Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Валютна політика та роль НБУ в її реалізації
Система валютного регулювання в Україні формувалась у складних і супереч- ливих соціально-економічних умовах. Вони характеризувались різким падінням об- сягів виробництва, розривом традиційних господарських зв’язків.«Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Згідно з Декретом, єдиним законним платіжним засобом на території України є валюта України. У зв’язку з цим усі надходження резидентам країни в іноземній валюті підлягають обов’язковому продажу через уповноважені банки. Ринок відображає ту активність кредитних інститутів, яка не пов’язана з кредитуван- ням економіки. Тобто надлишкова ліквідність банківської системи спрямовується на валютні спекуляції, які можуть дестабілізувати платіжний баланс країни. Тому НБУ часто обирає за один з проміжних орієнтирів валютний курс, намагаючись нівелюва- ти вплив на нього тих процесів, що не пов’язані з тенденціями світової економіки чи тенденціями в реальному секторі національного господарства. Якщо НБУ передбачає високу ймовірність впливу на валютний курс суто моне- тарних чинників, то використання інструментів грошово-кредитного регулювання спрямовується на те, щоб вивільнити його зі сфери впливу цих негативних тенденцій. В Україні протягом усього періоду реформування економіки політика обмін- ного курсу Національного банку відображала основні напрями реалізації грошово-кредитної політики, спрямованої на обмеження чи експансію на грошовому ринку. Це відображалося на виборі конкретного режиму встанов- лення валютного курсу. На практиці це означає, що валютно-курсова політика НБУ за весь період ринкової трансформації ґрунтувалася на послідовному ви- користанні усіх видів режимів обмінних курсів: плаваючого, фіксованого, обме- жено плаваючого і регульовано плаваючого. Протягом усього часу існування гривні не припинялися широкі дискусії про режим валютного курсу для України, а іноді навіть поновлювалися дискусії про доцільність повернення до множинного курсоутворення. Валютно-курсову політику НБУ останніх п’яти років можна на- звати політикою курсової стабільності — з початку 2002 р. до кінця 2007 р. девальвація гривні щодо долара становила всього близько
2,2%, або в середньому 0,04% за місяць. Така курсова стабільність, що досить упевнено підтримувалася після значних девальвацій 1998 р. (80,5%) та 1999 р. (52,2%), очевидно, потребує ретельного аналізу її причин і наслідків для грошової сфери та економіки в цілому, а також оцінювання подальших перспектив. Політика курсової стабільності в 2002–2007 pp. не означала консервування за- стиг лої в часі незмінності якогось конкретного значення курсу. В умовах значного за обсягом припливу валюти, суттєвого перевищення пропозиції над попитом і тиску на зміцнення курсу, характерних для зазначеного періоду, ця політика мала на меті забезпечити таку динаміку помірних без значних коливань поступових змін курсу, які найповніше відповідали б широким кінцевим цілям Національного банку — забезпеченню фінансової стабільності та підтримці економічного зростання.__
Класифікація та характеристика комерційних банків Комерційні банки — це багатопрофільні кредитні інститути, що здійснюють фі- нансові операції та послуги, пов’язані з обслуговуванням клієнтів у всіх секторах еко- номіки. У сучасних умовах функціонує велика кількість банків. Залежно від того або ін- шого критерію їх можна класифікувати так: за формою власності: державні, акціонерні, кооперативні, приватні та змішані; за організаційно-правовою формою: банки, які утворюються у формі акціонер- ного капіталу (акціонері товариства відкритого і закритого типів), товариства з об- меженою відповідальністю (пайові) або кооперативні; за територіальною ознакою: міжнародні, загальнонаціональні, регіональні, та міжрегіональні що обслуговують декілька регіонів країни; за національною належністю: національні та іноземні; за функціями та характером діяльності: депозитні, універсальні та спеціалі- зовані банківські установи; залежно від розміру активів комерційні банки поділяються на малі, середні, великі та найбільші. На банківському ринку України більшість банків є середніми (активи — понад 10 млн грн; див. Пайові банки формують свій капітал за рахунок внесків грошових коштів (паїв) у статутний фонд. За кожним з учасників зберігається право власності
на його частку капіталу, тобто банк не є власником капіталу. Пайові комер- ційні банки організовуються на принципах товариств із обмеженою відпо- відальністю, де відповідальність кожного учасника обмежена розміром його внеску в капітал банку. В Україні їх кількість по відношенню до інших банків незначна: на 01.01.2009 р. вона становить 16% (див. табл. 11.1). Кооперативні банки — це кредитно-фінансові інститути, що створюються товаровиробниками на ділових засадах для задоволення взаємних потреб. Їх поява була зумовлена прагненням дрібних виробників Основне завдання їхньої діяльності — надання кредитів та здійснення інших банківських операцій на пільгових умовах для членів банку. За обсягом операцій вони схожі з комерційними банками. Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки. В Україні функціонують два банки з державною формою власності: Ощадбанк і Ексімбанк. Спеціалізовані банки — банки, що спеціалізуються на кредитуванні певної галузі економіки або господарської діяльності чи групи населення або ж на формах залу- чення коштів у вклади; характеризуються вузькою спеціалізацією . Комерційні банки та їхні основні операції банки розвитку (функціонують на національному та локальному рівнях), які здійснюють кредитування промисловості в масштабах усієї країни або ж окре- мих галузей економіки. Серед цих банків переважають державні банківські інститути, але існують і змішані — за участю приватного національного та іно- земного капіталу; іпотечні банки — спеціалізовані комерційні банки, які у своїй діяльності в основному спираються на довгострокове іпотечне кредитування та фінансу- вання операцій з нерухомістю. У сучасних ринкових умовах банки відіграють важливу економічну роль у сус- пільстві та суттєво розширили сферу своїх основних функцій: — мобілізація тимчасово вільних грошових коштів і перетворення їх в капітал; — кредитування підприємств, держави та населення; Комерційні банки та їхні основні операції — випуск кредитних засобів обігу (кредитних грошей); — здійснення розрахунків та платежів в господарстві; — емісійно-засновницька діяльність; — консультування, надання економічної та фінансової інформації. Виконуючи функцію мобілізації вільних грошових коштів і перетворюючи їх на капітал, банки акумулюють грошові доходи і заощадження у вигляді вкладів. Вкладник отримує винагороду у вигляді відсотка або наданих банком послуг.
Операції комерційних банків Банківські операції — це операції, спрямовані на вирішення завдань банків залучення грошових коштів та вкладенн я їх у позики, цінні папери і послуги, для розрахунків, фінансування та кредитуван- н я капітальних вкладень та ін. Ліцензі ї банки мають право здійснювати такі банківські опе- рації: — приймання вкладів (депозит ів) від юридичних і фізичних осіб; — відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
— розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власни й ризик; — операції з валютними цінностями; — емісію власних цінних паперів; — організацію купівлі та пр одажу цінних паперів за дорученням клієнтів; — здійснення операцій на ринку цінних паперів від св ого імені (включаючи ан- дерайтинг); — надання гарантій і поручительств та інших зобов ’язань від третіх осіб, які пе- редбачають їх виконання у грошовій формі; — придбання або відчуження права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, прий маючи на себе ризик ви- конання таких вимог та прийом платежів (факторинг); — послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберіган- ня цінностей та документів; — випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів; — випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток; — надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських опера- цій. Пасивні операції банків Пасивні операції — це операції, за допомогою яких банки утворюють свої ресурси (пасиви). Пасиви банків складаються з їхніх власних капіталів і притягнутих засобів. Влас ний капітал індивідуального банку — це капітал, що належить банкіру. Операції із залучення коштів (зобов’язання) — це сукупність заходів банків щодо мобілізації коштів на поточних, строкових, та інших рахунках клієнтів (юри- дичних і фізичних осіб). Основну суму залучених коштів становлять тимчасово віль- ні грошові капітали, що виникають на основі кругообороту промислового і торго- вельного капіталу, грошові накопичення громадських організацій суспільних фондів фінансових посередників та головне місце посідають особисті грошові накопичення населАктивні операції банків пов’язані з розміщенням коштів і проводяться переваж- но з метою отримання доходу та для підтримки ліквідності. До активних операцій належать надання кредитів та позичок, купівля-продаж цінних паперів, вкладення коштів у комерційні проекти, лізингові і факторингові операції, інвестиції в основні засоби тощо.ення. Лізингові операції. Лізинг (від англ. lease — оренда) — це складна торгово- фінансова угода, за якої лізингова фірма, тобто орендодавець, відповідно до по- бажань і спеціалізації орендаря, купує у виробника певне майно і здає його в
оренду. Лізингові фірми часто виступають філіями чи дочірніми підприєм- ствами великих компаній і банків. Кількість їхніх операцій останнім часом швидко збільшуєтьсІнвестиційні операції. Комерційні банки проводять активну інвестиційну по- літику, здійснюючи інвестиційну діяльність за принципом реінвестицій — про- ведення реальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій. Прямі фінансові інвестиції передбачають внесення коштів або майна для збільшення статутного капіталу юридичної особи і при- дбання таким чином корпоративних прав. Фінансові інвестиції банк здійснює через інвестиції в цінні папери, шляхом вкладення коштів у цінні папери під- приємств різних форм власності. Крім цього, банки можуть здійснювати інші операції з цінними паперами, які мають назву фондових, до них належать: — емісія власних цінних паперів; — операції РЕПО (продаж цінних паперів із можливістю наступного викупу їх); — операції з надання кредиту під заставу цінних паперів; — операції на ринку цінних паперів від свого імені. Основними об’єктами інвестиційної діяльності банків є облігації приватних ком- паній і держави, а також акції корпорацій. Сукупність банківських ресурсів, вкладе- них у цінні папери, утворює інвестиційний портфель банку
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 233; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.221.165.246 (0.032 с.) |