. Звернення до об’єднань громадян. 4

Стаття 12. Сфера застосування цього Закону. 4

Стаття 13. Діловодство щодо звернень громадян. 5

Розділ II ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН.. 5

Стаття 14. Розгляд пропозицій (зауважень) громадян. 5

Стаття 15. Розгляд заяв (клопотань) 5

Стаття 16. Розгляд скарг громадян. 5

Стаття 17. Термін подання скарги. 6

Стаття 18. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги. 6

Стаття 19. Обов’язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг. 6

Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян. 7

Стаття 21. Безоплатність розгляду звернення. 7

Стаття 22. Особистий прийом громадян. 8

Стаття 23. Організація прийому громадян вищими посадовими особами. 8

Розділ III ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН 8

Стаття 24. Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про звернення громадян 8

Стаття 25. Відшкодування збитків громадянину у зв’язку з порушенням вимог цього Закону при розгляді його скарги. 8

Стаття 26. Відповідальність громадян за подання звернень протиправного характеру. 8

Стаття 27. Відшкодування витрат по перевірці звернень, які містять завідомо неправдиві відомості 8

Стаття 28. Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян. 9

Стаття 29. Прокурорський нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян. 9

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про звернення громадян

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 47, ст.256)

(Вводиться в дію Постановою ВР

N 394/96-ВР від 02.10.96, ВВР, 1996, N 47, ст.257)

 

 

(Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 653-XIV (653-14) від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст.219

N 1294-IV (1294-15) від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.181

N 2384-IV (2384-15) від 20.01.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.200)

 

 

Цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Звернення громадян

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.