Семінарське заняття – 2 години

1. РОЗГЛЯД ПИТАНЬ ТЕМИ:

1. Екологічні права громадян.

2. Гарантії реалізації екологічних прав громадян.

3. Захист екологічних прав громадян.

4. Обов’язки громадян у галузі охорони НПС.

 

2.САМОСТІЙНА РОБОТА:

Під час самостійної роботи необхідно розглянути наступні питання:

1. Право громадян на участь в обговоренні проектів екологічно-значимих рішень.

2. Право громадян на участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони НПС.

3. Які екологічні права громадян закріплені в Конституції України?

4. Які екологічні права громадян закріплені в інших нормативних актах (Основи законодавства України про охорону здоров’я та підзаконних актах)?

5. Чи потрібно юридичним особам зазначати у своєму статуті, що вони можуть мати екологічні права й обов’язки, для того, щоб бути суб’єктами екологічного права?

6. Які особливості системи екологічних прав та їх місце в системі прав людини і громадянина?

 

3. ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ:

Задача. Державний екологічний інспектор затримав групу громадян, які збирали гриби у приватному лісі. Він попрохав їх покинути ліс і збирати гриби в іншому місці, тому що цей ліс є приватною власністю. Громадяни відмовилися виконати прохання державного екологічного інспектора, посилаючись на те, що право загального використання природних ресурсів діє також щодо об’єктів приватної власності, крім того, до компетенції Державної екологічної інспекції Мінприроди не входить захист права приватної власності на природні об’єкти.

Державний екологічний інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою ст. 70 Кодексу про адміністративні правопорушення України і постанову про накладення адміністративного штрафу у розмірі 50 гривень з кожного громадянина.

Громадяни оскаржили цю постанову до суду.

Завдання: Яке рішення має прийняти суд?

4.ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Право громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля.

2. Гарантії реалізації екологічних прав громадян.

3. Співвідношення екологічних прав громадян із правами людини.

4. Судовий захист екологічних прав громадян.

 

Нормативний матеріал:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року// Відомості Верховної Ради України. - 1996 р.- № 30.- Ст. 141;

2. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року// Відомості Верховної Ради України.- 1991 р.- № 41.- Ст. 546

3. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості у ході прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля від 25 червня 1998 року (Оргус, Данія)// Відомості Верховної Ради України.- 1999 р.- № 34.- Ст. 296;

4. Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля, затверджене наказом Мінприроди України від 18 грудня 2003 року № 168// Офіційний вісник України.- 2004 р.- № 6.- Ст. 357;

5. Інструкція про порядок розгляду звернень громадян, їх особистого прийому в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України, затверджена наказом Мінприроди від 6 липня 2005 року № 244// Офіційний вісник України.- 2005 р.- № 29.- Ст. 1750.

Література:

1. Андрейцев В.І. Конституційно-правові засади права громадян на екологічну безпеку // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2001. – № 43. – С. 5-12

2. Анисимова А.В. Осуществление гражданами экологических прав: Дис. к. ю. н.: 12.00.06. – К., 1999. – 165 с.

3. Балюк Г.І. Екологічне право України: Конспект лекцій у схемах (Загальна і Особлива частини): Навч. посібник. - К.: Юринком Інтер, 2006. - 192 с.

4. Бондар Л.О., Курзова В.В. - Екологічне право України. Навч. посібник. 2-е видання: доп. та перероблене // Вид-во "Бурун Книга", 2008. – 368 с.

5. Гетьман А.П. Законодавчі аспекти зародження екологічних прав людини // Вісник АПрН України.- 2000.- № 1(20).- С.129-137.

6. Грицкевич С. Екологічні права в системі конституційних прав людини і громадянина //Право України.- 2001.- № 8.- С. 54 - 56.

7. Екологічне законодавство України: збірник нормативних актів та судової практики/ за ред. Погрібного О. О.- Х.: Одісей, 2002 р.- 928 с.

8. Екологічне законодавство України: збірник нормативних актів та судової практики/ за ред. Погрібного О. О.- Х.: Одісей, 2002 р.- 928 с.

9. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник. – Друге видання /За заг.ред. Ю.С.Шемшученка. –К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008.-720с.

10. Екологічне право України: Підручник для студ. юрид. вищих навч. закладів/ Погрібний О. О. та ін./ за ред. Попова В. К. та Гетьмана А. П.- Х.: Право, 2001 р.- 480 с.

11. Каракаш И.И. Права человека на пользование природной средой в международных документах и национальном законодательстве // Юридический вестник. - 1998. - № 4. - С. 103-108

12. Кобецька Н.Р. Екологічне право України: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 352с.

13. Коваленко М.А. Право вільного доступу до інформації про стан довкілля в Україні та його законодавче регулювання // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2003.- № 9.- С.84-86.

14. Кравченко С.М. Захист екологічних прав громадян в Україні та США: порівняльний аналіз // Право України.- 1995.- № 5-6.- С. 33-36.

15. Кравченко С.М., Андрусевич А. Розвиток екологічних прав людини у міжнародному праві //Право України. - 2001.-№ 2.-С.133-136.

16. Краснов М.В. Правові аспекти захисту екологічних прав громадян // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2002. – № 46. – С. 89-103

17. Магновський І.Й. Гарантії прав і свобод людини та громадянина в праві України (теоретико-правовий аспект). Автореф. дис. канд. юр. наук. 12.00.01. – Нац. акад. внутр. справ України. – Київ, 2003. – 20 с.

18. Разметаев С.В. Право собственности на природные ресурсы Украины. – Харьков: Консум, 1995. – 56 с.

 

ТЕМА 4: ПРАВОВІ ФОРМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

Семінарське заняття – 2 години

1. РОЗГЛЯД ПИТАНЬ ТЕМИ:

1. Поняття та зміст права власності на природні ресурси.

2. Форми власності на природні ресурси.

3. Підстави виникнення та припинення права власності на природні ресурси.

4. Поняття права природокористування.

5. Загальне та спеціальне природокористування.

6. Речово-правові форми використання природних ресурсів.

 

2.САМОСТІЙНА РОБОТА:

Під час самостійної роботи необхідно скласти таблицю ознак загального і спеціального використання природних об’єктів таопрацювати рекомендовану літературу та відповідний нормативний матеріал, особливу увагу приділити вивченню ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Самостійно слід розглянути такі питання:

1. Де закріплено фактичні критерії розмежування загального та спеціального використання природних ресурсів?

2. Чи дозволяється загальне використання природних об’єктів приватної власності?

3. Де закріплені форми спеціального використання природних об’єктів?

4. Проблеми загального використання природних об’єктів приватної власності;

 

3. ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ:

Задача № 1. Громадянин Волков уклав із лісогосподарським підприємством "Сосна" договір оренди земельної ділянки лісового фонду для облаштування літнього спортивно-туристичного табору "Сокіл". Сторони звернулися до нотаріуса для посвідчення цього правочину, однак останній відмовив, мотивуючи тим, що цей договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства. Незважаючи на це, сторони продовжували виконувати умови договору.

Через рік земельна ділянка лісового фонду, щодо якої було укладено договір оренди, перейшла до створеного національного природного парку, дирекція якого заборонила розміщення на ній літнього спортивно-туристичного табору "Сокіл" і зобов'язала лісогосподарське підприємство "Сосна" привести цю земельну ділянку в належний стан.

1. Визначити коло суспільних відносин.

2. Вирішити справу.

 

Задача № 2. ЗАТ „Сільгосптехніка” взяло в оренду земельну ділянку на узбережжі Чорного моря міста Одеси. За договором оренди з Одеською міською радою земельна ділянка, що передавалася ЗАТ, включала також громадський прохід до пляжу загального використання. За наказом керівника ЗАТ прохід до громадського пляжу було перегороджено. На вході було поставлено працівника, який збирав з громадян плату за прохід до громадського пляжу через територію, орендовану ЗАТ.

Чи правомірні дії ЗАТ „Сільгосптехніка”?

4.ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Значення земельних та лісових сервітутів для забезпечення права громадян на загальне використання об’єктів НПС.

2. Розвиток інституту приватної власності на природні ресурси.

3. Особливості права власності в екологічному праві.

4. Природні ресурси як надбання Українського народу.

5. Право постійного та тимчасового природокористування.

6. Право користування природними ресурсами загального та місцевого значення.

Нормативний матеріал:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року// Відомості Верховної Ради України.- 1996 р.- № 30.- Ст. 141;

2. Кодекс України про надра від 27 липня 1994 року// Відомості Верховної Ради України.- 1994 р.- № 36.- Ст. 340;

3. Водний кодекс України від 6 червня 1995 року// Відомості Верховної Ради України.- 1995 р.- № 24.- Ст. 189;

4. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року// Відомості Верховної Ради України.- 2002 р.- № 3-4.- Ст. 27;

5. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року// Відомості Верховної Ради України.- 2003 р.- № 40-44.- Ст. 356;

6. Лісовий кодекс України у редакції від 8 лютого 2006 року//http://portal.rada.gov.ua/;

7. Закон України „Про власність” від 7 лютого 1991 року// Відомості Верховної Ради України.- 1991 р.- № 20.- Ст. 249.

8. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року// Відомості Верховної Ради України.- 1991 р.- № 41.- Ст. 546.

9. Закон України „Про рослинний світ” від 9 квітня 1999 року// Відомості Верховної Ради України.- 1999 р.- № 22-23.- Ст. 198;

10. Закон України „Про тваринний світ” від 13 грудня 2001 року// Відомості Верховної Ради України.- 2002 р.- № 14.- Ст. 97;

11. Закон України „Про оренду землі” у редакції від 2 жовтня 2003 року// Відомості Верховної Ради України. - 2004 р.- № 10.- Ст. 102.

 

Література:

1. Екологічне право України: Академічний курс: Підручник. – Друге видання /За заг.ред. Шемшученка Ю.С.- К.: ТОВ „Видавництво «Юридична думка», 2008 р.- 720с.

2. Каракаш И.И. Правовое регулирование аграрно-земельных и природоресурсово-экологических отношений: Сборник избранных статей, докладов и рецензий (1997-2007).- Одесса: Фенікс, 2007.- 430с.

3. Природоресурсове право України: Навч.посіб./За ред.І.І.Каракаша.- К.:Істина, 2005.-376с.

4. Цивільне право України: Академічний курс: Підручник: у 2-х томах/ за ред. Шевченко Я. М.- К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре””, 2003 р.

5. Экологическое право Украины: Учебное пособие /Под.ред. Гетьмана А.П., Шульги М.В.- Х.:ООО «Одиссей», 2008 - 464с.

6. Каракаш І. Право поділеної власності на природні ресурси у законодавстві України // Право України. – 2001. - № 3. - С.82.

МОДУЛЬНИЙ ТЕСТ № 1.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Управління в галузі екології

ТЕМА 5: СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ

Семінарське заняття – 2 години

1. РОЗГЛЯД ПИТАНЬ ТЕМИ:

1. Поняття державного управління в сфері екології.

2. Органи державного управління загальної компетенції в сфері екології.

3. Органи державного управління спеціальної компетенції в сфері екології.

4. Повноваження органів місцевого самоврядування в сфері екології.

5. Роль громадських об’єднань в управлінні екологічними суспільними відносинами.

2.САМОСТІЙНА РОБОТА:

Під час самостійної роботи необхідно розглянути наступні питання:

1. Принципи управління в галузі екології.

2. Форми участі громадськості в екологічному управлінні.

3. ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ:

Задача. До державного управління екологічної безпеки області звернулися з колективною скаргою жителі села Петрівка про припинення діяльності місцевого лакофарбного заводу, який систематично скидає неочищені відходи виробництва на поля фільтрації.

Працівники державного управління екологічної безпеки області у своїй відмові вказали, що застосування зазначених санкцій не належить до їх повноважень. Крім того, у відмові зазначалося, громадяни мають право особисто звернутися до суду про відшкодування збитків, заподіяних їх здоров’ю та життю порушенням вимог екологічної безпеки.

Вважаючи таку відповідь формальною, мешканці села звернулися до прокурора району за захистом їх права на екологічну безпеку.

Завдання: Чи є відмова державного управління екологічної безпеки області правозгідною? Як має відреагувати прокурор?

 

4.ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. За вибором студента охарактеризувати правовий статус будь-якого державного органу спеціальної компетенції.

2. Основні напрями екологічної політики України.

3. Участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля.

4. Юридична природа регіональної екологічної політики як об’єкт правового регулювання

5. Екологічна функція держави та економіко-правовий механізм охорони довкілля.

6. Управлінсько-правові аспекти формування та розвитку державної природноресурсової політики

Нормативний матеріал:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року// Відомості Верховної Ради України. - 1996 р.- № 30.- Ст. 141;

2. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості у ході прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля від 25 червня 1998 року (Оргус, Данія)// Відомості Верховної Ради України. - 1999 р.- № 34.- Ст. 296;

3. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року// Відомості Верховної Ради України. - 1991 р.- № 41.- Ст. 546;

4. Закон України „Про об’єднання громадян” від 16 червня 1992 року// Відомості Верховної Ради України.- 1992 р.- № 34.- Ст. 504;

5. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року// Відомості Верховної Ради України.- 1997 р.- № 24.- Ст. 170;

6. Закон України „Про благодійництво та благодійні організації” від 16 вересня 1997 року// Відомості Верховної Ради України.- 1997 р.- № 46.- Ст. 292;

7. Закон України „Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 року// Відомості Верховної Ради України.- 1999 р.- № 20-21.- Ст. 190;

8. Закон України „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” від 23 березня 2000 року// Відомості Верховної Ради України.- 2000 р.- № 25.- Ст. 195;

9. Закон України „Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” від 22 червня 2000 року// Відомості Верховної Ради України.- 2000 р.- № 40.- Ст. 338;

10. Закон України „Про органи самоорганізації населення” від 11 липня 2001 року// Відомості Верховної Ради України.- 2001 р.- № 48.- Ст. 254;

11. Закон України „Про державні цільові програми” від 18 березня 2004 року// Відомості Верховної Ради України.- 2004 р.- № 25.- Ст. 352;

12. Закон України „Про Кабінет Міністрів України” від 21 грудня 2006 року// Відомості Верховної Ради України.- 2007 р.- № 11.- Ст. 94;

13. Положення про Державну службу заповідної справи, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 року № 1000// Офіційний вісник України.- 2001 р.- № 33.- Ст. 1540;

14. Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля, затверджене наказом Мінекоресурсів України від 27 лютого 2002 року № 88// Офіційний вісник України.- 2002 р.- № 12.- Ст. 631;

15. Положення про громадських мисливських інспекторів, затверджене наказом Держкомлісгоспу України від 1 березня 2002 року № 27// Офіційний вісник України.- 2002 р.- № 13.- Ст. 683;

16. Положення про громадських інспекторів рибоохорони, затверджене наказом Мінагрополітики від 9 жовтня 2002 року № 324// Офіційний вісник України.- 2002 р.- № 44.- Ст. 2055;

17. Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля, затверджене наказом Мінприроди України від 18 грудня 2003 року № 168// Офіційний вісник України.- 2004 р.- № 6.- Ст. 357.

18. Положення про Державну екологічну інспекцію, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2004 року № 770// Офіційний вісник України.- 2004 р.- № 24.- Ст. 1589;

19. Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року №1524// Офіційний вісник України.- 2006 р.- № 44.- Ст. 2949.

Література:

1. Бондар Л.О., Курзова В.В. - Екологічне право України. Навч. посібник. 2-е видання: доп. та перероблене // Вид-во "Бурун Книга", 2008. – 368 с.

2. Величко О.М., Зеркалов Д.В. Екологічне управління: Навчальний посібник. -К.: Наук. Світ, 2001. - 193 с.

3. Гетьман А.П. Вступ до еколого-процесуального права.-Х.:Основа,1998.-208с.

4. Доступ до правосуддя з питань довкілля. Посібник / 3. Козак, І. Тустановська. - Львів: Мета, 2002 р.- 200 с.

5. Екологічне законодавство України: збірник нормативних актів та судової практики/ за ред. Погрібного О. О.- Х.: Одісей, 2002 р.- 928 с.

6. Екологічне право України: Академічний курс: Підручник. – Друге видання /За заг.ред. Шемшученка Ю.С.- К.: ТОВ „Видавництво «Юридична думка», 2008 р.- 720с.

7. Екологічне право України: Підручник для студ. юрид. вищих навч. закладів/ Погрібний О. О. та ін./ за ред. Попова В. К. та Гетьмана А. П.- Х.: Право, 2001 р.- 480 с.

8. Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підручник.- К., 1999 р.

9. Лозанський В.Р. Екологічне управління в розвинутих країнах світу в порівнянні з Україною. – Харків: УкрНДІП, 2000 р. - 68 с.

10. Луцько В. С. Шляхи вдосконалення системи державного управління у сфері екологічної безпеки України.- К., 1999 р.

11. Прогнозування і розробка програм. Методичні рекомендації/ за ред. Бесєдіна В. Ф.- К., 2000 р.

12. Судовий захист екологічних прав громадян України: Довідник для суддів / Краснова М.В, Малишева Н.Р., Шевчук П.І. та ін.- К.: Вид.дім «КМ Академія», 2001.- 175 с.

13. Андрейцев В. Концепція правового забезпечення екологічної політики України // Право України. - 1994. - № 3-4. - С.27.

14. Демичев Д.М. Функция преодоления последствий чернобыльской катастрофы в системе функций государства // Правоведение. - 1996. - № 3. - C. 65 – 75.

15. Паламарчук В., Мішенін Є. Про економіко-правову відповідальність в управлінні природокористуванням та охороною навколишнього середовища (теоретико-методологічні аспекти) // Право України. - 1998. - № 6. - С.39.

16. Кравченко С. Конвенція про доступ до інформації та участь громадськості в прийнятті рішень у сфері навколишнього середовища // Право України. - 1998. - № 6. - С.113.

17. Заржицький О. Концепція регіональної екологічної політики в Україні: якою їй бути // Право України. - 2001. - № 7. - С.70.

18. Заржицький О. Проблеми вдосконалення правових засад регіональної екологічної політики // Право України. – 2003.- № 3. – С. 75.

19. Заржицький О. Юридична природа регіональної екологічної політики як об’єкт правового регулювання // Право України. – 2003.- № 6. – С. 26.

20. Трофанчук Т. Система правового забезпечення стандартизації в сфері охорони довкілля та перспективи її розвитку // Право України. – 2003.- № 6. – С. 29.

21. Заржицький О. Регіональна екологічна політика як об’єкт правового регулювання // Право України. – 2003.- № 10. – С. 56.

22. Костицький В. Екологічна функція держави та економіко-правовий механізм охорони довкілля // Право України. – 2004.- № 1. – С. 143.

23. Бейкун А. Управлінсько-правові аспекти формування та розвитку державної природноресурсової політики // Право України. – 2006.- № 10. – С. 115.

ТЕМА 6. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ –

Семінарське заняття – 4 години

1. РОЗГЛЯД ПИТАНЬ ТЕМИ:

1. Загальна характеристика функції управління в галузі екології.

2. Екологічне планування.

3. Екологічний моніторинг.

4. Державний облік у галузі природокористування.

5. Стандартизація та нормування в галуза екології.

6. Екологічне ліцензування.

7. Екологічна експертиза.

8. Екологічний аудит.

9. Інформування в сфері екології.

10. Екологічний контроль.

 

2.САМОСТІЙНА РОБОТА:

Під час самостійної роботи необхідно розглянути наступні питання:

1. Порядок оформлення запиту на екологічну інформацію.

2. Поняття екологічної інформатизації.

3. Правове регулювання ведення Червоної та Зеленої книг.

4. Порядок проведення громадського екологічного контролю.

5. Правове становище громадських екологічних інспекторів.

6. Дозвільна система у сфері екології.

7. Правове регулювання екологічного планування, програмування та прогнозування.

8. Правове регулювання розвитку екологічних спорів. У яких випадках екологічне страхування є обов’язковим?

 

3. ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ:

Задача № 1. У зв’язку з розміщенням полігону для захоронення відходів біля селища Білявка, його мешканці п. Воронько Н. та п. Плекун З. від імені населення звернулися до селищної ради з вимогою надати термінову інформацію щодо можливого впливу зазначеного об’єкту на довкілля та здоров’я населення.

Виконком селищної ради розглянув клопотання мешканців селища і у 20-денний термін сповістив через місцеве радіо, що розміщення полігону не спричинить погіршення стану довкілля та здоров’я мешканців селища. Докладнішої інформації виконком надати не може, враховуючи характер діяльності зазначеного об’єкту та комерційну таємницю українсько-німецької фірми, що перебуває під охороною закону. Крім того, на даний час ще немає висновку державної екологічної експертизи, яка б містила комплексну оцінку впливу даного проекту на довкілля. У зверненні виконкому також зазначалося, що всебічна інформація надаватиметься населенню через кожні три місяці, починаючи з часу початку роботи об’єкту, як це і визначено чинним законодавством.

Зазначені громадяни не задовольнилися цією інформацією і звернулися до суду з вимогою примусово забезпечити необхідною інформацією про наслідки введення в дію екологічно небезпечного об’єкту.

Завдання: Я кий порядок надання екологічної інформації містить законодавство України? Розв’язати справу.

 

Задача № 2. До вас за консультацією звернулися представники громадської екологічної організації. Вони повідомили, що незабаром Одеською міською радою має розглядатися проект нового Генерального плану міста Одеси і попрохали роз’яснити, чи мають вони право ознайомитися з цим проектом і вносити до нього пропозиції і зауваження. Їх цікавило також, до кого слід звертатися з відповідними запитами.

Завдання: Чи є проект Генерального плану міста Одеси екологічною інформацією? Надайте кваліфіковану відповідь представникам громадської екологічної організації.

Задача № 3. Громадська екологічна організація "Еко" звернулася до господарського суду з вимогою визнати недійсним рішення державної екологічної експертизи щодо будівництва нафтопереробного заводу. •

У позовній заяві громадська організація "Еко" мотивувала свою вимогу тим, що проект будівництва нафтопереробного заводу отримав негативний висновок проведеної громадської екологічної експертизи через те, що в ньому не передбачено впровадження сучасних очисних технологій, які б виключали негативний вплив діяльності заводу на навколишнє природне середовища та здоров'я громадян, а в процесі проведення державної екологічної експертизи не було враховано вищезазначені пропозиції.

1. Визначній коло суспільних відносин.

2. Чи підлягає позов задоволенню?

3. Вирішити справу.

Задача № 4 ТОВ „Барвінок” придбало у власність земельну ділянку для будівництва автозаправної станції. Належним чином розроблений проект разом з матеріалами оцінки впливу на довкілля (ОВНС) було подано на державну екологічну експертизу. ТОВ „Барвінок” отримало письмове підтвердження від групи експертів, що висновок державної екологічної експертизи буде позитивним, але буде виданий дещо пізніше. На підставі цього інспекція державного архітектурно-будівельного контролю надала йому дозвіл на виконання будівельних робіт. ТОВ „Барвінок” розпочало будівельні роботи до отримання офіційного висновку державної екологічної експертизи.

Завдання: чи мало місце порушення екологічного законодавства з боку ТОВ „Барвінок” і з боку інспекції державного архітектурно-будівельного контролю? Які державні органи і у який спосіб мають відреагувати на це?

4.ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Оргуська конвенція 1998 року: проблеми застосування в Україні.

2. Правове становище екологічних аудиторів.

3. Розмежування державної та громадської екологічної експертизи.

4. Співвідношення екологічної експертизи і судової експертизи.

5. Співвідношення правового становища громадських екологічних інспекторів, громадських мисливських інспекторів та громадських інспекторів рибоохорони.

6. Лімітування використання природних ресурсів.

 

Нормативний матеріал:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року// Відомості Верховної Ради України. - 1996 р.- № 30.- Ст. 141;

2. Конвенція про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті від 25 лютого 1991 року (Еспо, Фінляндія), ратифікована Законом України від 19 березня 1999 року// Відомості Верховної Ради України. - 1999.- № 18.- Ст. 153;

3. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості у ході прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля від 25 червня 1998 року (Оргус, Данія)// Відомості Верховної Ради України.- 1999 р.- № 34.- Ст. 296;

4. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року// Відомості Верховної Ради України.- 1991 р.- № 41.- Ст. 546;

5. Закон України „Про інформацію” від 2 жовтня 1992 року// Відомості Верховної Ради України.- 1992 р.- № 48.- Ст. 650;

6. Закон України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 року// Відомості Верховної Ради України.- 1995 р.- № 8.- Ст. 54;

7. Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 року// Відомості Верховної Ради України.- 2000 р.- № 36.- Ст. 299;

8. Закон України "Про стандартизацію" від 17 травня 2001 року// Відомості Верховної Ради України.- 2001 р.- № 31.- Ст. 145;

9. Закон України „Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” від 1 грудня 2005 року// Офіційний вісник України.- 2005 р.- № 52.- Ст. 3246;

10. Закон України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” від 6 вересня 2005 року// Відомості Верховної Ради України.- 2005 р.- № 48.- Ст. 483;

11. Декрет Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” від 8 квітня 1993 року// Відомості Верховної Ради України.- 1993 р.- № 23.- Ст. 247;

12. Декрет Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію та сертифікацію” від 10 травня 1993 року № 46-93// Відомості Верховної Ради України.- 1993 р.- № 27.- Ст. 289;

13. Постанова Верховної Ради України „Про інформування громадськості з питань, що стосуються довкілля” від 4 листопада 2004 року № 2169-IV// Відомості Верховної Ради України.- 2005 р.- № 2.- Ст. 72

14. Положення про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року № 459// http://portal.rada.gov.ua/;

15. Положення про містобудівний кадастр населених пунктів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року № 224// http://portal.rada.gov.ua/;

16. Положення про порядок ведення державного кадастру тваринного світу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1994 року № 772// http://portal.rada.gov.ua/

17. Положення про порядок установлення квот на видобуток окремих видів корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 862// Зібрання постанов Уряду України.- 1995 р.- № 3.- Ст. 54;

18. Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 554// Урядовий кур’єр.- 1995.- № 131.- 2 вересня;

19. Порядок державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1995 року № 75// http://portal.rada.gov.ua/

20. Порядок ведення державного водного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1996 року № 413// http://portal.rada.gov.ua/

21. Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 року № 1100// http://portal.rada.gov.ua/;

22. Положення про державну систему моніторинґу довкілля, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391// Офіційний вісник України.- 1998 р.- № 13.- 16 квітня

23. Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та у зоні діяльності регіональних митниць і митниць, затверджене наказом Мінекобезпеки від 8 вересня 1999 року № 204// Офіційний вісник України.- 1999 р.- № 47.- 10 грудня;

24. Положення про регіональні кадастри природних ресурсів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1781// Офіційний вісник України.- 2002 р.- № 1.- Ст. 10

25. Порядок розроблення і затвердження нормативів ГДВ забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1780// Офіційний вісник України.- 2002.- № 1.- Ст. 9;

26. Порядок розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 299// Офіційний вісник України.- 2002.- № 12.- Ст. 571;

27. Положення про порядок надання екологічної інформації, затверджене наказом Мінприроди від 18 грудня 2003 року № 169// Офіційний вісник України.- 2004 р.- № 6.- Ст. 358

28. Положення про Систему державної екологічної експертизи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, затверджене наказом Мінприроди від 12 жовтня 2004 року № 389// http://www.menr.gov.ua/;

29. Концепція екологічної освіти України, схвалена рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 20 грудня 2001 року № 13/6-19// Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України.- 2002 р.- квітень.- № 7

30. Концепція Державної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 року № 992-р// Офіційний вісник України.- 2005 р.- № 1.- Ст. 40

 

Література:

1. Андрейцев В. І., Пустовойт М. А., Калиновський С. В. Екологічна експертиза: право і практика.- К.: Урожай, 1992 р.

2. Бондар Л.О. Ліцензування як засіб державного регулювання здійснення екологічно небезпечної діяльності// Актуальні проблеми держави та права. Збірник наукових праць.- Вип. 7.- Одеса: Астропринт, 2000.- С. 174-179.

3. Бондар Л.О. Правовий механізм санітарно-гігієнічного нормування в Україні// Причорноморський екологічний бюлетень.- 2003 р.- № 1.- С. 83-90;

4. Бондар Л.О. Правові аспекти екологічного нормування негативного впливу на води Чорного моря // Причорноморський екологічний бюлетень. – 2001. – № 2. – 69 - 75.

5. Бондар Л.О., Курзова В.В. - Екологічне право України. Навч. посібник. 2-е видання: доп. та перероблене // Вид-во "Бурун Книга", 2008. – 368 с.

6. Гетьман А.П. Процесуальний порядок здійснення екологічного контролю// Екологічний контроль: питання теорії і практики. - К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького, 1999. - 109 с.

7. Екологічне законодавство України: збірник нормативних актів та судової практики/ за ред. Погрібного О. О.- Х.: Одісей, 2002 р.- 928 с.

8. Екологічне право України: Академічний курс: Підручник. – Друге видання /За заг.ред. Шемшученка Ю.С.- К.: ТОВ „Видавництво «Юридична думка», 2008 р.- 720с.

9. Екологічне право України: Підручник для студ. юрид. вищих навч. закладів/ Погрібний О. О., Каракаш І. І. та ін./ за ред. Попова В. К. та Гетьмана А. П.- Х.: Право, 2001 р.- 480 с.

10. Здоровко Л.М. Поняття регіонального екологічного контролю // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2002. - № 4. – С. 67-70.

11. Коваленко М.А. Право вільного доступу до інформації про стан довкілля в Україні та його законодавче регулювання // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 9. – С. 84-86

12. Малишева Н. Р., Єрофеєв М. І. Проблеми організації та функціонування системи екологічного моніторингу в Україні// Правова держава.- Вип. 5.- К., 1994 р.

13. Малишева Н.Р. Деякі теоретичні аспекти організації і здійснення екологічного контролю / Екологічний контроль: питання теорії і практики за ред. Ю.С. Шемшученко, Н.Р.Малишевої. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, 1999. - 110с.

14. Малишко М. І. Екологічне право України: Навчальний посібник.- К.: Видавничий Дім “Юридична книга”, 2001.- 392 с.

15. Позняк Е. В. Громадська екологічна експертиза в системі права екологічної безпеки// Держава і право. Юрид. і політ. Науки: Зб. наук. пр.- 2002 р.- Вип. 16.- С. 281-286.

16. Попович Т. Екологічні стандарти у розрізі генезису екологічного права (цивільно-правовий аспект) // Юридична Україна.- 2004.- № 9. - С.37-40.

17. Радик І.Л. Види еколого-правового ліцензування // Проблеми законності. – Харків: Нац. юрид. акад. України, – 2000. – №43. – С.71-75.