І семестр відлуння епох у музичному мистецтві

І семестр ВІДЛУННЯ ЕПОХ У МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ

УРОК 1

Епіграф до уроку:

«У його музиці криється могутня сила. Вплив його музики не підпорядкований впливові часу й не зале­жить від нього!»

Л. Бернстайн

Тема. МузикаЙ. С. Бахай сучасність.

Мета. Виявити особливості й відмінності академічної та розважальної музики за їхнім життєвим змістом і призначенням, роль музичного мистецтва у су­спільстві в різні історичні епохи та в житті кожної людини. Засвоїти значення понять і термінів «серйозна (академічна)» та «легка (розважальна, естрадна, популярна музика», «естрада», «тока­та». Закріпити визначення понять «стиль», «полі­фонія», «фуга».На основіодного з найвідоміших творів Й. С. Баха - «Токата і фуга ре мінор» — обговорити питання про роль і значення творчо­сті видатного німецького композитора в розвитку музичного мистецтва різних епох, зокрема сучас­ного. Розвивати в учнів навички глибокого, по­рівняльного аналізу виконання музичних тво­рів. Формувати інтерес до поліфонічної музики й творчості Й.С.Баха Виховувати любов до при­роди й краси,

Музичний матеріал: Й.С.Бах. «Токата і фуга ре мінор» (слухання); Л. Квінт. «Здрастуй, світ» (розучування).

Тип уроку: урок уведення в тему.

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка,портрети композиторів Й. С. Баха, Л. Квінт, під­ручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Воло­шина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні «Шкільний корабель» Г. Струве або пісні про школу на вибір учителя.

Виконання пісні «Шкільний корабель» композитора Г. Струве.

Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

Бесіда-діалог учителя з учнями щодо музичних вражень, отри­маних під час літніх канікул. (Під час бесіди-діалогу слід звернути увагу учнів на життєвий зміст прослуханих творів.) Учитель

- Яку музику ви слухали під час літніх канікул?

- Які музичні телепрограми та конкурси ви запам'ятали?

- Які музичні твори, пісні ви можете продемонструвати?

- У якому музичному стилі вони звучали: класицизмі, баро­ко, романтизмі чи імпресіонізмі?

(Учні розповідають про свої враження, по можливості ілюстру­ють або виконують фрагменти інструментальної чи вокальної му­зики.)

- Якою з пісень ви хотіли б підсилити нашу бесіду?

Виконання пісні за бажанням учнів.

Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель. У цьому навчальному році ви продовжуватимете пізнавати світ музичних образів. Однак порівняно з минулим ройком, завдання, які вам доведеться розв'язувати на уроках музики, будутьскладнішими.

Тема І семестру має назву «Відлуння епох у музичному мисте­цтві». Мистецтво дає можливість уявити духовний образ кожної епохи, тому «відлуння епох» (бароко, класицизму, романтизму тощо) — це духовний зв'язок усіх часів. «Музика — це звучання часу, його дух» (С. Коньонков), а «мистецький шедевр народжу­ється навіки» (В. Гюго).

Музичні твори минулих епох і сьогодення звучать поряд, во­ни впливають на життя, людей і ведуть Нескінченний діалог із ре­альністю. Вони прагнуть будувати світ, людину згідно із законами Добра, Краси та Любові. Тема II семестру, яка має назву «Музи­ка в діалозі із сучасністю», присвячена саме цим проблемам, тобто проблемам взаємодії музичного мистецтва й сучасності.

У цьому навчальному році ви познайомитеся з тим, як взаємо­діють між собою академічна (серйозна) та розважальна(легка) му­зика. Існування цих жанрів у мистецтві, житті є таким самим при­родним, як різноманітне емоційне життя людини.

Слід запам'ятати, що «серйозна й легка музика — це поєднані між собою великою кількістю каналів дві протоки однієї могутньої ріки» (А. Сохор, музикознавець).

Розкривати таємницю впливу музики минулих епох, яка ді­йшла до нас через століття, долаючи руйнівну стихію часу, ми роз­почнемо з музики Баха, бо він, «Йоганн Себастьян Бах — велика таємниця! Таємниця людського генія, таємниця розуму й почут­тів» (А. Котляревський, музикознавець).

Відомий учений Альберт Енштейн зазначав, що в музиці Баха він чув «гармонію Всесвіту». Феномен Баха, його «гармонію Все­світу» нам допоможуть зрозуміти органні твори композитора, які ми слухали раніше, а також один із його найвідоміших ранніх тво­рів «Токата і фуга ре мінор».

Твір «Токата і фуга ре мінор» Й. С. Бах написав у молоді ро­ки в так званий веймарський період творчості (у місті Веймар Бах упродовж кількох років працював помічником придворного ка­пельмейстера).

Ця музика, яка народилася, мабуть, із блискучої імпровізації, а потім була записана й відшлі­фована, сповнена юнацького на­тхнення.

Уявна музична подорожна батьківщину композитора.

 

Учитель. Уявімо, що ми по­трапили до Німеччини. Ось ми за­ходимо до Кельнського собору,. Роз­гляньмо його зовнішній вигляд. Велич цього собору ніби з'єдналась із величчю бахівської музики.

- Що характерно для архітектури собору?

- У якому стилі вона виконана?

Звернімося до словника

Фуга (від лат. fuga — втеча) — найбільш розвинута форма по­ліфонічної музики, в основі якої лежить імітація (наслідування) та багаторазове послідовне видозмінене повторення різними голо­сами однієї або кількох тем.

Підсумок учителя

Тема фуги у творі інтонаційно пов'язана з токатою. Вона по­стійно змінюється, розкривається різними гранями в різних темб­рах і регістрах.

Запитання до учнів

- У яку епоху жив і творив Й.С. Бах?

- Який музичний стиль притаманний творчості композитора: романтизм, класицизм, імпресіонізм чи бароко?

- Майже 800 років живе в мистецтві ім'я Йоганна Себастьяна Баха. Чим близька людині XXI ст. його музика?

- Що знайшли для себе в ній ви?

Гра «Мистецтвознавець».

Уявіть, що кожен із вас — мистецтвознавець. У яких кольо­рах, символах, художніх образах ви відобразили б своє враження від музики Й. С. Баха? Які поетичні слова ви знайшли б для музи­ки Й.С. Баха?

Послухайте вірш Бориса Дубровіна «Бах у Домському соборі»:

Бах в Домском соборе.

Звучанье Баха

Снова первозданно,

Его дыханье

Рвется в вышину.

И мы у этой пленницы органа –

У музыки,

У музыки в плену.

То гром грозы,

То оклик океана,

То вздох дождя,

То колокола стон,

То звук слезы,

Сорвавшейся нежданно,

А то ручья

Веселый перезвон.

Бой хрусталя,

Биение капели,

Как взлет весны,

Собора небосвод.

Сама Земля

В предчувствии апреля

Сквозь сны и стены

Музыку несет.

Так слит со сводом

Домского собора

Весь небосвод со звездной

Высотой,

Как ты со мною жаждою

Простора,

Как я с тобою сердцем

И мечтой.

 

- Чи такі слова ви хотіли сказати на честь Баха? Якою музикою вони для вас прозвучали?

Послухайте висловлювання щодо музики Й. С. Баха:

«У його музиці криється могутня сила. Вплив його музики не підпорядкований впливові часу і не залежний від нього!» (Л. Бернстайн).

«Якщо життя забере в тебе надію й віру, один бахівський твір здатен усе повернути» (Ф. Мендельсон-Бартольді).

Як ви їх розумієте?,

8. Розучування пісні «Здрастуй, світ!» композитора Л. Квінтна слова В. Кострова.

а) Слово вчителя.

У творчості композитора Лори Квінт ця пісня займає особливе місце. Саме вона принесла авторці перший справжній успіх. Уні­кальним і незабутнім було перше виконання цієї пісні на закритті Ігор Доброї Волі в Таллінні (Естонія) в 1986 році. Її виконував ан­самбль зірок російської естради.

(Звернення до портрета композитора, фотознімка першого ви­конання пісні.)

Згодом мелодія пісні довгий час буде виконувати роль позив­них на радіо.

б) Слухання пісні «Здрастуй, світ!».

Запитання до учнів

— Що оспівано в цій пісні? Які почуття вона викликає?

- Чи почули ви відлуння бахівських образів у пісні, створеній у кінці XX століття?

в) Розучування першого куплету пісні з опорою на нотний запис.

Гра «Композитор».

― Познайомтесь із текстом приспіву та складіть свою мелодію на його слова.

― Послухайте композиторський варіант приспіву та розучіть його на слух.

Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.

― Які враження справила на вас музика Й. С. Баха?

― Чим близька людині XXI ст. музика Й. С. Баха?

― Як ви розумієте значення музичного терміна «поліфонія»?

Поліфонія — це багатоголосий склад музики, усякому окреміголоси чи групи голосів мають самостійне значення та інтонаційно-ритмічний розвиток.

― У якому жанрі — академічному (серйозному) чи розважаль­ному (легкому) — написаніпісня «Здрастуй, світ!» й «Тока­та і фуга ре мінор»?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Визначати її жанр та образ­ний зміст. Вивчити формулювання музичних термінів.

12. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Здрастуй, світ!» Л. Квінт.

 

УРОК 2

 

Епіграф до уроку:

«Й. С. Бах — це такий гігант, що сприймається не як особистість, а як могутня творча лабораторія, у якійперековувалися всі творчі навички, стилі, тенденції та пошуки музики його часу».

Б.Асаф'св

Тема. Бахівські традиції в музиці XX ст.

Мета. На прикладі арії з «Бразильської бахіани № 5» по­знайомити учнів із творчістю бразильського ком­позитора XX ст. Ейтора Вілла-Лобоса. Розвивативміння характеризувати основні риси творчості відомих композиторів минулих епох і сучасності. Закріпити визначення понять «арія», «академіч­на (серйозна) музика». Розвивати вокально-хорові навички та вміння орієнтуватися в стильових на­прямах музичного мистецтва. Формувати інтерес до творчості Е. Вілла-Лобоса, Й. С. Баха, Л. Квінт, глибоке розуміння класичної музики. Виховува­ти почуття краси, оптимізму, любові до життя.

Музичний матеріал: Е. Вілла-Лобос. Арія з «Бразильської бахіани № 5» (слухання); Л. Квінт. «Здрастуй, світ» (розучу­вання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні Інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна до­шка, портрета композиторів Е. Вілла-Лобоса, Л. Квінт, фотознімок «Ріо-де-Жанейро, столи­ця Бразилії», підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковcька), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Токати і фуги ре мінор» Й. С. Баха.

Е. Вілла-Лобоса.

а) Повідомлення вчителя або учня - «музикознавця».

Бразильський композитор, диригент, гітарист і музичний Ді­яч XX ст. Ейтор Вілла-Лобос є засновником національної кла­сики Бразилії, Бразильської музичної академії та її перший президент,

Народився композитор у 1887 році в Ріо-де-Жанейро, столиці Бразилії.

(Звернення до фотознімка «Ріо-де-Жанейро, столиця Бра­зилії».)

Першим учителем музики Ейтора був його батько, який почав навчати сина гри на віолончелі із шести років. А вже в 16 років Ей­тор здійснив самостійну подорож Бразилією, записуючи народні пісні та виконуючи власні в супроводі гітари. Це сприяло розкві­ту його власної різножанрової творчості на основі народного фоль­клору й класичних традицій.

Серед творів Е. Вілла-Лобоса — кілька опер, 15 дитячих балетів та інших оркестрових жанрів, інструментальна, вокально-інструментальна музика, пісні, аранжування творів И. С. Ба­ха, С. Рахманінова для хору, оркестру, обробки народних пісень тощо.

Вілла-Лобос обожнював музику Баха. Він знав і міг вико­нати кожний його жанр й у своїх оригінальних композиціях не лише використав певні прийоми та інтонаційні риси творчо­сті німецького майстра, а й зазначив ім'я Баха в назві циклу — «бахіана».

У 1940-х роках після двох поїздок до Європи Вілла-Лобос ство­рив новий цикл із п'яти «Бразильських бахіан» — сюїт для різно­го складу виконавців. Тими творами Вілла-Лобос хотів передусімуклонитися імені й творчості Баха — неперевершеного зразка для композиторів усіх часів і народів.

б) Слухання арії з «Бразильської бахіани № 5» Вілла-Лобоса.

- Які враження справила на вас музика Е. Вілла-Лобоса?

- Який характер музики, особливості будови арії?

- Що характерно для звучання мелодії арії?

Виконайте фрагмент арії як вокаліз.

Що нагадує акомпанемент до мелодії цього твору?

- Яку атмосферу він створює?

Два такти вступу (віолончелі ріzzісаtо) імітують гітарний су­провід, створюють атмосферу серенади.

На фоні супроводу лунає вокаліз мрійливого ліричного харак­теру, що згодом переростає в нову мелодію у стилі старовинних пісень.

Російська поетеса Анна Ахматова, почувши цю арію у вико­нанні відомої співачки Галини Вишневської, написала вірш (див. «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко та інші), с. 23).

- Які враження справила на вас ця музика і як би ви змогли виразити їх — малюнком чи поетичними рядками?

- Чому композитор назвав свій твір «Бразильська бахіана»?

Арія з «Бразильської бахіани № 5» — одна із перлин світової

музичної класики. Музика арії (дует жіночого голосу й віолончелі) сповнена любові до прекрасного в житті, до вічних людських цін­ностей, що не підвладні часові.

Бахівські глибини втіленої думки та поліфонічність викладу поєднуються в «бахіанах» Вілла-Лобоса з інтонаціями бразиль­ського фольклору — елементами танцювальності та пристрасним, відвертим і «нетерплячим» вираженням почуттів.

- У якому жанрі музичного мистецтва написана арія: акаде­мічному (серйозному) чи розважальному (легкому)?

- Яке значення має творчість Е. Вілла-Лобоса для розвитку як національної, так і світової музичної культури?

«Вілла-Лобос залишиться однією з видатних постатей сучасної йому музики та найбільшою гордістю країни, що його народила» (П. Казальс, іспанський віолончеліст, педагог і диригент).

У музиці Вілла-Лобоса узагальнено його блискучі знання бра­зильського фольклору, в якому поєднались елементи індіанської, африканської, а також іспано-португальської та інших європей­ських музичних культур.

Думаючи про майбутнє Бразилії, її культуру, Вілла-Лобос за­провадив обов'язкове вивчення музики в школах Бразилії і склав для цього навчальну програму, що ґрунтувалася на багатій наці­ональній музичній культурі. Він написав посібники для хорових колективів, організовував грандіозні концерти під відкритим не­бом, збираючи дитячі хори кількістю до 44 тисяч.

5. Розучування пісні «Здрастуй, світ!» («Здравствуй, мир!») Л. Квінт (другий куплет).

― Який образний зміст має ця пісня?

― До яких важливих і вічних понять звертаються її автори? (Світ, друг, дім,радість, майбуття, любов тощо.)

Аналіз поетичних та музичних засобів виразності. (Під час вокально-хорової роботи над піснею слід звернути ува­гу на чітку дикцію, плавність виконання, чистоту інтонації, вико­навський план пісні.)

― Які пісні подібної тематики ви можете згадати? Виконання пісень за

бажанням учнів.

Гра «Композитор».

Уявіть, що кожен із вас — композитор. Кому з видатних ком­позиторів минулих епох ви присвятили б свій музичний твір?

Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.

― Чи схвилювала вас музика композиторів Е. Вілла-Лобоса та Л. Квінт?

― Чим можна пояснити інтерес сучасних митців до творчості майстрів минулих епох?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Відобразити свої враження від музики уроку в улюбленому виді мистецтва.

9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Здрастуй, світ!» Л. Квінт.

УРОК 3

Тема. Вічні почуття в музиці Бетховена.

Мета. Визначити особливість образного змісту Сона­ти № 14 (І частина) Л. Бетховена. Закріпити знан­ня понять «музичний образ», «камерна музика», «соната». Розвивати вміння глибоко аналізувати та характеризувати особливості музичного образу в його інтонаційному становленні й розвитку як відображення почуттів людини. Удосконалювати навички втілення емоційно-образного змісту му­зичного твору в процесі його виконання. Форму­вати інтерес до творчості Л. Бетховена, Л. Квінт. Виховувати вдумливе ставлення до музичного мистецтва, естетичний смак, любов до життя, по­чуття оптимізму, любові, вірності.

Музичний матеріал; Л. Бетховен. Соната № 14 (слухання); Л. Квінт. «Здрастуй, світ!» (виконання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магніто­фон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нот­на дошка, портрети композиторів Л. Бетховена, Л. Квінт, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання арії з «Бразиль­ської бахіани № 5».

Гра «Диригент».

Уявіть, що кожен із вас— диригент. Пластичним рухом руки передайте характер музики пісні.

Підсумок уроку.

а) Використання технології «Мікрофон».

1. Які враження справила на вас музика уроку?

2. За допомогою яких видів мистецтва ви змогли б її відобра­зити?

3. Чи запала вам у душу музика Бетховена?

4. Чи хотіли б ви, щоб музика Бетховена супроводжувала вас усе життя, стала вашим супутником?

5. Чи згодні ви зі словами Едуарда Ерріо, які він сказав про Бетховена: «Душі, які страждають, благородні душі, / Ві­зьміть собі в супутники цю людину»?

6. Як ви гадаєте, чому композитор не скористався у І частині сонати традиційною сонатною формою?

7. На титульному аркуші свого твору Бетховен написав «Со­ната на зразок фантазії». Чому саме так він написав? По­ясніть

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір.

10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Здрастуй,світ!» Л. Квінт.

УРОК 4

Епіграф до уроку:

«Душі, які страждають, благородні душі, Візьміть собі в супутники цю людину».

Е. Ерріо

Тема. Світ почуттів бетховенської Сонати № 14.

Мета. Продовжувати знайомство із Сонатою № 14 Л. Бет­ховена та обставинами її створення. Пояснити історію виникнення програмної назви сонати. По­глибити знання поняття «сонатна форма» та її складових частин. Розвивати вміння аналізувати музичний твір, його образний"зміст. Удосконалю­вати вокально-хорові навички. Формувати інтерес до класичної музики, до творчості Л. Бетховена, І.'Шамо. Виховувати естетичний смак, почуття співпереживання та поваги до мужньої особистос­ті, стійкість у житті, вірність у дружбі, любов до столиці України — Києва.

Музичний матеріал: Л. Бетховен. Соната № 14 (слухання); І. Шамо. «Києве мій» (виконання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання:, музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Л. Бетховена, І. Шамо, під­ручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичнемистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О, Дорогань, Ю. О. Очаовська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагмента Сонати № 14 Л. Бетховена.

Гра «Художник».

Уявіть, що кожен із вас — художник. У яких кольорах ви ба­чите сонату Л. Бетховена?

Підсумок уроку.,

а) Запитання до учнів.

1. Чи схвилювала вас музика уроку?

2. Чому Соната № 14 Л. Бетховена, створена в 1801 році, є одним із найпопулярніших музичних творів нашого часу?

Соната № 14 розкриває багатство внутрішнього світу люди­ни, передає складну гаму пристрастей з неймовірною силою та витонченістю. До Бетховена це нікому не вдавалося зро­бити в музиці з такою повнотою вираження. Цей твір згодом

назвали «вікном у романтизм».

― Із чиєї «легкої» руки Сонату № 14 стали називати «Місяч­ною»?

― Чи відповідає ця назва вашому сприйняттю музики Сона­ти №14?

― Чи близький особисто вам, сучасній людині, образний зміст Сонати № 14?.

― Чи можна «Місячну сонату», пісню «Здрастуй, світ!» відне­сти до вічних творінь?

― Що ви можете сказати про сучасність музики Л. Бет­ховена?

― Чи можете ви погодитися з такими словами композитора Д. Шостаковича: «Чим далі ми відходимо за часом від епо­хи, у якій жив і творив Бетховен, тим яскравіше вимальову­ється перед нами безсмертна краса його творінь, міць його творчого духу»?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

Домашнє завдання.

Слухати музику на власний"вибір. Написати пісню про рідне місто (село).

9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Києве мій»І. Шамо або Сонати №14 (фрагмента) Л.Бетховена

 

 

УРОК 5

Епіграф до уроку:

«У музиці Бізе життя постає, мов сліпуче сяйво».

А. Луначарський

Тема. Віковічність людських пристрастей у музиці Ж. Бізе.

Мета. Поглибити знання про творчість Жоржа Бізе та Родіона Щедріна. Виявити особливості вті­лення образу Кармен в оперній та балетній му­зиці. З'ясувати значення назви танцю хабанера та закріпити визначення понять «опера», «сюї­та». Розвивати вміння учнів аналізувати твори музично-сценічних жанрів. Формувати інтерес до видатних зразків музичної класики, зокре­ма творчості Ж. Бізе та Р. Щедріна. Вихову­вати шанувальників музично-сценічного мисте­цтва.

Музичний матеріал: Ж. Бізе. Фрагменти з опери «Кармен» (увер­тюра, хабанера, куплети Ескамільйо, сцена во­рожіння) — слухання; Р. Щедрін. Фрагменти з «Кармен-сюїти» (хабанера й сцена ворожіння, Тореро) — слухання; І. Шамо. «Києве мій» (ро­зучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD), комп'ютер), нотна до­шка, портрети композиторів Ж. Бізе, Р. Щедрі­на, І. Шамо, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н.. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл, (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагмента «Місяч­ної сонати» Л. Бетховена.

Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.

― Яка музика уроку вас вразила найбільше?

― Який з образів опери «Кармен» або «Кармен-сюїти» вам найближчий?

― У чому полягає сучасність сюжету «Кармен-сюїти»? («Кармен — вся зовні, вся — життя, вся — світло без тіней, без недомовок»,— писав французький письменник Ромен Роллан.) -

― Які засоби виразності найяскравіше розкривають образ піс­ні «Києве мій»?

― Проведення «Мозкового штурму» на знання музичних тер­мінів^

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Спостерігати за відображе­ними в ній образами й почуттями. Відтворити засобами улюблено­го виду мистецтва образ одного з героїв опери або сюїти (Кармен, Ескамільйо).

УРОК 6

Тема. Народнопісенні інтонації у творчості Л. Ревуць­кого, П. Майбороди.

Мета. Продовжувати знайомство учнів із Другою симфо­нією Л. Ревуцького (на прикладі її фіналу) — пер­шим зразком класичної симфонії в українській музиці XX ст. Виявити особливості використання композитором автентичних зразків українсько­го фольклору. Показати втілення образів україн­ського- народу й природи в симфонічній музиці. Поглибити знання понять «симфонія», «сонатна форма». Розвивати Вміння розуміти та інтерпре­тувати симфонічні твори, виявляти найголовні­ше в їхньому образному змісті. Удосконалювати вокально-хорові навички — виразне інтонуван­ня та спів кантилени. Виховувати шанувальників української музичної кл:асики, почуття любові до рідної домівки, Батьківщини.

Музичний матеріал: Л. Ревуцький. Симфонія № 2 (слухання); П. Майборода. «Моя стежина» (розучування); Ж. Бізе. Фрагмент із опери «Кармен» (слухання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр,DVD), комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Л. Ревуцького, П. Май­бороди, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл, (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагментів із опе­ри «Кармен» Ж. Бізе.

Гра «Композитор».

Уявіть, що кожен із вас — композитор. Спробуйте створити ме­лодію на текст:

Де ти, моя стежино,

Де ти, моя стежино.

Ота стежина в нашім краї

Одним-одна, одним-одна біля воріт.

Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Відобразити свою стежину в малюнках.

УРОК 7

Епіграф до уроку:

«Мелодії плинуть з мене, як вода із крана».

Й. Штраус

 

Тема. «Оригінальність легкої музики "короля валь­сів"».

Мета. Визначити особливості «Польки-піцикато» Йоганна Штрауса. Показати значення танцюваль­ної музики у світовій музичній спадщині різних епох і народів. З'ясувати значення терміна «піци­като» та визначити характерні особливості танцю полька. Розвивати вміння уважно слухати музи­ку та відзначати деталі й особливості її звучання.

Удосконалювати вокально-хорові навички учнів. Формувати інтерес до творчості Йоганна Штрау­са, П. Майбороди та високих зразків легкої кла­сичної музики. Виховувати естетичні почуття та почуття гумору, любов до рідної домівки.

Музичний матеріал: Й. Штраус. «Полька-піцикато» (слухання);П. Майборода. «Моя стежина» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD), комп'ютер), нотна до­шка, портрети композиторів Й. Штрауса, П. Май­бороди, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Польки-піцикато» Й. Штрауса.

Звернімося до словника

Полька (від чес. роlkа — половинка) — старовинний чеський народний танець; із XIX ст.— бальний танець.

Піцикато (від італ. рizzicare — щипати) — спосіб гри на струн­ному музичному інструменті, коли звук виникає внаслідок щи­пання струн Пальцями.

Її назва пояснює спосіб її виконання, адже впродовж звучання твору жоден зі скрипалів, альтистів, віолончелістів, контрабасис­тів — учасників струнного оркестру — не бере до рук смичка! Ін­ший авторський прийом надає творові блискучого й захоплюючого ефекту звучання: під час повторення головної теми щоразу затри­мується перший звук, з якого вона починається.

б) Слухання «Польки-піцикато» Й. Штрауса.

— Прослухайте, як це виконав композитор.

— Який образний зміст та характер властиві музиці польки?

Доберіть необхідні слова.

— Якій групі музичних інструментів належить головна роль?

Гра «Диригент».

Уявіть, що кожен із вас — диригент оркестру. Пластичним ру­хом руки передайте характер музики «Польки-піцикато».

Гра «Оркестр».

Розгляньте ритмічну партитуру для 3-х груп (3 учнів).

— Яким шумовим інструментам ви б довірили виконати супро­від до польки?

— Виконайте супровід в ансамблі з учителем та друзями.

(Виконання «Польки-піцикато» в ансамблі.)

— Які музичні твори композитора Й. Штрауса ви можете зга­дати?

— До якого музичного жанру — серйозного чи легкого — нале­жить музика Й. Штрауса?

— Як називали композитора його сучасники? («Королем вальсів».)

7. Розучування пісні П. Майбороди «Моя стежина».

— Який образний зміст має ця пісня?

— Як її слід виконувати?

— Подумайте над виконавським планом другого куплету.

— Зверніть увагу на текст пісні, особливості її виконання, ви­соку позицію другої частини кожного куплету зі слів «Де ти, моя стежино...».

— Які пісні схожого змісту для порівняння ви можете зга­дати?

Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.

1. Які почуття викликала у вас музика сьогоднішнього уроку?

2. До якого жанру вона належить?

3. Чи згодні ви з поданими нижче словами композитора І. Дунаєвського стосовно «легкої музики»:

«Легкий жанр вимагає від композитора відточеної, віртуоз­ної майстерності... Витонченість, благородна простота, ла­конічність, гумор, вишуканість зовнішнього вбрання — усе це творчі ознаки гарної легкої музики...»?

4. У яких кольорах ви зобразили б її?

5. Які риси творчості Й. Штрауса найбільше подобаються кож­ному із вас як слухачеві музики?

б) Заключне слово вчителя.

Шанувальники й знавці музичної класики з великою повагою ставились до творчості Йоганна Штрауса як до високих зразків легкої розважальної музики, що наділяють слухачів радісними й світлими почуттями. Саме у творчості Штрауса зникла, здавало­ся б, непереборна межа між «високими» класичними жанрами та розважальними. -

Сучасники Йоганна Штрауса називали композитора «королем вальсів». Він і сьогодні залишається майстром цього танцюваль­ного жанру. «Вальси Штрауса — це улюблена музика мільйонів, що живе серед нас, яка примушує сяяти наші душі»,— говорив І. О. Дунаєвський.

в) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на легку му­зику минулих епох.

УРОК 8

Епіграф до уроку:

«Увесь розвиток музики являє собою безперервне розширення музичного простору — з'являються все нові й нові площини мислення».

А. Шнітке

Тема. Полістилістика творчості Альфреда Шнітке.

Мета. Визначити особливості полістилістики А. Шніт­ке на прикладі «Сюїти у старовинному стилі». З'ясувати значення понять «полістилістика», «бард», «стиль», «сюїта». Розвивати вміння ло­гічно та аргументовано висловлювати свої думки щодо стильових напрямів музичного мистецтва. Удосконалювати вокально-хорові навички. Фор­мувати інтерес до класичної музики XX ст. та її видатних представників, до творчості А. Шнітке.

Виховувати естетичний смак, почуття патріотиз­му, любові до рідного міста, столиці України — Києва.

Музичний матеріал: А. Шнітке. Сюїта у старовинному стилі (слухан­ня); П. Майборода. «Моя стежина» (розучування, виконання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна до­шка, портрети композиторів А. Шнітке, П. Май­бороди, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8,кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. До- рогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Сюїти у старовин­ному стилі» А. Шнітке.

Гра «Художник».

Уявіть, що кожен із вас — художник. Яким має бути малюнок до пісні «Моя стежина»?

Звернімося до словника

Полістилістика (від грец. роly — багато) — поєднання в од­ному творі (чи загалом у творчості) елементів різних стилістичних напрямів.

А тепер знову надаємо слово нашим музикознавцям.

Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.

1. Які почуття викликала у вас музика уроку?

2. За допомогою яких поетичних рядків ви могли б це вира­зити?

3. Яке, враження справило на вас «відлуння бахівської епохи» в музиці XX ст. у «Сюїті у старовинному стилі»?

4. Що є характерним для творчості А. Шнітке?

5. Яким методом послуговувався композитор? Який висновок щодо цього ви можете зробити?

Композитор звертався до методу, який отримав назву «по­лістилістика». Цей метод передбачає поєднання в одному творі елементів різних стилів та епох, розмаїття музичних цитат тощо. Використання техніки «колажу» — це не стіль­ки дань сучасній мистецькій моді, скільки вираження по­гляду художника на сьогоднішнє суперечливе життя. Слід сказати, що елементи полістилістики існували в європей­ській музиці здавна.

6. Яка ваша думка щодо полістилістики в сучасній музиці?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на музику авангардного полістилістичного напрямку. Виконати мистецький художній колаж сучасної музики.

10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Сюїти у старовинному стилі» А. Шнітке.

 

 

УРОК 9

Тема. Джаз як явище музичної культури XX ст.

Мета. Познайомити учнів з історією джазової музики, її найвідомішими напрямами, представниками, творами. На прикладі творчої діяльності Л. Армстронга, гурту «Бітлз» довести важливу роль естрадної музики в житті людей. З'ясувати зна­чення термінів «спіричуел», «блюз», «регтайм», «джаз». Закріпити знання понять «легка (розва­жальна) музика», «каденція», «мюзикл», «сюї­та». Формувати вокально-хорові навички канти­ленного співу, почуття ритму, інтерес до джазової музики. Виховувати естетичний смак у царині легкої музики.