Соціально-економічний розвиток національних економік.

МБРР був створений в 1945 р. в результаті підписання 28 країнами Угоди в Бреттон-Вудсі (липень 1944 р.). в 1947 р. Генеральна Асамблея ООН затвердила угода, яка визначає відношення між Банком та ООН. У ньому, зокрема говориться, що внаслідок характеру своїх міжнародних обов'язків і положення Статуту Банк є незалежною міжнародною організацією і має функціонувати як така. Угодою передбачається представництво Банку на Генеральній Асамблеї ООН, в Економічній і соціальній раді, в регіональних економічних комісіях ООН, у Програмі розвитку ООН. Банк вважається спеціалізованою установою ООН, його обов'язки перед ООН складаються в участі в консультаціях і надання неконфіденційної інформації. У свою чергу, ООН взяла на себе зобов'язання утримуватися від рекомендацій Банку щодо окремих позик або щодо умов фінансування.

Статут МБРР неодноразово змінювався.

Членами МБРР можуть бути члени Міжнародного валютного фонду (МВФ). До складу МБРР входять 180 держав.

Цілі МБРР:

- Сприяння реконструкції і розвитку країн-членів шляхом заохочення капіталовкладень для виробничих цілей;

- Заохочення приватних іноземних капіталовкладень, надання позик для цілей виробництва;

- Сприяння довгостроковому збалансованому зростанню міжнародної торгівлі і підтримці рівноваги платіжних балансів шляхом заохочення міжнародних капіталовкладень для розвитку виробничих ресурсів країн - членів банку.

Основним напрямком діяльності МБРР є:

- Надання країнам, що розвиваються довгострокових позик і кредитів для виробничих цілей: розвитку сільського господарства та сільських районів, енергетики; гарантування погашення заборгованості відповідним урядам; надання позик під конкретні проекти;

- Надання позик країнам, що розвиваються на створення в них інфраструктури: шосейних і залізних доріг, електрозв'язку, міських портів, енергетичних установок, а також на розвиток освіти, охорони здоров'я, підготовку кадрів. Зазвичай подібні позики видаються при дотриманні країнами, що розвиваються таких умов, як створення сприятливого клімату для діяльності ТНК; девальвація національних валют; лібералізація контролю над експортом; ліквідація субсидій споживачам; звільнення іноземних вкладників капіталу від податків; вільне вивезення прибутків; надання гарантій від націоналізації і ін

- Надання позик тим країнам, що розвиваються, які не в змозі виплачувати процентні ставки, близькі до ринкових; грошові кошти для цих позик надходять від інвесторів, які купують облігаційні зобов'язання, що випускаються МБРР;

- Кредитування найбідніших країн, які некредитоспроможним на міжнародних фінансових ринках і не в змозі сплатити процентні ставки, близькі до ринкових; надання позик бідним країнам здійснюється Міжнародною асоціацією розвитку (МАР);

- Надання довгострокових позик і кредитів країнам - членам Банку, включаючи приватні фірми. Останнім позики видаються у разі надання гарантій урядом відповідної країни; Банк повинен переконатися, що необхідні кошти неможливо отримати з інших джерел на прийнятних умовах; використання позик не може бути обмежене покупками в будь-якій конкретній країні-члені або країнах-членах;

- Надання технічної допомоги країнам, що розвиваються, яка поділяється на такі види: 1) технічна допомога, яка фінансується як складова частина позик і кредитів; безстрокові позики і кредити на технічну допомогу; технічна допомога, що фінансується через Фонд підготовки проектів; 2) технічна допомога, що надається, але не фінансується Банком - тут Банк виступає в якості адміністративного органу і сюди включаються проекти, здійснювані під керівництвом Банку; до цього виду відносяться також програми оплачуваної технічної допомоги для багатих країн, що розвиваються, наприклад, нафтовидобувних країн, і для Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку; 3) технічна допомога, що надається за рахунок адміністративного бюджету;

- Підготовка і реалізація проектів, що фінансуються, що включає: визначення об'єкта, проведення попередньої підготовки і оцінки вартості проекту; ведення переговорів і подання проекту керівництву Банку; практичне здійснення проекту і контроль за його закінченням, оцінка результатів;

- Проведення досліджень з економічної та науково-технічної проблематики; з питань розробки та здійснення конкретних програм; з питань кредитної політики, політики інвестування і надання технічної допомоги, надання сприяння країнам, що розвиваються у підвищенні їх дослідницького потенціалу. Банк спільно з 40 іншими організаціями надає підтримку 18 міжнародних центрів сільськогосподарських досліджень, які розробляють сучасні ефективні технології виробництва продовольства;

- Надання сприяння політичному діалогу між Банком та бідними країнами-членами у зв'язку з фінансуванням галузевих і загальноекономічних планів розвитку в особливих умовах;

- Фінансування проектів та діяльності країн, що розвиваються з охорони навколишнього середовища з глобального фонду навколишнього середовища, у якому банк виступає в якості піклувальника і замовника проектів;

- Співробітництво на національному рівні з недержавними організаціями, надаючи їм кошти на фінансування проектів та консультаційну допомогу;

- Організація та проведення семінарів, навчальних курсів для представників з країн, що розвиваються; видання та розповсюдження навчальних матеріалів;

- Діяльність як члена консультативного органу, створеного Канадою, Францією, Нідерландами, США з метою координації діяльності країн-кредиторів, які здійснюють систематичне фінансування програм в країнах, що розвиваються;

- Надання інформації про проекти в країнах-членах, схваленим Банком. Сюди входить проектна документація: результати експертиз; національні програми охорони навколишнього середовища; інформацію про розвиток окремих країн і секторів економіки.

Вищим органом Банку є Рада керуючих, до функцій якого входить: визначення загальної політики Банку; прийом нових членів, прийняття рішень про розміри статутного капіталу банку; розподіл чистого доходу. Виконавчим органом Банку є Директорат, що складається з 24 директорів-розпорядників, з яких 5 - призначаються країнами-членами, що мають найбільше число акцій, а 19 - обираються керуючими з числа представників інших країн-членів. Директорат обирає президента Банку, який здійснює оперативне керівництво діяльністю Банку і відповідає за штат службовців. Директорат у своїй роботі спирається на 5 комітетів: 1) спільний аудиторський комітет; 2) комітет з питань кадрової політики; 3) комітет з вироблення регламенту; 4) комітет з питань ефективності витрат і бюджетній практиці; 5) комітет з адміністративних питань.

Фінансові кошти Банку утворюються з внесків країн-членів, з позик на міжнародних ринках позикового капіталу і банківського прибутку.

Статутний капітал МБРР, утворений шляхом підписки країн-членів, спочатку не перевищувала 10 млрд. дол Переорієнтація діяльності Банку на великий регіонів країн, що розвиваються змушувало керівництво постійно збільшувати кредитні ресурси. Підписний капітал збільшувався в 1959 р., в 1980 р., в 1988 р., У 1997 р. він становив 182 млрд. дол - з яких 11 млрд. дол - оплачений капітал і 171 млрд. дол - частина підписки, яка може бути затребувана Банком лише у разі відсутності у нього ресурсів для термінового погашення своїх зобов'язань. Саме ця, велика, частина і служить тим гарантійним фондом, під який МБРР запозичує значні кошти, перш за все на світовому фінансовому ринку, випускаючи облігаційні позики для розширення своїх кредитних операцій. На 1997 р. зовнішні запозичення Банку становили 10 млрд. дол З цих коштів Банк здійснює фінансування своїх кредитних операцій. Крім того Банк черпає кошти з нерозподіленого прибутку, а також за рахунок платежів в погашення наданих їм позик. Банк надає середньострокові і довгострокові позики урядам входять до нього країн або приватним організаціям під гарантію урядів і контролює їх використання. Країни-одержувачі зобов'язані виконувати рекомендації Банку та надавати йому звіти про використання позик та потрібну інформацію.

У рекомендаціях МБРР пріоритет віддається розвитку приватного сектора економіки і залучення іноземного капіталу в країни, що розвиваються. Якщо рекомендації МБРР не приймаються країною, яка запитує кредит, то часто він не надається. Кредити Банку покривають у середньому лише близько 30% загальної вартості кредитуються об'єктів, а інша частина витрат по об'єкту повинна забезпечуватися за рахунок внутрішніх джерел кредитування та фінансування чи інших зовнішніх джерел. Основне завдання МБРР - кредитування конкретних об'єктів (переважно інфраструктурних - транспорт, зв'язок, енергетика) на основі їх ретельного відбору. З 80-х років в кредитах Банку все більшу роль відіграють соціальні аспекти розвитку, особливо боротьба з бідністю. Збільшуються кредити на розвиток охорони здоров'я, освіта, планування сім'ї, розвиток сільського господарства. Особлива увага приділяється охороні навколишнього середовища і приватизації.

МБРР став надавати також кредити на структурну адаптацію відповідно до програми економічних реформ і переходу країни-позичальника до ринкової економіки. При цьому виділяються Банком кредити не прив'язані до конкретних об'єктів, і країни-позичальники можуть досить вільно розпоряджатися позиковими засобами.