Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

 

Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання — самостійний вид загальнообо­в'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюються соціальний захист, охорона життя та здоро­в'я громадян у процесі їхньої трудової діяльності.

Згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове держав­не соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездат­ності" (1999 р.) (далі — Закон) завдання страхування від нещас­ного випадку такі: проведення профілактичних заходів, спрямо­ваних на усунення шкідливих і небезпечних виробничих фак­торів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професій­ним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю за­страхованих, викликаних умовами праці; відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечен­ня прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Законодавство про страхування від нещасного випадку складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цьо­го Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів. Ос­новними принципами страхування від нещасного випадку є такі: паритетність держави, представників застрахованих осіб та ро­ботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку; своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'яз­ковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою са­мостійно, та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності; надання державних гарантій реалізації застрахованими грома­дянами своїх прав; обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків; формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі; диференціювання страхового тарифу з ураху­ванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; економіч­на заінтересованість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; цільове використання коштів страхування від не­щасного випадку.

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є: застраховані громадяни, а в окремих випадках — члени їх сім’ї та інші осо­би, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична осо­ба, на користь якої здійснюється страхування (далі — працівник). Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках — застра­ховані особи. Страховик — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — Фонд соціального страхування від нещасних випадків). Об'єктом страхування від нещасного випадку є жит­тя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підляга­ють: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (кон­тракту); 2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні орди­натори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої прак­тики (стажування), виконання робіт на підприємствах; 3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеці­альними договорами (ст. 8 Закону).

Закон також передбачає страхування зародка та новонаро­дженого. Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності, у зв'язку з чим дитина народилася інвалідом, при­рівнюється до нещасного випадку, який трапився із застрахова­ним. Така дитина відповідно до медичного висновку вважаєть­ся застрахованою та до 16 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення 23 років їй подається допомога Фон­ду соціального страхування від нещасних випадків.

Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи, перелічені у статті 8 Закону, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальника­ми своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків. Усі застра­ховані є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Добровільно, за письмовою заявою, від нещасного ви­падку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків можуть застрахуватися: 1) священнослужителі, церковнослужи­телі та особи, які працюють у релігійних організаціях на вибор­них посадах; 2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно; 3) громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності.

Страховий ризик — обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок. Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну трав­му за обставин, зазначених у статті 14 Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Професійне захворюван­ня є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи се­редовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обо­в'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком і не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим.

До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зу­мовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речо­вин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з робо­тою. Перелік професійних захворювань затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662.

Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціально­го страхування від нещасних випадків — некомерційна самовряд­на організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних ви­падків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

У разі настання страхового випадку Фонд соціального стра­хування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

—своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, запо­діяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатніс­тю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної праце­здатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відпо­відну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інва­лідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або про­фесійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годуваль­ника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; грошову суму за моральну
шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому; допомогу дитині потерпілого; організувати поховання померло­го, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;

—сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфі­кованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настан­ня нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;

—організувати цілеспрямоване та ефективне лікування по­терпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілак­тичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;

—забезпечити потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг постій­но доступної, раціонально організованої медичної допомоги та інші соціальні послуги. З цією метою Фонд соціального страху­вання від нещасних випадків створює спеціалізовану медичну та патронажну службу соціального страхування. Відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії або медико-соціальної експертної комісії Фонд зобов'язаний проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закла­дах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу;

—працевлаштовувати осіб зі зниженою працездатністю;

—у разі невідкладної потреби надавати інвалідам разову гро­шову допомогу, допомагати у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок або за рішенням виконавчої дирекції Фон­ду та її регіональних управлінь — за рахунок Фонду;

—сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне
страхування тощо.

Усі зазначені види соціальних послуг та виплат надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, чи зареєстровано підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків.

Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісяч­ного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкоджен­ня здоров'я. У разі, коли потерпілому одночасно з щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'яз­ку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підля­гають.

Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду ви­значається в судовому порядку. При цьому сума страхової ви­плати не може перевищувати 200 розмірів мінімальної заробіт­ної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачу­ється в розмірі 100 % середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток по­терпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює профілактичні заходи, спрямовані на запобігання нещасним ви­падкам, на усунення загрози здоров'ю працівників, викликаної умовами праці. Виконання статутних функцій та обов'язків Фон­ду соціального страхування від нещасних випадків щодо запобі­гання нещасним випадкам покладається на страхових експертів з охорони праці.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'я­заний: вести реєстр страхувальників; письмово повідомляти стра­хувальнику умовний клас професійного ризику його підприєм­ства — групу галузей (підгалузей) економіки або видів діяльності, що мають визначений для цієї групи рівень виробничого трав­матизму та професійної захворюваності; укладати угоди з ліку­вально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві.

Нагляд за діяльністю Фонду соціального страхування від не­щасних випадків здійснює наглядова рада, до складу якої вхо­дять у рівній кількості представники держави, застрахованих осіб і роботодавців, всього 15 осіб.

Державний нагляд у сфері страхування від нещасного випад­ку покладається на Міністерство праці та соціальної політики, а в частині цільового використання коштів — на органи Міністер­ства фінансів України.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце: навмисні дії потерпілого, спря­мовані на створення умов для настання страхового випадку; подання роботодавцем або потерпілим Фонду соціального стра­хування від нещасних випадків свідомо неправдивих відомос­тей про страховий випадок; вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку. Фонд соці­ального страхування від нещасних випадків може відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо не­щасний випадок згідно із законодавством не визнано пов'язаним з виробництвом.

Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється переважно за рахунок страхових внесків роботодавців. Розмір внесків визначається для кожного підпри­ємства окремо з урахуванням класу професійного ризику. Пра­цівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку. Кошти на здійснення страхування від нещасного ви­падку не включаються до складу державного бюджету України, використовуються виключно за їх прямим призначенням і за­раховуються на єдиний централізований рахунок Фонду.

Спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку. За бажанням зацікавлена особа може звернутися з питань вирішення спору до спеціальної комісії при виконавчій дирекції Фонду соціаль­ного страхування від нещасних випадків.