Додаток 11. Вимоги до написання статей

Стаття являє собою відомості обсягом, як правило, у кілька машинописних сторінок, що опубліковані в науковому (науково-популярному) журналі, збірці наукових праць і т. ін.

Наукова стаття містить виклад результатів теоретичних і (або) експериментальних досліджень або відомості про них.

Наведемо вимоги до наукових статей, затверджених постановою Вищої атестаційної комісії (ВАК) України №7–05/1 від 15.01.2003:

«Редакційним колегіям організувати належне рецензування та ретельний відбір статей до друку. Зобов'язати їх приймати до друку у виданнях, що виходитимуть у 2003 році та у подальші роки, лише наукові статті, які мають такі необхідні елементи:

·постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями;

·аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор;

·виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;

·формулювання цілей статті (постановка завдання);

·виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

·висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку».

Опишемо методику написання статті на матеріалі, що містить результати певного окремого дослідження. Насамперед, потрібно розробити її план. Для статті обсягом 5–6 друкованих сторінок план має такий вигляд.

Вступ: постановка проблеми в найзагальнішому вигляді та її зв'язок з важливими практичними завданнями в області наукового дослідження (5–10 рядків).

Останні дослідження й публікації, на які спирається автор, виділення невирішених частин загальної проблеми, яким присвячено цю статтю (зазвичай ця частина статті становить близько 1/3 сторінки і в особистому плані має назву "Теоретичні передумови").

Формулювання мети статті й постановка задач. Ця частина є дуже важливою, тому що за нею читач визначає корисність для себе цієї статті; мета статті має випливати з постановки загальної проблеми й огляду раніше проведених досліджень, тобто ця стаття повинна “ліквідувати” певні "білі плями" у сформульованій загальній проблемі ("Постановка завдання" – 5–10 рядків).

Виклад власне матеріалу дослідження (3–4 сторінки друкованого тексту): зазвичай невеликий обсяг статті змушує виділити головне в матеріалах дослідження; іноді, наприклад, обмежуватися тільки формулюванням мети досліджень, коротким згадуванням про метод вирішення завдання й наведенням отриманих результатів; природно, якщо на обсяг статті немає строгих обмежень, то доцільно описати методику дослідження повніше.

Висновки – це частина статті, у якійподаються висновки з цього дослідження й у короткій формі накреслюються перспективи подальших досліджень.

Окрім того, при написанні статті бажано дотримуватися таких рекомендацій:

· надавати якомога більше посилань;

· робити посилання як на вітчизняних, так і на зарубіжних авторів;

· надавати посилання на останні за часом публікації;

· чітко ідентифікувати новизну й особистий вклад автора.

Варто завжди пам'ятати про те, що публікації мають відображати особисті результати наукових досліджень.

Оформляють статтю згідно з вимогами того або іншого наукового (науково-популярного) журналу, збірки наукових праць і т. ін.

Додаток 12. Вимоги до написання тез

Тези доповідей наукової конференції (з'їзду, симпозіуму) – науковий неперіодичний збірник, що містить опубліковані до початку конференції матеріали попереднього характеру (анотації, реферати доповідей і (або) повідомлень).

Зазвичай тези доповіді містять виклад результатів теоретичних і (або) експериментальних досліджень або відомості про них у дуже стислому й сконцентрованому вигляді і мають майже всі складові побудови наукової статті, а саме: вступ, формулювання мети й постановка завдання, викладення власне матеріалу дослідження, висновки, список використаної літератури.

При написанні тез також рекомендується чітко ідентифікувати новизну й особистий вклад автора, адже тези, як і стаття, мають відображати особисті результати наукових досліджень.

Оформляють тези згідно з вимогами того або іншого наукового видання: збірки наукових праць, матеріалів конференцій.

Обсяг тез не повинен перевищувати двох сторінок.

 

 

Додаток 13. Підготовка доповіді на конференцію

Методика підготовки доповіді на наукову (науково-практичну, науково-технічну) конференцію є дещо іншою, ніж при написанні статті. План доповіді майже аналогічний плану статті. Однак специфіка усного мовлення призводить до істотного змінення у формі й змісті. При написанні доповіді потрібно враховувати, що певний обсяг матеріалу подається на слайдах. На слайди зазвичай виносять: математичні постановки, метод вирішення, алгоритми, структуру системи, схеми експерименту, виявлені залежності в табличній або графічній формі й т. ін. Тому доповідь повинна містити коментарі (але не повторення) до ілюстративного матеріалу. Це дає можливість на 20–30 % скоротити доповідь.

При написанні доповіді треба враховувати, що за 10 хвилин людина може прочитати матеріал, який міститься на чотирьох – п¢яти сторінках друкованого тексту, так що обсяг доповіді зазвичай менший за обсяг статті. Крім того, доповідач повинен реагувати на попередні виступи за темою його доповіді. Корисним є полемічний характер доповіді: це викликає інтерес слухачів і підвищує їхню активність.

Після написання доповіді в її тексті треба позначити номера слайдів, на які Ви будете посилатися під час викладу. Потрібно проговорити доповідь із секундоміром, щоб перевірити, чи укладаєтеся Ви в регламент. Якщо заздалегідь невідомо, скільки хвилин буде надано для виступу, відзначте олівцем текст п’ятихвилинного виступу.

Рекомендується така структура виступу:

· інформація про себе й про організацію, яку Ви представляєте;

· про що Ви будете говорити;

· текст виступу.

За такої структури Ваш виступ залишиться в пам'яті.

Доповідь на конференцію має бути відшліфованою й вивченою, а також обов'язково супроводжуватися ілюстративним матеріалом.

 

 

Додаток 14. Перелік математичних методів розв’язання лінгвістичного завдання