З вивчення навчальної дисципліни «історія туризму»

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1. Ідентифікація:

Історія туризму.

Опис

Змістовий модуль 1. Поява і розвиток туризму як соціального явища.

Передумови виникнення подорожей і туризму в суспільстві; Подорожі в стародавньому світі. Подорож в епоху Середньовіччя. Розвиток подорожей в епоху Просвітництва.

Змістовий модуль 2. Формування та розвиток сучасної туристичної галузі.

Розвиток туризму в світі в XIX – першій половині XX ст. Розвиток туризму в Україні.

Змістовий модуль 3. Вступ до спеціальності.

Фахова підготовка: вступ до спеціальності. Вимоги до фахової підготовки з туризму. Основні складові навчального плану. Ринок праці фахівців з туризму.

 

Зв’язки з забезпечуючими дисциплінами

Студент повинен володіти знаннями з правознавства, соціології, світової історії.

 

Мета і завдання

Мета - формування системи знань про історичній розвиток туризму та сучасний тенденції розвитку туристичної діяльності.

Завдання - вивчення основних понять, суті і соціального значення історії туризму; ознайомлення з основними етапами розвитку туризму; вивчення історії розвитку туризму в Україні та огляд його сучасного стану; набуття практичних навичок самостійної роботи з джерелами інформації щодо історії та розвитку туризму (Інтернет-ресурси, статті, монографії, підручники, інші наукові та навчальні матеріали).

Бібліографія

1) Устименко Л., Афанасьєв І. Історія туризму./ Навчальний посібник. – К.: Вид.-во "Альтерпрес", 2008.

2) Биржаков М. Б. Введение в туризм. Учебник. — Спб., 1999.

3) Воронкова Л. П. История туризма: Учебное пособие. М. — Воронеж, 2001.

4) Про основні напрямки розвитку туризму в Україні до 2010 року: Указ Президента України від 10.08.99 № 973/99 Урядовий кур'єр. — 1999. — 29 вересня.

5) Сапрунова В. Б. Туризм: эволюция, структура, маркетинг. — М., 1997.

6) Соколова М. В. История туризма. — М., 2002.

7) Федорченко В. К, Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні. Навч. посіб. — К, 2002.

8) Шаповал Г. Ф. История туризма. — Минск., 1999.

9) www.donduet.ua

 

 

Обов’язкові чи вибіркові розділи програми.

Нормативна дисципліна

Викладацький склад.

Галла Наталія Миколаївна, асистент кафедри

Тривалість

Всього – 108 годин (3 кредит ECТS), в тому числі лекцій – 17 годин (0,5 кредити ECТS), практичних занять – 34 години (1,0 кредити ECТS), самостійної роботи – 57 годин (1,5 кредити ECТS)

9. Форми та методи навчання:

Лекції, семінари і практичні, самостійна робота, індивідуальні завдання

10. Контроль знань:

- поточний контроль (вербальне та письмове опитування, тестування, заслуховування та обговорення результатів самостійної роботи);

- підсумковий контроль (залік).

11. Мова:

українська.

Таблиця 1

 

Технологічна карта тематичного плану

Навчальної дисципліни «Історія туризму»

Найменування змістових модулів та тем лекцій	Обсяг год.	Назва теми семінарського, практичного заняття	Обсяг год.	Література (пор.N за переліком)
Змістовий модуль 1. Поява і розвиток туризму як соціального явища
Тема 1. Передумови виникнення подорожей і туризму в суспільстві 1. Предмет і завдання історії туризму 2. Основні чинники виникнення подорожей туризму. 3. Історичні етапи розвитку туризму 4. Значення туризму для історії людства		Передумови та етапи розвитку туризму		10, 14, 26, 28,37
Тема 2. Подорожі в стародавньому світі 1. Загальна характеристика розвитку подорожей в стародавньому світі. 2. Розвиток мореплавства в стародавній Фінікії,Греції, Римі. 3. Розвиток інфраструктури для подорожуючих і традиції гостинності в стародавньому світі		Характеристика розвитку подорожей в стародавньому світі		10,14, 28, 33,34, 37
Тема 3. Подорож в епоху Середньовіччя (V – XVI ст.) 1. Соціально - економічна характеристика розвитку і види подорожей Середньовіччя. 2. Розвиток мореплавства в VII-XV в Арабському світі. 3. Подорожі вікінгів у VIII-XII ст. 4. Розвиток інфраструктури для подорожуючих в епоху Середньовіччя.		Характеристика розвитку подорожей в епоху Середньовіччя		10, 14, 33, 34,35, 38
Тема 4. Розвиток подорожей в епоху Просвітництва (XVII-XVIII ст.) 1. Основні чинники появи туризму в епоху Просвітництва (XVII- XVIII ст.) 2. Подорожі та географічні відкриття XVII- XVIII ст. 3. Поява туризму та розвиток системи гостинності в XVII – XVIII ст. 4. Українські землі в епоху Просвітництва		Характеристика розвитку подорожей в епоху Просвітництва		8, 10, 13, 28, 33, 37
Змістовий модуль 2. Формування та розвиток сучасної туристичної галузі
Тема 5. Розвиток туризму в світі в XIX – першій половині XX ст. 1. Основні чинники та напрямки розвитку туризму і системи гостинності в світі і XIX на початку XX ст. 2. Туристична діяльність Томаса Кука 3. Створення перших туристичних об’єднань і міжнародних організацій		Характеристика розвитку туризму і системи гостинності в світі і XIX на початку XX ст.		8,10,28,33,34,37

 

 

Продовження таблиці 1

Тема 6. Розвиток туризму в Україні 1. Розвиток туризму на українських землях у складі Російської імперії. 2. Розвиток туризму на українських землях у складі Австро-Угорської імперії (друга половина XIX -1914р.) та міжвоєнної Польщі (1921-1939 рр.) 3. Туризм в Радянському Союзі 4. Розвиток туризму в Україні XX- на початку XXI ст.		Характеристика розвитку туризму в Україні		1, 2, 10, 15, 17, 20, 25,27,29,31,32,35,38
Змістовий модуль 3. Вступ до спеціальності
Тема 7. Формування професійних здібностей фахівців з туризму. 1. Вимоги до фахової підготовки з туризму 2. Основні складові навчального плану напряму підготовки „Туризм” 3. Ринок праці фахівців з туризму		Формування професійних здібностей фахівців з туризму.		40,41,42,43,44,45,46,47,48

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

1. Підготовка рефератів з проблемних питань (за вибором).

2. Підготовка тестових завдань за програмою курсу (за вибором).

3. Огляд періодичної літератури (за вибором).

4. Розробка проекту „Історія туризму рідного краю ”.

 

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ

Змістовий модуль І (поточне тестування)	Змістовний модуль ІІ (поточне тестування)	Змістовний модуль ІІІ (поточне тестування)	Загальна кількість балів по змістовим модулям	Підсумковий контроль (в балах)	Сума (в балах)
				---
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6

 

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ:

90-100 балів – відмінно (А;)

75-89 балів – добре (ВС), у тому числі В 80-89 балів, С 75-79 балів;

60-74 балів – задовільно (DE), у тому числі D 70-74 балів, E 60-69 балів;

35-59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FХ);

1-34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ:

Шкала ECTS	Якісне визначення (критерії)
А	відмінно (excellent) – відмінне виконання з незначними помилками.
B	дуже добре (very good)– вище середніх стандартів, але з деякими помилками.
C	добре (good) – в цілому змістовна робота зі значними помилками
D	задовільно (satisfactory)– чітко, але зі значними недоліками
E	достатньо (sufficient)– виконання відповідає мінімальним критеріям
FX	незадовільно (fail)– необхідна ще певна робота для зарахування кредиту
F	незадовільно (fail)– потребується велика робота в майбутньому

 

МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

 

Навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, рішення практичних завдань, підготовка й захист рефератів, доповіді; перегляд наукової літератури, актів законодавства, тестування, обговорення проблемних питань.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ

Відповідно до системи оцінювання знань студентів, передбаченої наказом №346 від 16.06.06 р.

 

СИСТЕМА НАРАХУВАННЯ БАЛІВ

№	Види робіт	Бали
1.	Змістовний модуль І:
	- усне опитування
	- тестування
	- письмове опитування
	- розв’язання ситуаційних вправ
	- модульний контроль
2.	Змістовний модуль ІІ:
	- усне опитування
	- тестування
	- письмове опитування
	- розв’язання ситуаційних вправ
	- модульний контроль
3.	Змістовний модуль ІІІ:
	- дискусія
	- розв’язання ситуаційних вправ
	- модульний контроль
	Додаткові бали:
	Підготовка рефератів, публікація доповідей на наукових конференціях, тематичних кросвордів, ессе тощо.

 

 

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

Комплект учбово-методичних матеріалів для забезпечення і супроводу робочої програми включає сучасну вітчизняну і закордонну навчальну і наукову літературу, законодавчі та нормативні документи, що регламентують міжнародні економічні відносини в Україні, статистичні дані, тематичну добірку матеріалів до завдань, перелік тем рефератів, комплекти контрольних питань для перевірки знань студентів, електронний конспект лекцій

 

ЧАСТИНА 2.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів є невід'ємною складовою освітнього процесу у вищому навчальному закладі. Відповідно до державних освітніх стандартів самостійна робота повинна становити не менш 50% часу, передбаченого для виконання основної освітньої програми.

Основними завданнями самостійної роботи є:

· освоєння в повному обсязі основної освітньої програми;

· формування професійних якостей, знань, умінь і навичок майбутніх фахівців;

· розвиток і поглиблення професійних, наукових і практичних інтересів студентів;

· формування навичок самостійної навчальної, науково-дослідної й практичної роботи.

Самостійна робота студентів передбачає:

· підготовку до аудиторних занять;

· поглиблене вивчення літератури на задану тему й пошук додаткової інформації;

· переклад іноземних джерел установленої тематики;

· виконання індивідуального навчально-дослідницького завдання з навчальної дисципліні протягом семестру;

· самостійна робота над окремими темами навчальних дисциплін;

· підготовка й оформлення схем, діаграм й інших завдань графічного характеру;

· обробка та підготовка огляду опублікованих статей у спеціалізованих і інших виданнях;

· підготовка до всіх видів контрольних випробувань;

· підготовка до підсумкової державної атестації;

· робота в студентських наукових кружках, участь у семінарах тощо.

Самостійна навчальна і науково-дослідна робота виконується студентами під керівництвом керівника, що здійснює аудиторну роботу в навчальній групі.

Організація і контроль ходу та змісту навчальної самостійної роботи і її результатів здійснюється відповідно до графіків контролю самостійної роботи студентів.

Основними формами контролю самостійної роботи є:

· поточний контроль виконання індивідуального навчально-дослідного завдання;

· оцінка якості конспекту, виконаного з питань теми, досліджуваної самостійно;

· тестування, виконання письмової контрольної роботи;

· оцінка знань за модулями дисципліни.

Результати самостійної науково-дослідної роботи можуть бути опубліковані в спеціалізованих студентських або наукових, науково-методичних виданнях вищого навчального закладу, апробовані на науково-практичних студентських конференціях.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.