Дистанції літніх змагань (бігом) у заданому напрямку

ЗАСОБИ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

В СПОРТИВНОМУ ОРІЄНТУВАННІ

Спортивне орієнтування та його види

 

Спортивне орієнтування є циклічним видом спорту, який відрізняється великим розумовим навантаженням на фоні кисневого недостатку, який виникає під час інтенсивної фізичної роботи. В цьому виді спорту відсутній зазначений коридор пересування по дистанції – орієнтувальник сам, за допомогою карти та компасу, обирає оптимальний шлях руху по зазначеній місцевості. При цьому йому за правилами змагань необхідно відмічатися в контрольних пунктах (КП), з яких складається дистанція та у заданій послідовності, яка зазначена на топографічній карті. Карта містить детальну інформацію про місцевість, наприклад, форми рельєфу, рослинність, природні перешкоди тощо. Для досягнення успіху в орієнтуванні атлету необхідно досконало розшифровувати позначки на карті, абсолютна концентрація та спроможність на великій швидкості приймати безпомилкові рішення, щодо вибору шляху руху на етапах між КП.

Найбільш поширена дистанція (в заданому напрямку) виглядає наступним чином: трикутником позначається старт, кружками - контрольні пункти, подвійним кружком – фініш. КП з'єднані лініями і пронумеровані в порядку проходження. Учасник повинен обрати шлях і рухатися зі старту на 1-й КП, потім на 2-й і так далі. З останнього КП на фініш зазвичай веде розмічений шлях. Результати, як правило, визначаються часом проходження дистанції.

Спортивне орієнтування несе в собі великий спортивно – оздоровчий потенціал, доступний людям різних вікових груп. Розумові завдання, які потрібно постійно вирішувати під час фізичного навантаження від великої швидкості пересування, можливо порівняти з шахами під час бігу.

Змагання у спортивному орієнтуванні можуть розрізнятися:

1. За засобом пересування: бігом (літнє орієнтування); на лижах (лижне орієнтування); на велосипедах (велоорієнтування); трейл - орієнтування (орієнтування по доріжках пішки чи на інвалідному візку); іншими засобами пересування;

2. За часом проведення змагань: денні (в світлий час доби); нічні (в темний час доби);

3. По взаємодії спортсменів: індивідуальні; естафетні (члени команди проходять свої етапи почергово); групові - два чи більше членів команди проходять дистанцію разом;

4. За характером заліку результатів: особисті (визначаються місця кожному учаснику); особисто-командні (визначаються місця як кожному учаснику окремо, так і команді); командні (визначаються місця лише команді);

5. За довжиною дистанції:

- суперкороткі (парковий спринт - час переможця 12 - 14 хв.);

- короткі (спринт - час переможця 20 - 25 хв.);

- середні (скорочені - час переможця 35 - 40 хв.);

- класичні (час переможця 1 год. 20 хв. - 1 год. 30 хв.);

- марафонські (довгі - час переможця - 2 год. - 2 год. 10 хв.);

6. За видом змагань:

- орієнтування у заданому напрямку;

- орієнтування за вибором;

- орієнтування по розміченій трасі;

- естафети по всім видам орієнтування;

 

Змагання зі спортивного орієнтування у заданому напрямку

 

Орієнтування у заданому напрямку - це проходження позначених на карті та розташованих на місцевості КП в заданій послідовності.

Старт може бути індивідуальний, груповий чи загальний (масовий). Шлях від одного КП до іншого учасники вибирають на свій розсуд. Від останнього КП до лінії фінішу вони, як правило, рухаються по фінішному коридору. Результат учасника (з точністю до секунд) визначається по часу, який витрачено на подолання дистанції з моменту технічного старту до фінішу. Якщо декілька учасників показали однаковий результат, то вони посідають однакове місце. Якщо учасник порушив порядок проходження КП чи пропустив КП (не має відмітки КП), його результат анулюється.

Узимку проводяться змагання в заданому напрямку на лижах. Змагання рекомендується організовувати на місцевості, яка дозволяє створити необхідну сітку лижних трас. На карту наносяться відповідними умовними знаками спеціально підготовлена лижня з градацією її доріжок по швидкісним якостям. Знак КП (призму) та засоби відмітки розміщують безпосередньо над лижнею.

 

Дистанції літніх змагань (бігом) у заданому напрямку

Згідно з рішенням Лейбницької конвенції Міжнародною федерацією спортивного орієнтування (IOF) запроваджено з 2000 року такі дистанції у змаганнях зі спортивного орієнтування бігом:

- суперкороткі (парковий спринт - час переможця 12 - 14 хв.) змагання проводяться, як правило, в парках, де представлені два типи місцевості;

- короткі (спринт - час переможця 20 - 25 хв.) проводяться на такій місцевості, щоб швидкість бігу була високою, а варіанти шляху - однозначні;

- середні (скорочені - час переможця 35 - 40 хв.);

- класичні (час переможця 1 год. 20 хв. - 1 год. 30 хв.) дистанції, як правило, намічаються на складній місцевості, де між КП є вибір варіантів шляху руху, від спортсменів вимагається показати весь арсенал технічних та тактичних прийомів, якими вони володіють;

- марафонські (довгі - час переможця - 2 год. - 2 год. 10 хв.) дистанції проводяться, як правило, з загального (масового) старту і проводяться в три кола з вибуванням останніх учасників після кожного кола;

- естафетні змагання (як правило, застосовуються середні або класичні дистанції).

 

Техніка спортивного орієнтування

Загальні питання

 

До розділу техніки орієнтування відносятся ті вміння і навички, що дозволяють спортсмену вирішувати навігаційні задачі в процесі пересування на місцевості, тобто орієнтація за компасом і досконале вміння користуватися картою. Під технікою орієнтування розуміються всі ті методи і прийоми, якими користуються спортсмени як на тренуваннях, так і на змаганнях при визначенні відстаней: володіння компасом, рух по азимуту, та його визначення; «читання» місцевості і карти; їхнє зіставлення; визначення спортсменом свого місця розташування на карті; запам'ятовування карти; спостережливість; використання сучасного спорядження; методи пошуку і взяття контрольних пунктів; відлік відстаней, використання лінійних і площинних орієнтирів; рух без компаса; біг з читанням карти; розвиток просторової уяви; орієнтування карти по компасу, сонцю, лінійним і площинним орієнтирам; контроль висоти.

В орієнтуванні можна виділити наступні класи технічних дій: елементи техніки, технічні прийоми і допоміжні технічні дії. До розділу тактики відносяться, насамперед, вибір шляху, тактичне планування проходження етапу, а також регулювання швидкості бігу і специфічних тактичних дій у різних змагальних ситуаціях.

Всі елементи техніки орієнтування взаємозалежні і взаємообумовлені. Чітке виконання одного елемента сприяє точному вирішенню конкретної задачі на дистанції змагання.

 

Порівняння карти з місцевістю

Уміння читати карту і порівнювати її з місцевістю є, мабуть, найбільш складним, і в той же час найважливішим компонентом технічної майстерності ориєнтувальника. До допоміжних технічних дій, що полегшують читання карти, відносяться читання карти на бігу. Для правильного сприйняття і порівняння інформації, що отримана при читанні карти і спостереженні за місцевістю, карта повинна бути зорієнтована, тобто, розташована перед очима таким чином, щоб напрямок ліній магнітного меридіана карти збігався з напрямком на північ на місцевості. Однак карта може бути правильно зорієнтована і без допомоги компаса. Найпростіше орієнтувати карту по прямих лінійних орієнтирах, таких як просіки, прямі ділянки доріг чи канав, краю полів і т.п. Правильно зорієнтована карта значно полегшує перебування на місцевості тих об'єктів, що ви бачите на карті, і, навпаки, розпізнавання на карті об'єктів, що ви бачите на місцевості. При зміні напрямку руху, наприклад, при бігу по дорозі, що час від часу змінює свій напрямок, положення карти необхідно постійно коректувати так, щоб вона залишалася правильно орієнтованої. Навичок повороту карти на потрібний кут без звертання до компаса необхідно постійно удосконалювати і доводити до автоматизму на тренуваннях.

 

Орієнтування по рельєфу

 

Орієнтування по рельєфу являє собою сполучення всіх трьох способів орієнтування за допомогою читання карти, оскільки форми рельєфу, у залежності від своїх розмірів і форми, можуть мати характеристики площинних, лінійних і точкових орієнтирів. Головна суть цього прийому полягає в умінні читати горизонталі на карті і перетворювати у зоровий образ форми земної поверхні. Тому відпрацьовуванню цього технічного прийому варто приділити особливу увагу. По-перше, за рахунок оцінки того рівня (висоти), на якому знаходимося, з'являється можливість точніше знати своє місце розташування. По-друге, напрямок схилу добре видно як на карті, так і на місцевості, що дозволяє оцінювати напрямок руху при бігу уздовж чи поперек схилу. Розташування точкових об'єктів на карті щодо горизонталей служить додатковим фактором, що сприяє їх однозначному розпізнаванню на місцевості. Так, наприклад, не завжди просто визначити, який із трьох каменів, позначених на карті на відстані 50 м один від одного, спортсмен бачить перед собою. Але якщо один з них знаходиться на лінії водостоку лощини, інший – на її схилі, а третій – на схилі лощини, відрізнити їх друг від друга буде не складно. Видносні труднощі представляє оцінка перепаду висот під час бігу. Якщо КП розташований на точковому об'єкті, що знаходиться на схилі на висоті 20 м від підошви, і у спортсмена немає інших уточнюючих орієнтирів на підході до нього, визначити, на яку висоту щодо підошви він піднявся, буває доволі складно. Потрібно виходити на такий КП уздовж схилу, використовуючи останню прив’язку (“точка атаки КП” у сучасній термінології) який-небудь об'єкт, що розташований на тому ж рівні. Якщо такого об'єкта немає, треба знайти яку-небудь “прив'язку” на висоті +/- 10м від рівня точки КП. Основним методом тренування орієнтування по рельєфу є проходження дистанцій по “рельєфній” карті, тобто карті, на якій вилучена вся інформація, крім рельєфу і гідрографії.

 

ЗАСОБИ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

В СПОРТИВНОМУ ОРІЄНТУВАННІ

Спортивне орієнтування та його види

 

Спортивне орієнтування є циклічним видом спорту, який відрізняється великим розумовим навантаженням на фоні кисневого недостатку, який виникає під час інтенсивної фізичної роботи. В цьому виді спорту відсутній зазначений коридор пересування по дистанції – орієнтувальник сам, за допомогою карти та компасу, обирає оптимальний шлях руху по зазначеній місцевості. При цьому йому за правилами змагань необхідно відмічатися в контрольних пунктах (КП), з яких складається дистанція та у заданій послідовності, яка зазначена на топографічній карті. Карта містить детальну інформацію про місцевість, наприклад, форми рельєфу, рослинність, природні перешкоди тощо. Для досягнення успіху в орієнтуванні атлету необхідно досконало розшифровувати позначки на карті, абсолютна концентрація та спроможність на великій швидкості приймати безпомилкові рішення, щодо вибору шляху руху на етапах між КП.

Найбільш поширена дистанція (в заданому напрямку) виглядає наступним чином: трикутником позначається старт, кружками - контрольні пункти, подвійним кружком – фініш. КП з'єднані лініями і пронумеровані в порядку проходження. Учасник повинен обрати шлях і рухатися зі старту на 1-й КП, потім на 2-й і так далі. З останнього КП на фініш зазвичай веде розмічений шлях. Результати, як правило, визначаються часом проходження дистанції.

Спортивне орієнтування несе в собі великий спортивно – оздоровчий потенціал, доступний людям різних вікових груп. Розумові завдання, які потрібно постійно вирішувати під час фізичного навантаження від великої швидкості пересування, можливо порівняти з шахами під час бігу.

Змагання у спортивному орієнтуванні можуть розрізнятися:

1. За засобом пересування: бігом (літнє орієнтування); на лижах (лижне орієнтування); на велосипедах (велоорієнтування); трейл - орієнтування (орієнтування по доріжках пішки чи на інвалідному візку); іншими засобами пересування;

2. За часом проведення змагань: денні (в світлий час доби); нічні (в темний час доби);

3. По взаємодії спортсменів: індивідуальні; естафетні (члени команди проходять свої етапи почергово); групові - два чи більше членів команди проходять дистанцію разом;

4. За характером заліку результатів: особисті (визначаються місця кожному учаснику); особисто-командні (визначаються місця як кожному учаснику окремо, так і команді); командні (визначаються місця лише команді);

5. За довжиною дистанції:

- суперкороткі (парковий спринт - час переможця 12 - 14 хв.);

- короткі (спринт - час переможця 20 - 25 хв.);

- середні (скорочені - час переможця 35 - 40 хв.);

- класичні (час переможця 1 год. 20 хв. - 1 год. 30 хв.);

- марафонські (довгі - час переможця - 2 год. - 2 год. 10 хв.);

6. За видом змагань:

- орієнтування у заданому напрямку;

- орієнтування за вибором;

- орієнтування по розміченій трасі;

- естафети по всім видам орієнтування;

 

Змагання зі спортивного орієнтування у заданому напрямку

 

Орієнтування у заданому напрямку - це проходження позначених на карті та розташованих на місцевості КП в заданій послідовності.

Старт може бути індивідуальний, груповий чи загальний (масовий). Шлях від одного КП до іншого учасники вибирають на свій розсуд. Від останнього КП до лінії фінішу вони, як правило, рухаються по фінішному коридору. Результат учасника (з точністю до секунд) визначається по часу, який витрачено на подолання дистанції з моменту технічного старту до фінішу. Якщо декілька учасників показали однаковий результат, то вони посідають однакове місце. Якщо учасник порушив порядок проходження КП чи пропустив КП (не має відмітки КП), його результат анулюється.

Узимку проводяться змагання в заданому напрямку на лижах. Змагання рекомендується організовувати на місцевості, яка дозволяє створити необхідну сітку лижних трас. На карту наносяться відповідними умовними знаками спеціально підготовлена лижня з градацією її доріжок по швидкісним якостям. Знак КП (призму) та засоби відмітки розміщують безпосередньо над лижнею.

 

Дистанції літніх змагань (бігом) у заданому напрямку

Згідно з рішенням Лейбницької конвенції Міжнародною федерацією спортивного орієнтування (IOF) запроваджено з 2000 року такі дистанції у змаганнях зі спортивного орієнтування бігом:

- суперкороткі (парковий спринт - час переможця 12 - 14 хв.) змагання проводяться, як правило, в парках, де представлені два типи місцевості;

- короткі (спринт - час переможця 20 - 25 хв.) проводяться на такій місцевості, щоб швидкість бігу була високою, а варіанти шляху - однозначні;

- середні (скорочені - час переможця 35 - 40 хв.);

- класичні (час переможця 1 год. 20 хв. - 1 год. 30 хв.) дистанції, як правило, намічаються на складній місцевості, де між КП є вибір варіантів шляху руху, від спортсменів вимагається показати весь арсенал технічних та тактичних прийомів, якими вони володіють;

- марафонські (довгі - час переможця - 2 год. - 2 год. 10 хв.) дистанції проводяться, як правило, з загального (масового) старту і проводяться в три кола з вибуванням останніх учасників після кожного кола;

- естафетні змагання (як правило, застосовуються середні або класичні дистанції).