РОЗДІЛ-2.Кримінально-правова характеристика простого умисного вбивство і умисного вбивства з обтяжуючими обставинами.

2.1. Просте умисне вбивство ………...............................................................9-11

2.2. Умисне вбивство з обтяжуючими обставинами ………………………11-20

РОЗДІЛ 3.Кримінально-права характеристика умисного вбивства з пом’якшуючими обставинами.

3.1. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.21-22

3.2. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини …………….22-23

3.3. Умисне вбивство при перевищені меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця ………………….24-25

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………...26-28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………...29-30

 

ВСТУП

Актуальність теми. Концепція правової держави завжди пов'язується, перш за все, з ідеями природних невідчужуваних прав людини, з їх визнанням, повагою та охороною з боку держави.

Конституція України визнає, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» [1, ст.3].

Також Конституція України закріпила головне природне право кожної людини – право на життя: «Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань» [1, ст.27]. Життя є найбільш цінним із благ не лише для людини, а й для українського суспільства в цілому, тому захист життя людини гарантується Конституцією України, а за посягання на життя встановлена найбільш сувора – кримінальна відповідальність.

На життя особи посягає найтяжчий злочин – вбивство яке у кримінальному праві визначається, протиправне і винне заподіяння смерті при посяганні на життя іншої людини.

Поряд із відповідальністю за умисне вбивство без обтяжуючих і пом'якшуючих обставин (ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі КК) та при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 115 КК) чинне кримінальне законодавство передбачає відповідальність за умисні вбивства при пом'якшуючих обставинах: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК), умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК), умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК).

Актуальності курсова робота набуває у зв'язку з необхідністю осмислення відповідних положень КК України – перш за все з метою найбільш точного розуміння (тлумачення) кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за посягання на життя, їх правильного застосування та подальшого вдосконалення.

Мета роботи полягає у комплексній кримінально-правовій характеристиці складів злочинів, передбачених статтями 115, 116, 117, 118, КК, та формулювання на її основі науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення кримінального законодавства України і правозастосовчої діяльності.

Поставлена мета зумовила необхідність розв'язання таких головних завдань:

· дослідити об'єктивні та суб'єктивні ознаки рiзних видiв вбивств;

· детально вивчити обставини, що є обтяжуючими та пом’якшуючими вину при вчиненні вбивства;

· проаналізувати спеціальну літературу з проблем кваліфікації вбивств;

· дослідити проблему каранності вбивств.

Об'єктом роботи є вбивство, а саме його кримінально-правова природа та види: просте умисне вбивство, умисне вбивство з обтяжуючими обставинами і пом’якшуючими обставинами.

Предметом роботи є кримінально-правові норми, що передбачають відповідальність за вказані види вбивств, їх доктринальне розуміння та практика застосування.

Методами д ля досягнення поставленої мети в процесі дослідження є такі: системний - для комплексного розгляду складових предмета дослідження, елементів як єдиного цілого; діалектичний метод - для дослідження елементів та ознак складів злочинів, зокрема, при з'ясуванні співвідношення між окремими формами зовнішнього прояву вбивств; функціональний - для з'ясування змісту об'єктивних та суб'єктивних ознак досліджуваних складів злочинів при кримінально-правовій кваліфікації діянь;

Теоретичною основою дослідження стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених в галузях кримінального права, кримінології, медицини, загальної психології. Структура та обсяг курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, що включають сім підрозділів, висновку, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 30 сторінок.

РОЗДІЛ I. Кримінально-правова характеристика вбивства за КК України.

Поняття вбивства в кримінальному праві.

Кримінальне законодавство України, охороняє життя людини незалежно від її статусу та становища в суспільстві. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя та здоров’я, честь та гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищими соціальними цінностями.При вбивстві, як правило, заподіюється значна моральна, деколи й матеріальна шкода широкому колу людей. Тож позбавлення людини її природнього права на життя є злочином, оцінка якого за соціально-біологічними ознаками та суспільною небезпекою особливих труднощів не викликає. Проте є очевидна кримінально-правова необхідність дати загальне визначення поняття цього протиправного посягання на найвищу цінність людини. У кримінально-правовому сенсі термін вбивство сприймається у більш вузькому значені, ніж його трактування в побуті, оскільки для настання кримінальної відповідальності за вбивство необхідна наявність певних ознак, які б свідчили про вчинення злочин

В українській теорії кримінального права нема єдиного зрозумілого трактування поняття «вбивство». Дехто з науковців вважає, що вбивство – це протиправне умисне чи з необережності позбавлення життя іншої людини [8, с. 6]. Інші вчені, як от В.О. Навроцький визначає вбивство як протиправне винне насильницьке позбавлення життя іншої людини [9, с. 146], а от Ю.В. Баулін визначає вбивстовом - протиправне умисне позбавлення життя іншої особи, вчинене суб’єктом злочину за відсутності обставин, що виключають протиправність такого діяння [10, с. 18].

У КК України 2001 р. вперше дано законодавче визначення цього поняття. Відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Спираючися на вище сказане, слід зазаначити, що вбивство - це умисне протиправне діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на життя іншої людини та заподіює їй смерть.

Об’єктом вбивства є життя людини, яке починається з фізіологічних пологів. Початок фізіологічних пологів – це якраз той момент, коли закінчився розвиток плоду, він дозрів для самостійного життя поза тілом матері.З цього моменту кримінальний закон і повинен брати життя цього громадянина під свою охорону. Для поняття вбивства важливим є також визначення моменту закінчення життя, яким визнається настання фізіологічної смерті.

З об’єктивної сторони вбивство може бути здійснене шляхом дії або бездіяльності. Для позбавлення життя людини може застосовуватися як фізичний вплив (задушення, отруєння, удар ножем тощо), так і психічний (заподіяння душевної травми, що викликала смерть).

У випадку вчинення вбивства шляхом бездіяльності йдеться про не вчинення винним дій, що запобігли б настанню смерті за умови, що він зобов’язаний був і мав можливість їх вчинити.

Обов’язковою ознакою закінченого складу вбивства є настання злочинного наслідку – смерті людини. При цьому необхідно встановити причинний зв'язок між діянням винного і настанням смерті потерпілого.

З суб’єктивної сторони вбивство може бути вчинене як з умислом (прямим або непрямим), так і через необережність (злочинну самовпевненість або злочинну недбалість). Правильна кваліфікація умисного вбивства передбачає ретельне дослідження його мотивів і мети.

Суб’єкт вбивства – осудна особа, яка досягла 14 років за вбивства, передбачені статтями 115 – 117, і 16 років – за вбивства, передбачені статтями 118 і 119.

 

Види вбивств.

Відповідно до розділу I I Кримінального кодексу України розрізняють наступні види вбивств:

За суб'єктивною стороною розрізняють вбивства: умисні (статті 115—118 КК) і вбивства через необережність (ст. 119 КК).

У свою чергу умисні вбивства розрізняються за ступенем своєї суспільної небезпеки (тяжкості) на три види: так зване просте вбивство, тобто вчинене без обтяжуючих чи пом'якшуючих обставин (ч. 1 ст. 115 КК); вчинене за обтяжуючих обставин, так зване кваліфіковане вбивство (ч. 2 ст. 115 КК) і вчинене за пом'якшуючих обставин, так зване привілейоване вбивство(ст.116, ст.117,ст118). Цей розподіл має дуже важливе практичне значення, оскільки у разі вчинення умисного вбивства за наявності як обтяжуючих, так і пом'якшуючих обставин, вчинення належить кваліфікувати як вбивство за пом'якшуючих обставин.

Умисне вбивство без обтяжуючих, і пом'якшуючих обставин (просте вбивство) має місце в тих випадках, коли у вчиненому відсутні ознаки вбивств, передбачених ч. 2 ст. 115 КК, статтями 116—118 КК. За частиною 1 ст. 115 КК кваліфікуються вбивства, вчинені в бійці, з помсти, на грунті особистих взаємовідносин, з ревнощів, зі співчуття.