Аналітико–дослідницький розділ

У другому розділі визначаються проблеми, що існують у діяльності підприємств. Зміст цього розділу співпадає за змістом зі звітом з переддипломної практики. Студент виконує ґрунтовний аналіз діяльності підприємств, звертаючи особливу увагу на дослідження проблеми. Вихідними даними для аналізу є технічна, економічна, фінансова, адміністративна, організаційна та інша документація, що характеризує діяльність підприємств. Розділ має бути максимально насичений фактичною інформацією, яка оформлюється у вигляді таблиць, графіків, діаграм, схем, що відображають відповідні результати діяльності організації за останні 3 роки. Дані аналізу підтверджуються реальними даними статистичної та фінансової звітності, які виносяться у додатки, розрахунки показників діяльності підприємств та алгоритм здійснення аналізу студенти виконують за 3 останні роки.

 

Методичні вказівки до виконання розділу 2 дипломної роботи представлені в додатку Д.

Відповідно до теми дипломної роботи студент у 2 розділі виконує економіко-математичну частину роботи, якщо вона відноситься до здійснення аналізу і покращує сприйняття основного матеріалу, або ж факторний аналіз основних показників діяльності, аналіз точки беззбитковості за 3 роки з використанням комп'ютерних технологій.

Розділ завершується стислими висновками, в яких визначається місце підприємства на ринку товару, конкурентна позиція, ефективність діяльності та причини, що викликали управлінську проблему. Обсяг другого розділу має становити 35-40% від загального.

Проектно–рекомендаційний розділ

Завданням цього розділу є розроблення конкретних пропозицій щодо вдосконалення системи управління підприємством та підвищення ефективності менеджменту, а також вирішення управлінської проблеми, яка визначена темою ДКР, обґрунтування доцільності внесених пропозицій. Прогнозується вплив запропонованих заходів на загальні результати діяльності підприємств (зміна конкурентної позиції підприємства на ринку, підвищення ефективності його діяльності тощо).

Результати ситуаційного аналізу є основними вхідними даними для розробки стратегії розвитку компанії.

За результатами організаційно-управлінського аналізу розробляються пропозиції щодо можливості перепроектування організаційної структури та структури управління або ж пропонуються заходи щодо її покращення (ОСУ розробляється під стратегію, а не навпаки!!!).

На основі аналізу управлінської проблеми за темою дослідження (розділ 2.4) розробляється та обґрунтовується система заходів щодо її вирішення.

Розрахункова частина розділу має містити обчислення показників економічної ефективності пропозицій, розрахунок прогнозних показників розвитку, зміни місця підприємства у бізнес-просторі тощо. Необхідно сформулювати та обґрунтувати альтернативні варіанти вирішення поставленої проблеми, порівняти ефективність альтернативних варіантів вирішення управлінської проблеми та обрати кращий із них.

Однією із ознак високої якості виконання ДКР є застосування економіко-математичних методів при обґрунтуванні запропонованих заходів, наприклад, у вигляді сітьового графіку, прогнозу тощо.

Розділ закінчується висновками, в яких зазначаються шляхи розв’язання управлінської проблеми, витрати на реалізацію заходів та ефективність їх впровадження. Обсяг третього розділу має становити не менше 30-35% від загального.

Висновки

Висновки є завершальною частиною ДКР. Це стислий підсумок проведеного дослідження, де в узагальненому вигляді подаються одержані результати у відповідності до поставлених завдань. Текст висновків має підтвердити досягнення мети, поставленої при виконанні ДКР, та можливість реалізації запропонованих заходів у діяльність підприємства, на матеріалах якого виконана дипломна робота. Обсяг висновків не повинен перевищувати 3-5 сторінок.

Додатки

У додатки виносяться вихідні матеріали написання роботи: статистична та фінансова звітність підприємств, схеми, дані до розрахунків та розрахунку допоміжного характеру, які займають більше 1 сторінки тощо.

Список використаної літератури

Список літературних джерел складається із джерел інформації, матеріали або окремі результати яких використовувались в роботі. До списку вносяться лише ті джерела, на які є посилання у тексті роботи. Список має складатись з 60-100 назв. Вимоги до оформлення представлені в додатку Ж.

Роздатковий матеріал

Захист роботи у ДЕК супроводжується посиланням на роздатковий матеріал, який оформлюється згідно вимог. Роздатковий матеріал має титульний аркуш (див. додаток З), підписаний студентом та науковим керівником, та винесені на захист положення, які ілюструють доповідь. До роздаткового матеріалу виносять узагальнення теоретичних положень, таблиці, графіки, діаграми тощо. Обсяг роздаткового матеріалу – 10-12 аркушів. Роздатковий матеріал готується у 7 екземплярах.

Для кращого сприйняття доповіді присутніми готується презентація, яка являє собою електронний варіант роздаткового матеріалу. Вона готується у Power Point та супроводжує доповідь студента під час захисту.

 

 

Загальні правила оформлення

Дипломної роботи

Дипломну роботу друкують машинописним способом або за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) через півтора міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве - не менше 30 мм, праве - не менше 10 мм, верхнє - не менше 20 мм, нижнє - не менше 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка друкарської машини чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою.

Вписувати в текст дипломної роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися під час написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці. Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин дипломної роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.

Кожну структурну частину дипломної роботи треба починати з нової сторінки.

До загального обсягу дипломної роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів дипломної роботи підлягають суцільній нумерації.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою дипломної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини дипломної роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 4. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.», «Мал.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі роботи подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Якщо в розділі роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл.1.2».

Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

При написанні дипломної роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в роботі.

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».

Коли в тексті дипломної роботи необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Приклад:

Цитата в тексті: «... незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв'язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передачі інформації/6/1)».

Відповідний опис у переліку посилань:

6. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: Навч. посіб. - К.: КМ Асаdemіа, 1998. - 192 с.

Відповідне подання виноски:

/6/ 1) розд. 1. Ділове спілкування, с. 29.

Посилання на ілюстрації в роботі, вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2».

Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)».

На всі таблиці дипломної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл.1.2».

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора дипломної роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання тощо.

Список літератури повинен містити перелік усіх першоджерел, на які є посилання у тексті роботи або які використовувалися під час здійснення дослідження. Перелік джерел укладають у алфавітному порядку або за порядком посилання в тексті роботи. Укладаючи його, необхідно додержуватися вимог державного стандарту. Кожний бібліографічний запис треба починати з нового рядка, літературу слід розташовувати в алфавітному порядку авторів та назв праць, спочатку видання українською мовою, потім – іноземними.

Бібліографічні записи в "Списку..." повинні мати порядкову нумерацію. У тексті роботи слід давати у дужках посилання на номери списку. Якщо необхідно вказати номер сторінки, її ставлять через кому після номера видання, наприклад - [1, с. 23].

Список літератури повинен складатися не менше як з 60 найменувань.

Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток_____» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В,

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) - перша формула додатка А.

 

 

5. Характеристика типових помилок
дипломних робіт

 

До типових помилок при написанні та оформленні дипломної роботи, за якими роботи не допускають до захисту в ДЕК, слід віднести:

a. Зміст роботи не відповідає плану дипломної роботи або не розкриває тему повністючи в їїосновній частині.

b. Сформульовані розділи (підрозділи) не відбивають реальну проблемну ситуацію, стан об'єкта.

c. Метадослідження не пов'язана а проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об'єкта і предмета дослідження.

d. Авторне виявив самостійності, роботаявляє собою компіляцію або плагіат.

e. Не зроблено глибокого і всебічного аналізу сучасних офіційних і нормативних документів, нової спеціальної літератури (останні 5-10 років) з теми дослідження.

f. Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з темироботи має форму анотованого списку і не відбиває рівня досліджуваності проблеми.

g. Не розкрито зміст та організацію особистого експериментального дослідження (його суть, тривалість, місце проведення, кількість обстежуваних,їхні характеристики), поверхово висвітлено стан практики.

h. Кінцевий результат не відповідаєметі дослідження,висновки не відповідають поставленим завданням.

i. У роботі немає посилань на першоджерела або не вказані всі ті, з яких запозичено матеріал.

j. Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без додержання вимог державного стандарту.

k. Як ілюстративний матеріал використано таблиці, діаграми, схеми, запозичені не з першоджерел, а підручника, навчального посібника, монографії або наукової статті.

l. Обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, вона виконана неохайно, з помилками.