Методичні рекомендації до виконання курсової роботи.

1. Вибір теми - перший і дуже відповідальний момент під час виконання курсової роботи.

Студентам надається право вибирати тему роботи серед тематики, запропонованої керівником курсової роботи. В окремих випадках студент може запропонувати власну тему, але вона повинна бути узгоджена з керівником і затверджена на засіданні предметної комісії.

Обґрунтування актуальності та значення обраної теми подається у такій послідовності:

ü сутність проблеми

ü соціальний запит

ü запит та потреби практики виховання

ü розробленість проблеми у психолого-педагогічній науці

ü ідея дослідження та вихід на формулювання мети власного наукового дослідження.

Вибір теми дослідження тісно пов'язаний з визначенням об'єкта та предмета дослідження.

Об'єкт дослідження — це частина об'єктивної педагогічної реальності, що протистоїть суб'єктові (дослідникові) у його пізнавальній діяльності.

Предмет дослідження — це елемент об'єкту дослідження, що включає сукупність його властивостей, відношень і вивчення якого збагачує об'єкт в цілому.

Наведемо приклади визначення об'єкта та предмета дослідження.

1. Тема дослідження: "Роль ігор - драматизації у сфері формування гуманних взаємовідносин у дітей б р. ж.

Об'єкт дослідження: процес формування гуманних взаємовідносин у дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження: педагогічні умови та чинники формування гуманних взаємовідносин у дітей дошкільного віку в іграх - драматизаціях.

2. Тема дослідження: "Виховання наполегливості у старших дошкільників у сюжетно-рольових іграх".

Об'єкт дослідження: навчально-виховний процес дошкільного закладу, що забезпечує виховання особистості дитини.

Предмет дослідження: педагогічні шляхи виховання наполегливості у дітей 6 р. ж. у сюжетно-рольових іграх.

Після обґрунтування теми та вибору об'єкта дослідження формулюється його "мета." Мета та тема тісно пов'язані між собою, їх об'єднують два співпадаючих елемента: об'єкт та кінцевий результат дослідження. Проте мета містить ще й третій елемент — шлях досягнення кінцевого результату.

Розглянемо це на прикладі.

Тема дослідження: Педагогічні умови активізації ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ дітей 6 року життя.

Об'єкт дослідження: ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ дітей дошкільного віку.

Мета дослідження: визначення ефективних умов активізації ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТ дітей б року життя.

Примітка: різними шрифтами виділені елементи теми та мети дослідження, що співпадають.

Метою педагогічного дослідження в її найбільш загальному вигляді є, як правило:

- перевірка (або уточнення) розроблених теоретичних положень, які описують структуру, зв'язки, розвиток об'єкту дослідження;

- встановлення закономірностей, відображаючих специфіку явища чи процесу, що вивчається;

- визначення показників ефективності використання результатів проведеного дослідження;

- встановлення особливостей застосування зазначених результатів на практиці та ін.

2. Починаючи наукову розробку теми, слід провести аналіз стану питання, що досліджується, тобто вивчити теорію та історію питання відповідно до мети та проаналізувати передовий педагогічний досвід.

Пошук наукової інформації бажано проводити у такій послідовності:

1. Накопичення загальної інформації з проблеми за допомогою підручників, довідників, словників та ін.

2. Ознайомлення зі змістом монографій, де найбільш глибоко систематизовано викладаються загальні результати наукових досліджень. Як правило, монографії містять список найбільш значущої літератури, що відкриває нові можливості для продовження пошуку інформація.

3. Робота з періодичними виданнями (журнали "Педагогіка та психологія", "Початкова школа", "Освіта","Питання психології"", "Дошкільне виховання", та ін.) та пошук статей, які розкривають вузькі питання або результати досліджень з даної проблеми. Аналогічну інформацію можна отримати, опрацювавши автореферати дисертацій.

4. Вивчення статей з досвіду роботи, методичних рекомендацій, які висвітлюють кращі надбання практики.

Вивчення теоретичного матеріалу передбачає його систематизацію та фіксацію. Досліднику-початківцю необхідно володіти найбільш доступними способами фіксації та збереження наукової інформації.

Вихідним способом вивчення літературних джерел є створення власної біографічної картотеки, тобто фіксування на окремих картках назв джерел та складання анотацій до них. Анотування — це найбільш загальний та стислий виклад основного змісту роботи. (Виписуються назви розділів, параграфів, розкриваються.основні ідеї)..

До найбільш поширених способів стислого фіксування наукової інформації також належать тезування, цитування та конспектування.

Тезування — це складання нотаток про найбільш суттєві ідеї, висновки наукового тексту та викладення їх своїми словами. Якщо текст відтворюється точно, без змін, то така форма його вивчення називається цитуванням. Під час конспектування зберігається основний зміст наукової публікації.

Уся отримана інформація полягає аналізу, на основі якого визначаються вихідні теоретичні положення, формулюється гіпотеза дослідження та його завдання.

Гіпотеза яка е формою наукового передбачення, посідає у дослідженні щільне місце. Вона виступає у вигляді припущення, що пояснює сутність, структуру, зв'язки, рушійні сили педагогічного явища. Гіпотеза повинна відповідати меті та висвітлювати конкретний предмет дослідження.

Наведемо приклад гіпотези наукового дослідження до теми "Роль ігор - драматизацій у формуванні гуманних взаємовідносин у дітей 6 року життя

Формування гуманних взаємовідносин дітей під час підготовки та проведення ігор-драматизацій здійснюється успішно, якщо створити такі педагогічні умови:

- забезпечення конкретизації уявлень дітей про еталон гуманності, формування мотиваційної установки, оволодіння емпатійними, альтруїстичними діями;

- опанування дітьми засобами емоційного вираження гуманності;

- поєднання гри-драматизаііїї з іншими видами діяльності дітей;

- особистісно - орієнтована взаємодія педагога з вихованцями.

Для реалізації обраної мети та перевірки достовірності гіпотези визначаються завдання дослідження.

Завданнями дослідження є питання, відповіді на які необхідні для досягнення мети. Ці питання виникають на основі аналізу стану проблеми, Ідо досліджується і стосуються подальшої розробки окремих її аспектів.

Наприклад, мета дослідження — науково обґрунтувати, розробити та експериментальна перевірити методику виховання відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку, простежити особливості проявів відповідальності в різних умовах взаємовідносин дошкільників з оточуючими.

Завдання дослідження:

1. З'ясувати стан проблеми в теорії та освітній практиці.

2. Визначити педагогічні умови підвищення ефективності процесу формування відповідальної поведінки.

3. Розробити та експериментальна перевірити експериментальну методику формування у дітей старшого дошкільного віку основ відповідальної поведінки.

Аналіз стану проблеми, що досліджується дає можливість реалізувати ще один важливий момент у написанні наукової роботи — скласти її план.

План повинен відображати структуру роботи. Чим більше чіткості, логіки у складеному плані, тим легше автору виконувати наукове дослідження.

Одним з недоліків студентських наукових робіт є непропорційність у розмірах параграфів. З огляду на це, важливо визначити розміри кожної частини майбутнього дослідження та їх взаємозв'язок. Під час виконання роботи план може удосконалюватись та набути кінцевого вигляду на останньому етапі опрацювання обраної теми

План дає можливість розпочати написання теоретичної частини курсової роботи, зміст якої складає систематизований та узагальнений варіант зібраної наукової інформації.

Теоретична частина психолого-педагогічного дослідження, як правило, складається з 2 (3) параграфів. Виклад матеріалу повинен будуватися за принципом: від загального до конкретного, тобто від висвітлення загальних аспектів проблеми до аналізу експериментальних досліджень в галузі педагогіки та психології.

Наприклад:

Розділ 1. Аналіз психолого-педагогічних досліджень з проблеми волі.

І. 1. Сутність волі та характер Ті прояву.

1. 2. Особливості вольового розвитку дітей дошкільного віку.

1.3. Формування вольової поведінки дітей у сюжетно-рольовій грі.

або

1. 1. Особливості вольового розвитку дітей дошкільного віку.

І. 2. Формування вольової поведінки дітей у сюжетно-рольовій грі.

3. Вивчивши теоретичний стан проблеми, студент переходить до здійснення дослідно-експериментальної роботи. Цей етап передбачає добір і розробку методики експериментального дослідження.

Методика дослідження: - це опис сукупності методів, що застосовуються для вивчення будь-якого явища або процесу. Вона відповідає на питання: як, яким чином здійснюється дослідження.

Найбільш поширеними методами наукового дослідження в педагогіці є спостереження, експеримент, методи опитування, методи вивчення результатів продуктивної дитячої діяльності та документації Навчально-виховних установ, математичні методи.

Кожен з названих методів використовується для вирішення певних завдань дослідження. Так, для отримання первинної інформації про предмет дослідження доцільно використовувати метод спостереження та опитувальні методи (бесіди, інтерв'ю, анкетування).

Щоб визначити картину зростання педагогічного явища, встановити його особливості та чинники розвитку, слід удатися до методів вивчення документальних джерел та продуктів дитячої діяльності.

Вищеозначені методи, передусім, дають можливість вивчити стан проблеми у педагогічній практиці.

З метою здійснення активного впливу на педагогічне явище шляхом створення спеціальних умов застосовується метод педагогічного експерименту, який забезпечує наукову перевірку та доказ гіпотези, висунутої на початку дослідження.

Педагогічний експеримент має комплексний характер, оскільки передбачає використання цілої групи методів: спостереження, бесід, текстових завдань, створення спеціальних ситуацій та ін.

Отримані за допомогою різних методів експериментальні дані підлягають кількісному аналізу за допомогою методів математичної стати стики.

4. Експериментальне дослідження здійснюється за вибраними методиками, з дотриманням відповідних інструкцій і методичних рекомендацій щодо їх проведення. Як правило, воно складається з трьох етапів: констатуючого, формуючого, та контрольного але деякі теми передбачають проведення тільки констатуючого експерименту.

5. Загальні висновки курсової роботи відображають кількісний та якісний аналіз результатів в цілому та містять методичні рекомендації для практичних працівників (батьків).

Оформлення курсової роботи.

Курсова робота в оформленому вигляді повинна складатися з таких структурних компонентів: титульної сторінки, плану, вступу, теоретичної частини, експериментальне - практичної частини, висновків, списку літератури, додатків.

Титульна сторінка оформляється відповідно вимог.

План відображає зміст і структуру роботи

Вступ розкриває актуальність вибраної теми. В ньому визначається об'єкт та предмет дослідження, мета та завдання, гіпотеза. В курсовій роботі вказується практична значущість дослідження. Обсяг вступної частини повинен становити 1/10 всієї курсової роботи (1,5-2 сторінки).

Теоретична частина - викладаються основні положення, подається огляд та аналіз наукової та методичної літератури.

Літературне оформлення тексту потребує дотримання певної логіки викладу. Слід пам'ятати, що при прямому запозиченні тексту з літературного джерела необхідно в квадратних дужках вказувати порядковий номер у списку літератури даного джерела, на якій міститься використана цитата. Приклад [5,20 -21]. Якщо в тексті є посилання на різні літературні джерела, то у квадратних дужках слід вказати порядковий номер використаних джерел, розмежовуючи їх крапкою з комою.

В кінці кожного параграфу теоретичної частини повинні робитися стислі висновки.

Експериментально - практична частина містить у собі уточнення мети та завдань експериментальне — дослідницької роботи, виклад методики її проведення, опис експерименту, фіксацію і аналіз отриманих результатів, висновки.

Спочатку описується констатуючий експеримент. Це здебільшого робиться у першому параграфі розділу за такою послідовністю:

- завдання констатуючого експерименту;

- термін та база його проведення;

- кількість дітей, що брали участь в експерименті (визначення контрольної та експериментальної групи)

- зміст методик констатацій (для найбільш відомих методик достатньо вказати назву та критерії оцінки; маловідомі, оригінальні методики описуються повністю);

- результати констатації (таблиці, графіки, діаграми) та їх аналіз;

- висновки (стан проблеми у практиці роботи дитячих садків та школи; вихідні рівні розвитку дітей ЄГ та КГ).

Другий параграф присвячується опису формуючого експерименту. Вказуються термін та методика його проведення. Методика формуючого експерименту повинна розкривати шляхи реалізації мети дослідження (зазначаються використані засоби, її форми та система їх планування, описуються методи та прийоми формування та іл.)

За результатами формування проводиться контрольний експеримент.

Послідовність його опису така:

1. Вказуються контрольні методики (якщо вони аналогічні до методик констатуючого експерименту, то достатньо вказати їх назву; якщо в них внесені зміни, то розкривається характер цих змін та причини їх внесення; якщо застосовано нові методики, то вони описуються, включаючи критерії оцінки).

2. Наводяться результати контрольного експерименту у порівнянні з даними констатуючого (порівняльні таблиці, графіки, діаграми) та подається їх кількісний та якісний аналіз.

3. Робляться висновки щодо показників приросту отриманих даних.

Текст роботи може ілюструватися діаграмами, таблицями тощо. Кожна таблиця (діаграма) повинна мати заголовок, який відтворює її зміст та порядковий номер. Заголовки розміщуються над таблицями (діаграмами).

Висновки наприкінці роботи повинні мати узагальнюючий характер. Необхідно вказати, якою мірою власне експериментальне дослідження підтверджує положення педагогічної науки та визначену дослідницьку гіпотезу. Наводяться розроблені автором рекомендації та поради.

Бібліографія (список використаної літератури) оформлюється відповідно до вимог.

Список використаних літературних джерел складається в алфавітному порядку. Про кожне джерело необхідно вказати таку інформацію: прізвище та ініціали автора, повну назву книги, місце видання, назву видавництва, рік видання, кількість сторінок. Про статті з періодичних видань необхідно вказати: прізвище та ініціали автора, назву статті, назву журналу або газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети, сторінки, на яких міститься стаття.

Додаток може вміщувати різноманітні дослідницькі матеріали: протоколи спостережень, бесід, таблиці обстежень, схеми, графіки, діаграми, конспекти занять, малюнки дітей тощо.

Якщо в роботі два або більше додатків, їх послідовно нумерують. Посилання на додатки в текстовій частині роботи є обов’язковим.

Кожний розділ курсової роботи має самостійне значення та виконує певні функції. Проте всі розділи повинні бути взаємозв'язані між собою та підпорядковуватися основній меті та завданням.

Оформлення роботи передбачає нумерацію сторінок. Вона розпочинається з титульного аркуша, та на ньому номер сторінки не вказується. На наступній сторінці проставляється "2" і т.д. Виклад матеріалу кожного розділу розпочинається з нової сторінки. Тексти параграфів продовжують один одного. З нової ж сторінки подаються висновки, бібліографія та додатки.

Назви розділів та параграфів, що вказуються у плані, повинні відповідати їх назвам у тексті роботи.

Курсова робота може бути друкованою або рукописною. Проте текст повинен бути написаний чітко, розбірливо, без помилок та виправлень, пастою чорного кольору.

Для написання курсової роботи слід використовувати стандартний білий папір формату А-4. Сторінка з текстом повинна мати поля: ліворуч - 30мм, зверху - 20мм, праворуч – 10 мм, знизу - 25мм.

Курсова робота повинна бути прошита та мати тверду(або пластикову) обкладинку.

При друкуванні курсової роботи слід використовувати 14 - друкарський шрифт, назви розділів та параграфів друкувати 16 шрифтом. Число знаків у рядку не повинно перевищувати 60.

Обсяг курсової роботи не повинен становити більше 30-35 друкованих сторінок тексту.