Рекомендації щодо написання реферату

Відповідно до навчального плану підготовки студенти пишуть реферати з навчальної дисципліни «Українознавство». Ця форма самостійного вивчення навчальної дисципліни передбачає дослідження основних питань програмного матеріалу.

Тематика рефератів відображає проблеми, що вивчаються в навчальній дисципліні «Українознавство». Тому написання рефератів сприяє формуванню глибоких і міцних наукових знань у студентів.

Необхідно пам’ятати, що реферат – це стисле викладення основних положень книг, статей з конкретної проблеми. Завдання студентів полягає у вивченні та висвітленні поглядів, ідей різних авторів, у визначенні спільного, що поєднує позиції цих авторів. При цьому викладення повинне містити й власну позицію студента, його коментар до тієї або іншої проблеми.

Реферати, підготовлені студентами, заслуховуються й обговорюються на семінарських заняттях. Оцінка за реферат виставляється на семінарі й враховується викладачем під час визначення підсумкового контролю.

Усі реферати повинні відповідати єдиним вимогам.

1. Робота повинна бути акуратно виконана на стандартних аркушах форматом А4 у друкованому варіанті, обсягом 10-15 сторінок. Поля сторінки 20 мм з усіх боків. Набір здійснювати текстовим редактором Times New Roman, 14 кегль, міжрядковий інтервал 1,5, абзац 1,25 см. Рівняння тексту по ширині сторінки. Сторінки нумеруються у правому верхньому кутку арабськими цифрами без крапки наприкінці, додержуючись наскрізної нумерації. Першою сторінкою є титульна, на ній номер сторінки не проставляється.

2. Конкретний зміст реферату, його структура визначається студентом разом із викладачем. Як правило, реферат має таку структуру:

– ВСТУП, де обґрунтовується вибір теми реферату, її актуальність, формулюється основна мета і завдання дослідження.

– ОСНОВНА ЧАСТИНА, яка складається з двох або трьох розділів. У першому розділі належить викласти загальні, теоретичні та методичні питання. У наступних розділах розкривається конкретний матеріал, який має практичне значення. З метою більш логічного викладення матеріалу кожний розділ закінчується невеликими висновками.

– ВИСНОВКИ – заключна, узагальнююча частина реферату, де стисло підбивають підсумки дослідження, міститься особиста позиція автора реферату.

– Текстова частина реферату завершується СПИСКОМ ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, де найменування використаних монографій, посібників і статей розташовані в алфавітному порядку за першою літерою прізвища автора.

Наприклад:

Білуха М. Т. Основи наукових досліджень: навч. посібник / М. Т. Білуха. – К.: Вища школа, 1997. – 271 с.

Исаев В.С. Основы научных исследований / В. С. Исаев. – Новгород: НГАСУ, 1997. – 82 с.

– ДОДАТКИ, які подаються наприкінці реферату, де наводяться таблиці, ілюстрації та інші допоміжні матеріали.

3. Реферат починається з титульної сторінки (Додаток А).

4. Вступ, розділи і висновки, які розміщуються в зазначеній послідовності, починаються з нової сторінки. Заголовки розділів реферативного дослідження слід розміщувати посередині рядка і писати великими літерами без крапки наприкінці й не підкреслювати. Перенос слів у заголовку не допускається. Відстань між заголовком і наступним рядком повинна дорівнювати пропущеному рядку.

5. На цитати треба давати посилання, які робляться мовою оригіналу. Після цитати робиться в дужках позначка [4, c. 38]. Це означає, що дане видання міститься у списку літератури за порядковим номером – 4. Друга цифра – 38 – означає номер сторінки, звідки взята цитата.

6. Оцінка реферату враховує ступінь розкриття теми, обсяг використаної літератури, змістовність викладення фактів, рівень самостійності міркувань. Важливо, щоб реферат був написаний відповідно до теми, а його структурні підрозділи повністю розкривали проблему дослідження.

Тематика РЕФЕРАТІВ

 

 

1. Становлення й основні етапи розвитку українознавства.

2. Україна як цілісність: територіальний та етнонаціональний виміри.

3. Геокультурний образ України та його сталість.

4. Традиційні господарсько-культурні типи й екологічна культура українців.

5. Українська етнічна територія та її зміни протягом історичного часу.

6. Місце України у світовому геополітичному просторі.

7. Історія поглядів на український етногенез.

8. Гіпотези про доісторичні витоки українського етносу.

9. Основні наукові концепції походження українців: ранньосередньовічна, давньоруська, пізньосередньовічна.

10. Основні закономірності етногенетичних процесів та основні типи етнічних спільнот.

11. Обставини виокремлення українців зі слов’янського етномовного континууму.

12. Хронологічні та історичні рамки етногенезу.

13. Співвідношення етногенезу і культурогенезу українців.

14. Світоглядні основи українського культуротворення.

15. Культура як спосіб себепредставлення та самозбереження українців.

16. Дихотомія «Схід-Захід» та її відбиття у формах культури.

17. Давній міфологічний світогляд українців та його відбитки на різних етапах культуротворення.

18. Віровизнавчий чинник в українському культуротворенні та культурозбереженні.

19. Проблеми культурної та національної ідентичності українців в умовах глобалізації.

20. Слово в українській культурі: усна та писемна традиція.

21. Мова як духовний чинник формування українського світу.

22. Особистісні виміри українського націє - та державотворення.

23. Україна у взаєминах зі Сходом і Заходом: дотики, перетини, паралелі.

24. Світ про Україну й українців.

25. Українські знання про світ – народи, землі держави.

26. Українська дипломатія – давня та сучасна: династійна, професійна, народна.

27. Духовне життя української діаспори.

28. Освіта українського зарубіжжя як чинник культурного самозбереження (недільні школи, українське шкільництво у загальноосвітніх школах, вища школа і наука у зарубіжжі, їх завдання для української справи).

29. Церква в гуртуванні та збереженні традицій в українському зарубіжжі.

30. Україна в системі сучасного глобалізованого світу. Євразійський та європейський виміри українського поступу.

31. Досконалість суспільства як спроможність до саморозвитку.

32. Українська культура і наука як способи себепредставлення світові.

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

1. Процес державотворення на проукраїнських землях і в Київській Русі.

2. Українська козацька держава.

3. Державні утворення на території українських земель у ХVІІІ – на початку ХХ століття.

4. Державність України в Радянському Союзі.

5. Проголошення незалежності України та її світове визнання.

6. Зародження українського етносу.

7. Чинники формування етносу.

8. Антропологічні особливості українського народу.

9. Роль мови у формуванні українського етносу.

10. Міфологічний світогляд давніх українців.

11. Свята й обряди народного календаря.

12. Традиційні господарсько-культурні типи й екологічна культура українців.

13. Основні наукові концепції походження українців: ранньосередньовічна, давньоруська, пізньосередньовічна.

14. Хронологічні й історичні рамки етногенезу.

15. Співвідношення етногенезу та культурогенезу українців.

16. Проблеми культурної та національної ідентичності українців в умовах глобалізації.

17. Слово в українській культурі: усна та писемна традиція.

18. Українські знаки та символи. Зародження української філософської думки.

19. Козацтво як історичне явище.

20. Запорозька Січ як військово-політична організація українського козацтва.

21. Стиль життя українського козацтва.

22. Феномен козацької педагогіки.

23. Особливості формування української національної ідеї в суспільно-політичній думці.

24. Національна ідея сучасної України: проблеми та перспективи формування.

25. Дайте характеристику естетики українського побуту.

26. Назвіть характерні ознаки української кухні.

27. Визначте феномен української культури.

28. Козацтво як явище історії та культури.

29. Духовне життя козацтва.

30. Охарактеризуйте військові завдання та функції Запорозької Січі.

31. Назвіть основні календарні свята українського народу.

32. Проаналізуйте особливості міфології та світогляду стародавніх слов’ян.

33. Особливості зародження та ранні етапи розвитку філософії в Україні.

34. Проаналізуйте антропологічні типи українського народу.

35. Православна церква – важливий чинник культурного прогресу в Україні.

36. Козацтво в творчості сучасних українських учених і письменників.

37. Українська культура як феномен світової культури.

38. Українська культура нового часу (ХІХ – ХХ століття).

39. Традиційний український побут.

40. Українська національна кухня.

41. Український одяг в різних регіонах України.

42. Формування української національної ідеї.

43. Основні напрями розвитку української державної ідеї.

44. Українська національна ідея на сучасному етапі державотворення.

7 Критерії оцінювання знань студентів

 

Таблиця 7.1

Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форма контролю та звітності	Максималь-на кількість балів
(лекцій – 7, семінарських занять – 8, підсумковий контроль – залік)
І За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних) заняттях
1.1 Підготовка до практичних занять (вивчення обов’язкової і додаткової літератури, текстів лекцій; виконання тестових завдань, розв’язування задач)	Протягом семестру	Поточний контроль знань на практичних заняттях у т.ч.
відповіді на питання	0−5
оперативний письмовий контроль (у тому числі тестовий)	0−5
	6 х 5=30
1.2 Відвідування практичних занять, наявність конспекту практичних занять	Протягом семестру	Самостійне опрацювання окремих тем курсу
Разом за п.І
ІІ За виконання модульних контрольних завдань
2.1 Підготовка до модульних контрольних робіт	1 модуль за семестр у терміни, визначені викладачем згідно з навчальною програмою	Перевірка правильності виконання модульних контрольних робіт
Разом за п.ІІ
ІІІ За виконання індивідуальних завдань для самостійного опрацювання (обов’язкові для студентів, що претендують на оцінку «відмінно»)
3.1.Написання реферату за заданою проблематикою	Узгоджується з викладачем, який веде семінарські заняття (1 реферат на семестр)	Результати виконання індивідуальних завдань подати викладачу
3.2.Участь у наукових конференціях, олімпіадах, публікації рецензій на наукові видання	Узгоджується з викладачем, який веде семінарські заняття
Разом за п.ІІІ
УСЬОГО БАЛІВ 70 ЛЕКЦІЇ 10 ЗАЛІК 20 РАЗОМ БАЛІВ 100