Словник основних понять та термінів теми

АПОЛІТИЗМ (від грец. a — заперечення, politike — мистецтво управління державою) — негативне чи індиферентне ставлення до політики, відчуження соціальних верств, груп та ін. суб”єктів від політичного життя; свідома відмова від участі у політиці.

Аристократія (грец. aristokratia, від aristos — кращий і kratos — влада) — найбільш привілейований стан або найвища родова знать у рабовласницькому і феодальному суспільствах, а також форма державного правління, за якої А. належить уся повнота влади в країні; на сучасному етапі — узагальнююча назва представників панівних класів і станів, а також духовної еліти суспільства.

Деспотизм (від грецьк. despoteia — необмежена влада, despotes — володар) — форма суспільного врядування, що характеризується зосередженням у руках однієї людини всієї повноти влади, яка грунтується не на законах, а на сваволі можновладця й позбавленні підвладних будь-яких політичних прав.

Олігархія (грец. oligarchia від oligos — нечисленний і arche — влада; влада небагатьох) — політичне й економічне панування, влада, правління невеликої групи людей, а також сама правляча група.

Охлократія (від грец. ochlos — натовп і kratos — влада) — тимчасове або більш-менш тривале домінування в політичному житті суспільства натовпу, юрби, “маси”.

ПОЛІТИКА (від грец. politika — державні і суспільні справи) — організаційна, регулятивна і контрольна сфера суспільства, в межах якої здійснюється соціальна діяльність, спрямована головним чином на досягнення, утримання та реалізацію влади індивідами та соціальними групами задля задоволення власних інтересів та потреб.

Сакралізація (від лат. sacer — священний) — наділення людей, інших істот, предметів матеріального світу, явищ природи та суспільного життя надприродними, священними (іноді навіть містичними) ознаками та властивостями.

Теократія (від грец. theos — бог і kratos — влада, букв. — боговладдя) — форма державного правління, за якої безпосереднім носієм влади вважається Бог, а її реалізація здійснюється переважно духовенством, главою церкви і кліру.

Фаталізм (від лат. fatalis — визначений долею, fatum — доля) — світоглядна суспільно-політична і філософська позиція, згідно з якою будь-які дії людини чи людської спільноти наперед визначені дією потойбічної сили, що повністю поглинає їх індивідуальну або ж колективну волю.

Абсолютизм (від лат. absolutus — безумовний, необмежений) — абсолютна влада, тобто необмежена самодержавна влада, деспотична форма правління, яка грунтується на сваволі можновладця і за якої верховна влада неподільно належить одній особі — монархові (королю, царю, імператору тощо).

Гуманізм (лат. humanus — людський, людяний) — філософський підхід, що в теоретико-світоглядний спосіб поєднує вчення про людину як визначальну мету і вищу цінність суспільства.

Клерикалізм (від лат. clericalis — церковний) — суспільно-політична практика здійснення церквою, релігійно-політичними партіями та іншими релігійними організаціями системи заходів на конфесійній ідеологічній основі, спрямованих на досягнення домінуючої ролі релігії й церкви в усіх сферах суспільного життя, а також на створення теократичної держави як необхідної умови врятування людства.

Парламент (від лат. parlare — говорити) — найвищий колегіальний законодавчий і представницький орган влади в державі з республіканською формою правління.

Плебісцит (від лат. plebs — простий люд і scitum — рішення, постанова) — у Стародавньому Римі — рішення плебейських зборів. Зараз — усезагальне опитування громадян з метою виявити їхню думку, волю й позицію щодо якогось спільного й значущого питання. Уперше плебісцит було проведено 1791 року при вирішенні питання про приєднання Авіньйону до Франції.

УТИЛІТАРИЗМ (від лат. utilitas – користь, вигода) – етичне вчення, за яким в основу вчинків людини покладено принцип вигоди; політичний принцип, за яким дії слід оцінювати на основі їх спроможності забезпечувати щастя найбільшої кількості людей.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 2

Тема: Сучасні політичні течії. Політична система та громадянське суспільство. Політичні режими

План

1. Порівняльна систематизація ідей cучасних політичнихдоктрин.
2. Сутність, ознаки та функції держави.
3. Форми правління та територіального устрою держави.
4. Теорії походження та типи держав.

5. Співвідношення держави та громадянського суспільства.

1. Порівняльний аналіз різновидів політичних режимів.

Рекомендації з підготовки до семінарського заняття

При відповіді на 1-ше питання слід систематизувати ідеї доктрин лібералізму та консерватизму за такими критеріями:

· уявлення про ідеальне суспільство;

· ставлення до рівності;

· ставлення до релігії;

· ставлення до права;

· економічна модель;

· політичний режим;

· форма держави;

· суб`єкти влади;

· засоби досягнення влади;

· ставлення до інших політичних ідеологій.

·

При викладі 2 -го питання необхідно основну увагу звернути на:

· природу та сутність держави;

· характерні ознаки держави;

· систему інститутів державної влади;

· функції держави.

 

При відповіді на 3 -тє питання слід знати, що сутність держави проявляєтся у різних формах, зокрема:

· формах територіального устрою (унітарна, федеративна та конфедеративна держава);

· формах правління (монархія, республіка і їх різновиди).

Кожну відповідь необхідно підтверджувати прикладами.

 

При відповіді на 4-те питання потрібно охарактеризувати концепції походження та історію виникнення держав; сутність та ознаки таких типів держави:

· поліційної;

· правової;

· соціальної.

Визначити їх перспективність для розвитку суспільства.

 

При відповіді на 5-те питання слід висвітити:

· природу громадянського суспільства та держави;

· особливості та відмінні ознаки громадянського суспільства та держави;

· функції, які у суспільстві повинна виконувати держава, а за які повинно відповідати громадянське суспільство;

· концепцію патерналізму та її вплив на розвиток суспільства;

· співвідношення держави та громадянського суспільства у сучасній Україні.

При відповіді на 6-те питання потрібно виділити позитивні та негативні аспекти для розвитку суспільства демократичного, авторитарного та тоталітарного режиму. Окрім того систематизувати ознаки та характерні риси політичних режимів за такими критеріями:

• суб`єкти влади;

• засоби досягнення влади;

• моделі прийняття та реалізації політичних рішень;

• домінуюча гілка влади;

• ставлення до політичних ідеологій;

• правова система;

• партійна система.

Необхідно також виділити різновиди сучасних політичних режимів, їх ознаки та особливості, приділити увагу характеристиці конкретних політичних режимів у державах сучасного світу.

 

Питання для обговорення

1. У чому полягає гуманізм концепцій лібералізму?

2. Чи можливий варіант плебісцитарної демократії Ж.-Ж. Руссо для втілення в життя?

3. Порівняйте погляди Дж. Локка, Ш. Монтеск`є та Ж.-Ж. Руссо щодо розподілу влад.

4. Чи справді приватна власність є гарантією свободи особи, як проповідують ліберали та консерватори?

5. У чому проявляється зближення між неолібералізмом та неоконсерватизмом?

6. Що нового з`явилося у світовій політиці з появою неолібералізму та неоконсерватизму?

7. Чи впливає рівень стабільності політичної системи на сутність та кількість політичних концепцій?

8. Лівий і правий екстремізм: чи існує проблема в сучасності?

9. Екстремістські організації – необхідний елемент політичного життя кожної держави чи тероризм?

10. Чи анархістська концепція є реальною для втілення у життя?

11. Що є раціональним, а що є утопічним у марксистській концепції політики?

12. Чому В.Ленін у своїй концепції держави диктатури пролетаріату запропонував замінити постійну армію строковою?

13. Охарактеризуйте економічну модель соціал-демократії на прикладі шведського соціалізму.

14. Визначіть основні аспекти реформування політичної системи України.

15. Чи можливий абсолютний суверенітет держави?

16. Яку форму держави Ви вважаєте найбільш доцільною для України?

17. Дайте визначення політичних режимів, які мали місце в історії України.

18. Якими суттєвими ознаками відрізняється “людина тоталітарного суспільства” від “людини демократичного суспільства”?

19. Проаналізуйте соціальну базу та правове підгрунтя існування античної, класичної (ХІХ ст.) і сучасної форм демократії.

20. У чому полягає загроза демократичному розвитку сучасного суспільства?

 

Рекомендована література

1. Основи політичної науки: Курс лекцій. Частина 1. З історії політичної думки: від стародавності до наших днів / За ред. Кухти Б. – Л., 1996. С. 89 – 91, 133 – 146, 207 - 223.

2. Скиба В. Й., Горбатенко В. П., Туренко В. В. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо-політичної думки. - К., 1996. С. 356 – 365, 378 – 390, 448 – 471, 505 – 526.

3. Політологія: Посібник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. — К., 1998. С. 247 – 263.

 

Орієнтовні теми рефератів

1. “Ідеальна держава” та “ідеальне правління” у політичних вченнях від античності до сучасності.

2. Основні школи та течії сучасної зарубіжної політичної науки.

3. Ідеологічне трактування демократій (ліберальне, національно-демократичне, марксистсько-ленінське,соціал-демократичне).

4. Перспективи неофашизму в країнах посткомунізму.

5. Економічна політика держави: цілі та функції.

6. Молодіжна політика зайнятості: проблеми та перспективи.

7. Концепції походження та сутності політичної влади.

8. Трансформація політичної влади в ході історичного розвитку людства.

9. Моделі державного управління.

10. Еволюція громадянського суспільства, його історичні форми.

11. Тоталітарні режими ХХ ст.

12. Сучасні концепції демократії.

13. Політичні режими в історії України.

14. Режим сучасної України.

 

Ситуаційні завдання

1. Дві групи студентів повинні виділити та охарактеризувати:

· негативні аспекти більшовизму для України;

· позитивні аспекти більшовизму для України.

Разом зробити висновок про наслідки більшовизму для української державності.

2. Чотири групи студентів повинні схематично зобразити політичні системи:

ü держави - монархії (наприклад, Об’єднаного Королівства Великої Британії, Шотландії та Північної Ірдандії);

ü держави – президентської республіки з федеративним територіальним устроєм (наприклад, США);

ü держави – парламентської республіки з федеративним територіальним устроєм (наприклад, Німеччини);

ü держави – змішаної республіки з унітарним територіальним устроєм (наприклад, України).

Разом проаналізувати особливості та ефективність даних політичних систем.

 

3. Дві групи студентів повинні визначити і охарактеризувати:

• причини виникнення, розвиток, особливості та наслідки радянського тоталітарного режиму;

• причини виникнення, розвиток, особливості та наслідки німецького тоталітарного режиму.

Разом визначити їх спільні та відмінні риси.