Типи уроків класного читання. Робота над набуттям свідомого читання

У системі класного читання виділяється два типи уроків: 1) уроки ознайомлення з новим твором і 2) уроки узагальнення вивченого матеріалу.

Перший з них — основний. Він включає всі етапи його проведення, передбачені дидактикою, а саме: перевірку домашнього завдання, виклад нового матеріалу, закріп­лення його, визначення домашнього завдання. Це, однак, не означає, що при вивченні будь-якої теми, аналізі мате­ріалу необхідно вводити в урок усі названі етапи. Корек­тиви в план уроку вчитель вносить у зв'язку з тим, що окре­мі теми вивчаються не на одному, а на кількох уроках. Однак загальна структура цього типу уроків саме така. На ній будується урок з будь-якої теми незалежно від жан­ру твору. Щоправда, в наповненні кожного з етапів да­ного типу уроків необхідно зважати на жанрові особливості розглядуваного твору.

Другий тип — уроки узагальнення вивченого матеріа­лу — застосовується по закінченні роботи над темою. До структури їх не вводиться такий етап, як читання твору і перевірка первісного сприймання. І це має пояснення. Даний тип уроку ставить за мету, повторюючи вивчене з теми, згадуючи зміст творів, відновлюючи в пам'яті вивчені напам'ять вірші, систематизувати й узагальнити одержані відомості і знання і паралельно працювати над поліпшен­ням якостей читання, над умінням логічно й граматично правильно формулювати свої думки.

Останнє зауваження про вироблення уміння виражати свої думки стосується не тільки уроків узагальнення ви­вченого матеріалу. Воно актуальне для організації будь-яких уроків — класного і позакласного читання, оскільки становить собою програмову вимогу. Відповідно до шкіль­ної програми у початковій школі проводяться уроки читан­ня і розвитку мовлення. Це означає, що робота з будь-яким текстом повинна стати основою для вправляння у розвитку мовлення дітей.

Як зазначалося, уроки читання дають простір для ви­роблення в учнів різних якостей читання: правильного, швидкого і виразного. Однак жоден з уроків читання не відводиться лише для опрацювання однієї якоїсь якості. Робота над зазначеними якостями вкраплюється у весь хід уроку як допоміжний засіб розкриття змісту прочита­ного, його усвідомлення, її питома вага на уроці залежить від матеріалу, від жанру твору, нарешті, від. загальної підготовки й успішності учнів.

Виробленню такої якості, як свідоме читання, підкорена вся структура уроку, кожна його частина. Підготовка й організація уроку спрямована на формування в учнів усві­домленого читання, яке ґрунтується на основному методі проведення цих уроків — читанні, перечитуванні і бесіді за змістом тексту.

 

Лекція № 6 (2 години)

Основні етапи процесу роботи над художнім твором.

План лекції.

1. Завдання першого етапи роботи над текстом:

а) підготовча робота;

б) словникова робота;

в) ознайомлення з текстом;

г) перевірка цілісного сприймання.

2. Другий етап, його завдання (аналіз)

а) повторне читання тексту;

б) встановлення причинно-наслідкових зв'язків;

в) виявлення мотивів поведінки героїв;

г) розкриття композиції твору;

д) аналіз зображувальних засобів.

3. Вторинний синтез - третій етап роботи над текстом:

а) розкриття головної думки;

б) виховна мета твору;

в) узагальнення істотних рис героїв, їх оцінка.

г) заключне виразне читання твору.

д) підсумкова бесіда.

 

Рекомендована література

1. Антипець В.П. Індивідуальна робота з відстаючими на уроках читання.- ж-л "По­чаткова школа", №8,1988р.

2. Антипець В.П. Система завдань для формування початкової навички читання.- ж-л

"Початкова школа", №9,1996р.

3. Бадер В. Розвиток інтонаційних умінь першокласників.- ж-л "Початкова школа", №2,1997р.

4. Баріпай Л.С. Про роботу зі скоромовкою.- ж-л "Початкова школа", №9,1990р.

5. Віденко В. Творча робота школярів на уроках мови, читання, риторики.- ж-л "Початкова школа", №7,1977р.

6. 12. Вашуленко М.С. Інтегрування завдань з рідної мови й читання.- ж-л "Початкова

школа", №6,1994р.

7. 13. Ващенко Н.І. Виховання у молодших школярів любові до читання,- ж-л "Початкова школа", №2,1989р.

Уроки ознайомлення з новим твором

Визначення мети уроку

Засобом розвитку і виховання учнів виступає переданий художньо ідейний зміст твору. Зробити його доступним розумінню дітей, перетворити у переконання учнів, вплинути на світовідчуття школярів — завдання уроків читання, в організації і проведенні яких першу скрипку відіграє вчитель. Не випадково методика читання ставить перед ним вимогу першорядного значення: від­повідно до теми уроку чітко визначити його виховну і прак­тичну мету, накреслити хід основних видів роботи, дібрати наочність.

Виховна мета уроку визначається ідейним змістом твору. Наприклад, аналіз оповідання Д. Ткача «Мамина професія» повинен вселити в учнів гордість за своїх рідних мам-трудівниць. На це й слід спрямувати увагу учнів: викликати у дітей почуття поваги до мам, які виконують важливі робо­ти. Поряд з цим учитель визначає навчальну мету, пов'язану з виробленням якостей читання,— удосконалити навички мовчазного читання, уміння інтонувати діалог, що склада­ється з питальних і розповідних речень. До мети уроку, як зазначалося раніше, включається і завдання щодо розвитку мовлення учнів. Стосовно оповідання Д. Ткача воно може бути таким: працювати над розширенням словникового запасу учнів. В оповіданні є слова «кореспондент», «дирек­тор», «птахівниця», «птахофабрика». Одне із завдань уроку на вказану тему — зробити їх надбанням учнівського мов­лення. Отже, об'єднавши названі три завдання, які класовод ставить перед уроком, мету заняття можна сформулю­вати так: «Викликати у дітей почуття поваги до мам-трудівниць, усі роботи яких важливі, удосконалювати навички мовчазного читання й уміння інтонувати діалог, а також працювати над розширенням словникового запасу учнів». У цьому визначенні відбита триєдина мета уроку: виховна, навчальна, розвиваюча.

Практика роботи школи переконує, що без визначення мети уроку, без продуманої системи її втілення, без підго­товчої роботи даремно сподіватись на успішне проведення заняття. Відомо, що кожен урок становить нову сходинку в розвитку пізнавальних здібностей дітей. Відповідно до мети уроку вчитель зобов'язаний окреслювати обсяг нових понять, які учні здобудуть у процесі читання, добирати матеріал для вдосконалення навичок виразного, швидкого чи правильного читання, націлено вести хід уроку, доби­ваючись усвідомлення прочитуваного матеріалу.

Основні етапи читання

Для досягнення кінцевого результату уроків ознайомлення з новим матеріалом застосовуються різні види робіт, що формують усвідомлене читання. Методика виділяє такі види опрацювання тексту, які воднораз ви­значають послідовні дії вчителя на цих уроках: а) підготовка учнів до сприймання твору; б) перше читання твору; в) бе­сіда після першого читання з метою перевірки враження і усвідомлення змісту прочитаного; г) повторне читання для поглибленого осмислення тексту і читання за частина­ми; д) аналіз зображувальних засобів з виявленням мотивів поведінки героїв і оцінкою їх дій; е) складання плану прочитаного; є) переказування прочитаного; ж) узагальнююча (підсумкова) бесіда, що ставить за мету — закріпити розу­міння теми, ідеї твору, його значення в пізнаванні оточу­ючої дійсності. Робота над виразністю читання триває про­тягом усього уроку: початкове читання настроює дітей на усвідомлення особливостей твору і розуміння головної думки; впродовж наступних етапів іде процес освоєння ви­разного прочитування тексту.

Види дій добираються залежно від класу, особливостей тексту і мети уроку. Це означає, що не обов'язково на кож­ному уроці запроваджувати весь обсяг робіт. Так, не щоразу в 3 і 4 класах учитель вдається до детальної, розгорнутої підготовчої роботи для сприймання тексту; не всяка тема уроку дає матеріал для складання плану чи поділу твору на частини. Методика не визнає стабільності у послідов­ному розміщенні їх протягом уроку. Можуть мінятися місцями читання за частинами і складання плану, переказ прочитаного і читання за частинами. Звідси висновок про припустимість змінювати послідовність етапів уроків. Незмінними залишаються лише дві дидактичні вимоги.

Перша: пояснення нового матеріалу повинно йти: а) від цілісного сприймання тексту, б) через осмислення його, в) до формулювання свого ставлення до описуваного.

Ці три етапи уроку читання ряд учених-методистів вводять у своєрідну формулу: первинний синтез (ознайом­лення учнів із змістом твору) — аналіз (встановлення при­чиново-наслідкових зв'язків у розвитку сюжету твору, аналіз його художніх засобів) — вторинний синтез (узагаль­нення, оцінки твору, визначення його ідейного змісту).

Друга: застосовуючи різноманітні види робіт, добирати найбільш результативні для досягнення мети уроку. Вве­дення їх диктується темою уроку, жанром твору, ступенем підготовки дітей, класу. До кожного уроку вчитель здій­снює раціональний вибір видів роботи, визначає логічно обґрунтовану Його будову.