Проблеми відношення людини до світу. Поняття світогляду, його історичні типи. Основні складові світогляду: знання, віра, переконання, цінності, ідеали.

Проблеми відношення людини до світу. Поняття світогляду, його історичні типи. Основні складові світогляду: знання, віра, переконання, цінності, ідеали.

Предмет філософії. Основне коло філософських питань. Основні функції філософії

Філософія як наука і як форма суспільної свідомості. Філософія і релігія, філософія і культура. Національна своєрідність філософського мислення.

Умови формування, особливості та проблематика давньогрецької філософії як джерела західного типу мислення.

Особливості, проблематика та персоналії мілетської школи давньогрецької філософії.

Концепція пізнання в філософської системі Платона.

Проблема буття людини і суспільства в філософії Платона

Філософські погляди Аристотеля. Вчення про матерію та форму.

Особливості формування, проблематика та персоналії філософії європейського Середньовіччя.

Філософія Середньовіччя, її теоцентричний характер, основні етапи розвитку: апологетика, патристика, схоластика.

Особливості релігійної філософії. Ф. Аквінський та його теорія «подвійної істини».

Умови формування та особливості філософія епохи Відродження, її антропоцентричний та гуманістичний характер.

Наукова революція 17 ст. та її відображення в філософії.

Проблема методу пізнання в філософії Нового часу. Емпіризм Ф. Бекона та раціоналізм Р. Декарта

Філософія французького Просвітництва, її характерні риси, основні напрями, місце і роль в історії культури.

Німецька класична філософія, її характерні риси, основні проблеми і принципи, місце в історії культури.

І. Кант про межи науковогопізнання. «Річ у собі» та «явище»

Етична теорія І. Канта. Категоричний імператив.

Філософія Г.-В. Гегеля, його філософська система і метод, тотожність мислення і буття.

Становлення філософських поглядів К. Маркса. Ф. Енгельса. Сутність концепції матеріалістичного розуміння історії.

Причини виникнення, проблематика та напрямки некласичної філософії 20 століття. Сцієнтизм та антропологізм

Некласична філософія кінця 19 ст. Проблема ірраціонального: воля, почуття, інтуїція в філософії Ф.Ніцше.

Класичний психоаналіз З. Фрейда. Ідея несвідомого, структура психіки за З. Фрейдом та К. Юнгом.

Основні течії та характерні риси антропологічного напрямку некласичної філософії ХХ ст.

Проблема свободи та відповідальності в екзистенціалізмі Ж.-П. Сартра.

Особливості формування, проблематика та персоналії української філософії ХІХ – ХХ ст.

Особливості філософії Київської Русі. Іларіон Київський.

С. Сковорода – фундатор філософії українського духу. Гуманістичний характер вчення про спорідненню працю.

Слов’янофільство та західництво як дві лінії розвитку російської соціально-філософської думки Росії Х1Х – ХХ століття.

Філософське розуміння буття, його структура.

Матерія як філософська категорія. Еволюція поглядів на матерію. Рух - атрибут матерії. Класифікація форм руху..

Простір та час як форми існування матерії. Поняття соціального часу.

Зміст і форми філософського вчення про розвиток (діалектична та метафізична концепції).

Наука як феномен цивілізації. Типологія наук.

Наука як система знань. Місце науки в системі духовної культури. Наука, релігія, мораль.

Структура пізнання. Взаємозв’язок чуттєвого та раціонального пізнання. Творчість як найвища форма пізнавальної активності людини.

Проблема істини. Істина як процес. Діалектика абсолютної та відносної істини

Роль практики у процесі пізнання

Проблема істини в історії філософії. Догматизм, скептицизм, релятивізм як гносеологічні концепти.

40. Смисл і специфіка екологічного буття. "Антропологічна катастрофа". Масштаби людської діяльності і сучасна глобалістика.

Проблема походження людини: основні концепції.

Сутність та мета людського існування. Ціннісні виміри людського життя: предметні цінності та суб’єктивні цінності.

43. Природа як матеріальна передумова суспільства. Природа та культура. "Перша" та "друга" природи, біо- та ноосфера.

Структура соціальних відносин. Поняття соціальної структури суспільства: група, клас, верства, прошарки.

Діалектика виробництва, розподілу, обміну і споживання. Продуктивні сили та виробничі відносини.

Роль науки у виробництві. Історична генеза взаємодії науки і виробництва. Сутність сучасної НТР, її соціальні наслідки.

Основні концепції походження людини. Індивід, індивідуальність, особистість.

Головні концепції філософії історії. Суб'єкт історії. Закони та рушійні сили історії, проблема її смислу.

Філософський зміст проблеми екологічної безпеки. Екологічна свідомість, її риси.

Проблеми відношення людини до світу. Поняття світогляду, його історичні типи. Основні складові світогляду: знання, віра, переконання, цінності, ідеали.

Предмет філософії. Основне коло філософських питань. Основні функції філософії

Філософія як наука і як форма суспільної свідомості. Філософія і релігія, філософія і культура. Національна своєрідність філософського мислення.

Умови формування, особливості та проблематика давньогрецької філософії як джерела західного типу мислення.

Особливості, проблематика та персоналії мілетської школи давньогрецької філософії.

Концепція пізнання в філософської системі Платона.

Проблема буття людини і суспільства в філософії Платона

Філософські погляди Аристотеля. Вчення про матерію та форму.

Особливості формування, проблематика та персоналії філософії європейського Середньовіччя.

Філософія Середньовіччя, її теоцентричний характер, основні етапи розвитку: апологетика, патристика, схоластика.

Особливості релігійної філософії. Ф. Аквінський та його теорія «подвійної істини».

Умови формування та особливості філософія епохи Відродження, її антропоцентричний та гуманістичний характер.

Наукова революція 17 ст. та її відображення в філософії.

Проблема методу пізнання в філософії Нового часу. Емпіризм Ф. Бекона та раціоналізм Р. Декарта

Філософія французького Просвітництва, її характерні риси, основні напрями, місце і роль в історії культури.

Німецька класична філософія, її характерні риси, основні проблеми і принципи, місце в історії культури.

І. Кант про межи науковогопізнання. «Річ у собі» та «явище»

Етична теорія І. Канта. Категоричний імператив.

Філософія Г.-В. Гегеля, його філософська система і метод, тотожність мислення і буття.

Становлення філософських поглядів К. Маркса. Ф. Енгельса. Сутність концепції матеріалістичного розуміння історії.

Причини виникнення, проблематика та напрямки некласичної філософії 20 століття. Сцієнтизм та антропологізм

Некласична філософія кінця 19 ст. Проблема ірраціонального: воля, почуття, інтуїція в філософії Ф.Ніцше.

Класичний психоаналіз З. Фрейда. Ідея несвідомого, структура психіки за З. Фрейдом та К. Юнгом.

Основні течії та характерні риси антропологічного напрямку некласичної філософії ХХ ст.

Проблема свободи та відповідальності в екзистенціалізмі Ж.-П. Сартра.

Особливості формування, проблематика та персоналії української філософії ХІХ – ХХ ст.

Особливості філософії Київської Русі. Іларіон Київський.

С. Сковорода – фундатор філософії українського духу. Гуманістичний характер вчення про спорідненню працю.

Слов’янофільство та західництво як дві лінії розвитку російської соціально-філософської думки Росії Х1Х – ХХ століття.

Філософське розуміння буття, його структура.

Матерія як філософська категорія. Еволюція поглядів на матерію. Рух - атрибут матерії. Класифікація форм руху..

Простір та час як форми існування матерії. Поняття соціального часу.

Зміст і форми філософського вчення про розвиток (діалектична та метафізична концепції).

Наука як феномен цивілізації. Типологія наук.

Наука як система знань. Місце науки в системі духовної культури. Наука, релігія, мораль.

Структура пізнання. Взаємозв’язок чуттєвого та раціонального пізнання. Творчість як найвища форма пізнавальної активності людини.

Проблема істини. Істина як процес. Діалектика абсолютної та відносної істини

Проблеми відношення людини до світу. Поняття світогляду, його історичні типи. Основні складові світогляду: знання, віра, переконання, цінності, ідеали.