Робота з літературними джерелами та їх бібліографічний опис

Після вибору теми та затвердження її кафедрою слід приступати до підбору джерел, ознайомленню з ними та складання бібліографії. При підборі літератури краще заповнювати бібліографічні картки. У карточці пишуться прізвище й ініціали автора, назва книги, видавництво, місто і рік видання, кількість сторінок. Для того, щоб швидко знайти потрібну книжку, в карточку доцільно заносити шифр бібліотеки. Бібліографія складається в алфавітному порядку.

Бібліографічний опис проводять мовою документа.

З метою компактності бібліографічного опису, при його складанні слова і словосполучення скорочують, окрім назви самого документа.

Наведемо приклади оформлення бібліографії.

Характеристика джерела	Приклад оформлення
Книги: Один автор	Абраменко В. В. Воспитание игрой. Играем вместе с ребенком / В. В. Абраменко. – М.: Лепта Книга, 2008. – 96 с.
Два автори	Войтко В. И. Школьная психодиагностика: достижения и перспективы / В. И. Войтко, Ю. З. Гильбух. – К.: Знание, 1980. – 48 с.
Три автори	Войтко В. И. Школьная психодиагностика: достижения и перспективы / В. И. Войтко, Ю. З. Гильбух, І. М. Іванова. – К.: Знание, 1980. – 48 с.
Чотири автори	Игровое обучение детей 5-7 лет: метод. рек. / Н. В. Иванова, М. А. Арсенова, М. А. Виноградова, Е. И. Тимошина. – М.: ТЦ Сфера, 2008. – 112 с.
П’ять і більше авторів	Дитина в дошкільні роки: програма розвитку, навчання та виховання дітей / [А. М. Богуш, О. П. Аматьєва та ін.]. – 2-ге вид. – Запоріжжя: ТОВ ЛІПС ЛТД, 2004. – 268 с.
Без автора	Енциклопедія освіти / [ред. В. Г. Кремень]. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
Багато-томний документ	Бирюкович А. А. Зрительно-моторная реакция детей 6 лет при игровых занятиях на компьютере / А. А. Бирюкович // Новые исследования в психологи и возрастной физиологии. – 1991. – № 1. – С. 124–128.
Матеріали конференцій, з’їздів	Мардарова І. К. Готовність майбутніх педагогів до організації пізнавальної діяльності дітей / І. К. Мардарова // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції [Сучасна вища освіта в умовах реформування: проблеми, теорія, практика] (м. Одеса, 7–8 жовтня 2010 р.). – Одеса: видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2010. – С. 58–59.
Дисертації	Єрмакова С. С. Формування професійно-педагогічних цінностей у майбутніх учителів початкових класів: дис. … кандидата пед. наук: 13.00.04 / Єрмакова Світлана Станіславівна. – Одеса, 2003. – 263 с.
Автореферати дисертацій	Суржанська В. А. Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.08 «Дошкільна педагогіка» / В. А. Суржанська. – К., 2004. – 20 с.
Частина книги	Демсец Харолд. Еще раз о теории фирмы // Природа фирмы: Пер. с англ. – М.: Дело, 2001. – С. 237-267.
Журнальна стаття	Моторин В. Об использовании компьютера в педагогическом процессе / В. Моторин // Детский сад и семья. – 2002. – № 6. – С. 42–50.
Електронні ресурси	1. Іванова С. М. Вплив комп’ютерних ігор на формування елементів логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку [Електронний ресурс] / С. М. Іванова. – Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/ITZN/em2/content/07ismaps.html 2. Інформаційні технології [Електронний ресурс] / Вікіпедія: електрон. енциклопедія. – Режим доступу до енциклопедії: http://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційні_технології
Словники	Психоаналитические термины и понятия: словарь / [под ред. Борнесса Э. Мура и Бернарда Д. Фаина]. – М.: Независимая фирма «Класс», 2000. – 304 с.

 

Робота студента з літературними джерелами не закінчується їх вивченням за складеним з самого початку списком. Автор курсової, дипломної, магістерської роботи повинен уважно слідкувати за монографічною та періодичною літературою, що виходить із друку і проводити її вивчення відповідно з указаними вище рекомендаціями.

Систематизують джерела в списку літератури за декількома принципами. Це може бути послідовність:

1. Державні документи і матеріали:

- укази Президента України;

- постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України;

- тематичні збірники державних документів України.

2. Документи і матеріали Міністерства освіти України.

3. Джерела: неопубліковані (групуються за архівами) та опубліковані (документи, літописи, спогади, листи, щоденники, статистика).

4. Література: вітчизняні видання (книги, статті), в тому числі перекладені, в алфавітному порядку; зарубіжні видання (книги, статті на іноземних мовах).

5. Використані періодичні видання.

6. Використані бібліографічні довідники.

Перелік подається в порядку появи посилання в тексті роботи або за алфавітом прізвищ авторів. Найбільш поширеним способом упорядкування бібліографії у списку є групування джерел за алфавітним принципом.

Всі описи виконуються в алфавітній послідовності за першою літерою прізвища авторів або назви джерела. Кожне джерело має свій порядковий номер. Наприклад:

1. Ващенко В. С. Про мовні закони і правила // Ващенко В. С. Фрагменти з українського мовознавства. – Дніпропетровськ, 1989. – С. 12–13.

2. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки про мови в Українській РСР // Вечірній Київ. –1989. – 4 листопада.

3. Лисина М. И. Проблемы онтогенеза общения / М. И. Лисина. – М.: Педагогика, 1986. – 143 с.

Список літератури повинен включати тільки ті літературні джерела, які використовувалися в роботі.

Список літератури в науковій роботі свідчить про обсяг використаних автором джерел, про рівень вивчення стану досліджуваної проблеми і навичок роботи з науковою літературою. Якщо в роботі використовуються цитати, цифрові дані чи згадуються твори або запозичуються думки з праць інших авторів, близьких до оригіналу, то слід обов'язково робити бібліографічні посилання на джерела. Вони оформлюються у квадратних дужках із зазначенням порядкового номеру джерела за списком літератури і сторінки (у випадку цитування).

Наприклад: «Здоров’я – це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не відсутність хвороб чи фізичних вад» [4, с.25].

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "... у працях [1-7]...".

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Специфіка курсової і особливо дипломної та магістерської робіт студента ВНЗ полягає в тому, що в процесі їхньої підготовки до захисту здійснюється досягнення науково-дослідних і навчальних цілей. Студенти більш глибоко вивчають певні питання, вчаться аналізувати літературу, критично оцінювати її, висловлювати власні думки, аргументувати їх, формулювати висновки, набувають навичок використання наукових методів дослідження. Опрацьовуючи тему роботи, студент має ґрунтовно вивчити праці видатних учених, педагогів, методистів, нормативні документи органів освіти, досвід кращих педагогів.

У процесі такої роботи студент повинен пройти нелегкий шлях творчих пошуків, який включає в себе низку взаємопов’язаних етапів.

Підготовка курсової роботи умовно поділяється на такі етапи:

Перший етап – обґрунтування теми, вибір предмета та визначення мети роботи.

Другий етап – літературний огляд стану проблеми у психолого-педагогічній літературі.

Третій етап – розробка плану курсової роботи, погодження її з науковим керівником.

Четвертий етап – написання тексту курсової роботи та її оформлення.

Підготовка дипломної та магістерської роботи, як правило, складається з п’яти етапів.

Перший етап – включає обґрунтування теми, вибір об’єкта, предмета та визначення мети дослідження.

Тема наукового дослідження є складовою частиною певної проблеми, що має суспільне значення і недостатньо повно представлена в теорії і практиці освіти.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію й обрані для вивчення.

Предмет дослідження – зазвичай відповідає темі дослідження і відображає ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними у конкретному дослідженні.

При вивченні предмета дослідження важливо чітко конкретизувати, хто є суб’єктами того чи іншого дослідження. Навчання і виховання передбачають спільну діяльність учнів та педагогів. Однак основним суб’єктом дослідження має бути щось одне: або діяльність дітей, їх особливості, можливості, інтереси, потреби, характер поведінки, внутрішні протиріччя становлення особистості, рівень їх вихованості тощо, або вчителя – педагогічні фактори і засоби, характер педагогічних вимог і впливів, особливості стосунків педагогів та вихованців або батьків.

Мета дослідження – це запланований результат. Результат має бути конструктивним, тобто спрямованим на вироблення суспільно корисного продукту з ліпшими ніж було раніше показниками якості або процесу і її досягнення.

Завдання дослідження представляють логічну послідовність пізнавальних кроків, які треба здійснити, щоб досягти визначеної мети дослідження

Визначення теми, об’єкту, предмету і мети дослідження складає єдиний пізнавальний процес, що йде від визначення загального простору дослідження до конкретизації у меті і завданнях.

Другий етап – пов’язаний з конкретизацією предмета і мети дослідження у вигляді формулювання завдань на основі літературного огляду стану проблеми, що вивчається під кутом зору їх відповідності темі дослідження та його меті.

Зазвичай завдання дослідження включають такі кроки:

• Вирішення певних теоретичних питань, що входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності біологічного поняття, явища, процесу, подальше вдосконалення його визначення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів і умов застосування тощо);
• Різнобічне (при потребі й експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її теперішнього стану, типових недоліків і труднощів, їх причин, основних рис передового досвіду. (Таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальній літературі, періодичних виданнях, підняти їх з рівня думок окремих авторів на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження навчально-виховного процесу в даному напрямку);
• Обґрунтування необхідної системи заходів для вирішення визначеної проблеми (це обґрунтування, з одного боку, спирається на теоретичні дані, отримані автором у процесі вирішення першого завдання свого дослідження, а з другого – на матеріали аналізу практики навчально-виховного процесу);
• Експериментальну перевірку запропонованої системи заходів з точки зору відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально можливих у відповідних умовах результатів вирішення визначеної проблеми при певних затратах часу і зусиль (це завдання може ставитись автором лише за умови її фактичної необхідності, а також наявності всіх необхідних умов її реалізації);
• Розробку методичних рекомендацій і пропозицій щодо використання результатів дослідження в навчально-виховному процесі.

Звичайно, коло завдань дослідження залежить від можливостей самого дослідника, рівня його фахової підготовки і попереднього досвіду наукової роботи, наявності часу та матеріально-технічного забезпечення. Всі ці, а також інші чинники враховують студент і його науковий керівник при формулюванні завдань дослідження в рамках дипломної або магістерської роботи.

Третій етап включає розробку програми і методики експериментального дослідження та його проведення.

Програма являє собою план, в якому зазначені послідовність і зміст вирішуваних завдань упродовж експериментального етапу дослідження.

Методика дослідження містить опис показників і методів, які будуть використані для їхнього дослідження. Вона відповідає на запитання: як, яким способом будуть спостерігатися явища, що вивчаються.

Правильно дібрана методика є запорукою успішного виконання дослідження, непродумана – призводить до помилок, внаслідок яких нагромаджується багато безсистемно зібраного матеріалу, що не дозволяє зробити будь-які висновки.

Методика дослідження містить: характеристику предмета (явища), що буде досліджуватися, виклад методів дослідження, вказівку на кількість зрізів (експериментів) з точки зору необхідності їх точності та надійності, зазначає умови проведення експериментальних досліджень (лабораторні, в обстановці природного спілкування й ін.), прилади, апаратуру; порядок проведення експерименту і запис його результатів; способи обробки експериментальних даних.

Методи дослідження добираються з урахуванням специфіки завдань, що поставив перед собою дослідник, а не просто перераховуються всі відомі методи тієї чи іншої галузі науки. Метод значною мірою визначає результативність дослідження, форми організації роботи.

Метод можна розглядати як певний систематизований комплекс дій, які застосовує дослідник для досягнення мети і завдань дослідження. Його нерідко розглядають також як сукупність дій щодо практичного або теоретичного усвідомлення педагогічної дійсності, підпорядкованих розв’язанню конкретного завдання у сфері освіти, комплекс інтелектуальних дій, логічних процедур, за допомогою яких автор прагне встановити істину, перевірити чи спростувати її.

На цьому ж етапі проводиться формувальний експеримент, який відіграє основну роль у педагогічному дослідженні. Він організується на основі попереднього вивчення стану проблеми й аналізу результатів констатувального експерименту. Тому правомірно розглядати формувальний (творчий) і констатувальний (попередній) експерименти як послідовні етапи єдиного педагогічного експерименту.

Четвертий етап включає обробку й аналіз результатів експериментального дослідження, що проводилося згідно розробленої програми і методики, а також формулювання висновків та рекомендацій за результатами дослідження.

П’ятий етап – літературне оформлення дипломної (магістерської) роботи і підготовка її до захисту.

Підсумовуючи вищевикладене, ще раз у стислій формі подамо структуру дипломної (магістерської) роботи.

Вступна частина дослідження повинна віддзеркалювати ту теоретичну роботу, яку автор провів згідно з рекомендаціями, наведеними вище. Важливо навести стан проблеми і попереднього досвіду її вивчення. Остаточне редагування вступної частини роботи доцільно виконувати на завершальній стадії дослідження, коли досліджувана тема постає у повному обсязі.

Розділи (глави, параграфи) дипломної (магістерської) роботи повинні за своєю назвою, структурою, змістом відповідати завданням дослідження поставленої проблеми.

Кожен розділ (глава) роботи завершується стислими висновками, які узагальнюють результати дослідження, отримані автором при розробці усіх зазначених у ньому питань.

При роботі над рукописом необхідно звернути увагу і на таке питання, як розподіл тексту за абзацами. Кожен абзац повинен містити завершену думку, виражену одним чи кількома реченнями.

Узагальненні числові дані, які можуть концентруватися в таблицях, діаграмах, графіках, схемах, повинні наводитись з необхідним ступенем точності та аргументованості, з посиланням на відповідні джерела чи власні обчислення.

Заключна частина вміщує в узагальненому вигляді основні висновки дослідження з усіх поставлених завдань, які вирішувались автором у процесі написання роботи.

Найважливішою складовою заключної частини наукової роботи є ті пропозиції і методичні рекомендації, що пропонуються автором для вдосконалення навчально-виховної роботи з досліджуваної теми.