Розділ I. Теоретичні основи побудови загальної і виробничої структури підприємства.

ВСТУП

В умовах ринкових відносин, які характеризуються різноманіттям форм власності, в тому числі приватною конкуренцією товаровиробників, підприємництвом і відсутністю державного контролю за виробництвом та розподілом виготовленої продукції, зростає значення основної ланки промисловості й народного господарства в цілому - підприємства (фірми).Підприємство як складна виробнича система має виробничу та організаційну диференціацію, що виражається в поділі його на виробничі, обслуговуючі підрозділи та апарат управління з певною функціональною структурою.У процесі діяльності всі його підрозділи вступають у двосторонні вертикальні і горизонтальні відносини. Відносини по вертикалі пов’язані з ієрархічною структурою підприємства і управлінням діяльністю його підрозділів із одного центру – апарату управління. Горизонтальні зв’язки обумовлені внутрішньою кооперацією між підрозділами згідно з технологічною або продуктовою їх спеціалізацією.Виробнича структура підприємства — це склад, кількісне співвідношення і розміри внутрішніх підрозділів, форми їх побудови та взаємозв'язку. Виробнича структура характеризує долю окремих підрозділів в чисельності працівників підприємства у випуску продукції, вартості основних фондів і т. д. Для підприємств є важливим встановлення оптимальної виробничої структури.

Правильно побудована, удосконалюється виробнича структура зумовлює найбільшу її відповідність організації виробництва, забезпечуючи пропорційність всіх цехів і служб підприємства, що в свою чергу позитивно впливає на поліпшення техніко-економічних показників: рівень спеціалізації і кооперування, безперервність виробничого процесу, ритмічність випуску продукції, зростання продуктивності праці, підвищення якості,

розмір незавершеного виробництва і нормованих оборотних коштів, співвідношення чисельності управлінських і виробничих кадрів, найбільш доцільне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів

Метою курсової роботи є удосконалення загальної та виробничої структури підприємства. Для досягнення мети в роботі вирішуються наступні завдання: - розглядаються поняття «загальна» і «виробнича» структура підприємства, їх схожість і відмінність; - вивчаються види виробничої структури підприємств; - досліджується організаційна структура управління; - проводиться аналіз загальної та виробничої структури підприємства.

Об'єкт дослідження виступає підприємство ПАТ «Сандора»

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ЗАГАЛЬНОЇ І ВИРОБНИЧОЇ СТРУКТУРИ ПІДПРИЄМСТВА.

Загальна структура підприємства

Сукупність всіх виробничих, невиробничих і управлінських підрозділів підприємства називають загальною структурою підприємства.

Очолює підприємство керівник (директор), який здійснює загальне керівництво підприємством, розпоряджається майном та засобами, укладає угоди, відкриває рахунки в банку.

У відділах, які підпорядковані заступнику директора з питань економіки, розробляють річні, квартальні, місячні планові завдання і доводять до окремих підрозділів. Працівники даних відділів контролюють виконання цих завдань, аналізують діяльність підприємства, планують фонд заробітної плати.

Важливу роль на будь-якому підприємстві відіграє заступник директора – головний інженер. Він відповідає за удосконалення технічної підготовки виробництва, технології виробництва, підвищення якості продукції, маючи для цього в своєму підпорядкуванні відповідні відділи.

Начальник виробництва несе відповідальність за виконання планових завдань виробничими підрозділами підприємства.

Заступник директора з комерційних питань відповідає за ринок збуту продукції, просування товару на ринок, матеріально-технічне забезпечення випуску продукції.

Питаннями підбору кадрів, збереження особистих карток, проведенням навчань по підвищенню кваліфікації, спеціальний розвиток колективу відповідає заступник директора по кадрах.

 

Бухгалтерія несе відповідальність за облік виробництва, контроль за використанням засобів, розпоряджень, розраховується з працівниками, оформляє звітну документацію.

Рис. 1.1. Загальна структура підприємства

РОЗДІЛ II. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ

ЧИННИКІВ ТА ПРИНЦИПІВ ЗАГАЛЬНОЇ ТА ВИРОБНИЧОЇ СТРУКТУРИ

 

ВИСНОВКИ

Основу діяльності кожного підприємства становлять виробничі процеси, які виконуються у відповідних підрозділах. Склад цих підрозділів саме і характеризує виробничу структуру підприємства. Існує декілька принципів класифікації виробничих структур.

Підприємство як система має ряд характерних особливостей серед них можна виділити такі його характеристики: підприємство є відкритою та перетворювальною системою. Формальною ознакою може бути наявність двох зв’язків підприємства, що дає змогу сформулювати критерії економічної ефективності підприємства.

Підприємство є динамічною цілеспрямованою системою. Це означає, що для кожного підприємства можна визначити мету його існування, яку воно намагається досягти у процесі свого функціонування. Також підприємство є системою управління. Це означає, що для будь якого підприємства можна виділити два взаємопов’язані елементи – суб’єкт управління і об’єкт управління.

Одною з характеристик є те, що підприємство - штучна система, тобто продуктом життєдіяльності суспільства, що зумовлює певну специфіку його функціонування.

На підприємстві «Вітмарк - Україна» було досліджено загальну і виробничу структуру підприємства.

Слід зазначити особливе значення запровадження науково-технічного прогресу під час здійснення заходів із вдосконалення структури підприємств. Йдеться про постійне вдосконалення структури підприємства: зміні методів і форм організації провадження з метою ефективнішого використання науки й техніки в виробничому процесі; здійсненні заходів для адаптації ТОВ «Вітмарк - Україна» до постійно змінюваних умов ринку.

До основних напрямів вдосконалення виробничої структури ТОВ «Вітмарк - Україна» слід також віднести:

· пошук і освоєння реалізацію заходів із вдосконалення побудови цехів і земельних ділянок;

· забезпечення необхідної пропорційності між всіма підрозділами;

· раціональне співвідношення між основними, допоміжними і обслуговуючими цехами і ділянками тощо.

Під час дослідження підприємства було виявлено один недолік, на підприємстві відсутній експериментальний цех.

Було запропоновано ввести експериментальний цех, його функції:

· Моделювання упаковки;

· Пошук способів економії сировини;

· Пошук нових й вдосконалення старих методів технологічної обробки;

· Підготовка нових моделей запуску в серійне виробництво;

· Запуск експериментальної партії;

· Впровадження передових методів праці;

· Вивчення питань якості.

У структурному відношенні економіка підприємства повинна формуватися як економіка окремих ланок і цехів.

Сучасне економічне становище, яке склалося на великих підприємствах, вимагає від управлінського обліку пошуку так званих прихованих резервів. З розвитком ринкових відносин ця тенденція буде поширюватися на всі підприємства. Тому побудова аналітичних рахунків на рівні виробничої дільниці є вимогою часу. Сьогодні вирішити це питання дозволяють сучасні автоматизовані системи, які мають вже досконаліше програмне забезпечення, яке відповідає вимогам національних стандартів.

ВСТУП

В умовах ринкових відносин, які характеризуються різноманіттям форм власності, в тому числі приватною конкуренцією товаровиробників, підприємництвом і відсутністю державного контролю за виробництвом та розподілом виготовленої продукції, зростає значення основної ланки промисловості й народного господарства в цілому - підприємства (фірми).Підприємство як складна виробнича система має виробничу та організаційну диференціацію, що виражається в поділі його на виробничі, обслуговуючі підрозділи та апарат управління з певною функціональною структурою.У процесі діяльності всі його підрозділи вступають у двосторонні вертикальні і горизонтальні відносини. Відносини по вертикалі пов’язані з ієрархічною структурою підприємства і управлінням діяльністю його підрозділів із одного центру – апарату управління. Горизонтальні зв’язки обумовлені внутрішньою кооперацією між підрозділами згідно з технологічною або продуктовою їх спеціалізацією.Виробнича структура підприємства — це склад, кількісне співвідношення і розміри внутрішніх підрозділів, форми їх побудови та взаємозв'язку. Виробнича структура характеризує долю окремих підрозділів в чисельності працівників підприємства у випуску продукції, вартості основних фондів і т. д. Для підприємств є важливим встановлення оптимальної виробничої структури.

Правильно побудована, удосконалюється виробнича структура зумовлює найбільшу її відповідність організації виробництва, забезпечуючи пропорційність всіх цехів і служб підприємства, що в свою чергу позитивно впливає на поліпшення техніко-економічних показників: рівень спеціалізації і кооперування, безперервність виробничого процесу, ритмічність випуску продукції, зростання продуктивності праці, підвищення якості,

розмір незавершеного виробництва і нормованих оборотних коштів, співвідношення чисельності управлінських і виробничих кадрів, найбільш доцільне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів

Метою курсової роботи є удосконалення загальної та виробничої структури підприємства. Для досягнення мети в роботі вирішуються наступні завдання: - розглядаються поняття «загальна» і «виробнича» структура підприємства, їх схожість і відмінність; - вивчаються види виробничої структури підприємств; - досліджується організаційна структура управління; - проводиться аналіз загальної та виробничої структури підприємства.

Об'єкт дослідження виступає підприємство ПАТ «Сандора»

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ЗАГАЛЬНОЇ І ВИРОБНИЧОЇ СТРУКТУРИ ПІДПРИЄМСТВА.