Конституційна природа парламенту України. Конституювання парламенту України.

Чинна Конституція України визначає Верховну Раду України як єдиний загальнонаціональний постійно діючий, колегіальний, виборний орган законодавчої влади у складі 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Нині в Україні не існує інших органів законодавчої влади і загальнонаціональних або місцевих, крім Верховної Ради України. Не передбачена й можливість делегування нею своїх законодавчих повноважень.

Риси парламенту:

Колегіальний характер Верховної Ради як парламенту України полягає насамперед у її складі й порядку роботи. Верховна Рада складається з 450 народних депутатів і є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу.

Виборний характер українського парламенту, як і парламентів інших країн, полягає в тому, що він формується виключно шляхом виборів народних депутатів України. Ці вибори є, як правило, вільними і демократичними. Вони проводяться на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Постійний, постійно діючий характер українського парламенту полягає, зокрема, в тому, що народні депутати обираються до Верховної Ради строком на п'ять років і здійснюють свої повноваження в ній на постійній основі. Верховна Рада України працює сесійно.

Функції й повноваження Верховної Ради України.

Конституцією України передбачається багато функцій вищого виборного колегіального! держави — Верховної Ради До повноважень Верховної Ради України належить: І) внесенні до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції; 2ц призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї. Конституції^) прийняття законів; 4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до| нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; 5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики. 6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культу рного розвитку, охорони довкілля;7) призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;8) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становите У країни,9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України, 10) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 цієї Конституції; 11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України; 12) надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр- міністра України; І З4) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції, 14) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю* за їх використанням, 15) призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначенню і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених цією Конституцією.

Парламентські процедури: законодавча, установча, процедура здійснення парламентського контролю.

Парламентські процедури — це встановлений нормами права порядок розгл прийняття рішень у парламенті. Встановлені чинним законодавством процедури розгляду і прийняття актів Верховною радою України можна поділити на загальні і спеціальні. До загальних парламентських процедур відносять процедури здійснення Верховною радою України функцій, в яких виявляється її соціальне призначення як законодавчого органу* держави, а саме процедури законотворення, формування органів судової і виконавчої влади та здійснення парламентського контролю за діяльністю останніх. Спеціальні парламентські процедури виявляються у спеціальному ускладненому чи спрошеному відносно загальних парламентських процедур порядку розгляду Верховною радою України окремих питань, віднесених до її повноважень, такі процедури розгляду питань і прийняття рішень застосовуються Верховною радою тоді, коли ці питання безпосередньо не обумовлені здійсненням нею законодавчої діяльності, участю у формуванні органів державної влади або здійсненням функцій парламентського контролю. Спеціальний ускладнений порядок розгляду пита'нь і прийняття рішень застосовується у* парламенті з приводу питань, які мають надзвичайно важливе значення для держави та суспільства (наприклад, розгляд і прийняття державного бюджету, імпічмент президента, відправлення у відставку Кабінету Міністрів і т. ін.).

Спеціальний спрошений порядок розгляду питань і прийняття рішень застосовується у Верховній раді з приводу питань, які по суті своїй мають інформаційний, організаційний або представницький формалізований характер (наприклад, заслуховування шорічних і позачергових послань президента України), або питань, які потребують якнайшвидшого розв'язання (наприклад, розгляд питань про запровадження в Україні чи в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану, оголошення війни і укладення миру тошо).

Організація й порядок роботи Верховної Ради України. Сесія — основна організаційно-правова форма діяльності Верховної Ради України. Апарат Верховної Ради України.

Першочергове значення у встановленні порядку роботи парламенту має] нормативно-правове визначення. Порядок роботи Верховної Ради, а також її органГй посадових осіб визначається Конституцією, Регламентом Верховної Ради, а надалі Закої про Регламент Верховної Ради, законами України про комітети Верховної Ради, про стату народного депутата, іншими законодавчими актами. Відповідно до цих правових актів основними організаційними (організаційно-правовими) формами роботи Верховної Ради є її сесії і засідання.

Верховна Рада, зазначається у чинній Конституції, працює сесійно (ст. 82). Сесії Верховної Ради України поділяються на чергові й позачергові. Чергові сесії Верховної Ради починаються з першого вівторка лютого і першого вівторка вересня. У зв'язку з такою конституційною визначеністю початку роботи парламенту чергові сесії не скликаються.

Позачергові сесії Верховної Ради із зазначенням порядку денного скликаються Головою Верховної Ради на вимогу не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради або на вимогу Президента. У разі запровадження воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада збирається у дводенний строк без скликання (ст. 83 Конституції).

Засідання Верховної Ради поділяються на пленарні, тобто загальні, і засідання її органів (комітетів тошо).

Засідання Верховної Ради проводяться згідно з розкладом засідань.

Перед кожним пленарним засіданням відбувається поіменна реєстрація депутатів з пред'явленням посвідчення, персональної картки для голосування і з особистим підписом' депутата. Рішення Верховної Ради приймаються відкритим голосуванням за допомогою електронної системи підрахунку голосів та таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.

Кожна функція Верховної Ради (законодавча, установча, контрольна та ін.) має свій порядок здійснення або свої особливості. Здійснення цих функцій або окремих дій Верховної Ради та її органів, як правило, називається процедурами, або процесом. Відповідно розрізняють: законодавчу процедуру, формування органів державної влади(установчу процедуру) процедуру парламентського контролю, бюджетну та інші спеціальні процедури.