Для підготовки контрольної роботи з теорії парламентаризму

ТЕОРІЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ

ПЛАНИ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Для підготовки контрольної роботи з теорії парламентаризму

для студентів денної форми навчання

Національного університету «Львівська політехніка»

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

 

ТЕОРІЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ

ПЛАНИ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Для підготовки контрольної роботи з теорії парламентаризму

для студентів денної форми навчання

Національного університету «Львівська політехніка»

 

Затверджено

на засіданні кафедри політології

Протокол №1 від 27 серпня 2010 р.

 

Львів – 2010

Теорія парламентаризму: Плани та методичні вказівки для підготовки контрольної роботи з теорії парламентаризму для студентів денної форми навчання Національного університету «Львівська політехніка». – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010. –23 с.

 

 

Укладачі Бучин М.А. канд. політ. наук., доц.,

Ільницька У.В. канд. політ. наук., доц.,

Кучма Л.О. канд. політ. наук., асист.,

Турчин Я.Б. канд. політ. наук., доц.,

 

 

Рецензенти Мирський Р.Я., д-р філософ. наук, проф.

Гетьманчук М.П. д-р істор. наук, проф.

 

 

Відповідальний за випуск Бучин М.А., канд. політ. наук., доц.

 

ЗМІСТ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1. 5

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2. 6

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3. 7

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4. 8

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5. 9

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6. 11

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 7. 12

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 8. 13

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 9. 14

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 10. 15

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 11. 15

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 12. 16

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 13. 17

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 14. 17

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 15. 18

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 16. 19

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 17. 19

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 18. 20

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 19. 21

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 20. 21

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1

ПОЛІТИЧНА ВЛАДА

1. Політична влада: сутність, структура та різноманітність її форм.

2. Ефективність та легітимність влади.

3. Еволюція джерел та ресурсів влади від давніх часів до сьогодення.

 

Література

1. Білецька І. Парламент у системі розподілу функцій влади //Віче. – 1997. – №1.

2. Висоцький О. Проблема легітимації політики в концепції М.Вебера //Грані. – 2003. – №6. – С.132–136.

3. Висоцький О. Сутність легітимної політики //Політичний менеджмент. – 2004. – №4. – С.24–34.

4. Воронов І.О. Феномен влади: горизонти людського і політичного виміру: Монографія /НАН України, Ін-т політ. і етнонац. досліджень. – К.: Генеза, 2005. – 287с.

5. Гелей С., Рутар С. Основи політології. – Львів: Світ, 2001. – С.53–80.

6. Зуев В.И. Власть в системе политических категорий //Государство и право. – 1992. – №7.

7. Кравченко Ю., Чечель В. Легітимність влади й можливість її досягнення //Політологічні читання. – 1993. – №2.

8. Кухта Б. Політична влада та її рішення. – Львів: ЦИД, 2006. – 237 с.

9. Ледяев В. Формы власти: типологический анализ //Полис. – 2000. – №2.

10. Ледяєв В.Г. Власть: концептуальний анализ. – М.: Российская политическая енциклопедія (РОССПЄН). – 2001. – С. 292 – 295.

11. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. – К.: Каравела, Львів: Новий світ-2000, 2000. – С.96–103.

12. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.: Генеза. – 1997. – 395 с.

13. Політологія /Навч. посібник /О.О.Волинець, М.П.Гетьманчук, В.В.Гулай, С.І.Дорошенко, І.Р.Малик, О.Ю.Мороз, Р.Я.Пасічник, О.В.Піскорський, П.П.Ткачук, В.І.Харченко. – Серія „Дистанційне навчання”. – № 28. – Львів: Видавництво НУ „Львівська політехніка”, 2005. – 360 с.

14. Політологія у схемах, таблицях та визначеннях: Навчальний посібник для курсантів та студентів вищих військових навчальних закладів /За ред. Гетьманчука М.П. – Львів: Військовий інститут, 2003. – 273 с.

15. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика /А.Колодій, Л.Климанська, Я.Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

16. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. – К.: „ТАНДЕМ”, 1996. – 240 с.

17. Сікора І. Проблеми легітимності політичної влади і державності в перехідних суспільтсвах //Політологічні читання. – 1992. – №1

18. Словник-довідник політологічних термінів /За ред. М.П.Гетьманчука. – Львів: Військовий інститут, 2003. – 229 с.

19. Халипов В. Введение в науку о власти. – М.: Технологическая школа бизнеса, 1995. – 640 с.

20. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник.- К., 2002.

 

Методичні вказівки

Влада є одним з фундаментальних начал суспільства та політики. Вона існує всюди, де є стійкі об’єднання громадян: в сім’ї, колективах, різноманітних установах та інститутах, в державі. В першому питанні слід проаналізувати різноманітні визначення влади, які відображають складність, багатоаспектність цього явища. Окрім цього увагу слід звернути увагу на структуру влади, визначити її суб’єкт, об’єкт та ознаки суспільної, політичної і державної влади. Слід також зосередити увагу на проблемі типологізації влади в залежності від різноманітних критеріїв [1; 4; 5, с. 65–79; 6; 8; 9; 10; 11, с. 158–169; 13, с. 33–38; 15, с. 51–63; 16; 18; 20].

Друге питання доцільно розпочати з розкриття основних властивостей політичної влади, таких як легальність, верховенство, легітимність, публічність, ефективність влади. Окремо варто розглянути поняття легітимності політичної влади, як такої що має позитивну оцінку, прийняття її суспільством, визнання її правомірною та згоду їй підкорятися. Необхідно пояснити, чому легітимність пов’язана з авторитетом влади, її відповідністю до ціннісних уявлень більшості громадян, з консенсусом суспільства стосовно основоположних політичних цінностей. Також слід розглянути типи легітимного панування М.Вебера, який вніс значний вклад у теорію легітимації влади. З легітимністю влади тісно пов’язана її ефективність. Необхідно розглянути за яких умов влада є ефективною, тобто результативною, якою є міра виконання нею своїх функцій в політичній системі та суспільстві. Слід пояснити, чому легітимність влади та її ефективність є двома важливими факторами її стабільності, довіри до неї та підтримки її громадянами. На завершення необхідно визначити, за яких умов можлива криза легітимності та як можна її подолати [2; 3; 5, с. 69–70; 7; 11, с. 162–164; 12; 15, с. 55–58; 17; 20].

Політична влада використовує певні ресурси (психологічні, матеріальні, структурні та ін.) та визначається за певними джерелами. У третьому питання слід проаналізувати зміни уявлень про різноманітні засоби та джерела влади, визначити позиції науковців стосовно їх історичної зміни. Доцільно порівняти основні ресурси, що їх сьогодні використовують суб’єкти владних відносин, визначивши головні з них [4; 6; 8; 10; 15, с. 52–54; 19].

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2

ДЕРЖАВА І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

План

1. Сутність, походження, функції та форма держави.

2. Правова держава та громадянське суспільство.

3. Проблеми формування громадянського суспільства в Україні.

 

Література

1. Белламі Р. Три моделі прав і громадянства. Лібералізм: антологія. – К., 2002. – с. 974-997.

2. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. Дослідження категорії громадянське суспільство. – Львів, 2000.

3. Гелей С.Д. Рутар С.М. Політологія: Навчальний посібник. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2004. – 360 с.

4. Дмитренко Р. В. Громадянске суспільство і демократична держава: проблема взаємовідносин. Творча робота з курсу політології. – К., 2007. – 11 с.

5. Іванов В. М. Історія держави і права України. – К., 2002. – 264 с.

6. Іванченко Р. П. Українська державність в 20-90-х рр. – К., 2000. - 255 с.

7. Кін Дж. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення. – К., “К. І. С.”. – 2000. – 191 с.

8. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. – Львів, 2002.

9. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник / М. С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та інш. За заг. ред. В.О. Ріяки. – 2-ге вид., доп. і переробл. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.

10. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права:навчальний посібник. –К.:Атіка, 2005. – 592 с.

11. Мала енциклопедія етнодержавства /НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького; Редкол.: Ю.І.Римаренко (відп. ред.) та ін. - Довіра: Генеза, 1996. 942 с.

12. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К: Генеза, 1997. – 400 с.

13. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика // А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2003. – 664 с.

14. Політологія: Навч. посібник / О.О. Волинець, М.П. Гетьманчук, В.В. Гулай, С. І. Дорошенко, І. Р. Малик, О.Ю. Мороз, Р.Я. Пасічний, О.В. Піскорський, П.П. Ткачук, В. І. Харченко. – Серія "Дистанційне навчання". – № 28. – Львів: Вид-во Національного університету "Львівська політехніка", 2005. – 360 с.

15. Рябчук М. Дилеми українського Фауста: громадянске суспільство і “розбудова держави”. – К., 2000.

16. Українське суспільство 1994-2004: Моніторинг соціальних змін. – НАН України: Інститут соціології. – К., 2004.

 

Методичні рекомендації

Розкриваючи зміст першого питання, необхідно дати визначення держави як специфічної форми організації політичного життя, проаналізувати підставові характеристики державної організації, вказати на прерогативи держави. Також необхідно детально охарактеризувати різноманітні теорії походження держави (теологічну теорію, концепцію суспільного договору, класову, психологічну та інші). Висвітлюючи перше питання, необхідно проаналізувати три основні парадигми держави: справедливої держави, держави політичного реалізму, правової держави. Необхідно дати визначення таким поняття як, форма державного правління, політичний режим, державно-територіальний устрій, які визначають форму держави. Наприкінці першого питання доцільно розкрити зміст основних внутрішніх та зовнішніх функцій держави [11; 12; 13, с. 39-370; 373-374; 14, с. 145-149].

Розкриваючи питання правової держави, варто наголосити, що визначальними принципами є верховенство права, гарантування реалізації прав і свобод особи та підпорядкування владних структур нормам права. Необхідно висвітлити ознаки правової держави та проаналізувати особливості становлення правової держави в Україні [2; 3; 4; 5; 7; 13, с. 375-378; 14, с. 159-162; 16]. Варто звернути особливу увагу на проблему взаємовідносин між державою та громадянським суспільством. Характеризуючи поняття громадянського суспільства, варто розкрити його атрибути, структуру та функції [1; 2; 3; 6; 10; 11; 12; 13, с. 378-383; 14, с. 162-166].

В третьому питанні необхідно проаналізувати проблеми, пов’язані з формуванням громадянського суспільства в сучасній Україні. Зокрема, проаналізувати процес створення інституцій громадянського суспільства в період «перебудови» та на сучасному етапі [5; 6; 8; 11;12; 15;16].

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3

ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ

План

1. Сутність та різновиди форм державного правління.

2. Монархія як форма державного правління та її різновиди. Відмінності між конституційною та абсолютною монархією.

3. Республіканська форма державного правління.

 

Література

1. Гелей С.Д. Рутар С.М. Політологія: Навчальний посібник. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2004. – 360 с.

2. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політико-правові системи світу: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – 668 с.

3. Дахно І.І., Тимофеєв С.М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. – К.: МАПА, 2005. – 608 с.

4. Каневський О.С. Розподіл влади в США: історія та сучасність. – Севастополь, 1997.

5. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник / М. С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та інш. За заг. ред. В.О. Ріяки. – 2-ге вид., доп. і переробл. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.

6. Кухта Б. Політична влада та її рішення. – Львів: ЦГД, 2006, – 240 с.

7. Мала енциклопедія етнодержавства /НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького; Редкол.: Ю.І.Римаренко (відп. ред.) та ін. - Довіра: Генеза, 1996. 942 с.

8. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. – К: Генеза, 1997. - 400 с.

9. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика // А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2003. – 664 с.

10. Політологія: Навч. посібник / О.О. Волинець, М.П. Гетьманчук, В.В. Гулай, С. І. Дорошенко, І. Р. Малик, О.Ю. Мороз, Р.Я. Пасічний, О.В. Піскорський, П.П. Ткачук, В. І. Харченко. – Серія "Дистанційне навчання". – № 28. – Львів: Вид-во Національного університету "Львівська політехніка", 2005. – 360 с.

11. Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи. Інституційний вимір. – Львів, 2004.

12. Рудич Ф.М. Політологія: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – 480 с.

 

Методичні рекомендації

Висвітлення першого питання варто розпочати із з’ясування сутності поняття „форма державного правління” як характеристики держави, що вказує на спосіб організації верховної влади в державі. Висвітлюючи сутність поняття форма державного правління варто наголосити, що форма державного правління визначається джерелами, порядком формування та правовим статусом вищих органів влади, та обумовлює їх структуру, принципи взаємовідносин та співвідношення сфер компетенцій. Політологічна наука розрізняє дві основні форми державного правління - республіку та монархію, кожна з яких має декілька підвидів [1; 3; 5; 8; 9, с. 385; 10, с. 94].

В другому питанні необхідно охарактеризувати монархію як форму державного правління, за якої найвища державна влада повністю або частково належить одній особі (монарху); здійснюється за спадковим правом і не є похідною від будь-якої іншої влади. Також потрібно докладно розглянути та проаналізувати такі різновиди монархій як абсолютна, дуалістична та парламентська. В цьому ж питанні необхідно проаналізувати основні відмінності між конституційною та абсолютною монархією [2; 3; 5; 9, с. 387, 407-413; 10, с. 183-184].

Висвітлення третього питання доцільно розпочати із визначення поняття республіка. Необхідно наголосити, що республіка – це форма державного правління, за якої найвища державна влада здійснюється виборними органами, що обираються на певний визначений термін. Найвищі органи державної влади у республіці є підзвітні і підконтрольні народові та виконують свої повноваження на підставі Конституції та законів. Залежно від відповідальності уряду – перед президентом або парламентом, розрізняють три форми республіканського правління: президентську, парламентську і змішану [2; 3; 4; 5; 8; 9, с. 385; 12].

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4

План

1. Поняття та різновиди державно-територіального устрою.

2. Сутність, ознаки та різновиди унітарних держав.

3. Особливості та типологія складних держав.

 

Література

1. Гелей С.Д. Рутар С.М. Політологія: Навчальний посібник. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2004. – 360 с.

2. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політико-правові системи світу: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – 668 с.

3. Дахно І.І., Тимофеєв С.М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. – К.: МАПА, 2005. – 608 с.

4. Каневський О.С. Розподіл влади в США: історія та сучасність. – Севастополь, 1997.

5. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник / М. С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та інш. За заг. ред. В.О. Ріяки. – 2-ге вид., доп. і переробл. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.

6. Мала енциклопедія етнодержавства /НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького; Редкол.: Ю.І.Римаренко (відп. ред.) та ін. - Довіра: Генеза, 1996. 942 с.

7. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. – К: Генеза, 1997. - 400 с.

8. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика // А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2003. – 664 с.

9. Політологія: Навч. посібник / О.О. Волинець, М.П. Гетьманчук, В.В. Гулай, С. І. Дорошенко, І. Р. Малик, О.Ю. Мороз, Р.Я. Пасічний, О.В. Піскорський, П.П. Ткачук, В. І. Харченко. – Серія "Дистанційне навчання". – № 28. – Львів: Вид-во Національного університету "Львівська політехніка", 2005. – 360 с.

10. Рудич Ф.М. Політологія: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – 480 с.

11. Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи. Інституційний вимір. – Львів, 2004.

12. Токвіль А. де. Про демократію в Америці. - К.: Всесвіт, 1999.

13. Уотс Рональд Л. Федеративні системи / Перекл. з анг. - Харків, 2002.

14. Шаповал В. Державний лад країн світу. - К.: Український центр правничих студій, 1999.

 

Методичні рекомендації

При розгляді першого питання необхідно розкрити поняття державно-територіального устрою. Варто проаналізувати політико-правовий статус територіально-адміністративних складових держави та принципи їх взаємовідносин з центральними органами влади та між собою. Також потрібно наголосити, що державно-територіальний устрій є втіленням певного ступеня централізації або децентралізації державних функцій, певного співвідношення владних повноважень центральних і регіональних владних структур [2; 3; 5; 7; 8, с. 387-393; 14].

Вивчення другого питання передбачає висвітлення основних характеристик простої (унітарної) форми державно-територіального устрою. Потрібно відмітити, що унітарна держава є найпоширенішою формою державно-територіального устрою; це - єдина держава, територіальні одиниці якої не мають свого власного суверенітету та політичної самостійності. Слід також охарактеризувати основні ознаки унітарної держави та докладно розглянути види унітарної держави за ступенем централізації державної влади із наведенням конкретних прикладів [3; 5; 6; 7; 8, с. 387-388].

У третьому питанні необхідно розглянути складну форму держави як різновид державно-територіального устрою, яка включає в себе такі види: федерація, конфедерація та імперія. Також необхідно подати їх визначення, детальну характеристику, основні відмінності між собою та історію формування. Особливу увагу слід приділити проблемі утворення та функціонування федерації, яких на сьогоднішній день у світі є значна кількість. На прикладі деяких розвинених країн у загальних рисах визначити специфічні риси федеративних систем [2; 4; 5; 7; 8, с. 388-390; 11; 13].

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5

Література

1. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політико-правові системи світу: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – 668 с.

2. Давимука С., Колодій А., Кужелюк Ю., Харченко В. Політичні режими сучасності і перехід до демократії. – Львів, 1999.

3. Кимлічка В. Лібералізм і права меншин. – Харків, 2001

4. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник / М. С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та інш. За заг. ред. В.О. Ріяки. – 2-ге вид., доп. і переробл. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.

5. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права: навч. посібник. – К.: Атіка, 2005. – 592 с.

6. ЛеДюк Лоуренс. Учасницька демократія: референдуми у теорії та на практиці / – Харків: Центр Освітніх Ініціатив, 2002. – 160с.

7. Основи демократії: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / Авт. колектив: М. Бессонова, О.Бірюков, С. Бондарук та ін.; За заг. ред. А. Колодій; М-во освіти і науки України, Ін-т вищої освіти АПН України, Укр.-канад. проект "Демократична освіта", Інститут вищої освіти. – К.: вид-во "Ай-Бі", 2002. – 684с.

8. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика // А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2003. – 664 с.

9. Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 704 с.

10. Політологія: Навч. посібник / О.О. Волинець, М.П. Гетьманчук, В.В. Гулай, С. І. Дорошенко, І. Р. Малик, О.Ю. Мороз, Р.Я. Пасічний, О.В. Піскорський, П.П. Ткачук, В. І. Харченко. – Серія "Дистанційне навчання". – № 28. – Львів: Вид-во Національного університету "Львівська політехніка", 2005. – 360 с.

11. Політологія: підручник для курсантів вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України / За заг. ред. В.Ф. Смолянюка. – 1-ше видання, – Вінниця: Нова книга, 2002. – 446 с.

12. Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К.: Вид. центр "Академія", 2001. – 528 с.

13. Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи. Інституційний вимір. – Львів, 2004.

14. Шаповал В. Державний лад країн світу. – К., 1999.

15. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): підручник. – К.: Либідь, 2002. – 576 с.

 

Методичні рекомендації

Висвітлюючи у контрольній роботі перше питання, слід з"ясувати, що розуміється під демократією, які її витоки; пояснити походження терміну "демократія". Варто звернути увагу на багатозначність поняття демократії як способу ведення суспільних справ і як суспільно-політичного ідеалу. Слід наголосити, що демократія, разом з тим, може виступати як певний тип громадського руху чи форма організації будь-якого суспільного об"єднання, асоціації, що базуються на засадах виборності керівних органів, рівності членів, прийнятті рішень більшістю. Необхідно підкреслити, що демократія розглядається і як певний спосіб організації й функціонування державно-владної сфери, де забезпечується народовладдя [2, с.28-30; 7, с.21-26; 8, с.398-399; 9, с. 301; 15, с.395-396;].

Порушуючи проблему історичної еволюції уявлень про демократію, варто детально розглянути характеристику античної демократії, розкрити сутність прямої демократії, проаналізувати її основні риси. Необхідно виділити головні відмінності між античною і сучасною демократією, вказати на наслідки (за Р. Далем) розширення масштабів демократії в сучасних умовах [2, с.30-36; 7,с.26-29; 8, с.399-403; 10, с.176-179;].

Висвітлюючи друге питання, варто зробити наголос на тому, що головна суперечність демократії – це суперечність між ідеєю демократії як повновладдям народу і неможливістю її практичного здійснення. Різне теоретичне вирішення суперечності між ідеалом демократії та її реальністю знаходить свій вияв в існуванні багатоманітних концепцій демократії, які відображають різні підходи в тлумаченні ступеня участі широких мас в управлінні державою. Розкриваючи у контрольній роботі сутність концепцій, необхідно відзначити особливості, специфіку, сильні і слабкі риси кожної з них. Значну увагу варто приділити теорії поліархії, запропонованої Р.Далем, яка є різновидом плюралістичної демократії. У контрольній роботі необхідно зробити порівняльний аналіз сучасних концепцій та визначити найбільш оптимальну для України [2, с.36-42; 8, с.403-407; 9, с.303-305; 10, с.194-199; 12, с.398-406; 15, с. 398-406;].

Висвітлення третього питання передбачає аналіз головних ознак демократичного політичного режиму [2, с. 60-63; 8, с. 424-425; 10, с. 179-183; 12, с. 264-267; 15, с. 389-391, 395-398]. Крім того, варто зосередити увагу на розгляді типології демократичних режимів [8, с.426-428].

Четверте питання контрольної роботи вимагає глибокого аналізу процесу становлення демократії в Україні. Необхідно висвітлити специфіку демократичних перетворень у нашій державі, проаналізувати фактори, які ускладнюють процес всебічної демократизації, накреслити перспективи формування демократичного суспільства в Україні [2, 7, 13, матеріали ЗМІ].

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6

Методичні рекомендації

При вивченні першого питання необхідно розглянути особливості недемократичних режимів, причини їх виникнення, їх ознаки та типологію. У цьому питанні слід наголосити на тому, що недемократичні режими існують у значній частині сучасного світу, однак вони мають тенденцію до занепаду і зміни їх демократичними системами [11, c. 261-263; 12, с. 438-445; 13, c. 203-208; 19, с. 385-386].

У другому питанні необхідно чітко виділити основні ознаки тоталітарного та авторитарного режимів. Варто наголосити, що тоталітаризм - це деспотичний режим, який визначається насильницьким політичним, економічним та ідеологічним пануванням існуючої влади, тотальним контролем над суспільством масової політичної партії. Порівнюючи тоталітарний та авторитарний режими, необхідно наголосити на основних відмінностях авторитаризму, зокрема вказати, за яких умов він набуває поширення, яким є характер влади, як розвиваються політичні інститути тощо [4, с. 86-90; 11, с.263-264; 12, с. 446-450; 13, с. 209-211; 19, c. 387-388].

У третьому питанні необхідно розглянути найпоширеніші сучасні авторитарні режими (на прикладі пострадянських країн, країн Африки, Азії та Латинської Америки), особливості їх функціонування. Детальніше слід розглянути організацію влади в сучасних абсолютних монархіях (Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Оман) та персональних тираніях (Сомалі, Нікарагуа). У цьому питанні необхідно викласти власне бачення щодо можливих позитивів авторитарного режиму і за яких умов він може бути ефективним [2; 5; 15; 17].

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 7

Література

1. Біляцький С. Під ковдрою демократії. Соціально-економічні аспекти нової епохи в контексті українського шляху оновлення і розвитку // Політика і час. – 2003. – № 1.

2. Бурдяк В.І. Теоретичні і методологічні проблеми політологічних досліджень: Навч. посібник. – Чернівці: Рута, 2005. – Ч.І. – 104 с.

3. Вегеш М., Останець Ю. Світ політології: Навч.-метод. посібник. – Ужгород: Говерла, 2006. – 471 с.

4. Іванов М.С. Політична освіта в контексті політичних трансформацій суспільства: Монографія. – Миколаїв, 2004. – 279 с.

5. Іщенко М.П., Деркач Ж.В. Політологія: питання теорії і методики: Навч.-метод. посібник. – Черкаси, 2006. – 318 с.

6. Обушний М.І. Політологія: Довідник. – К.: Довіра, 2004. – 599 с.

7. Паламарчук В., Литвиненко О. Напівдемократія як результат політичних перетворень? // Віче. – 2003. ‑ № 1.

8. Політологія: Підручник / За ред. Бабкіної О.В. – К.: Академія, 2006. – 567 с.

9. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика // А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2003. – 664 с.

10. Рудич Ф. М. Політологія: Підручник. – К.: Либідь, 2005. – 478 с.

11. Світ – система теорії і сучасні глобальні трансформації. – Харків, 2000. – 199 с.

12. Шарп Дж. Від диктатури до демократії: концептуальні засади здобуття свободи / Ін-т ім. Альберта Ейнштейна. – Львів: Сполом, 2004. – 83 с.

Методичні рекомендації

При підготовці першого питання потрібно розкрити зміст глобального процесу демократизації, який набув значного поширення в другій половині ХХ ст., дати характеристику трьох хвиль демократизації. При цьому важливо наголосити, що передумовою та підготовчим етапом такого процесу є делегітимізація та лібералізація недемократичних режимів, які втрачають підтримку своїх громадян [2; 3; 4, с. 145; 9, с. 398-407; 11, с. 86].

Розглядаючи друге питання слід звернути увагу на висвітлення двох основних типів (способів) переходу до демократії, а саме: а) розрив з минулим, який можна здійснювати або насильницьким методом, або шляхом абдикації; б) перехід шляхом компромісів та взаємних поступок. Необхідно дати характеристику „переходу” як типу суспільної трансформації та показати, що саме при нереволюційному способу зміни політичного режиму зберігається правова неперервність. Також потрібно виділити стадії трансформаційного процесу, зокрема: а) переговорів та укладення угод; б) прийняття рішень; в) консолідації демократичних інститутів, звикання суспільства до нових політичних механізмів [5, с. 127; 7; 9, с.454-460; 12].

У третьому питанні варто зосередити увагу на характеристиці чинників, які обумовлюють особливості та труднощі переходу до демократії в Україні, зокрема, вказати на низькі темпи та непослідовність економічних та політичних реформ, політичну кризу у верхніх щаблях влади. Разом з тим можна показати і позитивні зрушення, які досягнуті під час розбудови незалежної Української держави, становлення демократичної політичної системи та побудову громадянського суспільства в Україні за роки незалежності [1; 5, с.84; 8; 9, с.466-469].

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 8

Література

1. Дюверже М. Политические партии / Пер. с франц. – М.: Академический проект, 2000. – 558 с.

2. Кирпічов О.А., Соловйов В.В. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник. – Донецьк: ТОВ „Юго-Восток, ЛТД”, 2006. – 371 с.

3. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / В.О.Ріяка, В.С.Семенов, М.В.Цвік та ін.; За заг. ред. В.О.Ріяки. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 512 с.

4. Політичні партії в незалежній Україні: роль та місце у політичній трансформації суспільства: науковий збірник / Укладач В.В.Нікітін. – Х.: ХарРі УАДУ, 2001. – 140 с.

5. Політологія / За ред. А.Колодій. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

6. Цибенко А. Політична партія в парламенті України: принципи організаційного функціонування. – К., 1997. – 44 с.

7. Шведа Ю.Р. Теорія політичних партій і партійних систем: Навч. посібник. – Львів: Тріада плюс, 2004. – 528 с.

8. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): підручник. – К.: Либідь, 2002. – 576 с.

 

Методичні рекомендації

При розгляді першого питання необхідно зосередити увагу на з’ясуванні суті та ознак політичних партій, передумов їх виникнення та ролі у сучасних демократичних політичних системах [4; 5, с. 203-207; 7, с. 6-80, 233-261].

Дослідження другого питання потребує здійснення детальної класифікації політичних партій за різноманітними критеріями. Особливу увагу рекомендовано приділити загальноприйнятій класифікації політичних партій за місцем у спектрі політичних сил на ліві, центристські і праві. Крім того необхідно розглянути класифікацію партійних систем, проаналізувати особливості різновидів альтернативних і неальтернативних партійних систем на прикладі країн світу [5, с. 210-215, 219-223; 7, с. 289-335, 386-490].

У третьому питанні необхідно проаналізувати умови та особливості становлення багатопартійності в Україні після здобуття незалежності. Варто показати трансформацію партійної системи України з атомізованої до поляризованої, а також поступове набуття нею ознак партійної системи поміркованого плюралізму [4; 5, с. 227-238].

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 9

Література

1. Бебик В.М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг: Навч.-метод. посіб. – К.: МАУП, 2001. – 216 с.

2. Закон “Про вибори народних депутатів України” від 7 липня 2005 р.

3. Закон “Про вибори Президента України” від 13 березня 2004 р.

4. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навч. посіб. Друге видавництво, доповнене. – К.: Атіка, 2002. – 480 с.

5. Малкин Э., Сучков Э. Основы избирательных технологий. – М.: Русская панорама, 2002. – 464 с.

6. Олуйко В.М. Парламентське право України: проблеми теорії та практики. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 216 с.

7. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. – Т.1./За ред. В.Ф.Погорілка. – К.: Юридична думка, 2006. – 544 с.

8. Політологія / За ред. А.Колодій. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

9. Рябов С.Г. Політичні вибори: Навч. посібник. – К.: Тандем, 1998. – 96 с.

10. Скрипкина Ж.Б. Избирательные системы и технологии. – М.: Вузовский ученик, 2006. – 174 с.

 

Методичні рекомендації

У першому питанні аналізується поняття та особливості виборів як демократичного механізму формування представницької влади. Розгляд питання передбачає також дослідження основних етапів виборчого процесу. Також варто чітко провести межу між такими поняттями як «виборчий процес» та «виборча кампанія» [2; 3; 4, с. 145-151, 164-218; 10, с. 20-26, 71-91].

У другому питанні потрібно здійснити аналіз демократичних принципів виборів як умови функціонування стабільної демократичної політичної системи [7; 10].

В третьому питанні необхідно здійснити порівняльний аналіз мажоритарної, пропорційної та змішаної виборчих систем, з’ясувати головні переваги і недоліки кожної з них [4, с. 161-163; 8, с. 216-219; 10, с. 102-114].

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 10

Література

1. Кирпічов О.А., Соловйов В.В. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник. – Донецьк: ТОВ „Юго-Восток, ЛТД”, 2006. – 371 с.

2. Кислий П., Вайз Ч. Становлення парламентаризму в Україні: на тлі світового досвіду. – К.: Абрис, 2000. – 414 с.

3. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / В.О.Ріяка, В.С.Семенов, М.В.Цвік та ін.; За заг. ред. В.О.Ріяки. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 512 с.

4. Основи політичної науки: Курс лекцій за ред. Б.Кухти. – Ч.1. (З історії політичної думки: від стародавності до наших днів / Б.Кухта, А.Романюк, М.Поліщук, Л.Старецька. – Вид. 2-е, випр. і доп. – Львів: Кальварія, 1997. – 228 с.

5. Політологія / За ред. А.Колодій. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

 

Методичні рекомендації

При аналізі першого питання необхідно розкрити суть та особливості народовладдя у добу Античності, показати важливу роль давніх елементів парламентаризму у формуванні сучасної представницької демократії [2, с. 11-29; 5, с. 399-401].

У другому питанні потрібно проаналізувати зародження парламентаризму у його сучасному розумінні у середньовічній Європі [2, с. 30-31; 4].

При розгляді третього питання варто з’ясувати особливості сучасного парламентаризму на прикладі таких сучасних демократичних держав як США, Великобританія, Франція, ФРН та ін. [2, с. 31-42; 5, с. 401-403].

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 11

Література

1. Кислий П., Вайз Ч. Становлення парламентаризму в Україні: на тлі світового досвіду. – К.: Абрис, 2000. – 414 с.

2. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навч. посіб. Друге видавництво, доповнене. – К.: Атіка, 2002. – 480 с.

3. Олуйко В.М. Парламентське право України: проблеми теорії та практики. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 216 с.

4. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. – Т.1./За ред. В.Ф.Погорілка. – К.: Юридична думка, 2006. – 544 с.

5. Політологія / За ред. А.Колодій. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

6. Шаповал В.М., Борденюк В.І., Журавльова Г.С. Парламентаризм і законодавчий процес в Україні: Навчальний посібник. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – 216 с.

 

Методичні рекомендації

Аналіз першого питання передбачає розкриття народовладдя у період Київської Русі та Галицько-Волинського князівства у формі народних віче та боярських дум [1, с. 42-45; 6, с. 47-51].

При дослідженні другого питання необхідно акцентувати на таких елементах парламентаризму, що існували на території польсько-литовської держави як литовський Сойм і польський Сейм. Також потрібно проаналізувати елементи представницької демократії на Запорізькій Січі та в козацько-гетьманській державі [1, с. 45-56; 6, с. 51-52].

Під час розкриття третього питання потрібно показати початок зародження та особливості українського парламентаризму періоду визвольних змагань 1917-1920 рр. [1, с. 56-66; 6, с. 53-76].

Дослідження четвертого питання повинно включати аналіз особливостей функціонування парламентаризму в Україні радянського періоду. Варто обґрунтувати, що де-факто Верховну Раду УРСР не можна вважати реальним представницьким органом у сило особливостей її реального формування та функціонування [1, с. 66-77; 6, с. 77-100].

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 12

Література