Органи управління корпорації 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Органи управління корпорації



Вищий орган корпорації

У корпорації утворюються органи, види яких залежать від структури управління (однорівнева та дворівнева). У корпо­рації завжди є вищий орган. Як правило, існує також виконав­чий орган. Виключення становлять ті рідкі випадки, коли для виконання його функцій укладається договір на управління з управляючою компанією. У великих корпораціях створюються органи контролю — наглядова рада; можливе також створення ревізійної комісії.

У виробничих кооперативах, ТОВ, ТДВ, AT вищим органом є загальні збори. В чинному законодавстві назви вищого органу корпорацій відрізняються. Так, в AT цей орган іменується за­гальними зборами акціонерів (ст. 145 ЦК, ст. 32 Закону «Про акціонерні товариства»); у ТОВ та ТДВ — загальними зборами учасників (статті 151, 159 ЦК, ст. 58 Закону «Про господарські товариства»); у виробничому кооперативі — загальними збора­ми членів кооперативу (ст. 15 Закону «Про кооперацію»). Як вбачається, різниця несуттєва і обумовлюється найменуванням учасників цих видів корпорацій (акціонери, учасники, члени).


Корпоративне управління ______________________________________ f99

Законодавче регулювання питань вищих органів корпора­цій здійснюється за загальним правилом на рівні як ЦК, так і спеціальних законів. Стосовно AT, ТОВ, ТДВ — це статті 145, 151,159 ЦК і статті 41,58,65 Закону «Про господарські товари­ства», статті 32—50 Закону «Про акціонерні товариства». Що ж до виробничого кооперативу, то на рівні ЦК це питання не вре­гульоване, а йому присвячена ст. 15 Закону «Про кооперацію».

Загальні збори створюють основну ираноиу базу для діяль­ності інших органів корпорації, на підставі якої і повинно здійс­нюватися управління нею спеціально створеним для цього ви­конавчим органом. Загальні збори є органом для вираження спільної (єдиної) волі учасників (акціонерів, членів кооперати­ву). В загальних зборах мають право брати участь усі його учас­ники (акціонери, члени). На відміну від інших органів, цей ор­ган не обирається. Саме участю в ньому всі учасники товариства (акціонери, члени кооперативу) або їх представники реалізують свої корпоративні права. Специфіка вищого органу корпорації полягає також в тому, що він працює не постійно, а щонаймен­ше раз на рік.

Спільна воля учасників (акціонерів, членів) виражається на загальних зборах безпосередньо, на відміну від інших органів корпорації, в яких ця воля знаходить своє вираження через поса­ди, яких набувають ті чи інші учасники.

Особливістю корпоративного управління в кооперативах слід вважати те, що законодавством передбачено можливість скликання зборів уповноважених кооперативу, якщо це перед­бачається статутом кооперативу, у разі, коли з організаційних причин, а саме через територіальне розміщення чи значну чисель­ність членів кооперативу проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе (ч. 7 ст. 15 Закону «Про кооперацію»). Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати упов­новажених, та порядок їх делегування визначаються статутом кооперативу.

Найбільш складним є питання скликання, компетенції та про­ведення загальних зборів акціонерів і прийняття ними рішень.

Загальні збори

Загальні збори бувають черговими та позачерговими. Як пра­вило, чергові скликаються мінімум раз на рік, якщо інше не пе­редбачено статутом AT, у ТОВ — не рідше двох разів на рік,



Розділ 7


Корпоративне управління _________________________ 201


 


       
   
 
 


якщо інше не передбачено в статуті (ч. 2 ст. 32 Закону «Про акціонерні товариства», ч. 4 ст. 15 Закону «Про кооперацію», ст. 61, ч. З ст. 65 Закону «Про господарські товариства»).

Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерго­вими.

Позачергові загальні збори скликаються наглядовою радою з власної ініціативи, а також на вимогу виконавчого органу — в разі порушення провадження про визнання товариства банкру­том або необхідності вчинення значного правочину; на вимогу ревізійної комісії (ревізора); на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками десяти і біль­ше відсотків простих акцій товариства, а також учасників ТОВ та ТДВ, що володіють у сукупності понад 20% голосів. Позачергові загальні збори можуть скликатися ними у будь-який час і з будь-якого приводу стосовно діяльності товариства. Позачергові збори можуть скликатися й у інших випадках, установлених законом або статутом товариства (ст. 47 Закону «Про акціонерні товари­ства», статті 61 та 65 Закону «Про господарські товариства»).

Закон «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» встановив, що позачергові загальні збори корпоративного інвестиційного фонду можуть скликатися на вимогу спостережної (наглядової) ради або ком­панії з управління активами або зберігача у разі: неплатоспро­можності корпоративного інвестиційного фонду; зменшення вартості чистих активів більш як на 25% порівняно з останньою оцінкою (для фондів закритого або інтервального типів); змен­шення вартості чистих активів більш як на 15% за семиденний строк (для корпоративних інвестиційних фондів відкритого ти­пу); зменшення вартості чистих активів нижче їх номінальної вартості; необхідності затвердження рішення про укладення або розірвання договору з компанією з управління активами, збері-гачем; необхідності обрання нових членів спостережної (нагля­дової) ради; наявності обставин, визначених у статуті корпора­тивного інвестиційного фонду (ч. 2 ст. 16).

У кооперативах позачергові збори скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комі­сії (ревізора); органу управління кооперативного об'єднання, чле­ном якого він є (частини 6 та 7 ст. 15 Закону «Про кооперацію»).

Загальні збори як вищий орган AT мають відбуватися в будь-якому разі, і тому заборона їх проведення не повинна застосову-


ватись як захід забезпечення позову, як це іноді відбувається на практиці. Адже питання, віднесені законом до їх виключної ком­петенції, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства (ч. 2 ст. 159 ЦК).

Компетенція загальних зборів передбачена ст. 159 ЦК, ст. 59 Закону «Про господарські товариства», ст. 33 Закону «Про акціо­нерні товариства», ст. 15 Закону України «Про кооперацію». Пе­релік питань, що їх закон відносить до компетенції загальних зборів, не є вичерпним. Тому в статуті AT, ТОВ та виробничого кооперативу можуть передбачатися й інші питання, що розгля­датимуться загальними зборами.

Залежно від того, чи можуть ті чи інші питання передавати­ся на розгляд іншим органам товариства, вони поділяються на дві групи: ті, які належать до виключної компетенції загальних зборів, і ті, які до неї не належать. Зокрема, до першої групи ч. 2 ст. 159 ЦК відносить чотири питання: внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіта­лу; обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкли­кання виконавчого та інших органів товариства; затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків товари­ства; рішення про ліквідацію товариства.

Діяльність зі скликання та підготовки роботи загальних збо -рів проводить в AT наглядова рада, у ТОВ та кооперативі — ви­конавчий орган. Це робиться за участю реєстратора, а часто й спеціалізованої юридичної компанії на підставі укладених дого­ворів.

Наглядова рада приймає рішення про скликання загальних зборів; визначає дату їх проведення; відповідальних осіб за ПІД* готовку (можливо, вони будуть іменуватися комітетом); значає членів реєстраційної комісії; встановлює порядок і загальних зборів та спосіб повідомлення акціонерів про І жах, передбачених статутом.

Порядок денний загальних зборів є одним із і питань корпоративного управління. Формування! ного загальних зборів відбувається наглядовою] хуванням пропозицій учасників (акціонерів^ пропозиції надійшли від акціонерів, які: но чи у сукупності з іншими акціонерами (голосів, вони мають обов'язково враховуштИЯ^чД'ОТ. 38 Зако­ну «Про акціонерні товариства»).



Розділ 7


Корпоративне управління ______________________________________ 203


 


При формуванні порядку денного варто враховувати:

—що загальні збори не вправі за жодних обставин приймати рішення стосовно питань, які не включені до порядку денного;

—необхідність чіткого формулювання кожного питання по­рядку денного і неприпустимість включення до нього такого пункту, як «різне»;

—положення статуту AT з того чи іншого питання.

Не менш важливим питанням є визначення кола осіб, запро­шуваних на загальні збори. Цими особами є: акціонери або їхні представники; члени виконавчого органу, що не є акціонерами, але мають право дорадчого голосу. Для цього потрібне складан­ня списків акціонерів і оформлення повноважень представників акціонерів. Останні можуть брати участь у загальних зборах на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку, тоб­то вона має бути посвідчена нотаріально або реєстратором, або депозитарієм, або зберігачем (якщо йдеться про участь у загаль­них зборах акціонерів — ч. З ст. 38 Закону «Про акціонерні това­риства»).

Учасник ТОВ також може уповноважити представника на участь у загальних зборах або передати свої повноваження щодо участі в них іншому учаснику або представникові іншого учас­ника (ст. 58 Закону «Про господарські товариства»). Згідно ж зі ст. 15 Закону «Про кооперацію» право на голосування не може бути передане членом кооперативу іншій особі, з чого випливає неможливість і представництва на загальних зборах членів ко­оперативу.

Перелік акціонерів, які мають право на участь у зборах, ви­значається відповідно до реєстру (якщо акції випущені у доку­ментарній формі, такий реєстр веде реєстратор чи саме товари­ство, якщо у бездокументарній — то депозитарій). Всі акціонери вносяться до списку власників іменних акцій, що складається товариством, реєстратором чи депозитарієм на певну дату, ви­значену наглядовою радою, але не раніше 60 днів до проведення загальних зборів.

До цього переліку можуть вноситися зміни особою або орга­ном товариства, передбаченими статутом чи положенням про загальні збори AT. Зокрема, це може мати місце у випадках, ко­ли право власності на акції перейшло в період після складання переліку акціонерів, але до дати проведення загальних зборів. Новий акціонер має можливість взяти участь у загальних збо-


рах, однак він не буде включений до переліку акціонерів, який складений на визначену дату і, як наслідок, не буде персональ­но оповіщений про проведення загальних зборів. Відповідно до норм п. 7.15 Положення про порядок ведення реєстрів власни­ків іменних цінних паперів операція з переоформлення права власності на іменні цінні папери здійснюється реєстратором про­тягом п'яти робочих днів від дати прийняття документів'.

У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості і категорій належних їм акцій. Тобто власники неголосуючих привілейованих акцій також повинні бути запрошені на збори, не кажучи вже про дрібних акціоне­рів — власників простих акцій. Таким чином, не запропонувати їм узяти участь у проведенні загальних зборів неможливо, неза­лежно від того, що їхній голос не має вирішального значення.

Між тим, судова практика по спорах про захист прав акціо­нерів, не запрошених на загальні збори, доводить, що, з одного боку, суди встановлюють наявність порушення, але з іншого — виходять з того, що присутність дрібних акціонерів на загаль­них зборах істотно не вплинула б на прийняття ним рішення.

Представники акціонерів. Безумовно, держава-акціонер і акціонери—юридичні особи діють у правовідносинах, включаючи й участь у загальних зборах, через своїх представників. Беруть участь у загальних зборах також і представники осіб з неповним обсягом дієздатності або недієздатних. Так, неповнолітні особи реалізують право на участь у загальних зборах відповідно до за­гальних вимог про їхню дієздатність, а саме:

— від імені малолітніх (віком до 14 років) у загальних збо­рах беруть участь батьки, усиновителі або опікуни;

— неповнолітні (віком від 14 до 18 років) особисто беруть участь у загальних зборах (п. З ч. 1 ст. 32 ЦК), якщо заборони на це не міститься в законі або в статуті AT; якщо ж ідеться про таких неповнолітніх осіб, що набули дієздатність у повному об­сязі (ч. 2 ст. 34 ЦК, ст. 35 ЦК), то ці обмеження на таких осіб не поширюються.

1 Такого строку реєстратор повинен додержуватись при наданні йому пакета документів, який містить не більше 50 операцій перереєстрації прав власності в межах одного емітента (п. 7.16 Положення). Якщо таких операцій більше, то за умови оплати послуг реєстратора строк проведення операцій визначається за домовленістю між реєстратором та особою, що надає такий пакет документів, але не пізніше семи робочих днів.



Розділ 7


Корпоративне управління



 


Члени виконавчого органу, які не є акціонерами, також мо­жуть брати участь у загальних зборах. Вони можуть виступати, давати пояснення, але не мають права голосувати з питань по­рядку денного. На практиці на збори також часто запрошуються кандидати на обрання до складу виконавчого органу, головний бухгалтер, керівники структурних підрозділів, аудитор, реєстра­тор, а також інші особи, участь яких у зборах може бути визнана доцільною.

Представники Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку можуть брати участь лише на стадії реєстрації акціонерів, здійснюючи контроль за нею, за умови, що вони до початку ре­єстрації письмово повідомили про це AT (ч. 4 ст. 40 Закону «Про акціонерні товариства»).



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 461; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.223.160.61 (0.016 с.)