Литовсько-руська держава. Українські землі у складі великого князівства литовського та інших держав (у другій половині хіv – першій половині хvі ст. )

Укр. землі в інших держав: Угорщина (Закарпаття), Молдавське князівство (Буковина), Османська імп. (Крим ханство-Південна Укр, Крим), Московське царство (Чернігівщина).

1362 р. – битва на р. Сині Води – поразка монголів, до ВКЛ Київщина, Чернігів, Переяслав

1385 р. – укладення Кревської унії – Польща+ВКЛ=дружба

1410 р. – Грюнвальдська битва – перемога русичів над Тевтонським орденом

1449 р. – утворення Кримського ханства, Бахчисарай, Гірей

1471 р. – остаточна ліквідація Київського князівства;

1478 р. – визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії

1489 р. – перша згадка про українських козаків у писемних джерелах;

1514 р. – битва під Оршею – перемога В. Острозького на москалями

«шляхта» - привілейований стан суспільства Польщі - олігархи

«магдебурзьке право» право міст на самоврядування

«магістрат»- орган управління містом в місті

«цехи» - об’єднання робітників однієї професії в місті

«Шипинська земля» - назва Буковини в XV ст., яка мала автономію

Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Козацькі повстання 1590-х років. (1 К. Косинського та 2 С. Наливайка)

1556–1561 рр. – створення Пересопницького Євангелія;

1556 р. – заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі;

1569 р. – Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої – Польща+ВКЛ

1586 р. – утворення першої братської (слов`яно-греко-латинської) школи Острозька

1596 р. – Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької (уніатської) церкви.

Василь-Костянтин Острозький – творець Острозького колегіуму

Герасим Смотрицький – полемічна (дискусія) література щодо уніатської церкви

Іван Федоров першодрукар

Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

Козацькі повстання 1620–1630-х рр. «Ординація Війська Запорозького...»

1618 р. – похід козаків під проводом гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного на Москву;

1621 р. – Хотинська битва – Сагайдачний переміг турків

1625 р. – Куруківська угода – після повстання Жмайла, реєстр 6 тис.,

1632 р. – «Пункти для заспокоєння руського народу», утворення Києво-Могилянської колегії;

1637–1638 рр. – повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні.

«фільварки» - форма господарства шляхти заснов. на кріпацтві з товаром на продаж

«Золотий спокій» - 1638-1648 – не було жодного повстання в РП

Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького середини ХVІІ ст.

1648 р. – Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви;

1649 р. – Зборівська битва. Зборівський договір –Гетьманщина – 3 воєводства, 40 тис. козак

1651 р. – Берестецька битва. Білоцерківський договір-Київське воєводство – 20 тис. реєстр

1652 р. – Батозька битва - перемога козаків над поляками, Молдавські походи, Тиміш

1653 р. – битва під Жванцем - перемога козаків на поляками

1654 р. – Переяславська рада; українсько-московський договір («Березневі статті»);

1656 р. – московсько-польське Віленське перемир’я.

Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

1658 р. – Гадяцький договір – союз Гетьманщини та Польщі, Виговський

1659 р. – Конотопська битва – козаки з татарами Виговський перемога над москалями

1667 р. – Андрусівське перемир’я – 1 поділ Укр. По Дніпру Польща та Росія

1669 р. – Корсунська угода, визнання Гетьманщиною протекторату Османської імперії;

1681 р. – Бахчисарайський мирний договір – між Турками та Москов. Щодо Правобережжя

1686 р. – «Вічний мир» між Московським царством і Річчю Посполитою, поділ по Дніпру

І Виговський, П Тетеря, П Дорошенко, І Брюховецький (Чорна Рада), І Сірко, Ю Хмельницький, Д Многогрішний, І Самойлович.

Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

1702–1704 рр. - Повстання під проводом С. Палія на Правобережжі, Мазепа подушив

1708 р. – українсько-шведський союз, зруйнування Батурина, Мазепа до шведів

1709 р. – зруйнування російськими військами Чортомлицької Січі; Полтавська битва;

1710 р. – Конституція Пилипа Орлика;

1713 р. – ліквідація козацтва на Правобережній Україні;

1734 р. – заснування Нової (Підпільненської) Січі.

1734-1750 рр. «Правління Гетьманського уряду»

Кость Гордієнко – кошовий отаман, Феофан Прокопович – церковний культурний діяч

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

1764 р.– остаточна ліквідація гетьманства - Кирило Розумовський

1768 р.– Коліївщина –Гайдамацький, опришківський рухи Залізняк, Гонта, О. Довбуш, Умань

1775 р. – остаточна ліквідація Запорозької Січі – ПІК – П. Калнишевський

1772, 1793, 1795 рр. Поділи Речі Посполитої між Австрією та Росією

1764-1786 рр. – Друга Малоросійська колегія

1780–1782 рр. – ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії;

1783 р. – закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Артем Ведель – композитор; М. Березовський – композитор; Д. Бортнянський- композитор

Степан Ковнір – архітектор; Іван Григорович-Барський - архітектор

Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у 1 пол. ХІХ ст.

1798 р. – видання «Енеїди» І. Котляревського;

1828 р. – ліквідація Задунайської Січі, кошовий Й. Гладкий – Османською імперією

грудень 1825 – січень 1826 рр. – повстання Чернігівського полку – Півд товар декабристів

1830–1831 рр. – польське визвольне повстання;

1840 р. – перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка;

1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Микола Гулак – історик; Устим Кармалюк – повстанець на Поділлі 1813-1835

Західноукр. землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у 1 пол. ХІХ ст.

1816 рр. – створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священиків

1833–1837 рр. – «Руська трійця», Шашкевич, Вагилевич, Головацький «Русалка Дністровая».

1848 р. – Австрійська революції, скасування панщини в Галичині; видання першої укр газети «Зоря Галицька». Головна руська рада (1848–1851 рр.).

 

Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

1805 р. – відкриття університету в Харкові імені Каразіна - історик

1834 р. – відкриття університету в Києві. М Максимович - 1 ректор Київського універа

1839 р. – ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережжі.

Петро Гулак-Артемовський – композитор, перша опера «Запорожець за Дунаєм»

Григорій Квітка-Основ’яненко - письменик;

М. Остроградський - математик

Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

1853–1856 рр. - Кримська війна Реформи 1860–1870-х роках

1873–1876 рр. - «Південно-Західний відділ Російського географічного товариства»

1891-1893 рр. - Братство тарасівців – М. Міхновський

19 лютого 1861 рр. – царський маніфест про скасування кріпацтва в Російській імперії;

1863 рр. – Валуєвський циркуляр – часткова заборона укр. мови і літ. Журнал «Основа».

1863–1864 рр. – польське національно-визвольне повстання;

1876 р. – Емський указ повна заборона укр. мови, журнал «Київський телеграф»

Володимир Антонович – історик, хлопомани - Правобережжя

Михайло Драгоманов – соціаліст, ідея федерації слов’янських народів

Борис Грінченко письменник, мовознавець, абетка

Павло Чубинський – автор гімну України

Західноукр землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в 2 пол. ХІХ ст.

1868 р. – створення у Львові товариства «Просвіта»;

1873 р.- Львів Літературне товариство ім. Т. Шевч (від 1892 р. – Наукове товариство ім. Т. Шевч)

1890 р. – створення Русько-української радикальної партії – Франко, Павлик

1899 р. –Україн Національно-демократична партія та Україн соціал-демократична партія

Юліан Бачинський – «Україна уярмлена» - необхідність самостійності

 

Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

1865 р. – відкриття Новоросійського університету - Одеса

1875 р. – відкриття Чернівецького університету.

Сергій Васильківський – художник, пейзажист

Семен Гулак-Артемовський – письменник, композитор, співак

Данило Заболотний – медик, епідеміолог, бактеріологічна станція в Києві

Марія Заньковецька – акторка театру

Ілля Мечников – медик, імунолог, бактеріологічна станція в Одесі

Агатангел Кримський- історик, перекладач, мовознавець

Марко Кропивницький режисер, актор театру

Микола Лисенко композитор видатний

Микола Пимоненко художник, пейзаж, сільська тематика

Микола Леонтович – композитор, «Щедрик»

Микола Садовський актор театру

Соломія Крушельницька – оперна співачка

Дмитро Яворницький історик козацтва

Микола Терещенко меценат; Богдан Ханенко - меценат