Структура магістерської роботи

 

Структура магістерської роботи складається:

1) титульний лист (додаток В);

2) завдання (додаток Г);

3) реферат (додаток Д);

4) зміст;

5) вступ;

6) перший (теоретичний) розділ;

7) висновки до розділу 1;

8) другий (аналітично-дослідницький) розділ;

9) висновки до розділу 2;

10) третій (розрахунковий, впровадницький) розділ;

11) висновки до розділу 3;

12) висновки;

10) список використаних джерел;
І І) додатки;

12) відгук наукового керівника (додаток Е);

13) рецензія (додаток Ж);

14) демонстраційний матеріал.

 

Вступ – дуже відповідальна частина магістерської дипломної роботи, оскільки містить всі необхідні кваліфікаційні характеристики дослідження.

У вступі повинно бути:

ü обґрунтування актуальності обраної теми та її значущості для суб’єкта господарювання, який є базою проведення дослідження;

ü ступінь розробленості наукового питання, що досліджується та висвітлення його в літературі;

ü формулювання мети дипломної роботи;

ü постановка завдань дослідження;

ü визначення об’єкту і предмету дослідження;

ü методи дослідження у розрізі практичних аспектів їх застосування,

ü перелік використаних прикладних комп’ютерних програм;

ü узагальнене зазначення джерел використаної інформації;

ü наукове і практичне значення результатів роботи.

Актуальність – обов’язкова вимога до будь-якої магістерської дипломної роботи. Тому цілком зрозуміло, що вступ до неї починають саме з обґрунтування актуальності обраної теми. Для висвітлення актуальності достатньо 1 сторінки, де викладається головне – сутність проблемної ситуації, яка склалася.

Для з’ясування стану розроблення обраної теми складається стислий огляд літератури, з якого можна зробити висновки, що дана тема не розкрита (або розкрита частково) і тому потребує подальшого дослідження.

Огляд літератури за темою засвідчує ґрунтовне ознайомлення магістранта з фаховою літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, виділяти суттєве, оцінювати зроблене раніше іншими дослідниками.

Відповідно від формулювання наукового питання необхідно перейти до визначення мети дослідження, а також зазначення конкретних завдань, які вирішуватимуться відповідно до визначеної мети.

Мета дослідження магістерської дипломної роботи – це очікуваний кінцевий результат, який зумовлює загальну спрямованість і логіку дослідження.

У завданнях дослідження формулюються запитання, на які студенту слід дати відповідь для реалізації мети дослідження. Вони розкривають зміст предмета дослідження і узгоджуються з гіпотезами (виявити …, з’ясувати …, проаналізувати …, визначити …, одержати …, встановити…, запропонувати …).

Обов’язковим елементом вступу є визначення об’єкта і предмета дослідження.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію й обрані для вивчення.

Предмет дослідження – те, що міститься в межах об’єкта, його якісна і кількісна характеристика. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне та часткове; в об’єкті дослідження виділяється та його частка, яка є предметом дослідження. На нього й спрямовується основна увага студента, оскільки саме предмет дослідження і визначає тему магістерської дипломної роботи.

Методи дослідження – обов’язковий елемент вступу і необхідна умова для досягнення поставленої мети. Подають перелік використаних методів дослідження, коротко та змістовно визначаючи що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

У вступі також дають загальну характеристику основних джерел отримання інформації (офіційних, літературних, наукових, бібліографічних).

Обов’язковим елементом вступу є узагальнення одержаних результатівдослідження і зазначенням можливості практичного використання результатів роботи.

Результати наукових досліджень (встановлені зв’язки та закономірності на підставі факторного, кореляційно-регресійного аналізу тощо) – формулюють чітко, виокремлюючи їх основну сутність. Необхідно показати сутність отриманих результатів, описати ступінь їх розробки або вдосконалення. При формулюванні результатів наукових досліджень можна вживати такі вирази: «виявлено закономірності…», «встановлено залежність...», «вдосконалено методику…», «розроблено економічний механізм…».

Практичне значення роботи – висвітлюють результати практичного застосування результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання. Це можуть бути рекомендації щодо практичного застосування, методики, програмне забезпечення або алгоритм його вирішення, розрахунковий економічний ефект або ефективність тощо.

У першому розділі (обсяг 25-30 сторінок) від магістранта вимагається розкрити сучасний стан наукової думки в галузі проблем досліджуваної теми, проаналізувати різні теорії і погляди на її вирішення, для чого зробити критичний огляд відповідних джерел (монографій, авторефератів дисертацій, наукових статей, підручників, навчальних посібників), здійснити аналіз основних категорій і понять, які використовуються при розробці теми дослідження. Навести та співставити існуючі методи, механізми та методики щодо оцінки та визначення характеристики економічного процесу або явища, що досліджується. Автору бажано висловити й обґрунтувати власне ставлення та сформулювати актуальність наукового завдання.

У підрозділі 1.1 магістрант, використовуючи знання, отримані при вивченні економічної теорії, окреслює основні етапи розвитку наукової думки щодо економічної сутності, ролі і значення об‘єкту дослідження. Основна увага має бути приділена огляду сучасних поглядів та концепцій. Стисло, критично висвітлюючи роботи науковців (не менше 10, але не більше 40), слід розкрити стан теоретичних напрацювань з обраної теми, проаналізувати існуючі різноманітні погляди на ті чи інші аспекти, виявити проблемні питання, які потребують розв‘язання в теоретичному плані.

При виконанні даного підрозділу потрібно широко залучати знання, набуті при вивченні фундаментальних економічних дисциплін та вимоги сучасної законодавчо-нормативної бази. В якості матеріалів для підготовки 1-го розділу може служити навчальна і наукова література, публікації в економічних та галузевих журналах і газетах, статистичних збірниках, інформація з мережі Інтернет тощо.

В підрозділі повинні бути процитовані праці українських та зарубіжних науковців, що досліджували дану проблему з посиланнями на літературні джерела.

Підсумком роботи над даним підрозділом дипломної роботи повинні стати власні аргументовані висновки магістранта щодо досліджуваного економічного процесу або явища, які, відповідно до наведеного обґрунтування, можуть співпадати з думками певних науковців або не співпадати. Висновки роботи над даним підрозділом мають особливе значення, оскільки саме вони формують основні напрямки подальших досліджень під час виконання магістерської дипломної роботи.

У підрозділі 1.2 магістрант повинен з використанням критичного огляду сучасних методів, моделей і методик обґрунтувати методичний інструментарій вирішення питань, що стосуються об’єкту дослідження. Автор повинен охарактеризувати існуючи методичні та методологічні положення, їх галузеві особливості і на основі їх критичного огляду обрати найпридатніший для обраного напряму дослідження. При виборі методів дослідження слід приділити увагу огляду придатних для дослідження обраної теми прикладних комп’ютерних програм.

Критичний огляд методик аналізу (управління) досліджуваного наукового питання повинен завершуватися обґрунтованим вибором найпридатнішої для обраного напряму дослідження методики або наведенням шляхів удосконалення методологічних підходів у певному напрямку дослідження.

Підрозділ 1.3 присвячений аналізу стану розвитку об’єкту в економічній системі України в цілому, в окремих галузях та на підприємствах галузі, стосовно якої у подальших розділах буде проводитися прикладне дослідження. Для цього слід використовувати статистичний матеріал, публікації в періодичних виданнях, зокрема статистичні щорічники та довідники, кон’юнктурні галузеві збірники тощо. При можливості цифровий матеріал потрібно навести у вигляді таблиць, графіків, рисунків. Автору слід з’ясувати проблеми ефективності організаційно-економічного механізму управління розвитком об’єкту дослідження, можливості його удосконалення.

Теоретико-методологічний розділ є основою для розробки прикладних аспектів обраної теми, які магістрант повинен викласти в подальших розділах роботи.

Особливу увагу при підготовці розділу 1 магістранту слід звернути на:

- якість і глибину теоретико-методологічного аналізу проблеми;

- наявність та якість критичного огляду літературних джерел;

- цитування (посилання на використані джерела, у тому числі Інтернет);

- наявність наукової полеміки;

- самостійність суджень і викладення матеріалу (наявність формулювання власної думки магістранта);

- стан розвитку об’єкту дослідження на підприємствах відповідної або спорідненої галузі.

Розділ завершується короткими висновками обсягом до 1 сторінки, в яких узагальнюються результати теоретико-методологічних напрацювань з обраної теми, виявлені невирішені аспекти наукової проблеми, які потребують нагального розв’язання.

Висновки до першого розділу повинні бути пронумеровані, містити коротку суть результатів критичного аналізу теоретико-методологічних напрацювань та формулювання необхідності подальших наукових досліджень.

У другому розділі магістерської роботи(25-30 сторінок комп’ютерного тексту) необхідно всебічно проаналізувати виробничо-господарську діяльність підприємства з точки зору ефективності використання предмету дослідження, здійснити факторний аналіз та теоретично обґрунтувати економіко-математичну модель вирішення питання, яке розглядається в роботі. До розділу рекомендується включити 3 підрозділи з максимальним насиченням фактичною інформацією (у формі таблиць, графіків, схем, діаграм тощо), що наочно відображає різні аспекти проблемної ситуації і дозволяє визначити шляхи її вирішення. При цьому слід чітко розмежувати джерела використаної при аналізі інформації: що є запозичені з літературних джерел; які одержані безпосередньо на підприємстві; або здобуті в процесі власних досліджень, вимірювань, експериментів, опитувань тощо.

У підрозділі 2.1. необхідно провести аналіз основних техніко-економічних показників діяльності базового підприємства. Для цього дається історична довідка про розвиток підприємства, аналізуються його види діяльності та спеціалізація; дається характеристика номенклатури і обсягів виробництва продукції (послуг); виробничих потужностей та їх завантаженості; ринків збуту продукції; характеристика основних виробничих фондів; чисельності виробничого персоналу. Проводиться оцінка платоспроможності підприємства (детально проводити аналіз фінансового стану підприємства недоцільно, необхідно за допомогою певних розрахункових показників показати ситуацію яка існує на підприємстві). Визначаються фінансові результати та основні показники ефективності діяльності підприємства.

Також в цьому підрозділі необхідно всебічно проаналізувати предмет дослідження та основні показники ефективності його використання (для ілюстрації використати таблиці, графіки, діаграми). Зробити загальний аналіз проблемної задачі на основі детального аналізу показників, використовуючи різні методи і прийоми економічного аналізу (горизонтального, структурного аналізу, аналізу з використанням фінансово-економічних показників тощо) на підставі обов’язкових форм річної (квартальної) фінансової звітності. Інформаційним забезпеченням такого дослідження можуть бути матеріали з пояснювальної записки до річного звіту підприємства, дані форми №22 «Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємства», форми №1 «Баланс», форми №2 «Звіт про фінансові результати», форми №3 «Звіт про рух грошових коштів», форма №4 «Звіт про власний капітал», форма №5 «Примітки до річної звітності підприємства» та ін., які в повній мірі характеризують предмет дослідження.

У підрозділі 2.2. магістранту необхідно дослідити залежність між показниками, що характеризують предмет дослідження та іншими показниками, що характеризують умови їх використання. Для цього доцільно провести факторний аналіз впливу показників (факторів) на результативні показники економічної діяльності підприємства, що безпосередньо характеризують предмет дослідження.

Факторний аналіз є методом обробки статистичних даних, зміст якого полягає в дослідженні коефіцієнтів кореляції між змінними. При цьому порівнюються коефіцієнти кореляції між однією парою та множиною пар ознак для визначення між ними статистичних взаємозв’язків.

Результатом досліджень, що проведені у даному підрозділі має бути встановлення результативного показника та факторів, що здійснюють на нього найбільший вплив, для подальшого застосування у економіко-математичному моделюванні, також зробити аналіз впливу окремих показників виробничо-господарської діяльності на обґрунтований результативний показник.

У підрозділі 2.3. необхідно проаналізувати теоретичні засади щодо сутності та принципів економіко-математиного моделювання і методів їх оптимізації. Окреслити область використання економіко-математичних моделей (оптимізаційні, факторні, балансові, сітьові моделі, моделі управління запасами тощо) в залежності від характеру проблемного питання, що підлягає вирішенню.

На підставі одержаних результатів факторного аналізу у підрозділі 2.2 необхідно остаточно обґрунтувати та обрати критерій оцінки (результативний показник), який найповніше відображає сутність предмету дослідження. Розкрити у загальному вигляді його змістовне наповнення і дати економічну інтерпретацію встановленим зв’язкам. На підставі обраного критерію оцінки та його складових необхідно з’ясувати основні тенденції і визначити „вузькі місця” в діяльності підприємства. Для цього бажано обґрунтувати необхідні технічні, технологічні, організаційні, управлінські та інші заходи, що дадуть змогу досягти кращого значення обраного критерію.

У третьому розділі магістерської роботи(25-30 сторінок комп’ютерного тексту) магістрант повинен розробити економіко-математичну модель згідно обраного у підрозділі 2.3 критерію. Провести кореляційний аналіз складових моделі із встановленням виду залежності між ними. Зробити аналіз існуючих математичних методів оптимізації у відповідності до обраної моделі. Здійснити реалізацію (знайти оптимальне рішення) моделі. Для реалізації економіко-математичної моделі можливе застосування стандартного програмного забезпечення. Навести розрахунки ефективності (ефекту) запропонованих заходів, що відображені у результатах оптимізації у порівнянні з базовим варіантом. Структурно цей розділ складається з 3 підрозділів.

У підрозділ 3.1. на підставі обґрунтованого у підрозділі 2.3 критерію необхідно розробити економіко-математичну модель оптимізації значень керованих змінних і, відповідно, значення обраного критерію. Необхідно визначитися у обмеженнях, що накладаються на цільову функцію економіко-математичної моделі. В разі затруднення у визначенні граничних параметрів керованих змінних, можливо використовувати їх статистичні значення за період, що досліджується.

Встановити кореляційні залежності між керованими змінними економіко-математичної моделі або результативним показником і керованими змінними з визначенням виду залежності, коефіцієнтами апроксимації та щільності зв’язку за коефіцієнтом кореляції, детермінації, кореляційним відношенням або середнім квадратичним відхиленням.

Після адаптації моделі до умов діяльності конкретного підприємства (підрозділу), рекомендовано дослідити залежність результативного показника від кожної її керованої змінної. Для цього необхідно почергово задати інтервал змінення кожної змінної, що досліджується, при фіксованих значеннях інших і навести суміщені графіки таких залежностей, що дозволить наочно визначити характер і ступінь їх впливу на результативний показник.

Підрозділ 3.2. У даному підрозділі необхідно проаналізувати існуючі математичні методи оптимізації розробленої моделі. Обґрунтувати і обрати найбільш доцільний з докладним зазначенням етапів оптимізації у відповідності до виду розробленої економіко-математичної моделі (методи лінійного та нелінійного програмування, цілочислового та дробово-лінійного програмування, динамічного програмування, теорії ігор, систем масового обслуговування тощо) і навести розрахунки результатів оптимізації. Розрахунки можна виконати за допомогою стандартних програм.

Результатами оптимізації повинні виступати як критерій (результативний показник) моделі, так і відповідні значення керованих змінних.

Підрозділ 3.3. За результатами запропонованих у підрозділі 2.3 заходів, щодо підвищення ефективності діяльності підприємства (підрозділу) та відповідних до них результатів оптимізації економічних, організаційних, технічних, технологічних важелів, які одержано у підрозділі 3.2, необхідно розрахувати економічний ефект (ефективність). За базовий варіант для порівняння необхідно обрати варіант (відповідні фактичні показники роботи підприємства за один із останніх років, що аналізувалися), що є співставленим за обсягами виробництва продукції з запропонованим (оптимальним) варіантом.

Якщо шуканими показниками є обсяги продукції, тоді ефективність результатів оптимізації необхідно здійснювати за питомими значеннями економічних показників.

 

Для проведення наукових досліджень, згідно структури магістерської дипломної роботи, рекомендовано використовувати „Методичні вказівки до виконання науково-дослідної частини магістерської дипломної роботи зі спеціальності 8.050107 „Економіка підприємства” денної та заочної форми навчання”, що розроблена кафедрою ЕОУП.

Висновки магістерської роботи (3-5 сторінок комп’ютерного тексту) – це форма послідовного викладення основних результатів наукових досліджень та їх практичного застосування. Вони повинні відрізнятися новизною по відношенню до вихідних даних. Ознайомлення з текстом висновків повинне сформувати у фахівця уявлення про кваліфікаційний рівень магістранта, щодо завдань, які поставлено і вирішено у роботі.

 

Список використаних джерел наводиться за чинними правилами. Не рекомендується до переліку використаних джерел включати науково-популярну літературу, а також будь-яку літературу без вихідних реквізитів.

У додатки виносяться графічні, табличні та схематичні матеріали допоміжного характеру, сторінки яких не нумеруються.

Рекомендований загальний обсяг магістерської роботи80-100 сторінок машинописного тексту з одного боку аркушу формату А4 з урахуванням таблиць і рисунків (додатки не враховуються). Розрахунки не повинні містити проміжні арифметичні операції й елементарні доведення, але бути достатніми для перевірки отриманих результатів.