Способи та правила складання технічних проектів

Технічні проекти складають на основі закінчених ескізних проектів, обговорених і перевірених у щодо господарської доцільності та юридичної правильності. При розробці технічного проекту уточнюють положення меж і площ запроектованих ділянок, обраховують необхідні геодезичні дані для технічно правильного розташування на місцевості запроектованих ділянок.

Залежно від виробничих вимог до точності площ та розміщення меж тих чи інших ділянок, їхньої конфігурації й наявності геодезичних даних по межах масиву, в якому проектують ділянки, застосовують ті ж самі способи з представлених технічних проектів землеустрою, які використовують при обчисленні площ, а саме:

1) графічний – за лінійними величинами, виміряними на плані;

2) механічний – за допомогою планіметра,

3) аналітичний – за лінійними і кутовими величинами, вимірюваними на місцевості або ж за їхніми функціями (координатами).

Крім того, при складанні проекту застосовують:

а) наближений аналітичний спосіб проектування,

б) графоаналітичний.

Важливою умовою застосування того чи іншого способу створення проекту землеустрою є господарське значення проектованих ділянок, їхньої площі та характер меж.

Проектування ділянок – один з трудомістких геодезичних процесів, що потребує значної уваги до визначення операцій, акуратності й порядку ведення записів розрахунків і обчислень.

Проектування ділянок є дією, зворотною обчисленню площ. Якщо при обчисленні площ визначають площі фігур на плані, то при проектуванні визначають положення ліній, які обмежують фігуру на плані, відповідно до вказаної площі. У результаті цього точність проектування з деяким наближенням може бути заокругленою до точності обчислення площ.

Проектування графічним способом

Ділянки часто проектують графічно – шляхом обчислення площі попередньо спроектованої ділянки, після чого проектують відсутню або надлишкову площу до заданої. При цьому заздалегідь спроектована площа залежно від ступеня зламу меж, може бути визначена планіметром або аналітичним способом. Необхідну чи надлишкову площу проектують трикутником або трапецією з урахуванням умов, які ставляться до проектної лінії.

Проектування трикутником виконують у тому разі, якщо проектна лінія проходить через якусь певну точку. При цьому за заданою площею і відомою висотою (чи основою) визначають основу (або висоту) трикутника.

Рис. 2. Проектування трикутником

На рисунку 2, а зображена частина землекористування, де потрібно спроектувати площу Р лінією МN, що проходить через точку F. Нехай різниця між проектною площею Р і площею чотирикутника ВСDF (обчисленої, припустимо, також графічним способом) дорівнює Р₁ гектарів. Якщо ескізним проектом установлено, що північний кінець проектної лінії повинен пройти через точку F, то південний кінець її перетне лінію АВ де-небудь вправо від точки В. Від цієї точки розташується основа, а трикутника ВFК, форму якого має відсутня площа Р₁. Висотою цього трикутника буде перпендикуляр h, опущений з точки Р на лінію АВ (рис. 5.2, а) або на її продовження (рис. 5.2, б). Довжину беруть із плану графічно. Тоді основу трикутника визначають за формулою:

(5.1)

Одержану відстань виписують окремо на план або зазначають у відомісті. Її використовують при перенесенні проекту в натуру, щоб мати на місцевості проектну точку К.

Якщо обчислений відрізок а довшої лінії ВА, тобто площа Р₁ більша від площі трикутника АВР, то визначають площу цього трикутника і знаходять перетин проектної лінії з лінією АЕ за попереднім способом. Для цього вимірюють висоту від точки Р до лінії АЕ або до її продовження і т. д.

(5.2)

З якою відносною похибкою виміряна висота, з такою самою ж відносною похибкою буде обчислена основа і навпаки.

Проектування трапецією використовують, якщо проектна лінія проходить паралельно заданому напрямку. В такому разі при заданій площі й довжині середньої лінії цієї трапеції, встановленої за планом, обчислюють висоту трапеції, а потім – її бічні сторони. Проектування трапеціями менш зручне і менш точне, ніж трикутниками. Складність розв’язання задачі полягає у точному визначенні на плані довжини середньої лінії, оскільки положення її невідоме, якщо невідома висота.

Рис. 5.3. Проектування трапецією

На рисунку 5.3 зображена частина землекористування, в якій потрібно спроектувати площу Р лінією МN, паралельною лінії DС. Для цього з точки F проводять лінію FO, паралельну лінії FС, і обчислюють площу ОВСDF.Нехай різниця між проектною площею Р і площею OBCDF дорівнює Р₁, причому Р₁ і буде площа трапеції, яку потрібно допроектувати. Для цього попередньо визначають довжину середньої лінії S за планом, вибравши положення її на око відповідно до площі Р₁, після чого обчислюють попереднє значення висоти за формулою:

(5.4)

Відклавши половину величини h₁ від лінії FО і провівши через одержану точку R лінію, паралельну лінії FО або DС, обчислюють друге наближене значення середньої лінії трапеції S₂; розділивши Р₁ одержують друге, точніше значення висоти трапеції h₂.

Його можна вважати остаточним, якщо розбіжність зі значенням висоти h₁ не перевищує величини подвоєної графічної точності, поділеної на відношення середньої лінії до висоти, тобто:

в іншому випадку одержують нове значення середньої лінії й третє значення висоти. Розбіжність остаточної довжини середньої лінії з попереднім її значенням не повинні бути більшою від встановленої межі. Маючи остаточне значення висоти, відкладають його на перпендикуляр до лінії FO і через одержану точку проводять лінію МN, паралельну DС.

Похибка визначення висоти h може бути знайдена за допомогою диференціювання виразу (5.4), при цьому матимемо формулу:

(5.5)

аналогічну формулі (5.2).